Викладання соціології: досвід інноваційних прийомів – Малахова Ж. Д. – “Круглий стіл”

У Запорізькому національному університеті в рамках вивчення курсів “Методи викладання соціології” та “Методи викладання суспільних дисциплін” студентам було запропоновано як домашнє завдання розробити робочі програми для викладання різноманітних навчальних дисциплін, що вивчаються у вузах. У лекції, спеціально присвяченій темі розробки робочих програм навчальних дисциплін, було роз’яснено, з яких розділів складається робоча програма, що потрібно знати і як грамотно її скласти.

Студенти творчо підійшли до виконання цього домашнього завдання. Вони розробили робочі програми для таких курсів: “Філософія”, “Філософія права”, “Політологія”, “Соціальна психологія”, “Соціологія сім’ї”, “Електронна кібернетика”, “Соціологія політики”, “Соціальна робота”, “Основи менеджменту”, “Менеджмент соціальної роботи”, “Культурологія”, “Конфліктологія”, “Основи демографії” та ін.

Назва курсів, за якими повинні були розробляти робочі програми, заздалегідь не зазначалась, щоб не сковувати ініціативу студентів. Саме тому подані робочі програми були різноманітні та оригінальні за своїм виконанням.

У додатку 1 подані методичні вказівки до вивчення курсу “Соціологія кар’єри” для студентів денної та заочної форм навчання факультету менеджменту, розроблені одним із авторів цього навчально-методичного посібника. У додатку 2 подана робоча програма “Методи викладання соціології”.

Якими методами користуються педагоги вищої школи України при проведенні практичних занять, які вивчають навчальні предмети? Що можна було б порекомендувати для того, щоб активізувати студентство, змусити його творчо підходити до проблем, які розглядаються. І це далеко не весь перелік запитань, що хвилюють викладачів вищої школи.

“Круглий стіл”

До нетрадиційних методів викладання можна зарахувати проведення “круглого столу”. Відомо, що вперше про “круглий стіл” було згадано в середині ХІІ ст. у творі англо-нормандського трубадура Васа: “збираючись навколо нього, рицарі короля Артура розповідали про свої подвиги та пригоди. Круглий стіл – символ рівності, за ним немає перших чи останніх місць” [117, с. 279]. Англійський король Артур сидів за “круглим столом” разом зі своїми рицарями. Він також мав право голосу, як і його рицарі. Іншими словами, “круглий стіл” забезпечував рівність не тільки згідно із становищем, але й рівність при голосуванні.

Сама ідея “круглого столу”, де всі мають однакові права, дає змогу на рівних проводити діалоги-дискусії за участю різних людей: студентів, асистентів, викладачів, доцентів, професорів, адміністрації вузів, представників ЗМІ, священиків, державних службовців, представників органів самоврядування регіонів або інших осіб. Усі вони сидять за “круглим столом”, де ніхто не скривджений місцем розташування, ніхто не встає, коли говорить, і відбувається дивний за відвертістю обмін думками з якоїсь проблеми.

З навчальною метою для “круглого столу” обирається одне проблемне питання, досліджуване навчальною дисципліною. Дається час не тільки студентам, але й усім учасникам “круглого столу” для підготовки. Висловлювані судження особами, які беруть участь у роботі “круглого столу”, дають можливість з різних поглядів розкрити обговорювану проблему. Неоднаковий статус особистостей, які беруть участь у такому діалозі-дискусії, дає можливість з різних позицій оцінити обговорюване питання. Виходить цікаво, жваво, незвичайно і повчально. Використання цієї форми є особливо прийнятним замість останнього підсумкового семінару, але може бути використане й усередині семінару з будь-якої дискусійної проблеми [93; 94; 95; 96; 97].


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Викладання соціології: досвід інноваційних прийомів – Малахова Ж. Д. – “Круглий стіл”