Вексельна справа – Демківський А. В. – ВСТУП
Непослідовні управлінські рішення в Україні та їхні негативні наслідки вже переконали більшість членів нашого суспільства у неефективності політики невизначеності та половинчастих реформ. Фінансово-економічна нестабільність дедалі більше підштовхує нас до визнання того факту, що шлях до добробуту пролягає через комплекс радикальних заходів, покликаних створити загальновизнані засади чесного бізнесу, дієвого законодавства і високих морально-етичних норм системи кредиту, основним інструментом якого є вексель. Надійно захищаючи інтереси і права усіх учасників кредитних угод і будучи ефективним засобом обігу й платежу, цінним папером та інструментом мобілізації капіталу, вексель виробив таку дієву систему суспільних норм і правил, яка на основі саморегулювання створює простір для дії економічних важелів подолання організаційних труднощів перехідної економіки, усуває платонеспроможність суб’єктів фінансових операцій і дає змогу налагодити якісно нове матеріально-технічне постачання.
Проте ігнорування загальновизнаних норм і правил вексельного обігу в Україні триває. Численні спроби використовувати переважно адміністративні методи впливу на виробничо-збутову діяльність, що давно вже вичерпали себе, лише посилюють загальну кризу і зумовлюють впровадження чергових волюнтаристських рішень, спричинених як відсутністю досвіду діяльності в ринковому середовищі, так і, зокрема, невмінням застосувати вексель як головний фінансовий гарант безперервності суспільного відтворення.
Світовий досвід вексельної справи створив досконалу нормативно-правову базу і багатовікові морально-етичні традиції прав і зобов’язань її учасників. Але насильницьке припинення вексельних операцій в Радянському Союзі наприкінці 20-х – на початку 30-х років у ході так званої кредитної реформи ще й нині виявляє свої негативні наслідки в Україні. Відсутність знань, умінь і навичок демократичного функціонування економіки на основі вексельного кредиту і досі не дає змоги забезпечити надійність та своєчасність розрахункових операцій. Отож становище постачальника погіршує не лише інфляція, а й фактична недієвість документа, що належно підтверджував би відвантаження продукції в борг, свідчив про беззастережні зобов’язання покупця та виключав суперечки щодо наявності чи величини боргу.
Успішне становлення засад вексельного кредиту передбачає не лише усунення недоліків теперішніх економічних відносин, а й усвідомлення економічної суті та переваг векселя як найменш ризикового боргового зобов’язання, що спонукає платника з усією виваженістю ставитися до нього. Сувора відповідальність, безумовність та неминучість своєчасного і повного платежу за векселем підштовхують боржника найефективніше використовувати у своєму обороті кредитовані ресурси, оскільки в іншому разі кредитне зобов’язання здатне привести до невідворотного покарання – аж до проголошення банкрутства. Впровадження великомасштабного вексельного обігу формує поважне ставлення до дисципліни розрахунків у вексельних контрактах і стимулює кожного учасника вексельних операцій вчасно і якісно виконувати всі зобов’язання та платежі.
Повернення вексельного обігу в сучасне життя України має відіграти суттєву роль у формуванні демократизму в економіці та кредитно-розрахункових операціях. Прийнявши Закон України “Про обіг векселів в Україні”, наше суспільство отримало реальне підгрунтя максимально простого та прискореного переходу власності – до найефективніших її форм. Для нерентабельних підприємств-боржників вексель здатний стати дієвою формою їхньої реструктуризації та наступного перетворення фінансової відповідальності в майнову. Більше того, він у змозі досить швидко нормалізувати фінансовий стан абсолютної більшості підприємств навіть за мінімальної наявності у них грошових коштів. Вексель значно прискорює кредитно-розрахункові й грошові операції та розширює розмаїття способів їх проведення, шо творить для економіки такі важливі переваги, як зменшення потреб у нарощуванні грошової маси і прискорення кругообігу фондів.
Володіючи векселем, кредитор є власником високоякісного комерційного документа, який надійно мобілізує боргові розрахунки і приносить істотний процентний дохід. Взаємовідносини між постачальником та покупцем вексель підносить на якісно вищий рівень. Він упорядковує і стабілізує міжгосподарські виробничо-збутові зв’язки, надає достатні гарантії вчасності й повноти отримання платежу за фактично відвантажену продукцію. Володіння векселем означає також свободу вибору контрагентів і найефективніших операцій. Вексель – це один із різновидів цінних паперів, який здатний необмежено нагромаджуватися в учасників вексельного обігу та вільно обертатися на фондовому ринку, маючи високу ліквідність, рівень якої наближається до грошей. Світовий досвід показує, що без повноцінного вексельного обігу надії на успішне виконання будь-яких програм національного розвитку залишаються безпідставними. Зокрема, стабілізація вексельних розрахунків та інших операцій має створити умови для прискорення виходу економіки України із кризи, обмежити інфляційний тиск нестачі обігових коштів і зробити непотрібними так звані планові емісії гривні, що фактично генерують інфляційне зростання цін.
Автор обстоює думку, що проблеми розвою вексельного обігу в Україні слід вирішувати на основі комплексно скоординованих дій законодавчої та виконавчої влади, комерційних структур усіх форм власності, а також освітніх закладів, які мають забезпечити формування необхідної науково-методичної бази масового економічного навчання.
Потреби теоретичного осмислення і вдосконалення практики впровадження векселів в Україні визначили особливості структури і змісту цього навчального посібника. Сподіваємося, що він сприятиме оволодінню основоположними засадами вексельного обігу, нормами вексельного права, допоможе сформувати комплекс фахових знань, навичок та умінь в учасників господарського життя – від державного службовця до старшокласника.
Показуючи переваги вексельних операцій над будь-якими іншими способами розрахунків, автор не поділяє поглядів тих, хто ще й нині висловлює сумніви стосовно доцільності впровадження в Україні нормативно-правових засад класичного векселя. Він також критично сприймає численні спроби впровадження фактично хибних різновидів векселів, які давно вже відкинуло міжнародне вексельне право. Не можна погодитися і з тими фахівцями, які намагаються тлумачити норми вексельного права з позицій і норм інших галузей права. Вексельне право як особлива галузь правничої науки виходить із суті самого векселя і ним же пояснюється. Ігнорування специфіки міжнародно визнаних норм в Україні в останні роки наочно проявлялося у звуженні сфери застосування векселів, у внесенні всіляких застережень, що обмежували вексельну ліквідність, а сам вексель робили малоефективним і недосить привабливим фінансовим документом. Ці та інші відхилення створювали додаткові перешкоди для входження нашої держави у систему світової торгівлі. Проте цілковите узгодження з класичними нормами і властивостями векселя, закріплене у нещодавно прийнятому Законі України “Про обіг векселів в Україні”, як сподіваємося, посилить вплив вексельної справи на подолання кризових явищ і на формування стимулів для економічного зростання.
Слід зазначити, що тривала відсутність єдиного вексельного закону зумовила появу в Україні багатьох нормативних актів, які суперечливо тлумачили вексельне право, ускладнювали вексельні розрахунки тощо. Ці труднощі багатократно помножувалися браком наукових і навчально-методичних видань із цих проблем.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)