Вексельна справа – Демківський А. В. – Копії: вимоги до виготовлення та участі в обігу
Копія векселя – це повний список усіх його елементів. За певних умов копія здатна відігравати значно більшу роль, ніж сам вексель. Це трапляється тоді, коли на оригіналі векселя після останнього індосаменту, нанесеного до виготовлення копії, зроблено застереження: “Починаючи звідси індосування дійсне лише на копії”. У даному випадку індосамент, написаний після цього застереження на оригіналі, стає недійсним, а копія перетворюється на справжній вексель.
Виготовлення копій зумовлене потребами полегшення обігу векселів; також воно вкрай необхідне за втрати оригіналу, коли треба відновити зобов’язання. Кожний векселетримач має право виготовити будь-яку кількість копій та дублювати їх. При цьому кожна копія повинна точно відтворювати оригінал з індосаментами та всіма іншими позначками, які є на ньому.
Копія – це, як правило, аркуш формату векселя. На лицевому боці вмішується текст векселя і зазначається особа, яка отримала оригінал і виготовила копію. Зворотна сторона копії складається з двох частин: списку індосаментів, поданих на оригіналі; та вільного місця для наступних індосаментів. Після виготовлення копії векселетримач, який це робить, за індосаментом на своє ім’я або бланковим індосаментом дописує формулу “Копія до цього місця”, яка з обох боків відкреслюється. Це називається розподільчою формулою і означає, що з даного моменту копія виконує функцію справжнього векселя.
Копія може індосуватися і авалюватися так само і з такими ж наслідками, як і оригінал. При цьому перша копія називається прима-вексель, друга – секунда-вексель і т. д. У кожному примірнику копії має зазначатися особа, в якої знаходиться оригінал. Якщо при виготовленні копії були допущені помилки, здатні поставити під преюдицію вексель, то виготівник несе всю відповідальність перед своїми векселенаступниками. Але вони не мають права регресу до попередників виготівника, оскільки ті не фігурують на копії.
Власник оригіналу зобов’язаний вручити його законному тримачеві копії. Якщо він відмовляється це зробити, векселетримач має право позову проти пов’язаних з даним векселем осіб лише після засвідчення протесту того факту, що оригінал йому не передано, незважаючи на його вимогу. При цьому протест копії рівнозначний протестові оригіналу. Водночас векселетримач – індосат, що виготовив копію, може надіслати свій оригінал для акцепту, а копію продати, передати своєму кореспонденту в рахунок погашення боргу тощо. Створений у такий спосіб дублікат називається копією для індосаменту (такого-то), тобто вказується особа, яка створила копію. Ця формула відтворюється і у заголовку або ж збоку лицевої сторони копії. Індосант копії, що виготовлена двома примірниками, несе відповідальність тільки один раз, але лише тоді, якщо він не індосував двох і більше копій різним особам.
Контрольні запитання та завдання
► Назвіть різновиди векселів та дайте їхню характеристику. Які причини функціонування та сфери застосування різноманітних форм векселів?
► Обгрунтуйте економічну доцільність застосування комерційних, ломбардних, платіжних і забезпечувальних векселів.
► Дайте характеристику прав та обов’язків суб’єктів вексельних зобов’язань.
► Які основні форми використання векселів у господарському обороті України?
► Які заходи потрібно впровадити в Україні, щоб посилити забезпеченість векселів?
► Розкрийте суть “зустрічних”, “дружніх” і “бронзових” векселів. Які економічні підстави для заборони цих видів векселів?
► Проаналізуйте систему міжнародно визнаних вимог до вексельних бланків і написання текстів векселів. Що робить український вексель незіставним з уніфікованими нормами?
► З’ясуйте причини виписування кількох примірників та виготовлення копій переказних векселів.
► Які вимоги до мови складання вексельних текстів в Україні?
► Обгрунтуйте правила статистичного бухгалтерського обліку операцій з векселями.
► Вексель номіналом 180 тис. гривень видано на три місяці під ставку 40%. Визначте суму вексельних процентів.
► Комерційний банк прийняв рішення врахувати доміцильований вексель номіналом 144 000 гривень за обліковою ставкою 72% річних і за 80 днів до настання платежу. Дамно інкасування цього векселя в іногородньому банку склало 1,5% його номіналу, а порто – 600 гривень. Яку суму сплатить банк векселетримачеві за врахування даного векселя? Чому тримач погодився на додаткові затрати дамно і порто?
► Підприємству пред’явлено до оплати три переказні векселі і один простий. У першому з них у графі “строк платежу” вказано: “до оплати 1 вересня 2000 року”, у другому – “за пред’явленням””, у третьому – “протягом 10 днів від пред’явлення”. У простому векселі строк платежу відсутній. На всіх векселях векселедавець зазначив, що на вексельну суму будуть нараховуватися 50 % річних. За якими векселями підприємство зобов’язане сплатити проценти на вексельну суму?
■ Виберіть правильну відповідь.
Чи підлягає ліцензуванню і державній реєстрації видача векселів?
А) емісія векселів потребує ліцензування та державної реєстрації;
Б) для видачі векселя потрібно опублікувати проспект
Емісії;
В) видачу векселя слід затвердити рішенням загальних зборів акціонерів;
Г) контроль за видачею векселів здійснює векселедавець.
Хто має право підписувати вексельне зобов ‘язання як векселедавець?
А) лише векселездатні юридичні та фізичні особи;
Б) підприємці як фізичні особи;
В) будь-яка дієздатна фізична особа;
Г) будь-яка юридична особа, що поставила на векселі відбиток своєї печатки та факсиміле підпису керівника.