Валютні операції. Порядок здійснення та обліку – Лівшиц Д. М. – Розділ II. ОПЕРАЦІЇ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ
Стаття 2. Право власності на валютні цінності
1. Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.
2. Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Стаття 3. Статус валюти України
1. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
2. Порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну.
Стаття 4. Порядок використання надходжень у іноземній валюті
1.
( Пункт 1 статті 4 виключено на підставі Закону N295/97-ВР від 03.06.97)
2.
( Пункт 2 статті 4 виключено на підставі Закону N 295/97-ВР від 03.06.97)
3.
( Пункт 3 статті 4 виключено на підставі Закону N 295/97-ВР від 03.06.97)
4. Уповноважені банки зобов’язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов’язань резидентів, які випливають з абзаців четвертого, п’ятого, шостого підпункту “а” пункту 4 статті 5 цього Декрету.
5. Національний банк України зобов’язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і з цією метою може виступати суб’єктом міжбанківського валютного ринку України.
Стаття 5. Ліцензії Національного банку України
1. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
2. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
( Пункт 2 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3453-ІУвід 21.02.2006)
3. Уповноважені банки та інші фінансові установи, національний оператор поштового зв’язку, що одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов’язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами – резидентами.
( Пункт 3 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3453-ІУвід 21.02.2006)
4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:
А) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:
Вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;
Вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;
Платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;
( Абзац четвертий підпункту “а” пункту 4 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N2745-ІІІ від 04.10.2001)
Платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
Вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;
Платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконт-роль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів;
( Підпункт “а” пункту 4 статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 3509-ІУ від 23.02.2006) ‘
Переказ інвестором (представництвом іноземного інвестора на території України) за межі України іноземної валюти іншим інвесторам за відповідною угодою про розподіл продукції;
(Підпункт “а” пункту 4 статті 5 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 5406-УІ від 02.10.2012 )
Б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;
В) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
Г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;
Д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:
Відкриття фізичними особами – резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;
Відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;
Відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету;
Відкриття рахунків у іноземній валюті інвесторами – учасниками угод про розподіл продукції, в тому числі представництвами іноземних інвесторів за угодами про розподіл продукції;
(Підпункт “д” пункту 4 статті 5 доповнено абзацом п ‘ятим згідно із Законом N 5406-УІ від 02.10.2012)
Е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами – резидентами як дарунок або у спадщину.
5. Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.
6. Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.
Відмова у видачі Національним банком України ліцензії може бути оскаржена в суді або арбітражному суді.
Стаття 6. Порядок організації торгівлі іноземною валютою
1. Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами – юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.
2. Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України:
А) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;
Б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів, атакож продавати її фізичним особам – резидентам.
2-1. Національний оператор поштового зв’язку після отримання генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій має право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам – резидентам.
( Статтю 6 доповнено пунктом 2-1 Згідно із Законом N 3453-^ від 21.02.2006)
3. Резиденти і нерезиденти – фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом – іншим фізичним особам – резидентам, а також національному оператору поштового зв’язку, який одержав ліцензію Національного банку України.
( Пункт 3 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3453-IVвід 21.02.2006)
4. Фізичні особи – резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом – у інших фізичних осіб – резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв’язку, який одержав ліцензію Національного банку України.
( Пункт 4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3453-IVвід 21.02.2006)
Стаття 7. Порядок організації розрахунків у іноземній валюті
У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України – гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
( Частина перша статті 7 в редакції Закону N 4205УІВід 20.12.2011)
Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України у готівковій або безготівковій формі.
( Частина друга статті 7 в редакції Закону N139/95-ВР від 11.04.95 ) ( Частину третю статті 7 Виключено на підставі Закону N4205-тВід 20.12.2011)
Стаття 8. Валютний (обмінний) курс
1. Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
(Пункт 1 статті 8 в редакції Закону N 3651-12 від 25.11.93 )
2. Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов’язаних із строковими (ф’ючерсними) угодами.
3. Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями купівлі і продажу іноземної валюти готівкою національного оператора поштового зв’язку.
( Статтю 8 доповнено пунктом 3 Згідно із Законом N 3453-ІУ від 21.02.2006)
Стаття 9. Зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна
1. Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України.
Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
2. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної впункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті52 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
Стаття 10. Звітність про валютні операції
1. Порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України.
2. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.
Стаття 10-1. Особливості здійснення валютних операцій узв’язку з угодами про розподіл продукції
1. На операції інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції, що здійснюються у зв’язку з такою угодою, не поширюються:
А) вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії на одержання кредитів у іноземній валюті, передбачені підпунктом “в” пункту 4 статті 5 цього Декрету;
Б) вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу в межах розрахунків між інвесторами (представництвами іноземних інвесторів на території України) за відповідною угодою про розподіл продукції чи державою, передбачені підпунктом “г” пункту 4 статті 5 цього Декрету;
В) вимоги та обмеження стосовно отримання та повернення резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, у тому числі передбачені Указом Президента України “Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” від 27 червня 1999 року N 734/99.
2. На операції представництва іноземного інвестора за угодою про розподіл продукції щодо оплати праці працівникам-нерезидентам, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні (перерахування на банківські рахунки цих осіб в Україні або за її межами), не поширюються вимоги щодо одержання індивідуальних ліцензій.
(Декрет доповнено статтею 10-1 згідно із Законом N 5406-VI від 02.10.2012 )
(1 votes, average: 5,00 out of 5)