Валютні операції. Порядок здійснення та обліку – Лівшиц Д. М. – 3. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями

затверджено Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 514.

( У Тексті Положення слово “коррахунок” та слова “за допомогою системи “Клієнт-Банк” у всіх відмінках замінено відповідно словами “кореспондентський рахунок”, “за допомогою систем дистанційного обслуговування” у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 580 від 29.09.2009 )

Це Положення розроблено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Законів України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Це Положення встановлює загальні правила Національного банку України (далі – Національний банк) щодо відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття документарних акредитивів (далі – акредитив), що здійснюють уповноважені банки для будь-яких фізичних чи юридичних осіб, представництв юридичних осіб-нерезидентів (далі – особи) під час їх розрахунків за договорами з нерезидентами, оформленими відповідно до вимог законодавства України (далі – договір) та/або для власних потреб.

(Пункт 1.1 розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006)

1.2. Під час здійснення розрахунків за договорами в іноземній та національній валюті можна використовувати всі акредитиви, що передбачені діючими Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, розробленими Міжнародною торговельною палатою, або іншими міжнародними документами, які регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою (далі – УПДА або інші міжнародні документи, затверджені МТП), з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, інесупере-чать законодавству України.

(Пункт 1.2 розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006; в редакції Постанови Національного банку N 580 від 29.09.2009 ) (Пункт 1.3 розділу І виключено на підставі Постанови Національного банку N 580 від 29.09.2009 )

1.3. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

Авізування – офіційне повідомлення банку про відкриття, зміну або анулювання акредитива, надіслане на паперовому носії або за допомогою електронних засобів зв’язку;

( Пункт розділу І доповнено терміном “авізування” згідно з Постановою Національного банку N25 від 27.01.2006)

Авізуючий банк – банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку авізує акредитив та будь-які зміни до нього бенефіціару або доручає іншому авізуючому банку авізувати акредитив бенефіціару;

( Термін пункту 1.3 розділу І в редакції Постанови Національного банку N 580 від 29.09.2009 )

Акредитив – це умовне грошове зобов’язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями особи –

Наказодавця акредитива (та від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі (тратти) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива;

( Термін “акредитив” пункту розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006; В редакції Постанови Національного банку N 580 від 29.09.2009 )

Банк бенефіціара – банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивною формою розрахунків;

( Термін “банк бенефіціара” пункту розділу І в редакції Постанови Національного банку N 25 від 27.01.2006)

Банківський день – робочий день банку в тому місці, вякому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП;

(Пункт 1.3 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 580 від 29.09.2009 ) ‘

Банк-емітент – банк, який за дорученням наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара;

( Термін “банк-емітент” пункту розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 25 від 27.01.2006, N580 Від 29.09.2009 )

Безвідкличний акредитив – акредитив, який не може бути змінений або анульований банком-емітентом без згоди підтверджуючого банку (якщо він є) та бенефіціара;

Бенефіціар – особа, на користь якої відкривається акредитив;

(Пункт розділу І доповнено терміном “бенефіціар” згідно з Постановою Національного банку N25 від 27.01.2006)

Відкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефі-ціару;

Виконуючий банк – банк, у якому акредитив передбачає виконання, або будь-який банк, якщо акредитив передбачає виконання в будь-якому банку;

( Термін “виконуючий банк” пункту розділу І в редакції Постанов Національного банку N25 від 27.01.2006, N580 від 29.09.2009)

Експортний акредитив – акредитив, який відкривається іноземним банком-емітентом на користь бенефіціара, розташованого на території України;

Імпортний акредитив – акредитив, який відкривається уповноваженим банком-емітентом за дорученням наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку або від власного імені на користь бенефіціара, розташованого за межами України або в межах України за умови відкриття трансферабельного (переказного) акредитива;

( Термін “імпортний акредитив” пункту розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006 )( Термін “клієнт” пункту розділу І виключено на підставі Постанови Національного банку N 25 від 27.01.2006)

Належне представлення – представлення документів, що відповідає умовам акредитива, положенням УПДА або іншим міжнародним документам, затвердженим МТП, та міжнародній стандартній банківській практиці;

(Пункт 1.3 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 580 від 29.09.2009 )

Наказодавець акредитива – особа, за дорученням якої в банку-емітенті відкривається акредитив;

( Пункт розділу І доповнено терміном “наказодавець акредитива” згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006)

Негоціація – купівля та/або врахування негоціюючим банком пере-казних векселів (тратт) та/або документів, що становлять належне представлення, передбачених умовами акредитива, шляхом надання авансу або згоди надати аванс бенефіціару не пізніше банківського дня, уякий негоціюючий банк отримує відшкодування;

( Пункт розділу І доповнено терміном “негоціація” згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006; в редакції Постанови Національного банку N 580 від 29.09.2009 )

Негоціюючий банк – банк, якому банк-емітент надав повноваження купити та/або врахувати переказні векселі (тратти) та/або документи, передбачені умовами акредитива;

( Пункт розділу І доповнено терміном “негоціюючий банк” згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006)

Непокритий акредитив – акредитив, що не забезпечений власними грошовими коштами наказодавця акредитива;

Підтверджуючий банк – банк, який додає своє власне платіжне зобов’язання до зобов’язання банку-емітента здійснити платіж або акцептувати чи оплатити переказний вексель (тратту), або негоціювати проти документів за безвідкличним акредитивом з урахуванням того, що документи за акредитивом представлені з дотриманням строків та умов акредитива;

Повідомлення – повідомлення, що складається уповноваженим банком у форматі міжнародних стандартів та надсилається за допомогою телекса (повідомлення може містити відповідний телексний ключ) або системи Б. ШІ. Г. Т., або іншими засобами передавання інформації на адресу банків, що беруть участь у супроводженні акредитива;

Покритий акредитив – акредитив, що забезпечений власними грошовими коштами наказодавця акредитива;

Рамбурсне зобов’язання – самостійне безвідкличне зобов’язання рамбурсуючого банку, надане ним на підставі повноважень або на прохання банку-емітента виконуючому (підтверджуючому) банку, зазначеному в рамбурсних повноваженнях, оплатити рамбурсну вимогу, виставлену виконуючим (підтверджуючим) банком за умови її відповідності положенням рамбурсного зобов’язання або акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк;

( Пункт розділу І доповнено терміном “рамбурсне зобов Язання” згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006)

Рамбурсуючий банк – банк, якому банк-емітент надав повноваження забезпечити відшкодування за акредитивом підтверджуючому (виконуючому) банку або іншому банку відповідно до наданих платіжних інструкцій;

Рамбурсна вимога – повідомлення до рамбурсуючого банку з вимогою здійснити платіж виконуючому (підтверджуючому) або іншому банку згідно з наданими платіжними інструкціями;

Рамбурсне повноваження – інструкції та/або повноваження, відокремлені від акредитива, що надані банком-емітентом рамбурсуючому банку здійснити відшкодування за акредитивом банку, який надав рамбурсну вимогу, або на вимогу банку-емітента акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлену на рамбурсуючий банк;

( Термін “рамбурсне повноваження” пункту розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006)

Резервний акредитив – це безвідкличне незалежне зобов’язання банку-емітента, надане в документарній формі (або у вигляді повідомлення) бенефіціару на прохання наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені, сплатити кошти за наказодавця акредитива (принципала) або за себе, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію у разі отримання вимоги про платіж разом з документами, що підтверджують невиконання зобов’язань наказодавця акредитива (якщо це було передбачено умовами резервного акредитива), та/або отримання переказного векселя (тратти).

(Пункт розділу І доповнено терміном “резервний акредитив” згідно з Постановою Національного банку N25 від 27.01.2006; Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 580 від 29.09.2009 )

1.4. В акредитиві має бути чітко зазначено спосіб виконання акредитива: сплатити за пред’явленням документів, якщо акредитив виконується шляхом платежу за пред’явленням; взяти на себе зобов’язання щодо відстроченого платежу та сплатити з настанням строку платежу, якщо акредитив виконується шляхом відстроченого платежу; акцептувати переказ-ний вексель (тратту), який виписаний бенефіціаром, та сплатити з настанням строку платежу, якщо акредитив виконується шляхом акцепту.

( Пункт 1.4 розділу І в редакції Постанови Національного банку N 580 від 29.09.2009 )

1.5. Платіж за акредитивом здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів відповідно до умов акредитива.

1.6. Акредитив є угодою, що відокремлена від договору з купівлі-продажу або іншого документа, який має силу договору, на якому він базується.

(Абзац перший пункту розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 25 від 27.01.2006)

Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами або іншими видами виконання зобов’язань.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Валютні операції. Порядок здійснення та обліку – Лівшиц Д. М. – 3. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями