Валютні операції. Порядок здійснення та обліку – Лівшиц Д. М. – V. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів національного банку України
Затверджені постановою правління національного банку України від 30.05.2007 № 200
1. Загальні положення
1.1. Ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні.
1.2. Ці Правила розроблені відповідно до пункту 14 статті 7 та статті 44 Закону України “Про Національний банк України”, а також розділів II та III Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 1593 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (далі – Декрет).
1.3. У цих Правилах нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:
Вільно конвертована іноземна валюта – це іноземна валюта, віднесена нормативно-правовим актом Національного банку України (далі – Національний банк), який встановлює класифікацію іноземних валют та банківських металів, до 1-їта 2-ї груп;
Витрати на відрядження працівників за кордон – оплата дозволів на в’їзд (віз), добових, витрат, пов’язаних з найманням житлового приміщення, транспортних та інших витрат за кордоном;
Готівкова іноземна валюта – це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;
Дорожні чеки – дорожні чеки міжнародних платіжних систем, що виражені у вільно конвертованій іноземній валюті;
Іноземні представництва – дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні, представництва міжнародних та іноземних організацій в Україні, представництва іноземних банків та представництва юридичних осіб – нерезидентів в Україні;
Морські агенти – юридичні особи – резиденти, які діють відповідно до статей 116 – 119 Кодексу торговельного мореплавства України згідно з договором морського агентування;
Повноважний представник – особа, якій згідно з наказом або розпорядженням керівника юридичної особи надані (передані) повноваження щодо здійснення конкретних дій.
2. Використання готівкової іноземної валюти з поточних рахунків для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон резидентами – юридичними особами та фізичними особами – підприємцями та іноземними представництвами
2.1. Резиденти – юридичні особи і фізичні особи-підприємці (далі – юридичні особи – резиденти) та іноземні представництва мають право використовувати з поточних рахунків готівкову іноземну валюту для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також на представницькі витрати (організацію офіційних заходів за кордоном).
2.2. Уповноважений банк здійснює видачу готівкової іноземної валюти з поточного рахунку юридичної особи – резидента або іноземного представництва на підставі заяви на видачу готівки, доручення повноважному представнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого банку та листа-розрахунку, який містить такі дані:
Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) осіб, які виїжджають за кордон;
Розрахунок витрат.
Уповноважений банк залишає в касових документах документи, на підставі яких здійснюється видача з поточного рахунку готівкової іноземної валюти.
2.3. Юридичні особи – резиденти та іноземні представництва мають право використовувати з поточного рахунку іноземну валюту для придбання дорожніх чеків на суму, що відповідає витратам на відрядження і представницьким витратам, на підставі заяви на видачу дорожніх чеків, оформленої у довільній формі, і документів, зазначених у пункті 2.2 цієї глави.
2.4. Одному працівнику (резиденту чи нерезиденту) може бути видано іноземну валюту готівкою та/або дорожні чеки на загальну суму, що не перевищує норм вивезення іноземної валюти (дорожніх чеків), установлених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють переміщення іноземної валюти (дорожніх чеків) через митний кордон України (далі – нормативно-правові акти про переміщення валюти).
(Пункт 2.5 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N148 від 27.05.2008)
2.5. Відшкодування працівнику-резиденту, який перебував у відрядженні за кордоном, витрат власних коштів в іноземній валюті здійснюється відповідно до законодавства України у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день виплати зазначених коштів, а працівнику-нерезиденту, на його бажання, – як в іноземній валюті, так і у валюті України.