Валютні операції. Порядок здійснення та обліку – Лівшиц Д. М. – Глава 1. Загальні положення
Даний порядок затверджений Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 270.
ПОЛОЖЕННЯ
Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам
( У тексті Положення посилання на додатки 7-9 Замінено посиланням відповідно на додатки 6-8 згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012 ) ( У Положенні та додатках до нього слово “плаваюча” в усіх відмінках замінено словом “змінювана” у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012)
Це Положення розроблене відповідно до вимог статей 7, 30, 44 Закону України “Про Національний банк України”, статей 5, 11,13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Указу Президента України “Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” від 27.06.99 N 734/99 та нормативно-правових актів Національного банку України.
Національний банк України (далі – Національний банк) цим Положенням встановлює порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті (далі – договори), а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.
(Абзац другий преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N235 від 22.06.2007, N246 Від 15.06.2012)
РОЗДІЛ I. Порядок отримання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів і реєстрації договорів
Глава 1. Загальні положення
1.1. Резиденти (юридичні особи, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, фізичні особи) (далі – резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті (далі – кредити), від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому цим розділом.
(Абзац другий пункту 1.1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 217 від 28.07.2008 ) ( Пункт 1.1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
1.2. Резидент-позичальник (крім уповноваженого банку України) залучає кредит від нерезидента через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за договором. Функції обслуговуючого банку за договором (далі – обслуговуючий банк), визначені цим розділом, може виконувати як уповноважений банк, так і від його імені відокремлений підрозділ банку (філія, відділення). Обслуговування операцій за відкритими в Україні резидентами-позичальниками рахунками в межах одного договору має проводитися лише через один обслуговуючий банк. Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому Національним банком порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (крім випадку використання фізичною особою рахунку за межами України на час її перебування за кордоном).
(Пункт 1.2 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
1.3. Залучення уповноваженими банками України (далі – уповноважені банки) коштів на умовах субординованого боргу з метою врахування цих коштів до капіталу банку здійснюється на умовах, що передбачені нормативно-правовими актами Національного банку з цих питань. Договір, який передбачає залучення коштів у вигляді кредитів, позик в іноземній валюті на умовах субординованого боргу
3 метою врахування цих коштів до капіталу банку, підлягає реєстрації Національним банком відповідно до вимог, установлених главою
4 цього розділу.
Залучення уповноваженими банками коштів за договорами здійснюється з урахуванням вимог щодо дотримання лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам у разі їх встановлення Національним банком.
( Пункт 1.3 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 217 від 28.07.2008 )( Пункт 1.3 В редакції Постанови Національного банку N 350 від 27.09.2007)
1.4. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі.
(Пункт 1.4 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 494 від 29.12.2007, в редакції Постанови Національного банку N 217 від 28.07.2008)
1.5. Якщо договором з нерезидентом передбачено надання резиден-ту-позичальнику кредиту із зарахуванням коштів на його рахунок, відкритий за межами України, який використовується резидентом на підставі відповідної індивідуальної ліцензії Національного банку (крім випадку використання фізичною особою рахунку за межами України на час її перебування за кордоном), то перерахування нерезиденту коштів з рахунку резидента-позичальника, відкритого в уповноваженому банку, з метою погашення такого кредиту здійснюється за умови подання ре-зидентом-позичальником засвідчених іноземним банком або іншою іноземною фінансовою установою оригіналів чи копій платіжних документів, які підтверджують сплату кредитних коштів іноземним кредитором резиденту-позичальнику і подальше використання цих коштів [підтвердним документом також може бути отримане безпосередньо обслуговуючим банком від іноземного банку (або іншої іноземної фінансової установи), у якому відкрито рахунок резидента-позичальника, повідомлення (SWIFT чи телексне), що містить відповідний ключ, із зазначенням дати і суми отримання кредитних коштів, а також дати, суми та мети їх використання]. Ці документи залишаються на зберіганні в обслуговуючому банку. Якщо вони укладені іноземною мовою (крім російської), то подається також їх переклад на українську мову, засвідчений підписом особи, яка здійснила переклад (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально), або нотаріусом [не потребує перекладу повідомлення (SWIFT чи телексне), що отримане безпосередньо обслуговуючим банком].
Якщо договором з нерезидентом передбачено надання резиденту кредиту шляхом сплати іноземним кредитором коштів за зобов’язаннями резидента-позичальника згідно із зовнішньоекономічним договором без зарахування цих коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку, то перерахування коштів нерезиденту з метою погашення заборгованості (основної суми боргу, процентів за користування кредитом, комісій, неустойки, інших платежів, установлених договором) за таким кредитом здійснюється за умови отримання банком від іноземного банку-кредитора відповідного SWIFT чи телексного повідомлення або подання резидентом-позичальником обслуговуючому банку документів, які підтверджують сплату іноземним кредитором кредитних коштів нерезиденту-експортеру за зовнішньоекономічним договором (засвідчені іноземним банком/іноземною фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів). Зазначені підтвердні документи мають містити реквізити договору, дату та суму кредитних коштів, перерахованих нерезиденту-експортеру. Датою надання кредитних коштів під час здійснення сплати нерезидентом-кредитором за зобов’язаннями за зовнішньоекономічним договором резидента-позичаль-ника за межами України слід уважати дату списання коштів з рахунку нерезидента-кредитора на користь нерезидента-експортера.
(Пункт 1.5 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N246 від 15.06.2012)(Пункт 1.5 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
1.6. Кредити, що одержують від нерезидентів резиденти – фізичні особи, які не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності (далі – фізичні особи), мають зараховуватися на їх рахунки, відкриті в уповноважених банках або в іноземних банках. Такі кредити фізичні особи можуть одержувати на строк не менше ніж на півроку. Уразі надходження кредиту на рахунок фізичної особи, відкритий в уповноваженому банку, його погашення здійснюється з цього рахунку.
Фізична особа має право використовувати кредитні кошти в іноземній валюті виключно для:
(Абзац другий пункту 1.6 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012)
Проведення розрахунків із нерезидентами на виконання власних зобов’язань фізичної особи щодо оплати товарів (робіт, послуг);
( Абзац третій пункту 1.6 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
Продажу іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України із зарахуванням коштів у гривнях на власний поточний рахунок фізичної особи в уповноваженому банку з метою їх подальшого використання на території України в безготівковій формі або зняття готівкою національної валюти.
( Абзац пункту 1.6 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
1.7. Резидент-позичальник зобов’язаний зареєструвати договір у Національному банку до фактичного одержання кредиту.
Такі договори підлягають реєстрації Національним банком у порядку, установленому:
Главою 2 цього розділу – для резидентів-позичальників, що не є банками;
Главою 4 цього розділу – для уповноважених банків-позичальників. ( Пункт 1.7 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012 ) ‘
1.8. Реєстрація договорів, укладених резидентами-позичальниками, що не є банками, здійснюється територіальним управлінням Національного банку (далі – територіальне управління) за місцезнаходженням обслуговуючого банку.
( Пункт 1.8 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
1.9. Національний банк (його територіальне управління) за наявності інформації про одержання резидентом-позичальником, що не є банком, кредиту чи позики в іноземній валюті від нерезидента без реєстрації договору повідомляє про це орган державної податкової служби за місцем реєстрації такого резидента як платника податків протягом семи робочих днів із дати отримання такої інформації.
( Пункт 1.9 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012 ) ‘
1.10. Не потребують реєстрації Національним банком договори про одержання резидентами від нерезидентів комерційних кредитів, а також кредитів, які залучаються державою або під державні гарантії.
1.11. Розмір виплат за користування кредитом за встановленою договором процентною ставкою з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, утомучислі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору (далі – виплати за користування кредитом), на дату надходження до Національного банку (територіального управління) документів, потрібних відповідно до вимог цього розділу^для реєстрації договору (змін до договору) (далі – пакет документів) (*), не повинен перевищувати розмір виплат за цим кредитом, розрахований виходячи з установленої Національним банком максимальної процентної ставки за договорами (далі – виплати за максимальною процентною ставкою), що діє на дату надходження до Національного банку (територіального управління) вищезазначених документів.
_(Абзац перший пункту 1.11 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 217 від 28.07.2008, N 246 Від 15.06.2012 )
Датою надходження до Національного банку (територіального управління) пакета документів є дата реєстрації в Національному банку (територіальному управлінні) останнього, що надійшов, документа з переліку документів, потрібних відповідно до вимог цього розділу.
Пакет документів – це всі документи, надання яких передбачено пунктом 2.4 глави 2, підпунктом 4.2.1, абзацом другим підпункту 4.2.4, підпунктом 4.2.9, абзацом другим підпункту 4.2.12, підпунктом 4.2.13 пункту 4.2, підпунктами 4.3.1, 4.3.6, 4.3.7 пункту 4.3 глави 4 цього розділу.
(Пункт 1.11 глави 1 розділу I доповнено абзацом другим згідно з Постановою Національного банку N 217 від 28.07.2008 )
Національний банк здійснює реєстрацію укладеного резидентом-позичальником договору лише за умови дотримання вимог абзацу першого цього пункту.
Національний банк встановлює окремим розпорядчим документом максимальні процентні ставки за договорами в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)] (далі – Класифікатор), та договорами в іноземній валюті 2-їабо 3-ї групи Класифікатора.
(Абзац пункту 1.11 Розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 350 від 27.09.2007, N 246 Від 15.06.2012) ( Пункт 1.12 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012 )( Пункт 1.13 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
1.12. Відомості щодо розміру виплат за користування кредитом зазначаються резидентом-позичальником у повідомленні про договір.
Розмір виплат за користування кредитом (за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі змінюваної процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) протягом усього періоду дії договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка зазначається під час реєстрації договору, про що має бути визначено в договорі.
Якщо договором установлена щомісячна або щоквартальна процентна ставка за користування кредитом, то до розрахунку розміру виплат за користування кредитом береться розрахункова річна процентна ставка.
Якщо договором передбачена змінювана процентна ставка, то період з дати заповнення резидентом-позичальником повідомлення про договір до дати надходження до територіального управління пакета документів, потрібних для реєстрації договору (змін до договору) відповідно до вимог цього розділу, не повинен перевищувати двох тижнів.
( Абзац четвертий пункту глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 217 від 28.07.2008)
Якщо під час реалізації кредитного проекту відбувається скорочення строку кредиту (внаслідок дострокового погашення кредиту або якщо одержання кредиту розпочалося із затримкою тощо), то контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється із застосуванням максимальної процентної ставки, установленої Національним банком для договорів із відповідним строком кредиту.
( Пункт Розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 350 від 27.09.2007; В редакції Постанови Національного банку N 494 від 29.12.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
У разі залучення кредитних коштів окремими частинами (траншами) у рамках генерального (рамочного) договору про відкриття кредитної лінії контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється із застосуванням за кожним траншем максимальної процентної ставки в розмірі, установленому для договорів із строком, що відповідає строку траншу.
( Пункт глави 1 Розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 217 від 28.07.2008)
У разі залучення резидентом-позичальником кредиту в різних іноземних валютах контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється за кожною часткою кредиту в різній валюті окремо із застосуванням максимальної процентної ставки, установленої для іноземної валюти відповідної групи Класифікатора.
( Пункт Розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 350 від 27.09.2007) ‘
До розрахунку розміру виплат за користування кредитом не враховуються комісійні винагороди обслуговуючого банку і банку-нерезидента за переказ коштів в іноземній валюті за договором, що сплачуються за рахунок резидента-позичальника, а також виплати, обумовлені настанням форс-мажорних обставин. Підтвердженням настання форс-мажорних обставин є відповідне підтвердження Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.
( Пункт глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 494 від 29.12.2007, Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N217 від 28.07.2008)
1.13. Реєстрація Національним банком змін до договорів, уяких установлений розмір виплат за користування кредитом, що перевищує розмір виплат за максимальною процентною ставкою на дату надходження до Національного банку (територіального управління) пакета документів для реєстрації змін до договорів, не дозволяється в разі пролонгації строку кредиту, збільшення загальної суми кредиту (у тому числі за рахунок капіталізації прострочених процентів), розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, утому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом.
( Пункт 1.13 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012 ) ‘
1.14. Національний банк у разі потреби реалізації резидентами-позичальниками стратегічно важливих для економіки України кредитних проектів, розмір виплат за користування кредитом за якими перевищує розмір виплат за максимальними процентними ставками, може приймати за кожним конкретним випадком окреме рішення.
1.15. Не допускається реєстрація укладених резидентами-пози-чальниками договорів, згідно з якими передбачена сплата резидентами-позичальниками процентів за користування кредитами (без урахування відповідних комісій), до фактичного надходження в Україну кредитних коштів від нерезидентів або до здійснення сплати нерезидентами-кредиторами зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами рези-дентів-позичальників за межами України чи до зарахування кредитних коштів на рахунок резидента-позичальника, відкритий за межами України.
( Пункт 1.15 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
1.16. Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.
Вимоги абзацу першого цього пункту поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом.
( Пункт 1.16 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 246 від 15.06.2012 )
1.17. Реєстрація Національним банком договору здійснюється без будь-яких зобов’язань з боку Національного банку щодо зобов’язань сторін договору.
1.18. Вимоги цього розділу щодо розміру виплат за користування кредитом, а також щодо моменту набрання чинності договором не застосовуються до договорів, укладених резидентами з міжнародними фінансовими організаціями, членом яких є Україна та до договорів з міжнародними фінансовими організаціями, щодо яких Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям чи резидентам.
( Пункт глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 494 від 29.12.2007, N246 від 15.06.2012)
1.19. Резидент-позичальник зобов’язаний зареєструвати договір про одержання кредиту в іноземній валюті від уповноваженого банку (далі – кредитний договір) у разі відступлення уповноваженим банком – первісним кредитором нерезиденту права вимоги за цим кредитом.
Уповноважений банк – первісний кредитор має передбачити в договорі з нерезидентом про відступлення права вимоги за кредитним договором, що договір про відступлення права вимоги набирає чинності з моменту реєстрації кредитного договору (з урахуванням змін), атакож письмово повідомити резидента-позичальника про заміну кредитора в зобов’язанні за кредитним договором.
Кредитний договір підлягає реєстрації Національним банком у порядку, установленому цим розділом, за винятком вимоги щодо обов’язкової реєстрації договору до фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом у частині коштів, одержаних рези-дентом-позичальником від уповноваженого банку – первісного кредитора.
Платіжні операції резидента-позичальника з нерезидентом за кредитним договором (з урахування змін, що передбачені іншими угодами/договорами, які стосуються його реалізації, у тому числі відступлення права вимоги), здійснюються лише після його реєстрації Національним банком.
( Главу 1 розділу I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 265 від 30.04.2009 )
1.20. Якщо договором з нерезидентом передбачено надання кредиту кільком резидентам-позичальникам, то реєстрація договору здійснюється кожним резидентом-позичальником окремо. У повідомленні про договір за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення, що подається кожним резидентом-позичальником, зазначається загальний обсяг кредиту, який передбачається отримати цим позичальником окремо (у разі невизначення такого обсягу в договорі зазначається загальний розрахунковий обсяг для кожного резидента-позичальника).
(Главу 1 розділу I доповнено новим пунктом 1.20 Згідно з Постановою Національного банку N 246 від 15.06.2012 )