Валютні операції. Порядок здійснення та обліку – Лівшиц Д. М. – 3. Коригування у разі зміни розрахунків
При розрахунках за імпортний товар так чи інакше маємо справу з валютою. Тож у разі повернення товарів чи авансів постає запитання, який курс НБУ (на яку дату) використовувати.
У разі повернення раніше сплаченого авансу постачальнику-нерезиденту слід врахувати таке. Пам’ятаємо, що аванс, сплачений у валюті, відноситься до немонетарних статей. Але чи залишається такою назавжди стаття, яку один раз визначено немонетарною? Ні. I так трапляється тоді, коли підприємство приймає будь-які рішення про зміну попередніх домовленостей. Так буде і в разі повернення авансу, перерахованого нерезиденту-постачальнику. Повернення коштів однозначно пов’язане з неможливістю виконання однією зі сторін своїх зобов’язань з постачання товару. Тобто в разі повернення нерезидентом валютного авансу, отриманого ним від покупця-резидента, останній повинен здійснити перерахунок курсових різниць, бо стаття з немонетарної перетворилася на монетарну. На дату отримання повернутих коштів відображаються курсові різнині з урахуванням курсу НБУ на дату їх отримання На поточний валютний рахунок резидента.
Так відображається операція з повернення передоплати від постачальника-нерезидента у бухобліку. У податковому обліку така операція не відображається взагалі – адже з 01.04.2011 р. сплачені аванси у витратах не відображаються, причому статус вашого контрагента не має значення. Втім, так було і до цієї дати саме з авансами нерезидентам, адже відповідно до пп. 11.2.3 Закону про прибуток вони не відображалися у ВВ платника податку на прибуток. Тобто можна дійти висновку, що Повернення авансів від постачальника-нерезидента у податковому обліку Як не відображалося до дати набрання чинності розділом III ПКУ, так і Не відображається Тепер.
Приклад 8. Підприємство у серпні 2011 р. перерахувало аванс 10000 евро Постачальнику-нерезиденту. Курс НБУ на дату оплати – 11,50 грн/євро.
Стаття є немонетарною, Тож на кінець кварталу перерахунок не проводиться. Ужовтні, узв ‘язку з неможливістю виконати умови контракту, сторони прийняли рішення про його розірвання і повернення нерезидентом авансу, отриманого від покупця-резидента. Кошти повернуто, курс НБУ на дату отримання – 12,00 Грн. Числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 9.
Таблиця 9
ОПЕРАЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ ПЕРЕДОПЛАТИ, СПЛАЧЕНОЇ НЕРЕЗИДЕНТУ
З/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, євро/грн | Податковий облік | ||
Д-т | К-т | Доходи | Витрати | |||
Серпень 2011 Р. | ||||||
1. | Перераховано кошти постачальнику 3712 (курс НБУ – 11,50) | 3712 | 312 | 10000,0 € 115000,00 | – | – | |
Жовтень 2011 Р. | ||||||
2. | Отримано повернення авансу на поточний рахунок (курс НБУ – 12,00) | 312 | 3712 | 10000,0 € 120000,00 | – | – |
3. | Проведено перерахунок заборгованості, курс зріс. Отже, підприємство має дохід від курсової різниці (12,00 – 11,50) х 10000 = 5000,00 | 3712 | 714 | 0,0 € 5000,00 | 5000 Пп. 153.1.3 ПКУ |
При поверненні імпортного товару ситуація з перерахунками курсових різниць змінюється у зворотному порядку. Кредиторська заборгованість перед постачальником-нерезидентом є монетарною статтею (розглядаємо випадок, коли імпортний товар ще не оплачено). Але при поверненні товару така стаття з розряду монетарних переходить до немонетарних (повертається товар, а не кошти). Тобто жодного перерахунку курсових різниць з дати прийняття рішення про повернення товару в бухобліку не повинно проводитися.
Приклад 9. Підприємство імпортувало обладнання на суму 10000 дол.
США на умовах післяплати. Курс НБУ на дату розмитнен-ня – 8,0 грн у серпні 2011 р.; На дату балансу 30.09.2011 р. – 7,85 грн. У жовтні виявлено, що обладнання містить брак, який неможливо виправити на місці. Сторони прийняли рішення повернути обладнання і розірвати контракт. Оскільки стаття перестає бути монетарною, то на дату повернення обладнання перерахунок не проводимо. Всі числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 10.
Таблиця 10
ОПЕРАЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ ІМПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ
З/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, $/грн | ^^^^^^^^^^^^^^^^^^ Податковий облік | ||
Д-т | К-т | Доходи | Витрати | |||
Серпень 2011 Р. | ||||||
1. | Обладнання розмитнене: – сплачено мито; – сплачено ПДВ (число умовне); – оприбутковано обладнання за курсом на дату розмитнення | 377 152 377 641 152 | 311 377 311 377 632 | 2400,00 20000,00 10000,0$ 80000,00 | – | – |
2. | 30.09.2011 р. на дату балансу проведено Перерахунок заборгованості, курс впав. Отже, підприємство має дохід (7,85 – 8,00) х 10000 = 1500,00 | 632 | 714 | 0,0$ 1500,00 | 1500 Пп. 153.1.3 ПКУ | – |
Жовтень 2011 Р. | ||||||
3. | Повернення обладнання у режимі експорту | 632 | 152 | 10000,0$ 80000,00 | – | – |
4. | Списуємо сплачене мито на витрати | 949 | 152 | 2400,00 | – | 2400* |
* На думку редакції, витрати на сплату мита у податковому обліку підприємства бу дуть на підставі пп. “в” пп. 138.10.4 ПКУ як витрати на сплату інших обов’язковий платежів, установлених законодавчими актами. |
Фактично курс при замитненні обладнання для повернення в режимі експорту бухгалтером ніде не використовуватиметься. Крім того, що він зазначається тільки у ВМД. Оскільки повернення відбувається у режимі експорту, тобто ставка ПДВ буде 0%, то постає запитання: чи треба сторнувати ПДВ, який було сплачено під час імпорту обладнання? Чи можна повернене обладнання вважати таким, що не використовувалося у госпдіяльності, в оподатковуваних операціях (головні вимоги для права на ПК)? Чи все-таки повернення обладнання/товару належить до госпдіяльності Адже від браку чи пошкоджень ніхто не застрахований. ПДВ на митниці в момент ввезення все-таки сплачено. Однозначно, що чітко це питання не прописане, і постачальник-нерезидент не може нам видати розрахунок-коригування, як це мав би зробити вітчизняний постачальник. Тож, на думку редакції, оскільки ПДВ все-таки сплачено (виконано умову п. 198.2 ПКУ), підстав для коригування ПДВ, сплаченого при розмитненні обладнання, немає, і він може бути включений до складу податкового кредиту. У разі повторного постачання обладнання у підприємства-покупця знову виникне право на ПК у тому звітному періоді, в якому буде подано ВМД і сплачено податок до бюджету в сумі, зазначеній у цій декларації.
Щоправда, думка податкових органів з цього приводу є протилежною: якщо раніше імпортований товар виявився непридатним для використання у виробництві і він повертається платником податку нерезиденту, то суми ПДВ, сплачені при імпорті цього товару, не беруть участі у формуванні податкового кредиту, оскільки такий товар неможливо використати у межах госпдіяльності платника податку.
Якої позиції дотримуватиметься суб’єкт господарювання – йому вирішувати самостійно. Але ми ознайомили читача з двома позиціями.
Повернення імпортованого товару в податковому обліку з податку на прибуток після 01.04.2011 р. жодним чином не відображається. Все тому, що придбання товару, а точніше, витрати на придбання тепер відображаються у податковому обліку тільки в момент продажу (реалізації) товару.