Управлінський облік – Карпенко О. В. – 8.4. Аналіз чутливості прибутку до зміни параметрів діяльності
Середньозважений маржинальний дохід – це сума величин маржинального доходу різних виробів, зважених за допомогою комбінації їх продажу Якщо питома вага окремих продуктів у загальному обсязі реалізації змінюватиметься, то змінюватимуться і результати аналізу. Таким чином, середньозважений маржинальний дохід можна подати за формулою:
Де ЇЇ/СМ – середньозважений маржинальний дохід; СМ. – маржинальний дохід на одиницю і-то виробу 5М. – комбінація продажу.
Припущення аналізу: всі постійні витрати є непрямими щодо конкретних виробів. Якщо окремі види постійних витрат пов’язані з виробництвом певного виду (амортизація спеціального обладнання), то необхідно застосовувати аналіз щодо кожної виробничої лінії, а не для виробництва загалом.
Розрахунок точки беззбитковості при багатопрофільному виробництві передбачає послідовне визначення:
– маржинального доходу за видами продуктів;
– комбінації продажу кожного продукту;
– середньозваженого маржинального доходу;
– умовного значення точки беззбитковості (ТБ ум.);
– точки беззбитковості для кожного продукту.
8.4. Аналіз чутливості прибутку до зміни параметрів діяльності
Важливим напрямом ВОП-аналізу є аналіз чутливості прибутку до зміни інших параметрів діяльності.
Аналіз чутливості прибутку – це визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажу, ціни та витрат.
Для нього використовують такі показники: коефіцієнт маржинального доходу (Кмд), запас міцності (ЗМ) і операційний важіль (ОВ).
1. Визначення впливу зміни обсягу продажу на прибуток за допомогою коефіцієнта маржинального доходу (кст)
Повернемося до інформації, наведеної у табл. 8.1 і припустимо, “Квест” збільшив обсяг продажу на 10 %, тобто на 200 000. Збільшення прибутку дорівнює 200 000 х 0,3 = 60 000 грн.
2. Визначення впливу зміни обсягу продажу на прибуток за допомогою запасу міцності
1 Запас міцності = Обсяг продажу – Точка беззбитковості.
Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику потрапити у зону збитків.
Так, при обсязі продажу 2 000 000 запас міцності дорівнює 800 000 грн, що при ціні у 200 грн відповідає 4 000 од.
Запас міцності (ЗМ) використовують для визначення суми операційного прибутку:
У разі зростання обсягу продажу до 2 100 000 грн, він становитиме 900 000 грн, а операційний прибуток 270 000 грн (900 000 х 0,3).
Коефіцієнт запасу міцності = Запас міцності/ обсяг продажу (виручку, дохід)
Коефіцієнт запасу міцності є вимірником ризику нерентабельної роботи. Значення знаходиться в інтервалі до+1. Чим більше значення Кзм, тим менше ймовірність, що компанія зазнає збитку у разі зменшення обсягу продажу.
Приклад. “Квест” бажає отримати 210 000 грн прибутку і розглядає варіанти його досягнення (табл. 8.2).
Таблиця 8.2
Показники | В-1: Зберегти існуючий виробничий потенціал | В-2: Орендувати більш продуктивне обладнання |
Ціна | 200 | 200 |
Змінні виробничі витрати | 140 | 120 |
Постійні витрати | 360 000 | 420 000 |
Розрахунки зробіть самостійно. Ви повинні вийти на такі результати: за варантом 1 – к, т = 0,368, а за варіантом 2 – кт = 0,333. Коефіцієнт запасу міцності означає, що у В-1 менша ймовірність зазнати збитків у разі зменшення обсягів реалізації, не дивлячись на те, що обидві альтернативи забезпечують однаковий розмір прибутку (210 000 гри). Це пов’язано з тим, що В-2 забезпечує більший маржинальний дохід. Приклад свідчить, що характер реагування прибутку на зміни залежить від структури витрат.
Приклад.
Таблиця 8.3. Вихідні дані
Показник | А, грн | % | Б, грн | % |
Дохід | 250 000 | 100 | 250 000 | 100 |
Змінні витрати | 200 000 | 80 | 25 000 | 10 |
Маржинальний дохід | 50 000 | 20 | 225 000 | 90 |
Постійні витрати | 25 000 | 10 | 200 000 | 80 |
Прибуток | 25 000 | 10 | 25 000 | 10 |
Яке підприємство (А чи Б) на вашу думку має кращу структуру витрат? [З, с. 191-192]. Не поспішайте з відповіддю. Це залежить від тенденції зміни обсягу продажу:
– якщо він зростає, то Б – оскільки більший Кмд забезпечує більший відсоток зростання прибутку. Припустимо обсяг зріс на 10% або на 25 000. Вплив зростання обсягу продажу на прибуток характеризується так:
Таблиця 8.4
Підприємство | Збільшення обсягу продажу | Кмд | Збільшення прибутку, грн | Збільшення прибутку, % |
Л | 25 000 | 0,2 | 5 000 | 20 |
Б | 25 000 | 0,9 | 22 500 | 90 |
– якщо він падає, то Б швидше втрачатиме маржинальний дохід і матиме проблему з покриттям великих постійних витрат.
Отже, більша питома вага постійних витрату структурі витрат забезпечує більший вплив на прибуток ніж зміни обсягу продажу.
Міру використання постійних витрат називають операційним важелем.
Операційний важіль – це співвідношення постійних і змінних витрат, яке забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу.
Тому операційний важіль більший у підприємств, що мають більшу питому вагу постійних витрат і, як результат, більший км.
Кількісним показником операційного важеля (ОВ) є його фактор (ФОВ):
Для підприємства А він дорівнює 2 (50 000:25 000). Для підприємства Б дорівнює 9.
ФОВ визначає відсоток зміни прибутку за певного відсотка зміни обсягу продажу.
Відсоток зміни прибутку = Відсоток зміни продажу х ФОВ.
Для підприємств маємо наступні результати:
А – 10% х 2 = 20% Б – 10% х 9 = 90%
Наведений результат збігається з розрахунками, проведеними у табл. 8.5.
ФОБ зменшується при зростанні обсягу продажу.
Таблиця 8.5. Вихідна інформація
Показник | А, грн | А, % | Б, грн | Б,% |
Дохід (виручка) | 275000 | 100 | 00 | 100 |
Змінні витрати | 220 000 | 80 | 275 000 | 10 |
Маржинальний дохід | 55 000 | 20 | 247 500 | 90 |
Постійні витрати | 25 000 | 9 | 200 000 | 73 |
Прибуток | 30 000 | 11 | 47 500 | 17 |
Фактор операційного важеля | 1,83 | 5,21 |
Коефіцієнт маржинального доходу, запас міцності, операційний важіль є важливими індикаторами реагування прибутку на зміни обсягу продажу. Але вони не дають відповіді на питання: як зміниться прибуток у разів зміни витрат, ціни та (або) обсягу продажу. Такий комбінований вплив можна визначити трьома способами:
1 – підготовки порівняльного звіту про прибуток;
2 – диференціального аналізу;
3 – маржинального аналізу [3].