Управлінський облік – Карпенко О. В. – 2.2. Собівартість виробленої і реалізованої продукції

2.1. Склад витрат діяльності відповідно до діючих регламентів

Витрати є специфічним об’єктом дослідження, який вивчають різні фахівці підприємства (рис. 2.1). Оскільки первинне спостереження здійснюється у системі обліку, то розуміння складу витрат є важливим для створення якісної системі інформації про витрати діяльності.

У ПСБО 16 “Витрати” тлумачаться два основні поняття, потрібні для розуміння процесів обліку та калькулювання, а саме: “витрати” та “об’єкт витрат”.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття (використання) активів або збільшення зобов’язань, що веде до зменшення капіталу (за винятком розподілу між власниками).

Об’єкт витрат – продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Необхідно пам’ятати, що облік витрат це сукупність свідомих дій, спрямованих на відображення операцій, що відбуваються на підприємстві протягом певного періоду у процесах постачання, виробництва і реалізації продукції за допомогою їх кількісного вимірювання (в натуральних і вартісних показниках), реєстрації, групування і аналізу в розрізах, що формують собівартість готової продукції (робіт, послуг) чи товарів. Калькулювання є процесом розрахунку собівартості будь-якого об’єкту (процесу, продукту, сегменту тощо). Облік та калькулювання нерозривні, тому, якщо у процесі господарювання важливо мати інформацію про понесені витрати та собівартість, то спочатку доцільно опрацювати зміст нормативно-правових документів, що в Україні регулюють склад витрат діяльності. (Працюйте, використовуючи власний примірник ПСБО).

Управлінський облік   Карпенко О. В.   2.2. Собівартість виробленої і реалізованої продукції

Рис. 2.1. Сфери діяльності, фахівці яких здійснюють моніторинг витрат

2.2. Собівартість виробленої і реалізованої продукції

Для виконання завдань практичного характеру, пов’язаних з оцінкою випущеної з виробництва готової продукції, підготовкою інформації для прийняття рішень тощо важливо розрізняти різні види собівартості. Спочатку, Ви повинні згадати структуру та призначення рахунка 23 “Виробництво”, та 26 “Готова продукція” чи 28 “Товари”. Накресліть на аркуші Т-рахунки та зробіть позначення про те, що відображають за дебетом та кредитом кожного з цих активних рахунків. Тепер можна перевірити себе на розуміння наступних формул:

1. Собівартість виробленої продукції = Залишок на початок незавершеного виробництва + (Прямі матеріали + Пряма зарплата + Інші прямі витрати + Загальновиробничі витрати) – Залишок на кінець незавершеного виробництва (визначається за рахунком 23 “Виробництво”)

Собівартість реалізованих запасів (товарів, продукції) – Залишок товарів(продукції) на початок + Первісна оцінка закуплених товарів (собівартість виробленої продукції) – Залишок товарів (продукції) на кінець (визначається за рахунком 26 “Готова продукція” та 28 “Товари”)

Отже, собівартість виробленої та реалізованої продукції (товарів) визначають розрахунковим шляхом. Ця процедура має бути задокументована. Тому Ви повинні мати уявлення про макети цих розрахунків, знати які особи їх складають, а які узгоджують та затверджують. Ви повинні виявити вміння:

– складати розрахунки собівартості виробленої продукції, щоб оприбуткувати випущену з виробництва продукцію ((Д 23 та К 26), керуйтеся ПСБО 16 “Витрати”;

– складати розрахунок первісної вартості придбаних товарів для їх оприбуткування (Д 28 та К 63, керуйтеся ПСБ09 “Запаси”);

– складати розрахунок собівартості реалізованої продукції (товарів), щоб зробити запис (Д 90 та К 26,28), необхідний для підготовки фінансової звітності (ф. 2) “Звіт про фінансові результати”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Управлінський облік – Карпенко О. В. – 2.2. Собівартість виробленої і реалізованої продукції