Управління персоналом – Виноградський М. Д. – Визначення чисельності персоналу з використанням норм обслуговування
Для визначення чисельності управлінського персоналу використовується метод Розенкранца за формулою:
П т * І І К
Ч = – у І і К + – Нрч
” і = 1′ Нрч Т ‘Кфрч’
Де Ч – чисельність управлінського персоналу певної професії, спеціальності, підрозділу;
П – кількість видів управлінських робіт, які потребують завантаження даної категорії спеціалістів;
Ті – середня кількість певних дій (розрахунків, обробки замовлень, переговорів і т. п.) у рамках і-го управлінського виду робіт за встановлений проміжок часу (за рік);
ІІ – час, необхідний для виконання одиниці т у рамках і-го управлінського виду робіт;
Т – робочий час спеціаліста відповідно до трудового договору (контракту) за відповідний проміжок календарного часу, прийнятий у розрахунках;
КНрч – коефіцієнт необхідного розподілу часу;
КфРч – коефіцієнт фактичного розподілу часу;
ІР – час на виконання різних робіт, які неможливо врахувати у попередніх планових розрахунках.
Коефіцієнт необхідного розподілу часу (КНрч ) розраховується таким чином:
КНрч КДр * КВ * КП
Де КДр – коефіцієнт, який враховує витрати на додаткові роботи, раніше не враховані у часі, необхідному для визначеного процесу (Ет o і); як правило, встановлюється у межах 1,2 < КДр < 1,4;
Кв – коефіцієнт, який враховує витрати часу на відпочинок робітників протягом робочого дня; як правило, встановлюється на рівні 1, 12;
Кп – коефіцієнт перерахунку наявної кількості у спискову.
Коефіцієнт фактичного розподілу часу (КфРч) визначається відношенням загального фонду робочого часу будь-якого підрозділу до часу, розрахованого як (Е ШІ o і,).
У загальному вигляді формула Розенкранца застосовується для перевірки відповідності фактичної чисельності підрозділу необхідній, що визначається завантаженням даного підрозділу.
Для використання формули Розенкранца у планових розрахунках їй надається такий вигляд:
П
Е щ ■І, ■ КФрч
Т
Тому що величини іІ та КфРч невідомі.
Приклад.
У підрозділі фірми “Альфа” працює 30 чоловік, які виконують управлінські функції.
Вихідні дані для розрахунку необхідної чисельності управлінського персоналу.
Види управлінських робіт | Кількість дій для виконання роботи | Час, необхідний для виконання дії, годин |
А | 500 | 1 |
Б | 3000 | 0,5 |
В | 300 | 3 |
Місячний фонд часу одного співробітника за контрактом, год. | 170 | |
Коефіцієнт витрат часу на додаткові роботи | 1,3 | |
Коефіцієнт витрат часу на відпочинок робітників | 1,12 | |
Коефіцієнт перерахунку чисельності | 1,1 | |
Час, необхідний для виконання роботи, не врахованої у планових розрахунках, год. | 200 | |
Фактична чисельність підрозділу, чол. | 30 |
Розв’язок:
1. Сумарний час, необхідний для виконання управлінських робіт, визначається як:
(500 o 1) + (3000 o 0,5) + (300 o 3) = 2900.
2. Коефіцієнт необхідного розподілу часу:
Кнрч = 1,3 o 1,12 o 1,1 = 1,6.
3. Коефіцієнт фактичного розподілу часу:
К = 170 o 30 = 5100 =
Фрч 500 o 1 + 3000 o 0,5 + 300 o 3 2900 ,
Розрахунок необхідної чисельності підрозділу здійснюється таким чином:
Ч = o 1,6 + o = 28,6.
170 170 1,76
Якщо у підрозділі працює 30 чоловік, то розрахункова (необхідна ) кількість – 29 чоловік, тобто зайвою є одна людина.
Коефіцієнт перерахунку наявної чисельності у спискову дає можливість встановити можливу відсутність персоналу на робочих місцях протягом планового періоду через:
O хвороби;
O чергову або додаткову відпустки;
O відпустку для навчання;
O інші поважні причини.
Коефіцієнт визначається через співвідношення фактичних робочих днів до загальної кількості календарних робочих днів.
Чисельність керівників складу підрозділу визначається через норми управляємості:
O для керівників у підрозділах зі значною питомою вагою робіт творчого характеру ( нестандартного ) високої кваліфікації норма управляємості встановлена 5-7 чоловік;
O для керівних посад у підрозділах, де виконуються стандартні управлінські процедури норма управляємості встановлена 10- 12 чоловік;
O у будь-якому випадку норма управляємості повинна перевищувати 15-17 чоловік, інакше колектив стає неуправ-ляємим.
Визначення чисельності персоналу з використанням норм обслуговування
Кількість персоналу по нормах обслуговування обладнання, машин, агрегатів розраховується по формулі:
Кількість агрегатів х Коефіцієнт завантаження
Ч =-* К,
Норма обслуговування Прр
Де Кпрр – коефіцієнт перерахунку наявної чисельності у спискову.
У свою чергу норма обслуговування визначається за формулою:
Де п – кількість видів робіт по обслуговуванню об’ єкта;
ІОд І – час, необхідний для виконання одиниці і-го виду робіт;
ПР І – кількість одиниць обсягу і-го виду робіт на одиницю обладнання або іншого об’ єкту розрахунку;
ТКор – корисний фонд часу працівника за день (зміну);
ТД – час, необхідний для виконання працівником додаткових функцій, не включених у іОд І.
Розрахунок чисельності персоналу з використанням норм обслуговування здійснюється за такими вихідними даними.
Вихідні дані для розрахунку чисельності персоналу по обслуговуванню комплексу агрегатів:
Види робіт | Час виконання операції, годин | Кількість операцій за зміну |
1. Завантаження агрегату | 0,02 | 60 |
2. Контроль робочого процесу | 0,08 | 120 |
3. Вигрузка агрегату | 0,03 | 60 |
Кількість агрегатів | 8 | |
Коефіцієнт завантаження | 1,5 | |
Корисний фонд часу одного працівника у зміну, год. | 7,0 | |
Час на додаткові операції з обслуговування агрегату, год. | 1,4 |
Спочатку визначаємо норму обслуговування:
Норма обслуговування =
7 7
=-= – = 0,5
(0,02 o 60) + (0,08 o 120) + (0,03 o 60) +1,4 14
8 ^ 15
Звідси чисельність персоналу: Ч = _0~5_ o = 26,4 = 26 чол.
Сучасне комплектування кадрами всіх основних підрозділів організації стає неможливим без чіткого планування, розробки і реалізації кадрової політики.
Кадрове планування спрямоване як на задоволення запитів організації, так і на забезпечення інтересів працівників.
Сьогодні важливо знаходити можливості для узгодження ринкових умов та інтересів працівників організації.
Планування у кадровій роботі є складовою частиною управління організацією в цілому. Воно передбачає відслідковування змін у професійно-кваліфікаційній структурі кадрів і призначене виявляти тенденції у розвитку робочої сили, своєчасно визначати якісні та кількісні вимоги до неї. Все це суттєво підвищує ефективність використання кадрового потенціалу.
Крім кадрового планування, важливу роль має кадровий контроль, а також узгодження виробничих планів з їх кадровим забезпеченням.
7.7. Визначення витрат, необхідних для забезпечення організації робочою силою
Тут маються на увазі витрати на утримання персоналу, його поповнення і навчання.
Таблиця 7.1
ОСНОВНІ І ДОДАТКОВІ ВИТРАТИ НА ПЕРСОНАЛ
Оплата за результати | Додаткові витрати | |
На основі тарифів і законодавства | Соціальне обслуговування | |
1. Заробітна плата. 2. Оклад штатних працівників. 3. Виплати позаш татним. працівникам. 4. Інші виплати | 1. Відрахування на соціальне страхування і страхування від нещасних випадків. 2. Тарифна відпустка. 3. Виплата лікарняних. 4. Інвалідність. 5. Техніка безпеки. 6. Витрати по організації виробництва. 7. Інші витрати (одноразова допомога) | 1. Харчування. 2. Житлова допомога. 3. Транспортні витрати. 4. Соціальне забезпечення. 5. Виплата допомоги хворим. 6. Спецодяг. 7. Виробничий фонд соціального забезпечення |