Управління людськими ресурсами – Воронкова В. Г
Нема слаборозвинених країн, а є слаборозвинене управління” П. Друкер Актуальність даного навчального посібника в тому, щоб познайомити з проблемами управління людськими ресурсами і розглянути досвід його реалізації в найуспішніших зарубіжних країнах. Філософія управління людськими
1.1. Управління як відкрита і закрита система. 1.2. Понятійно-категоріальний, апарат синергетичної парадигми як рефлексивної моделі управління. 1.3. Самоорганізація і саморегуляція в контексті структурного аналізу. 1.4. Самоорганізація і саморегуляція в контексті системного аналізу і синтезу.
1.1. Управління як відкрита і закрита система. 1.2. Понятійно-категоріальний, апарат синергетичної парадигми як рефлексивної моделі управління. 1.3. Самоорганізація і саморегуляція в контексті структурного аналізу. 1.4. Самоорганізація і саморегуляція в контексті системного аналізу і синтезу.
Поняття “синергетики” отримало широке розповсюдження в сучасних наукових дослідженнях і дискусіях останніх десятиліть в сфері методології. Останнім часом бурхливо розвивається наука синергетика (буквально грецьке слово “синергія” означає сумісні дії, співробітництво) – теорія самоорганізації відкритих
Фундаментальною властивістю синергетичних об’єктів виступає складність, під якою розуміється здатність до самоорганізації, ускладненою своєю просторово-часовою структурою на мікрорівні в силу змін, що відбуваються на цьому рівні. Розрізняють три типа процесів самоорганізації. Перший – це
Системний аналіз і системний синтез є методологічною засадою управління як єдиного соціального організму. Системна методологія являє собою найбільш упорядковану надійну основу для управління складними сферами взаємопов’язаної діяльності, дозволяючи аналізувати складові компоненти і послідовно сполучати
2.1. Філософія управління людськими ресурсами: концепція, об’єкт, предмет технологи. 2.2. Принципи управління людськими ресурсами. 2.3. Концепції управління людськими ресурсами: класичний І сучасний підходи. 2.4. Сучасна концепція філософи управління людськими ресурсами 2.5. Моделі філософії управління.
2.1. Філософія управління людськими ресурсами: концепція, об’єкт, предмет технологи. 2.2. Принципи управління людськими ресурсами. 2.3. Концепції управління людськими ресурсами: класичний І сучасний підходи. 2.4. Сучасна концепція філософи управління людськими ресурсами 2.5. Моделі філософії управління.
Принципи організації – основні положення, висхідні пункти у визначенні будь-якої теорії, вчення, науки, світогляду, організації; керівна ідея, основне правило діяльності; внутрішня переконаність людини, що визначає відношення до дійсності; норми поведінки і діяльності, основне влаштування
Таблиця 2.1 Концепції управління людськими ресурсами Фактори Класичний підхід Посткласичний контекст Активи фірми Фізичний і грошовий капітал Фізичний і грошовий капітал і людські ресурси Залучення персоналу Грошові стимули Активний пошук ефективних працівників Розходи На
Сучасна концепція філософії управління людськими ресурсами являє собою сукупність методологічних підходів і елементів, що являються, з однієї сторони, результатом різних теоретичних уявлень, а з іншої – продуктом історично складеної практики управління. Для підвищення ефективності
Модель внутрішніх процесів Бюрократія – система, що управляється не на основі особистих оцінок, а у відповідності з точним використанням певних правил і процедур. Адміністративний менеджмент управління спирається не на особистісні якості індивідів, стільки на
3.1. Методологічні засади управління людськими ресурсами. 3.2. Аналіз у контексті управління людськими ресурсами. 3.3. Системна методологія. Системний метод. 3.4. Структурно-функціональний метод. 3.5. Інституційний метод. 3.6. Антропологічний метод. 3.7. Гуманістичний підхід. 3.8. Сучасні методи та
3.1. Методологічні засади управління людськими ресурсами. 3.2. Аналіз у контексті управління людськими ресурсами. 3.3. Системна методологія. Системний метод. 3.4. Структурно-функціональний метод. 3.5. Інституційний метод. 3.6. Антропологічний метод. 3.7. Гуманістичний підхід. 3.8. Сучасні методи та
Аналіз у контексті управління персоналом поділяється на: . * аналіз типологічний – метод дослідження, що базується на розподілі складних об’єктів на групи (класи) та дослідження однорідних груп управлінських явищ; * аналіз факторний – вид
Системна методологія являє собою найбільш упорядковану надійну основу для управління складними сферами взаємозалежної діяльності, дозволяючи розкривати й аналізувати складові компоненти системи і послідовно сполучити їх один з одним. При системному підході і дослідженні управлінських
Структурно-функціональний метод – це підхід в описі і поясненні систем, при якому досліджуються їхні елементи і залежності між ними в рамках єдиного цілого; окремі соціальні явища виконують визначену функцію в підтримці і зміні соціальної
До початку XX ст. в управлінні персоналом поряд з нормативним методом панував інституціональний підхід, який сьогодні займає пріоритетні позиції. Він орієнтує на вивчення інститутів, за допомогою яких здійснюється діяльність. Інституціональний метод зв’язаний із прагненням
Антропологічний метод багато в чому протилежний соціологічному. Він виходить з обумовленості управління персоналом соціальними факторами, природою людини як родової істоти, що має основні потреби в їжі, одязі, безпеці, волі. Стосовно до управління персоналом антропологічний
Антропологічний метод багато в чому протилежний соціологічному. Він виходить з обумовленості управління персоналом соціальними факторами, природою людини як родової істоти, що має основні потреби в їжі, одязі, безпеці, волі. Стосовно до управління персоналом антропологічний
Методологічний підхід стосовно до управління персоналом означає використання певних прийомів пізнання і способів діяльності, направлених на досягнення цілей управління. Слід визначити загальні методологічні підходи: * системність; * облік довгострокової перспективи організації; * рівні можливості;
Методологічний підхід стосовно до управління персоналом означає використання певних прийомів пізнання і способів діяльності, направлених на досягнення цілей управління. Слід визначити загальні методологічні підходи: * системність; * облік довгострокової перспективи організації; * рівні можливості;
4.1. Школа наукового управління – Ф. Тейлор, Френк і Ліліан Плберт, Г Гантт, Г. Емерсон. 4.2. Класична (адміністративна) школа – А, Файоль. 4.3. Школа людських відносин – Е. Мейо. 4.4. Кількісна школа – Д
4.1. Школа наукового управління – Ф. Тейлор, Френк і Ліліан Плберт, Г Гантт, Г. Емерсон. 4.2. Класична (адміністративна) школа – А, Файоль. 4.3. Школа людських відносин – Е. Мейо. 4.4. Кількісна школа – Д
Із збільшенням кількості керівників, вивченню загальних проблем менеджменту приділялася значна увага. Перші дослідження у цій сфері були пов’язані з такими питаннями: що таке менеджмент, які організаційні принципи та методи дозволяють керівникам більш ефективно виконувати
На межі 20-х і 30-х рр. XX ст. в США почали формуватися перебудови, які через два десятиліття привели до якісно нової ситуації в управлінні. В умовах розпочатого переходу від екстенсивних до інтенсивних методів ведення
Основним завданням кількісної школи в менеджменті є забезпечення керівників інформаційною базою, необхідною для прийняття рішень. Представники інженерних наук, статистики, математики зробили вагомий внесок у розвиток кількісної школи. Суттєво впливає на впровадження рекомендацій даної школи
Основним завданням кількісної школи в менеджменті є забезпечення керівників інформаційною базою, необхідною для прийняття рішень. Представники інженерних наук, статистики, математики зробили вагомий внесок у розвиток кількісної школи. Суттєво впливає на впровадження рекомендацій даної школи
Лідер (англ. lead вести, керувати) – особистість, яка користується беззастережним авторитетом і повагою у зв’язку зі своїми особистими видатними людськими, інтелектуальними або фаховими якостями. Однією з особливостей справжнього лідера є допомога працівникам у реалізації
Лідер (англ. lead вести, керувати) – особистість, яка користується беззастережним авторитетом і повагою у зв’язку зі своїми особистими видатними людськими, інтелектуальними або фаховими якостями. Однією з особливостей справжнього лідера є допомога працівникам у реалізації
Стиль є феноменом, який часто не має кількісного виміру і сприймається інтуїтивно як комплекс особливостей об’єкта. Такий погляд прийнятний для трактування стилю керівництва, який розглядають у контексті організації праці підлеглих. Нерідко поняття “стиль керівництва”
5.1. Роль мотивації в управлінні людськими ресурсами. 5.2. Змістовні теорії мотивації: п’ятирівнева ієрархія потреб А. Маслоу; теорія ЖВЗ К Алдерфера; теорія трьох потреб Д Макклелланда; двохфакторна теорія Ф. Ггрцберга. 5.3. Процесуальні теорії мотивації: теорія
5.1. Роль мотивації в управлінні людськими ресурсами. 5.2. Змістовні теорії мотивації: п’ятирівнева ієрархія потреб А. Маслоу; теорія ЖВЗ К Алдерфера; теорія трьох потреб Д Макклелланда; двохфакторна теорія Ф. Ггрцберга. 5.3. Процесуальні теорії мотивації: теорія
Для встановлення пропорцій використання внутрішніх і зовнішніх винагород у процесі мотивації адміністрація повинна визначити і чітко уявляти потреби своїх працівників. У цьому і полягає основна мета змістових теорій мотивації. Змістові теорії намагаються визначити потреби,
Змістові теорії* мотивації базуються на потребах та пов’язаних з ними чинниках, що визначають поведінку людей. У процесуальних теоріях аналізується те, як людина розподіляє зусилля для досягнення різних цілей і як вона обирає конкретний вид
Ефективність мотивації визначається за загальними кінцевими результатами: високою продуктивністю праці, високою ефективністю, високою якістю продукції (робіт, послуг). Для її реалізації необхідні ефективна організація процесу праці, відсутність застою в роботі з організаційно-технічних причин, відповідність роботи
У формуванні мотивації робітників, підвищення їх самовираження в роботі, особливе місце займає соціальна політика підприємства. По-перше, на підприємстві реалізуються пільги та гарантії в рамках соціального захисту робітників (соціальне страхування за віком, за випадком термінової
6.1. Поняття і роль кадрової політики в організації. 6.2. Організація – об’єкт кадрової політики. 6.3. Принципи, складові та напрямки кадрової політики організації. 6.1. Поняття і роль кадрової політики в організації Політика організації включає систему
6.1. Поняття і роль кадрової політики в організації. 6.2. Організація – об’єкт кадрової політики. 6.3. Принципи, складові та напрямки кадрової політики організації. 6.1. Поняття і роль кадрової політики в організації Політика організації включає систему
Термін “організація” походить від лат. organizo – робити спільно, стрункий вид, влаштовую. Організація розглядається як наука, процес і як явище, система, соціокультурне поле, функція управління. Організація як наука – це сукупність знань про закономірності
Управління кадрами в організації, будучи невід’ємною частиною його господарської політики, має стратегічний і оперативний характер. Організація управління персоналом формується на основі концепції розвитку організації, що складається з трьох частин: виробничої, фінансово-економічної і соціальної (кадрова
7.1. Теорія кризових явищ та причина й наслідки кризи персоналу. 7.2. Поведінкові аспекти діяльності персоналу в умовах кризи. 7.3. Стратегія І тактика антикризового управління персоналом. 7.3.1. Концепція антикризового управління персоналом. 7.3.2. Кадрова політика та
7.1. Теорія кризових явищ та причина й наслідки кризи персоналу. 7.2. Поведінкові аспекти діяльності персоналу в умовах кризи. 7.3. Стратегія І тактика антикризового управління персоналом. 7.3.1. Концепція антикризового управління персоналом. 7.3.2. Кадрова політика та
Кризові ситуації сприймаються різними людьми по-різному. Різниця в поведінці співробітників у кризових ситуаціях зумовлюється багатьма факторів, й одним з яких є вік людини. При цьому кожна вікова група має свої особливості поведінки, які представлені
7.3.1. Концепція антикризового управління персоналом Концепція антикризового управління персоналом включає розробку анти кризової кадрової політики, принципів антикризового управління персоналом, а також планів управління кризовими ситуаціями. Процес управління трудовою діяльністю є елементом загальної стратегії організації
7.3.1. Концепція антикризового управління персоналом Концепція антикризового управління персоналом включає розробку анти кризової кадрової політики, принципів антикризового управління персоналом, а також планів управління кризовими ситуаціями. Процес управління трудовою діяльністю є елементом загальної стратегії організації
7.3.1. Концепція антикризового управління персоналом Концепція антикризового управління персоналом включає розробку анти кризової кадрової політики, принципів антикризового управління персоналом, а також планів управління кризовими ситуаціями. Процес управління трудовою діяльністю є елементом загальної стратегії організації
Для реалізації функцій антикризового управління персоналом організації необхідно визначити систему базових принципів, які дозволяють антикризовому менеджеру впливати на персонал та ефективно вирішувати проблеми. У роботі А. Мітіна “Культура управління персоналом” мова йде про формування
В цілому діяльність з антикризового управління персоналом включає наступні етапи кадрової роботи: планування антикризових кадрових заходів, зниження витрат иа робочу силу, формування антикризової управлінської команди, формування анти кризових оперативних груп, формування готовності персоналу до
В цілому діяльність з антикризового управління персоналом включає наступні етапи кадрової роботи: планування антикризових кадрових заходів, зниження витрат иа робочу силу, формування антикризової управлінської команди, формування анти кризових оперативних груп, формування готовності персоналу до