Управління людськими ресурсами – Воронкова В. Г. – 2.1. Філософія управління людськими ресурсами: концепція” об’єкт, предмет, технології
2.1. Філософія управління людськими ресурсами: концепція, об’єкт, предмет технологи.
2.2. Принципи управління людськими ресурсами.
2.3. Концепції управління людськими ресурсами: класичний І сучасний підходи.
2.4. Сучасна концепція філософи управління людськими ресурсами
2.5. Моделі філософії управління.
2.1. Філософія управління людськими ресурсами: концепція” об’єкт, предмет, технології
Концепція – 1) система поглядів на ті чи інші явища, основна точка зору, керівна ідея для їх висвітлення; певний спосіб розуміння, трактування будь-яких явищ, процесів; 2) конструктивний принцип різних видів діяльності; 3) провідна, основна думка будь-якого твору, наукової праці; 4) єдиний, загальний, визначаючий замисел.
Управління персоналом організації здійснюється на основі концепції, яка формується у відповідності з вимогами макро – і мікроекономічних умов, в яких розвивається організація. Концепція філософії управління персоналом – система теоретико-методологічних поглядів на розуміння і визначення сутності, змісту, цілей, задач, критеріїв, принципів і методів управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізму її реалізації в конкретних умовах формування організації. Концепція філософії управління персоналом включає: розробку методології управління персоналом, формування системи управління персоналом і розробку технології управління персоналом. Методологія управління персоналом організації передбачає розгляд сутності персоналу організації як об’єкта управління, процесу формування поведінки індивідів, відповідної цілям і задачам організації, методів і принципів управління персоналом.
Система філософії передбачає формування цілей, функцій, організаційної структури управління персоналом, вертикальних і горизонтальних взаємозв’язків керівників і спеціалістів в процесі обгрунтування, вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень.
Технологія управління персоналом організації передбачає організацію найму, відбору, прийому персоналу, його ділової оцінки, профорієнтації і адаптації, навчання, управління діловою кар’єрою і службово-професійним просуванням працівників, мотивацію і організацію праці, управління конфліктами і стресами, забезпечення сталого соціального розвитку організації, вивільнення персоналу. Сюди відносяться питання взаємодії керівників організації з профсоюзами і службами зайнятості.
Основу концепції філософії управління складають зростаюча роль особистості працівника, формування його мотиваційних установок, вміння їх формувати і направляти у відповідності із задачами, які стають перед організацією.
До останнього часу саме поняття “управління персоналом” в управлінській практиці було відсутнє, хоча в системі управління персоналом кожної організації існувала підсистема управління кадрами і соціальним розвитком колективу. В умовах переходу України до ринкової економіки система господарського керівництва потребує підготовки спеціалістів, що володіють глибокими знаннями в сфері управління персоналом; керівників і спеціалістів різних рівнів, особливо в умовах, коли відбуваються зміни в системі управління організацією і в системі управління персоналом, зокрема.
Філософія управління персоналом – це комплексна прикладна наука про організаційно-економічні, адміністративно-управлінські, технологічні, правові, групові та особистісні фактори, способи і методи впливу на персонал підприємства для підвищення ефективності організації. Філософія управління персоналом організації – цілеспрямована діяльність керівного складу організації, а також керівників і спеціалістів підрозділів системи управління персоналом, направлена на:
– розробку концепції і стратегії кадрової політики;
* принципів і методів управління персоналом.
Об’єктом філософії є особистості і спільноти (формальні і неформальні групи, професійно-кваліфікаційні і соціальні групи, колективи і організації в цілому); об’єктом управління людським фактором на підприємстві є весь персонал, всі категорії працівників.
Предметом дисципліни “Філософія управління” є: процеси управління інноваціями в кадровій роботі; управління компетенцією; управління конфліктами; управління персоналом організації; управління поведінкою; управління професійною орієнтацією; управління процесом вивільнення персоналу; управління за допомогою постановки цілей; управління соціально-професійним просуванням; управління соціальною сферою; управління соціально-трудовими відносинами; управління стресами; управління трудовою адаптацією персоналу; управління трудовими ресурсами. Керівники і робітники підрозділів системи управління персоналом організації вирішують питання оцінки результативності праці керівників і спеціалістів управління, оцінки діяльності підрозділів системи управління організацією, оцінки економічної і соціальної ефективності удосконалення управління персоналом. В контексті концепції управління персоналом “організація” розглядається як цілісний організм (єдність матеріального і соціального), так як реальність вимагає принципово нового філософського підходу до осмислення ситуацій, що складаються.
Дисципліна “Філософія управління” в цілому вивчає цілеспрямовану діяльність керівного складу організації, а також системи управління персоналом, що включає розробку концепцій і стратегію кадрової політики і методів управління персоналом. Управління персоналом – це процес створення трудового колективу й оптимальних умов його діяльності для досягнення загальної кінцевої мети. Предметом науки філософії управління персоналом є основні закономірності і рушійні сили, що зумовлюють поведінку людей і спільнот в умовах сумісної праці. Задачею управління персоналом є пізнання закономірностей і факторів поведінки та їх застосування в досягненні цілей організації з врахуванням особистих і групових інтересів персоналу. В ідеалі – це створення організації, працюючої на принципі співробітництва, в якій оптимально сполучається рух до загальноорганізаційних, групових і індивідуальних цілей.
Менеджери – практики вже декілька десятиліть займаються розробкою ефективних методів управління персоналом, особливо це важливо для перехідних суспільств, які відроджують державність. Управління, персоналом заключається у:
– формуванні системи управління персоналом;
– плануванні кадрової роботи;
– розробці оперативного плану кадрової роботи;
– проведенні маркетингу персоналу;
– визначенні кадрового потенціалу і потреби організації в персоналі;
– обліку і нормуванні чисельності персоналу.
Різноманітні задачі філософії управління персоналом зводяться до двох основних сфер:
– оптимізації кадрового потенціалу організації;
– максимально виробничого його використання.
Основними задачами, що стоять перед системою управління кадрами, являються:
– розробка принципів роботи з кадрами в умовах ринку;
– удосконалення методів роботи з кадрами;
– організація діяльності служби управління персоналом на підприємстві.
В сучасних “просунутих” західних організаціях (фірмах) можуть задаватися не тільки функціональні обов’язки, але і цілі діяльності, критерії оцінки персоналу, норми поведінки і інші корпоративні цінності, заохочувані компанією. Історії аналізу процесів управління персоналом більше 100 років. Масштабне дослідження питань, пов’язаних з впливом людського фактора на розвиток організації, розпочалося на зламі ХІХ-ХХ ст., до вивчення проблем “людини працюючої”. Управління персоналом являє собою використання людського фактору для забезпечення росту продуктивності праці на підприємстві.
Формування науки про управління персоналом розпочалося разом з формуванням теорії управління як науки, яке відбулося більше 100 років назад на самому початку періоду промислової революції. Тоді управління організацією і управління персоналом не розрізнялося. Крім того, найбільш ключові проблеми науки про управління відносилися до управління персоналом. Іншими словами, теорія і практика управління персоналом представляли собою суть основи управління як науки. Сьогодні науковий напрямок управління персоналом формується в контексті широкого соціогуманітарного простору теорії і організації управління, психології, соціології, конфліктології, етики, економіки, праці, трудового права, філософії, політики та інших наук.
Концепція управління персоналом пов’язана з багатьма сферами діяльності – економічними, психологічними, демографічними, соціальними, акмеологічними, філософськими, соціологічними, що являє собою систему теоретико-методологічних поглядів розуміння і визначення сутності, змісту цілей, задач, критеріїв, принципів і методів управління персоналом, а також підходів до формування механізму, його реалізації в конкретній ситуації.
Цілі управління персоналом:
– досягнення високих виробничих результатів;
– розвиток творчого підходу до роботи кожного й активності персоналу;
– забезпечення скорочення і встановлення оптимальної чисельності виробничих та управлінських працівників;
– розробка й реалізація політики підбору й раціонального розміщення працівників;
Вироблення правил прийому і звільнення персоналу;
– організація навчання та підвищення кваліфікації персоналу з урахуванням особливостей роботи.
В загальному вигляді управління персоналом, будучи однією із функцій процесу управління, охоплює наступні сфери:
* аналіз змісту роботи кожного працівника організації;
* планування потреби в персоналі;
* підбір, створення бази даних на кандидатів, відбір персоналу;
* найом і звільнення працівників;
* управління оплатою праці працівників;
* оцінка ефективності роботи;
* комунікації в організації;
* навчання, розвиток, планування кар’єри працівників;
* техніка безпеки.
Управління персоналом охоплює широкий спектр функцій від прийому до звільнення кадрів:
* найом, відбір і прийом персоналу;
* ділова оцінка персоналу при прийомі, атестації, підборі;
* профорієнтація і трудова адаптація;
* мотивація трудової діяльності персоналу та її використання;
* організація праці і дотримання ділових відносин;
* управління конфліктами і стресами;
* забезпечення безпеки персоналу;
* управління нововведеннями в кадровій роботі;
* навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів;
* управління кар’єрою, службово-професіональним просуванням;
* управління поведінкою персоналу в організації;
* управління соціальним розвитком кадрів;
* вивільнення персоналу.
Концепція управління персоналом організації передбачає аналіз забезпечення:
* інформаційного;
* технічного;
* нормативно-методичного;
* правового;
* документознавчого забезпечення системи управління персоналом. Напрями концепції управління персоналом включають:
* розробка методології управління персоналом (розгляд сутності управління персоналом в організації як об’єкта управління, процес формування поведінки індивідів, відповідної цілям організації, методів і принципів управління);
* формування системи управління персоналом (формування цілей, функцій, організаційної структури управління персоналом, вертикальних і горизонтальних зв’язків керівників і спеціалістів у процесі вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень);. – розробка технологій управління персоналом (організації найму, відбору, прийому персоналу, ділової оцінки, профорієнтації і орієнтації, навчання, управління його діловою кар’єрою і службово-професійним просуванням, мотивація і організація праці, управління конфліктами і стресами, забезпечення соціального розвитку організації, вивільнення персоналу, взаємодія з профсоюзами і службами зайнятості.
Знання з управління персоналом необхідні для того, щоб озброїти сучасних керівників і спеціалістів необхідними знаннями в роботі з людьми і організації ефективної системи управління персоналом; охоплює широке коло питань – від історії розвитку праці до оцінки ефективності його діяльності. Управління персоналом здійснюється за допомогою різних прийомів, сучасних методів роботи з кадрами для розкриття потенційних можливостей людини, створення умов, здатних для максимальної віддачі виконавця в процесі трудової діяльності.
Концепція управління персоналом – цілеспрямована діяльність керівного складу організації, а також керівників і спеціалістів підрозділів системи управління персоналом, що включає розробку і стратегії кадрової політики і методів управління персоналом. Ця діяльність заключається у формуванні системи управління персоналом, планування кадрової роботи, проведення маркетингу персоналу, визначення кадрового потенціалу і потреби організації в персоналі. Вона передбачає інформаційне, технічне, нормативно-методичне, правове, документознавче забезпечення системи управління персоналом. Керівники і працівники підрозділів системи управління персоналом організації також вирішують питання оцінки діяльності підрозділів системи управління організації, оцінки економічної і соціальної ефективності удосконалення управління персоналом.
Ефективне функціонування систем управління в кризових ситуаціях залежить повністю від харизматичних особистостей. Кадрова політика – складова стратегії виходу підприємства із кризи; визначає характер взаємовідносин керівництва організації з його персоналом, детермінуючі принципи управління як засадні правила, якими слід керуватися в реалізації концепції управління персоналом. Принципи управління є однією з основних форм свідомого використання системи законів об’єктивного світу в практиці управління. Існує безліч принципів управління, що відображають вимоги законів, відповідних різним парадигмам, сферам, умовам і рівням управління. Виділяють наступні принципи управління:
А) політичний підхід до керівництва (єдність політичного і господарського керівництва, перетворення політичної програми в план господарської діяльності);
Б) концентрація уваги і зусиль на слабких ланках і критичних шляхах досягнення цілей;
В) диференційований підхід до об’єктів управління;
Г) гнучкість господарської політики, тактики дій, що забезпечують неухильне виконання завдання, команди, плану;
Д) участь працівників в управлінні як одна із форм демократичного централізму; є) єдиноначальність, що виходить з одного начала, загального в головному, істотного, основного.
В умовах ринку Мета кадрової антикризової політики – зберегти кадровий потенціал підприємства для забезпечення функціонування підприємства в період кризи і виходу його із кризи. Зарубіжні спеціалісти виокремлюють наступні основні різновиди кадрової політики в умовах кризи:
1. Пасивна в організації відсутня передкризова програма дій у відношенні персоналу. В умовах кризи кадрова робота зводиться до ліквідації негативних наслідків.
2. Реактивна – керівництво організації контролює симптоми кризових явищ і приймає заходи щодо ліквідації кризи.
3. Превентивна – приймаються попереджуючі заходи, робляться прогнози розвитку ситуації, проте організація відчуває недостатність заходів щодо протидії кризової ситуації.
4. Активна – керівництво організації володіє можливостями якісної діагностики розвитку кризового явища, а також має необхідні засоби для впливу на неї.
5. Авантюристична – керівництво організації не має якісного діагнозу розвитку кризової ситуації і обгрунтованого прогнозу її розвитку, керівники намагаються впливати на неї доступними методами.
В сучасних умовах синонімом поняття “управління персоналом” є поняття “управління людськими ресурсами”. В розвинених країнах сам термін “кадри” спочатку був замінений на “персонал”, а в 70-х р. р. на “людські ресурси”, який відображає економічну доцільність капіталовкладень в людину, розвиток її вмінь, навичок, здібностей. В конкурентній боротьбі за кадри все більшого значення набувають професіоналізм, інтелектуальний і творчий потенціал, підприємницькі здібності працівників, що являють собою аксіоми управління людьми.
Аксіоми управління людьми
Аксіома – це принцип чи фундаментальне припущення у форматі теоретичної системи, із якої виводяться інші положення більш приватного характеру. Будь-яка проблема підприємства – це проблема управління людськими ресурсами.
Працівник і роботодавець – рівні партнери, що мають свої цілі.
Розуміння і зближення цілей роботодавця і працівника – найкоротший шлях до підвищення ефективності роботи підприємства.
Ефективне управління персоналом залежить від того, на якому етапі життєвого циклу знаходиться організація і на якому етапі кар’єри і життя знаходиться працівник. Менеджери з персоналу – це лінійні менеджери.
Спеціалісти кадрових служб – це експерти в сфері управління людьми.
Будь-яка проблема управління людськими ресурсами – це загальна проблема для лінійних і кадрових менеджерів. Таким чином, перехід від конкуренції – продуктів і технологій до конкуренції цінностей актуалізує людський чинник як найефективніший ресурс. На відміну від “управління кадрами” акцент на цьому рівні робиться на результат, який необхідно досягнути, а не на процес, і цей етап розвитку ролі людини слід назвати “управління людськими ресурсами”. Управління людськими ресурсами можна визначити як систему впливу організації на своїх співробітників заради повного використання їхнього потенціалу та компетенції, щоб досягти організаційної мети організації.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)