Home ⇒ 👍Українське народознавство - Лозко Г. С ⇒ Українське народознавство – Лозко Г. С – Семиярило

Українське народознавство – Лозко Г. С – Семиярило

Іноді літописного Симаргла ототожнюють із Семиярилом (від сім і яр – дослівно “сешприсграсний”). Найбільша сила Сонця виявляється у середині літа, коли воно не тільки гріє Землю своїм життєдайним промінням, але й спалює, сушить рослинність. Така властивість Сонячного вогню у. давні часи отримала назву руян, руйний – палкий, гарячий, пристрасний.

Українське народознавство Лозко Г. С Семиярило

Симаргл на Чернігівському рельєфі

Його символом вважали темно-червоний, багряний колір. Звідси назва балто-слов’янсько-го Бога Руєвита, тотожного нашому Семиярилу.

Як писав Саксон Граматик, на острові Рунні було три храми, один із яких присвячувався Руєвиту-Семиярилу. Тут була статуя цього Боже-ва з сімома лицями під одним шоломом, на по ясі ж висіло сім мечів. Сім облич Бога і сім його мечів означало сім літніх місяців, тобто місяців вегетативного періоду природи – від березня до вересня, коли найбільше проявляється родюча сила Сонця. У другому храмі було зображення Бога Поренута, якого вважають антиподом Руєвита. Він має п’ять облич, але вже без мечів і є символом п’яти зимових місяців. Подібну символіку зображення Богів мали греки і римляни: Геліос і Се-рапіс зображалися з сімома (7 днів тижня) або дванадцятьма (12 місяців року) променями навколо голови.

Доля-Стріча.

Богиня, яка наділяє немовлят при народженні всіма добрими чи поганими якостями, пророкує їм майбутнє. Серби називають її Срєча, Стріча.

Вважається, що Долю завжди треба умилостивлювати принесенням їй подарунків. Дослівно доля означає “частина, частка”. Ім’я Судьба має слов’янське походження близьке до “суд божий” або означає сам процес дії від “судити, присуджувати” (виносити вирок). Віра у вічне життя душі сформувала уявлення про Судьбу, як про Богиню, яка вершить суд над душею у загробному світі. За заслуги людини в минулому житті, вона відповідно дає добру чи злу долю в майбутньому її перевтіленні.

Богині Долі приносять пожертви у вигляді каші – символу родючості. Наприклад, в Україні на свято Долі (24 листопада) дівки готують горщик каші й виносять на вулицю зі словами: “Доле, йди до нас кашу їсти!” Ціле (неподрібнене) зерно обрядової каші вказує на те, що цей вечорничний обряд, який дожив до наших днів, походить з давньої “рожаничної трапези”.

Богиня доброї долі уявляється в образі вродливої молодої жінки, яка міцно і рівно пряде золоту нитку людської долі. Доля-Стріча має ще ім’я Ясна, яка пряде нитку життя. Вона згадується у Велесовій Книзі, як

Богиня, присутня при народженні Дажбожих онуків: “вже Ясна тче йому” (дошка 16). Стріча (вона ж Перуниця) також є жіночою блискавичною потугою поруч з Перуном, що уособлює чоловічу громову потугу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Related posts:

  1. Українське народознавство – Лозко Г. С – Доля-Стріча Іноді літописного Симаргла ототожнюють із Семиярилом (від сім і яр – дослівно “сешприсграсний”). Найбільша сила Сонця виявляється у середині літа, коли воно не тільки гріє Землю своїм життєдайним промінням, але й спалює, сушить рослинність. Така властивість Сонячного вогню у. давні часи отримала назву руян, руйний – палкий, гарячий, пристрасний. Симаргл на Чернігівському рельєфі Його символом […]...

  2. Українське народознавство – Лозко Г. С – Мокоша Єдина представниця жіночих Божеств у пантеоні князя Володимира Мокоша (інші варіанти імені – Макош, Мокша) пов’язана з жіночою сферою діяльності у господарстві: рукоділлям, прядінням, тканням тощо. У давні часи вона була Богинею землеробства і родючості, жіночої життєвої сили і достатку, покровителькою полів і домашніх тварин. Оскільки від врожаю і родючості тварин переважно залежала доля давніх […]...

  3. Українське народознавство – Лозко Г. С – Дана Єдина представниця жіночих Божеств у пантеоні князя Володимира Мокоша (інші варіанти імені – Макош, Мокша) пов’язана з жіночою сферою діяльності у господарстві: рукоділлям, прядінням, тканням тощо. У давні часи вона була Богинею землеробства і родючості, жіночої життєвої сили і достатку, покровителькою полів і домашніх тварин. Оскільки від врожаю і родючості тварин переважно залежала доля давніх […]...

  4. Українське народознавство – Лозко Г. С – Род і Рожаниці Род і Рожаниці. Творцем Всесвіту, Богом над Богами усі слов’яни завжди вважали Рода. За уявленнями наших Предків, він живе у Сварзі – найвищому небі, їздить на хмарах, дарує життя людям, звірам, птахам, дарує дощ на посіви жита, дає людині Долю. Род – один із Богів, який залишався у пам’яті народу найдовше. Його статуї, заховані у […]...

  5. Українське народознавство – Лозко Г. С – Леля Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню, мужності). Грецька Богиня Лето та польська Леда тотожні з нашою Ладою. Дослідники вважають, що на острів Пелопоннес ця Богиня прийшла з Подніпров’я і має ще пелазгійські корені. її храми існували в багатьох країнах Європи, а статуї […]...

  6. Українське народознавство – Лозко Г. С – Лель Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню, мужності). Грецька Богиня Лето та польська Леда тотожні з нашою Ладою. Дослідники вважають, що на острів Пелопоннес ця Богиня прийшла з Подніпров’я і має ще пелазгійські корені. її храми існували в багатьох країнах Європи, а статуї […]...

  7. Українське народознавство – Лозко Г. С – РІДНІ УКРАЇНСЬКІ БОГИ Род і Рожаниці. Творцем Всесвіту, Богом над Богами усі слов’яни завжди вважали Рода. За уявленнями наших Предків, він живе у Сварзі – найвищому небі, їздить на хмарах, дарує життя людям, звірам, птахам, дарує дощ на посіви жита, дає людині Долю. Род – один із Богів, який залишався у пам’яті народу найдовше. Його статуї, заховані у […]...

  8. Українське народознавство – Лозко Г. С – Купайло (Купала) Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню, мужності). Грецька Богиня Лето та польська Леда тотожні з нашою Ладою. Дослідники вважають, що на острів Пелопоннес ця Богиня прийшла з Подніпров’я і має ще пелазгійські корені. її храми існували в багатьох країнах Європи, а статуї […]...

  9. Українське народознавство – Лозко Г. С – Ладо (ДідЛадо) Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню, мужності). Грецька Богиня Лето та польська Леда тотожні з нашою Ладою. Дослідники вважають, що на острів Пелопоннес ця Богиня прийшла з Подніпров’я і має ще пелазгійські корені. її храми існували в багатьох країнах Європи, а статуї […]...

  10. Українське народознавство – Лозко Г. С – Ладина родина. Лада Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню, мужності). Грецька Богиня Лето та польська Леда тотожні з нашою Ладою. Дослідники вважають, що на острів Пелопоннес ця Богиня прийшла з Подніпров’я і має ще пелазгійські корені. її храми існували в багатьох країнах Європи, а статуї […]...

  11. Українське народознавство – Лозко Г. С – НАЗВИ РІЧОК Дослідники українських гідронімів (О. Соболевський, В. Абаєв та ін.) досить довго вважали, що назви з коренем дон-, дун-, дн – іранського походження. Безпідставність цих висновків довів Віктор Петров, який дослідив, що назви Дон, Донець, Дунай, Дніпро, Дністер належать до одного гідронімічного ряду. Значну увагу вивченню українських гідронімів приділяв професор Володимир Шаян, який застосував порівняльно-лінгвістичні методи, […]...

  12. Українське народознавство – Лозко Г. С – Коляда Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Густинський літопис – мабуть, чи не єдине писемне джерело, що вказує на Коляду як на Бога. Слово коляда багатозначне: Святий Вечір, обряд славлення на Різдво, сама пісня, винагорода за колядування, різдвяний подарунок. Сучасне мовознавство, пов’язує значення слова коляда з коло, колокол, а також латинським calendae – […]...

  13. Українське народознавство – Лозко Г. С – Числобог Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Густинський літопис – мабуть, чи не єдине писемне джерело, що вказує на Коляду як на Бога. Слово коляда багатозначне: Святий Вечір, обряд славлення на Різдво, сама пісня, винагорода за колядування, різдвяний подарунок. Сучасне мовознавство, пов’язує значення слова коляда з коло, колокол, а також латинським calendae – […]...

  14. Українське народознавство – Лозко Г. С – Дажбог Сонячний Бог, якому поклонявся весь слов’янський світ, має прозоре для народного розуміння ім’я: даждь – “дай” і Бог – близьке до “багатство”, тобто дослівно Даждьбог – “податель” добра, багатства. У південних слов’ян він має назву Дабог. Дайбог. В українській обрядовій поезії безліч приспівів-звертань типу: “Ой дай. Боже” або “Дай, Боже, дай”, які багато вчених вважають […]...

  15. Українське народознавство – Лозко Г. С – Перелесник Літаючий дух спокуси, який заманює жінок і дівчат, кохається із ними вночі й забирає силу та вроду. Уявлявся він в образі гарного, палкого юнака з “буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима”, як писала Леся Українка в “Лісовій пісні”. Іноді Перелесника прирівнювали до літаючого змія, котрий відвідує жінок і за проведені […]...

  16. Українське народознавство – Лозко Г. С – МІСЯЧНИЙ КАЛЕНДАР Поділ року на місяці зафіксований археологічними знахідками в Україні: ритуальні чаші II-IV ст.. наприклад, у с. Ленесівка Волинської обл., календар полян у с. Ромашки Київської обл. Більшість стародавніх календарів зображалися навколо глиняних глечиків у вигляді своєрідних орнаментів із 12 прямокутних рамок, що мають різні малюнки, які означають ті чи інші сезонні роботи або фази місяця. […]...

  17. Українське народознавство – Лозко Г. С – ЗНАННЯ ПРО ТРИЄДНІСТЬ СВІТУ Бог, за Велесовою Книгою, – багатопроявний і многоназивний Закон Прави, що “правує” Всесвітом, нашою Галактикою, Землею і людьми. Він невидимий смертним, непізнаний і незнищенний. Він існує вічно. Різні прояви Бога, будь то сонце, вітер, дощ чи сніг, наші Пращури називали своїми іменами. Так, протягом віків для поняття вищої сили було вироблено багато імен. Всі вони […]...

  18. Українське народознавство – Лозко Г. С – Берегиня Літаючий дух спокуси, який заманює жінок і дівчат, кохається із ними вночі й забирає силу та вроду. Уявлявся він в образі гарного, палкого юнака з “буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима”, як писала Леся Українка в “Лісовій пісні”. Іноді Перелесника прирівнювали до літаючого змія, котрий відвідує жінок і за проведені […]...

  19. Українське народознавство – Лозко Г. С – ЛІТОЧИСЛЕННЯ ЛІТОЧИСЛЕННЯ Всіх народів з давніх-давен календар вважався священним, адже він завжди пов’язаний із космосом: небом, сонцем, місяцем, зірками. Потреба вимірювати час виникла багато тисячоліть тому. Критеріями виміру часу служили небесні світила, які, за легендами, були надані людям саме для цього. Періодичність появи місяця і сонця складає добу (день і ніч). Зміна фаз місяця відбувається за […]...

  20. Українське народознавство – Лозко Г. С – Ярило Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр – означає ярий, нестримний, збуджений, сильний, завзятий, пристрасний, гнівний. У давнину чоловіча пристрасть порівнювалася з мужністю, войовничістю й силою. Тому Божества родючості досить часто зображалися з мечем. У балтійських слов’ян Я рилу тотожний Яровит (дослівно – ярий витязь, войовничий дух), храм якого існував у Волегасті […]...

  21. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПЕЛАЗГИ До перших писемних пам’яток про племена, котрі заселяли Північне Причорномор’я, належать віршовані рядки легендарного поета Гомера. В “Іліаді” він згадує племена “кобилодойців” та “молокоїдів”, яких називає убогими, але “над всіх на землі справедливими”. Звичайно, ці назви умовні. Вони вказують передусім на особливості побуту племен, а не на їхню етнічну назву. Проте Гомеру відомий народ пелазги, […]...

  22. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПОНЯТТЯ ПРО ДУХОВНІ СИЛИ Сьогодні застосування загальноприйнятого терміна “демонологія” відносно релігії наших Пращурів видається автору некоректним. Пояснимо чому. Поняття демон (гр. daimon) до сьогодні в нашій науці не має чітких обрисів. Дослідника з язичницьким світоглядом насамперед вражає упереджено християнське трактування цього терміна і самого поняття, яке цим терміном позначають наші науковці. Типове розуміння слів демон, демонізм і демонологія зводиться […]...

  23. Українське народознавство – Лозко Г. С – Стрибог У Володимировому пантеоні поруч із Перуном стояв кумир Стрибога, якого вшановували не менше, ніж Перуна. У “Слові о полку Ігоревім” Стрибог згадується як Бог-родоначальник усіх вітрів. Це один із найстародавніших Богів у трипільців, етрусків, римлян. В останніх він вважався Богом-винищувачем, Богом війни, жорстокої битви і був відомий під іменем Сатурна. Назва цього небесного грізного Бога, […]...

  24. Українське народознавство – Лозко Г. С – Троян (Триглав) Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр – означає ярий, нестримний, збуджений, сильний, завзятий, пристрасний, гнівний. У давнину чоловіча пристрасть порівнювалася з мужністю, войовничістю й силою. Тому Божества родючості досить часто зображалися з мечем. У балтійських слов’ян Я рилу тотожний Яровит (дослівно – ярий витязь, войовничий дух), храм якого існував у Волегасті […]...

  25. Українське народознавство – Лозко Г. С – ЗНАННЯ ПРО РІД Кожен українець, який починає читати Велесову Книгу, має усвідомити своє Божественне походження. Український народ створений Сварогом, який ще має ім’я Род. Сварог є нашим Пращуром, і саме Він дав нам Заповіт через Отця Opa щодо того, якими мають бути русичі-українці: “Це мовив Ору Сварог наш: “Як мої творіння створив вас од перст моїх. І хай […]...

  26. Українське народознавство – Лозко Г. С – ЇЖА ТА ХАРЧУВАННЯ Крім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги. В українців пиріг – це символ астрального Бога Місяця9. Начинкою до пирогів бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м’ясо, риба, квасоля, горох, морква, капуста, сир, мак, вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою протягом тисячоліть. Згодом вони здобули популярність і в […]...

  27. Українське народознавство – Лозко Г. С – Сварог Прабог. володар світу, батько українського пантеону. Від Сварога, Бога світла і небесного вогню, походять інші Боги – його сини Сварожичі. Чеська книга “Mater Verborum” – “Мати Слів” – перекладає наше ім’я Сваро/ словом Зодіак. Кульг, подібний до нашого Сварога, мама іі Давня Греція, проте ніде не ставили йому кумирів, як єдиному Богові. Існували статуї дванадцяти […]...

  28. Українське народознавство – Лозко Г. С – СОНЯЧНИЙ КАЛЕНДАР Праукраїнський рік складався із чотирьох сонячних фаз, які нині уявляються у вигляді чотирьох пір року. Астрономічні фази сонячного року за всесвітнім часом виглядають приблизно так: 1. Весняне рівнодення – 20, 21 березня. 2. Літнє сонцестояння – 21,22 червня. 3. Осіннє рівнодення – 22,23 вересня. 4. Зимове сонцестояння – 21, 22 грудня. Графічно це завжди зображалося […]...

  29. Українське народознавство – Лозко Г. С – Водяник Бог дому, родини, який походить, вірогідно, від культу Предка і домашнього вогнища. Недарма він живе за піччю або під порогом хати. Домовик невидимий, але іноді він показується маленьким дітям. Його перевозять у нову хату, щоб охороняв родину. Коли родина живе у злагоді зі своїм Домовиком, він навіть намагається допомагати по господарству. Домовик має Доманю (Домасю, […]...

  30. Українське народознавство – Лозко Г. С – Лісовик Бог дому, родини, який походить, вірогідно, від культу Предка і домашнього вогнища. Недарма він живе за піччю або під порогом хати. Домовик невидимий, але іноді він показується маленьким дітям. Його перевозять у нову хату, щоб охороняв родину. Коли родина живе у злагоді зі своїм Домовиком, він навіть намагається допомагати по господарству. Домовик має Доманю (Домасю, […]...

  31. Українське народознавство – Лозко Г. С – Домовик Бог дому, родини, який походить, вірогідно, від культу Предка і домашнього вогнища. Недарма він живе за піччю або під порогом хати. Домовик невидимий, але іноді він показується маленьким дітям. Його перевозять у нову хату, щоб охороняв родину. Коли родина живе у злагоді зі своїм Домовиком, він навіть намагається допомагати по господарству. Домовик має Доманю (Домасю, […]...

  32. Українське народознавство – Лозко Г. С – 3. АСТРОНОМІЧНІ ЗНАННЯ ТА НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР ЛІТОЧИСЛЕННЯ Всіх народів з давніх-давен календар вважався священним, адже він завжди пов’язаний із космосом: небом, сонцем, місяцем, зірками. Потреба вимірювати час виникла багато тисячоліть тому. Критеріями виміру часу служили небесні світила, які, за легендами, були надані людям саме для цього. Періодичність появи місяця і сонця складає добу (день і ніч). Зміна фаз місяця відбувається за […]...

  33. Українське народознавство – Лозко Г. С – Світовид Світовид (Святовит, Свентовит) – Бог неба, небесного світла, найвищої святості20. Можливо, тотожний давньоруським Роду. Диву, Білобогу, близький до Сварога та Перуна, а також до грецьких Зевса21 та Аполлона22. У Рігведі йому відповідає Савітар – Бог сонячного світла, який дає рух Сонцю (Рігведа. 1. 35. 9). Ім’я цього Бога походить від світло в його різноманітних значеннях: […]...

  34. Українське народознавство – Лозко Г. С – ТВАРИНИ ТА ПТАХИ Досить довго у науці панувала хибна думка про те, що нібито внаслідок “первісного страху” людини перед силами природи виникла релігія. Хоча, очевидно, що безсилля людини перед природою стало проявлятися лише тоді, коли вона перестала розуміти свій органічний зв’язок з Богом-природою, протиставила себе навколишньому світові. Для наших Предків природа була рідною домівкою. Саме від світу природи […]...

  35. Українське народознавство – Лозко Г. С – ВЧЕННЯ ПРО СОТВОРЕННЯ СВІТУ Як і кожна етнічна релігія. Віра наших Пращурів мала вчення про Сотворення Світу, що відбулося невідомо коли, тому й не намагаймося встановити його точну дату. Почнімо з писанки… Сьогодні Великодня писанка відома у всьому світі як етнокультурний символ України. Але не всім відомо, що донедавна християнська церква суворо боролася проти Великодніх писанок, крашанок і короваїв. […]...

  36. Українське народознавство – Лозко Г. С – ВЕЛЕС ЯК ПОКРОВИТЕЛЬ ВОЛХВІВСЬКИХ ЗНАНЬ У 16 дошці знаходимо слова присвяти цієї дерев’яної книги: “Велес Книг)’ цю иочестимо Богу нашому, бо в ньому є прибіжите і сила”. Велес – одне з багатьох імен Всемогутнього Всевишнього Бога нашого. Наші Пращури порівнювали Велеса з Богом Сонця, подібним до грецького Аполлона, який с водночас покровителем земних благ. Велес, як і Аполлон, наділений таємничими […]...

  37. Українське народознавство – Лозко Г. С – ДУХОВНА КУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ Найбільшим надбанням кожного народу є його духовна культура. Саме його власна, а не завезена поневолювачем, не нав’язана імперським центром, не імпортована з-за кордону. Взявши за зразок чужу культуру для творення власної, народ виглядатиме нижче-вартісним і провінційним. Так було з українцями в “інтернаціональній сім’ї братніх народів”, культура якої зводилася до теорії “злиття всіх націй і народів” […]...

  38. Українське народознавство – Лозко Г. С – ЗОРЯНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРАУКРАЇНСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ Праукраїнський рік складався із чотирьох сонячних фаз, які нині уявляються у вигляді чотирьох пір року. Астрономічні фази сонячного року за всесвітнім часом виглядають приблизно так: 1. Весняне рівнодення – 20, 21 березня. 2. Літнє сонцестояння – 21,22 червня. 3. Осіннє рівнодення – 22,23 вересня. 4. Зимове сонцестояння – 21, 22 грудня. Графічно це завжди зображалося […]...

  39. Українське народознавство – Лозко Г. С – ШЛЮБ І СІМ’Я Хто відречеться роду, того рід відречеться. Українське прислів’я ШЛЮБ І СІМ’Я С ім’я – одна з найдавніших форм спільності людей. Вона виникла ^ss^ значно раніше від класів, націй, держави ще в надрах первіснообщинної формації. У Київській Русі існували великі родини, в яких були діди, батьки і кілька одружених дітей зі своїми дітьми. Середньостатистична сім’я часів […]...

  40. Українське народознавство – Лозко Г. С – ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ Найбільшим надбанням кожного народу є його духовна культура. Саме його власна, а не завезена поневолювачем, не нав’язана імперським центром, не імпортована з-за кордону. Взявши за зразок чужу культуру для творення власної, народ виглядатиме нижче-вартісним і провінційним. Так було з українцями в “інтернаціональній сім’ї братніх народів”, культура якої зводилася до теорії “злиття всіх націй і народів” […]...

Українське народознавство – Лозко Г. С – Семиярило
«
»