Українське ділове мовлення – Шевчук С. В

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – ПЕРЕДМОВА

Офіційне спілкування (між установами, окремою особою та установою, між посадовими особами; ділові взаємини на виробництві тощо) нині здійснюється українською мовою – єдиною державною мовою українського народу. Основне завдання українського ділового мовлення – виховання навичок

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – ВСТУП

Офіційне спілкування (між установами, окремою особою та установою, між посадовими особами; ділові взаємини на виробництві тощо) нині здійснюється українською мовою – єдиною державною мовою українського народу. Основне завдання українського ділового мовлення – виховання навичок

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 1. Українська мова – державна мова українського народу

Офіційне спілкування (між установами, окремою особою та установою, між посадовими особами; ділові взаємини на виробництві тощо) нині здійснюється українською мовою – єдиною державною мовою українського народу. Основне завдання українського ділового мовлення – виховання навичок

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 2. ПОНЯТТЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Українська мова належить до слов’янських мов. Вона є єдиною національною мовою українського народу. Українська національна мова існує: А) у вищій формі загальнонародної мови – сучасній українській літературній мові; Б) у нижчих формах загальнонародної мови

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 3. МОВНА НОРМА

Українська мова належить до слов’янських мов. Вона є єдиною національною мовою українського народу. Українська національна мова існує: А) у вищій формі загальнонародної мови – сучасній українській літературній мові; Б) у нижчих формах загальнонародної мови

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 4. СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

У своєму повсякденному житті люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Відповідь на занятті відрізняється від виступу на зборах. Коли студент пише твір, він добирає слова й будує речення старанніше, ніж коли

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 5. ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ

У своєму повсякденному житті люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Відповідь на занятті відрізняється від виступу на зборах. Коли студент пише твір, він добирає слова й будує речення старанніше, ніж коли

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 6. НАЙВАЖЛИВІШІ ОЗНАКИ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ

У своєму повсякденному житті люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Відповідь на занятті відрізняється від виступу на зборах. Коли студент пише твір, він добирає слова й будує речення старанніше, ніж коли

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 7. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ

Мовленнєва культура особистості великою мірою залежить від її зорієнтованості на бездоганне, взірцеве мовлення. Щоб бути зразковим, мовлення має характеризуватися такими найважливішими ознаками: Правильністю, тобто відповідати літературним нормам, що діють у мовній системі (орфоепічним, орфографічним,

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – МОЛИТВА ДО МОВИ

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м “яги. євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена! Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – І. МАГІЯ СЛОВА

Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення – поняття не тільки лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне та етичне. У багатому мовному арсеналі виробилась і закріпилася ціла система словесних

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – ІІ. ЧАРІВНІ СЛОВА

Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення – поняття не тільки лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне та етичне. У багатому мовному арсеналі виробилась і закріпилася ціла система словесних

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ І ОФОРМЛЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ

1. Класифікація документів Документ – основний вид ділового мовлення, що містить інформацію, “зафіксовану на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати ЇЇ в часі та просторі**1. Документи виконують офіційну, ділову й оперативну

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 1. Класифікація документів

1. Класифікація документів Документ – основний вид ділового мовлення, що містить інформацію, “зафіксовану на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати ЇЇ в часі та просторі**1. Документи виконують офіційну, ділову й оперативну

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 2. Формуляр документа

Документи з високим рівнем стандартизації складають за затвердженою формою, тобто відповідно до формуляра-зразка1. Кожний документ складається з окремих елементів, що називаються реквізитами. Склад та послідовність розміщення реквізитів у службовому документі називається формуляром. Формуляр-зразок –

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 3. Основні правила оформлювання документів

Документи з високим рівнем стандартизації складають за затвердженою формою, тобто відповідно до формуляра-зразка1. Кожний документ складається з окремих елементів, що називаються реквізитами. Склад та послідовність розміщення реквізитів у службовому документі називається формуляром. Формуляр-зразок –

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 4. Текст документа

Текст – це головний реквізит службового документа, що відображає його зміст. Він має чітко й переконливо відображати причину й мету його написання, розкривати суть конкретної справи, містити докази, висновки. Текст поділяється на взаємозумовлені логічні

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 5. Оформлювання сторінки

Текст – це головний реквізит службового документа, що відображає його зміст. Він має чітко й переконливо відображати причину й мету його написання, розкривати суть конкретної справи, містити докази, висновки. Текст поділяється на взаємозумовлені логічні

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – ОРГАНІЗАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

1. Інструкція Інструкція – це правовий акт, що містить директиви, настанови, які регламентують організаційні, фінансові, науково-технічні, технологічні та інші сторони діяльності установ, їх структурних підрозділів, філій та посадових осіб. Інструкція оформлюється на бланку й

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 1. Інструкція

1. Інструкція Інструкція – це правовий акт, що містить директиви, настанови, які регламентують організаційні, фінансові, науково-технічні, технологічні та інші сторони діяльності установ, їх структурних підрозділів, філій та посадових осіб. Інструкція оформлюється на бланку й

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 2. Положення

Положення – це правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, установ та їх структурних підрозділів. Вони поділяються на типові, що розробляються для системи установ, організацій, та індивідуальні, що створюються на

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 3. Правила

Правила – це зібрання положень, що визначають певний порядок дій, поведінку юридичних та фізичних осіб. Дотримання правил обов’язкове для всіх, кого вони стосуються, а тому вони належать до правових документів. Правила мають такі реквізити:

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – ДОКУМЕНТАЦІЯ ЩОДО ОСОБОВОГО СКЛАДУ

До цієї групи документів належать: заява, наказ щодо особового складу, автобіографія, резюме, характеристика, контракт із найму працівників, особовий листок з обліку кадрів, трудова книжка. 1. Заява Заява – це офіційне повідомлення в усній або

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 1. Заява

До цієї групи документів належать: заява, наказ щодо особового складу, автобіографія, резюме, характеристика, контракт із найму працівників, особовий листок з обліку кадрів, трудова книжка. 1. Заява Заява – це офіційне повідомлення в усній або

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 2. Правопис власних назв

До цієї групи документів належать: заява, наказ щодо особового складу, автобіографія, резюме, характеристика, контракт із найму працівників, особовий листок з обліку кадрів, трудова книжка. 1. Заява Заява – це офіційне повідомлення в усній або

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – І. Власні імена

До цієї групи документів належать: заява, наказ щодо особового складу, автобіографія, резюме, характеристика, контракт із найму працівників, особовий листок з обліку кадрів, трудова книжка. 1. Заява Заява – це офіційне повідомлення в усній або

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – II. Прикметники, утворені від індивідуальних назв

Присвійні прикметники пишуться: 1. З великої літери, якщо вони утворені від власних назв осіб, кличок тварин, назв міфічних істот за допомогою суфіксів oів (-їв), – ин (-Ии): Шевченків “Заповіт”, Софіїні зошити, Перунів гнів. Примітка.

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – III. Назви держав, адміністративно-територіальні назви

Присвійні прикметники пишуться: 1. З великої літери, якщо вони утворені від власних назв осіб, кличок тварин, назв міфічних істот за допомогою суфіксів oів (-їв), – ин (-Ии): Шевченків “Заповіт”, Софіїні зошити, Перунів гнів. Примітка.

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – IV. Назви установ, організацій, підприємств, партій, творчих спілок і колективів

Присвійні прикметники пишуться: 1. З великої літери, якщо вони утворені від власних назв осіб, кличок тварин, назв міфічних істот за допомогою суфіксів oів (-їв), – ин (-Ии): Шевченків “Заповіт”, Софіїні зошити, Перунів гнів. Примітка.

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – V. Назви історичних епох і подій, знаменних дат

З великої літери пишеться перше слово і всі власні імена в назвах історичних епох та подій, знаменних дат: Велика Вітчизняна війна, Полтавська битва, Паризька комуна, День космонавтики, але: День Перемоги. З великої літери пишуться

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – VI. Назви посад, звань, титулів

З великої літери пишеться перше слово і всі власні імена в назвах історичних епох та подій, знаменних дат: Велика Вітчизняна війна, Полтавська битва, Паризька комуна, День космонавтики, але: День Перемоги. З великої літери пишуться

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – VII. Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам’яток старовини, творів мистецтва

З великої літери пишеться перше слово і всі власні імена в назвах історичних епох та подій, знаменних дат: Велика Вітчизняна війна, Полтавська битва, Паризька комуна, День космонавтики, але: День Перемоги. З великої літери пишуться

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 3. Характеристика

Характеристика – це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання працівника. Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 4. Правопис прізвищ і географічних назв іншомовного походження

Характеристика – це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання працівника. Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 5. Автобіографія

Автобіографія – це опис свого життя. Цей документ стандартизований незначною мірою. Головні вимоги під час його написання – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. В автобіографіях обов’язково зазначаються: 1) прізвище, ім’я, по батькові; 2)

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 6. Резюме

Автобіографія – це опис свого життя. Цей документ стандартизований незначною мірою. Головні вимоги під час його написання – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. В автобіографіях обов’язково зазначаються: 1) прізвище, ім’я, по батькові; 2)

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 7. Вживання знака м’якшення

Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м’яких приголосних звуків є знак м’якшення (ь). Це єдина літера українського алфавіту, що самостійно не позначає звука. Знак м’якшення завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки.

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 8. Тире між підметом і присудком

Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м’яких приголосних звуків є знак м’якшення (ь). Це єдина літера українського алфавіту, що самостійно не позначає звука. Знак м’якшення завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки.

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 9. Накази щодо особового складу

Наказ – це розпорядчий документ, що видається керівником установи. Накази щодо особового складу регламентують прийняття на роботу, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення. У заголовку такого наказу зазначають: “Щодо особового складу”. Реквізити наказу

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 10. Вживання апострофа

Апостроф – орфограма небуквена. Це графічний знак, який не позначає звука. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї: 1) після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки, якщо перед ними немає приголосного (крім р),

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 11. Розділові знаки у реченнях з однорідними членами

Апостроф – орфограма небуквена. Це графічний знак, який не позначає звука. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї: 1) після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки, якщо перед ними немає приголосного (крім р),

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – Однорідні й неоднорідні означення

Апостроф – орфограма небуквена. Це графічний знак, який не позначає звука. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї: 1) після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки, якщо перед ними немає приголосного (крім р),

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – Однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками

Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.). Кома не ставиться: 1)

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – Однорідні члени речення, з’єднані повторюваними сполучниками

Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.). Кома не ставиться: 1)

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – Однорідні члени речення, з’єднані парними сполучниками

Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.). Кома не ставиться: 1)

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – Тире і крапка з комою між однорідними членами речення

Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.). Кома не ставиться: 1)

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – Розділові знаки при узагальнювальних словах

Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.). Кома не ставиться: 1)

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

До інформаційних документів належать службові листи та їх різновиди, звіти, службові записки, оголошення, довідки, анотації, рецензії, телеграми, телефонограми і радіограми. 1. Службові листи Лист – це поширений вид документації, один із засобів обміну інформацією.

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 1. Службові листи

До інформаційних документів належать службові листи та їх різновиди, звіти, службові записки, оголошення, довідки, анотації, рецензії, телеграми, телефонограми і радіограми. 1. Службові листи Лист – це поширений вид документації, один із засобів обміну інформацією.

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 2. Подвоєння приголосних на письмі

В українській мові подвоєння приголосних відбувається внаслідок: 1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин слова: Беззбройний, цінний; 2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфіксального Й до попереднього приголосного, тобто прогресивної асиміляції: Життя, ніччю,