Українське цивільне право – Заіка Ю. О. – 30.2. Договір страхування (ст. 979 ЦК)
За договором страхування страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові страхову суму або відшкодувати завдані збитки у межах страхової суми, а страхувальник зобов’язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Факт укладення договору посвідчується страховим свідоцтвом (страховим полісом, страховим сертифікатом), який страховик передає страхувальникові разом із правилами страхування.
За загальним правилом договір страхування набуває сили з моменту сплати першого внеску.
Договір страхування повинен містити у собі: назву документа, відомості про сторони, об’єкт страхування, розмір страхової суми та страхових внесків, строк їх сплати, перелік страхових випадків, обставини, за яких страхова сума не сплачується, строк дії договору тощо.
Договір страхування майна та страхування цивільної відповідальності належить до типових алеаторних договорів, оскільки страхувальникові заздалегідь не відомо, наскільки вигідним для нього є укладений договір.
30.3. Обов’язки сторін за договором страхування
30.3.1. Загальні положення.
Договір страхування є двостороннім договором, оскільки права та обов’язки набувають обидва контрагенти – страховик і страхувальник. При призначенні у договорі вигодонабувача стороною у договорі залишається страхувальник, який виконує свої обов’язки, якщо перерозподіл обов’язків не передбачений у договорі.
Обов’язки сторін за договором страхування умовно можна розділити на три групи:
1) обов’язки, які сторони повинні виконати у процесі укладення договору;
2) обов’язки, які сторони виконують протягом дії договору;
3) обов’язки, які виникають після настання страхового випадку.
30.3.2. Обов’язки страховика
А) при укладанні договору:
– ознайомити страхувальника з правилами та умовами страхування;
Б) під час виконання договору:
– не розголошувати інформацію, яка йому стала відомою у зв’язку з укладенням договору щодо страхувальника, застрахованого, вигодонабувача, яка пов’язана із станом їх здоров’я, майновим становищем, та інші відомості, що пов’язані з комерційною таємницею, особистим чи сімейним життям.
Конфіденційна інформація щодо діяльності та фінансового становища страхувальника може бути надана лише на письмову вимогу суду, а також правоохоронних та податкових органів на їх письмову вимогу за конкретним договором страхування у разі порушення кримінальної справи щодо даної фізичної або юридичної особи;
– за заявою страхувальника переукласти з ним договір страхування, у разі здійснення страховиком заходів щодо зменшення страхового ризику або збільшенні вартості майна;
В) при настанні страхового випадку:
– протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхувальникові;
– відшкодувати витрати, що зазнав страхувальник при настанні
Страхового випадку, з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору. У вчиненні дій, які запобігають настанню страхового випадку, зацікавлений насамперед страховик, оскільки за умовами договору він зобов’язаний відшкодовувати шкоду, яка буде заподіяна. Тому, звичайно, він повинен сприяти тому, щоб страхувальник вчиняв розумні та доступні дії, спрямовані на зменшення можливих збитків. Витрати мають бути відшкодовані навіть тоді, коли страхувальник, який їх зазнав, не досяг позитивного результату;
– здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Страхова виплата здійснюється на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої визначеної у договорі особи і страхового акта, який складається безпосередньо страховиком або уповноваженою ним особою. Строк виплати за конкретним страховим випадком передбачається укладеним сторонами договором.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)