Українське цивільне право – Заіка Ю. О. – 16.4. Об’єкти авторського права
Об’єктом авторського права може бути як твір у цілому, так і його окрема частина, що відповідає критеріям охороноздатності і може використовуватися самостійно. При цьому для авторського права не мають значення сутність твору, його наукова, літературна, художня цінність.
Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Під охорону закону підпадають усі передбачені твори (ст. 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права”), як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).
До об’єктів авторського права належать:
O літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового,
O технічного або іншого характеру, зокрема: романи, поеми, статті, та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, картини, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, – адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
O комп’ютерні програми;
O компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням
O їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
O інші твори.
Об’єкт авторського права повинен відповідати таким вимогам:
А) мати творчий характер;
Б) бути вираженим в об’єктивній формі.
Тобто головна вимога до об’єкта авторського права – його творчий характер, тобто не передрук, наприклад, роману, не його коректура чи редагування, а саме написання роману.
Водночас, переклад твору також є об’єктом авторського права, оскільки являє собою результат творчості. Скажімо, фразу ” Naked conductor runs under the carriages” перекладач художніх творів перекладе як “Голий кондуктор біжить під вагоном”. Перекладач технічної літератури запропонує свій варіант перекладу: “Неізольований провід проходить під вагонеткою крану “.
Іншою ознакою твору як об’єкта авторського права є його об’єктивна форма, тобто будь яке її вираження, доступне для оточуючих. Законодавець не вимагає, щоб твір був завершений.
Так, художник А. Іванов працював над картиною “З’явлення Христа народу” понад двадцять років, зробивши за цей час понад шістсот етюдів та ескізів. Звичайно, що всі вони охороняються авторським правом нарівні із завершеною картиною.
Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі. Тобто сам задум щось створити – ще не є об’єктом авторського права.
Так, ідею “Ревізора” М. В. Гоголю підказав О. С. Пушкін. Роман “Дванадцять стільців” починається з присвяти В. П. Катаєву, який “подарував” цей сюжет одному із авторів – своєму двоюрідному брату Є. Петрову, за умови що йому подарують золотого портсигара та присвятять цей роман.
Не є об’єктами авторського права (ст. 434 ЦК):
1) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;
2) державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;
3) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
4) інші твори, встановлені законом, наприклад, твори народної творчості (фольклор), розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники тощо.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)