Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових методичних засад. Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових методичних засад. Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових методичних засад. Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових методичних засад. Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до
Мова є однією з найістотніших ознак нації і реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти. Хто якою мовою думає, той до того народу належить (В. Даль). Українська мова – єдина національна мова
“Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається із засвоєння певної суми загальних і професійних знань, а також оволодіння основними способами розв’язання професійних завдань”2, тобто оволодіння мовою професійного спілкування. Мова професійного спілкування (професійна мова) – це функціональний
У професійному мовленні треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість – головна ознака літературної мови. Мовна норма – уніфіковані, традиційні, найбільш поширені, свідомо фіксовані стандарти реалізації мовної системи, обрані в процесі
У професійному мовленні треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість – головна ознака літературної мови. Мовна норма – уніфіковані, традиційні, найбільш поширені, свідомо фіксовані стандарти реалізації мовної системи, обрані в процесі
1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [г], [ж], [з], [дж], [дз] в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [народ] – народ; [наказ] – наказ; [чи°мдуж] – чимдуж; [надто] – надто; [дбв’ідка]
1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [г], [ж], [з], [дж], [дз] в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [народ] – народ; [наказ] – наказ; [чи°мдуж] – чимдуж; [надто] – надто; [дбв’ідка]
Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями: 1. Голосні [і] та [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с],
Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями: 1. Голосні [і] та [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с],
Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: “Словник української мови” в 11-ти томах (1971-1980 рр), “Новий тлумачний словник української мови” (1998 р.), “Великий тлумачний словник сучасної української мови” (2001 р.), “Український орфографічний
Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: “Словник української мови” в 11-ти томах (1971-1980 рр), “Новий тлумачний словник української мови” (1998 р.), “Великий тлумачний словник сучасної української мови” (2001 р.), “Український орфографічний
Щоб мовлення було нормативним, важливо розрізняти між собою пароніми. Пароніми – це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї
Граматичні норми визначають правильне вживання граматичних форм слів та усталену побудову речень, словосполучень. Морфологічні норми “передбачають вживання у мовленні повнозначних змінних слів, граматична оформленість яких відповідає нормі української літературної мови”6. Увага! Морфологічна компетенція Слід
Функціонування української літературної мови залежить від стану мовної політики в державі, освіті, культурних традицій народу. Мовна політика – це система заходів (політичних, юридичних, адміністративних), спрямованих на регулювання мовних відносин в державі, зміну чи збереження
План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця. 1.2.4. Словники у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. 1.2.5. Мовний етикет. 1.2.5.1.
План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця. 1.2.4. Словники у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. 1.2.5. Мовний етикет. 1.2.5.1.
План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця. 1.2.4. Словники у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. 1.2.5. Мовний етикет. 1.2.5.1.
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміння вести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно. З огляду на це
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміння вести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно. З огляду на це
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при дворі, тобто правила чемності й норми поведінки. Саме з цим значенням (після прийняття французького церемоніалу при
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при дворі, тобто правила чемності й норми поведінки. Саме з цим значенням (після прийняття французького церемоніалу при
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при дворі, тобто правила чемності й норми поведінки. Саме з цим значенням (після прийняття французького церемоніалу при
Під час виконання професійних обов’язків безліч разів повторюються стандартні, стереотипні спілкувальні ситуації, що мають етикетний характер. Авторитетний фахівець з проблем спілку вального етикету Ярослав Радевич-Винницький чітко визначає ці етикетні ситуації, що репрезентуються парадигмою мовних
План 1.3.1. Функціональні стилі української мови та сфери їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів. 1.3.2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів. 1.3.3. Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності Теоретичний блок Правильно
План 1.3.1. Функціональні стилі української мови та сфери їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів. 1.3.2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів. 1.3.3. Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності Теоретичний блок Правильно
Поняття “професійна мова” охоплює три функціональні різновиди літературної мови – офіційно-діловий, науковий, розмовний. На думку O. A. Лаптєвої, науковий і діловий стилі у період свого становлення “поряд з процесами дивергенції завжди репрезентували зближення, в
Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання якогось комунікативного завдання. Висловлюючи свої думки і почуття, людина має конкретну мету – щось повідомити, про щось запитати, переконати в чомусь адресата чи спонукати його
Тема 2.1 Спілкування як інструмент професійної діяльності План 2.1.1. Спілкування і комунікація. 2.1.2. (функції спілкування. 2.1.3. Види і форми спілкування. 2.1.4. Етапи спілкування. 2.1.5. Мова, мовлення і спілкування. 2.1.6. Невербальні засоби спілкування. 2.1.7. Гендерні
Тема 2.1 Спілкування як інструмент професійної діяльності План 2.1.1. Спілкування і комунікація. 2.1.2. (функції спілкування. 2.1.3. Види і форми спілкування. 2.1.4. Етапи спілкування. 2.1.5. Мова, мовлення і спілкування. 2.1.6. Невербальні засоби спілкування. 2.1.7. Гендерні
Тема 2.1 Спілкування як інструмент професійної діяльності План 2.1.1. Спілкування і комунікація. 2.1.2. (функції спілкування. 2.1.3. Види і форми спілкування. 2.1.4. Етапи спілкування. 2.1.5. Мова, мовлення і спілкування. 2.1.6. Невербальні засоби спілкування. 2.1.7. Гендерні
Тема 2.1 Спілкування як інструмент професійної діяльності План 2.1.1. Спілкування і комунікація. 2.1.2. (функції спілкування. 2.1.3. Види і форми спілкування. 2.1.4. Етапи спілкування. 2.1.5. Мова, мовлення і спілкування. 2.1.6. Невербальні засоби спілкування. 2.1.7. Гендерні
Багатоманітність функцій спілкування, беззаперечно, породжує значну кількість його видів. Враховуючи багатоаспектний характер спілкування, класифікувати його види можна за такими ознаками: 1. За участю чи неучастю мовних засобів, вербальне (словесне) і невербальне (міміка, жести, постава
Будь-який акт спілкування складається з кількох етапів: 1. Ретельна підготовка до спілкування. Цей етап передбачає: ^ складання плану майбутнього акту спілкування; ^ збирання матеріалів з предмета спілкування та їх систематизація; ^ умотивування аргументів на
Будь-який акт спілкування складається з кількох етапів: 1. Ретельна підготовка до спілкування. Цей етап передбачає: ^ складання плану майбутнього акту спілкування; ^ збирання матеріалів з предмета спілкування та їх систематизація; ^ умотивування аргументів на
Мовлення – не єдиний спосіб спілкування. Люди обмінюються інформацією й за допомоги інших засобів – жестів, міміки, погляду, пози, рухів тіла, які часто поєднуються в різних комбінаціях. Усе це невербальні (несловесні) засоби. Невербальні засоби
Однією з найважливіших проблем сучасної лінгвістики є дослідження комунікативної взаємодії індивідів (жінка-чоловік) у співвідношенні з параметрами мови. Тендерний статус учасників спілкування впливає не лише на стратегію і тактику мовленнєвого спілкування, а й на його
Однією з найважливіших проблем сучасної лінгвістики є дослідження комунікативної взаємодії індивідів (жінка-чоловік) у співвідношенні з параметрами мови. Тендерний статус учасників спілкування впливає не лише на стратегію і тактику мовленнєвого спілкування, а й на його
План 2.2.1. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. 2.2.2. Мистецтво аргументації. 2.2.3. Презентація як різновид публічного мовлення. 2.2.4. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань. Фахівці нової генерації мають володіти живим, ефективним, переконливим словом
План 2.2.1. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. 2.2.2. Мистецтво аргументації. 2.2.3. Презентація як різновид публічного мовлення. 2.2.4. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань. Фахівці нової генерації мають володіти живим, ефективним, переконливим словом
Аргументація у широкому вжитку означає майстерний добір переконливих доказів. В основі аргументації лежить складна логічна операція, що є комбінацією суджень як елементів доведення. Доведення – це сукупність логічних засобів обгрунтування істинності будь-якого судження за
Уміння представляти проекти (презентації), звітувати, переконувати, якісно інформувати аудиторію є досить важливою складовою професіограми майбутнього фахівця. Презентація – спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого переконати або спонукати її до певних дій. Презентацію здійснюють
Важливим компонентом техніки професійного спілкування є вміння слухати. Слухання – не просто мовчання, а активна діяльність, своєрідна робота, якій передує бажання почути, інтерес до співрозмовника. Розпізнання істинного змісту повідомлення або поведінки означає перший крок
План 2.3.1. Особливості усного спілкування. 2.3.2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. 2.3.3. Функції та види бесід. 2.3.4. Співбесіда з роботодавцем. 2.3.5. Етикет телефонної розмови. 2.3.6. Етичні питання використання мобільних телефонів. Людина виокремилася зі
План 2.3.1. Особливості усного спілкування. 2.3.2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. 2.3.3. Функції та види бесід. 2.3.4. Співбесіда з роботодавцем. 2.3.5. Етикет телефонної розмови. 2.3.6. Етичні питання використання мобільних телефонів. Людина виокремилася зі
План 2.3.1. Особливості усного спілкування. 2.3.2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. 2.3.3. Функції та види бесід. 2.3.4. Співбесіда з роботодавцем. 2.3.5. Етикет телефонної розмови. 2.3.6. Етичні питання використання мобільних телефонів. Людина виокремилася зі
Серед індивідуальних форм усного професійного спілкування найбільш поширеною є ділова бесіда. Бесіда – це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. Бесіда – чи не найскладніший з усіх
Серед індивідуальних форм усного професійного спілкування найбільш поширеною є ділова бесіда. Бесіда – це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. Бесіда – чи не найскладніший з усіх