Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Пароніми

Щоб мовлення було нормативним, важливо розрізняти між собою пароніми. Пароніми – це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки. На відміну від синонімів – слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне одного,-для паронімів така взаємозамінність неможлива. Перевірити значення паронімів можна за словником: Гринчишин Д. Г., Сербенська O. A. Словник паронімів української мови. – К., 1986.

Виборний – виборчий

Виборний – який визначається або обирається голосуванням: Виборна посада.

Виборчий – пов’язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборча урна, виборчий бюлетень, виборче право.

Вникати – уникати

Вникати – намагатися зрозуміти сутність причини, явища, події тощо: Вникати в суть справи (питання в що?).

Уникати – намагатися обминати проблеми, перешкоди, людей (сторонитися, цуратися): уникати зустрічей (питання кого? чого? що робити?).

Гривня – гривна Гривня – грошова одиниця незалежної України: п ‘ять гривень, курс гривні.

Гривна – металева шийна прикраса у вигляді обруча: Кольє нагадують давньоруські гривни.

Громадський – громадянський

Громадський – який стосується суспільства, громадян чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві (громаді, колективі) або пов’язаний з суспільно корисною діяльністю: громадські організації, громадська думка.

Громадянський – який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому: громадянський обов’язок, громадянська мужність.

Декваліфікація – дискваліфікація Декваліфікація – втрата особою кваліфікації, спеціальних знань, досвіду: Декваліфікація педагога, повна декваліфікація.

Дискваліфікація – оголошення когось не гідним або не здатним обіймати певну посаду, виконувати відповідну роботу через професійну непідготовленість; позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях за грубе порушення правил: дискваліфікація судді, дискваліфікація гравця.

Житловий – жилий

Житловий – 1) стосовний до житла, жител, пов’язаний з ними; 2) пристосований, призначений для життя людей: житловий фонд, житловий відділ, житлова проблема, житлове будівництво.

Жилий – заселений, залюднений: жилий будинок – той будинок, у якому живуть люди, заселений.

Індосант – індосат

Індосант – особа, яка робить передатний напис на чеках, векселях та інших цінних паперах.

Індосат – особа, на яку переводять чек, вексель та інші цінні папери.

Кампанія – компанія Кампанія – сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання: Виборча кампанія.

Компанія – 1) група осіб, пов’язаних певними інтересами: Весела компанія; 2) торговельне або промислове товариство, що об’єднує підприємців: Торговельна компанія.

Ліцензія – ліценція Ліцензія – дозвіл на право торговельного обміну, використання чогось тощо.

Ліценція – зниження тарифного мита тощо.

Оснований – заснований Оснований – який грунтується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться: Оснований на праці, оснований на успіхах (питання на чому?).

Заснований – який кладе початок існуванню чогось, створює, організовує щось: фонд, заснований президентом (питання ким? де? коли?).

Особистий – особовий

Особистий – який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи: Особисті речі, особиста охорона, особисті уподобання.

Особовий – який стосується особи; відкритий на окрему особу: Особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок.

Повноваження – уповноваження

Повноваження – право, надане зазначеній особі на проведення певних дій (заходів): здійснювати свої повноваження.

Уповноваження – надання певній особі дозволу (прав) говорити (діяти) від імені іншої особи: за уповноваженням керівництва.

Позичати – запозичати

Позичати (позичити) – брати щось для тимчасового користування, у борг: Позичати гроші.

Запозичати (запозичувати) – переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням: запозичати добрі приклади.

Показник – покажчик

Показник – свідчення, доказ, ознака чогось; переважно у множині – результати про досягнення чогось тощо: показник культури, показники роботи, економічні показники.

Покажчик – знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось: довідкова книжка або довідковий список: покажчик температури, алфавітний покажчик.

Управління – правління

Управління – 1) те саме, що керівництво: Управління виробництвам; 2) адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової чи ін. діяльності: Житлове управління.

Правління – 1) час (період), протягом якого певна особа здійснює верховну владу над кимось, чимось; форма керівництва: Президентське правління; 2) виборний орган, апарат, що керує установою, організацією: Правління кооперативу.

Тактовний – тактичний Тактовний – який володіє почуттям міри, такту: бути тактовним; тактовна людина, допомога; тактовне зауваження, керівництво.

Тактичний – що стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції: Тактичний план, удар, успіх; тактичні заходи, міркування, принципи.

Уява – уявлення

Уява – здатність уявляти – змальовувати, створювати, відтворювати щось у думках, свідомості: багата, збуджена, художня уява; плід уяви; спливати в уяві.

Уявлення – знання, розуміння чогось: Викривлене, повне, помилкове, правильне уявлення; уявлення про розвиток суспільства; давати уявлення; складати уявлення

Факт – фактаж – фактор

Факт-дійсна, невигадана подія, явище, приклад; те, що служить підтвердженням певного положення, висновку: Неспростовний факт, очевидний факт, історичний факт, аналізувати факти.

Фактаж – сукупність фактів.

Фактор – умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, явища; чинник: важливий фактор, моральний фактор, фактор стабілізації.

Відхиленням від лексичних норм є вживання кальок – спотворених запозичень з російської мови. Російські слова вживають замість українських, пристосовуючи їхнє фонетичне, словотвірне та морфологічне оформлення до українського.

Норма

Калька

Безготівковий

Безналічний

Брати/взяти участь

Приймати/прийняти участь

Будь-який

Любий

Вантаж

Груз

Ввімкнення/увімкнення,

Включення

Вживати/вжити заходів

Приймати/прийняти міри

Величальний

Хвалебний

Вести перед, бути

Лідером, бути попереду

Лідирувати

Виняток

Виключення

Висновок

Заключения

Виторг

Виручка

Відкласти

Відложити

Внески

Взноси

Всевідець

Всезнаючий

Втілювати

Воплощатися

Гавити

Упускати

ГІДНІСТЬ

Достоїнство

Добробут, щйстя, гаразд

Благополуччя

Докази

Доводи

Інакодумець

Інакомислячий

Інакше

По другому

Загальний

Всезагальний

Зайвий

Лишній

Заміжня

Замужня

Замовити

Заказати

Захід

Міроприємство

Збігатися

Співпадати

Звинувачення

Обвинувачення

Зіставляти

Співставляти

З’ясовувати/з’ясувати

Виясняти/вияснити

Жартувати

Шуткувати

Колишній

Бувший

Корені, джерела

Витоки

Міркувати

Розмірковувати

Мито, збір

Пошліна

Митниця

Таможня

Навчальний

Учбовий

Належність

Приналежність

Наполягати

Настоювати

Насамперед, найперше,

Передусім (передовсім)

У першу чергу

Наступний, такий

Слідуючий

Неприпустимо

Недопустимо

Неспроможний

Не в стані

Нечисленний

Малочисленний

Одностайно

Единодушно


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Пароніми