Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 15. Розписка

Розписка – це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, – передачі й отримання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей.

Розписка має такі реквізити:

1) прізвище, ім’я, по батькові та посада того, хто дає розписку;

2) посада, прізвище, ім’я та по батькові того, кому її дають;

3) у чому конкретно дано розписку (обов’язково слід зазначити точне найменування матеріальних цінностей, предметів);

4) дата й підпис того, хто отримує цінності.

Якщо передаються суми грошей, у розписці вказують адресу, номер і серію паспорта того, хто їх одержує. Грошові суми пишуться словами, а в дужках – цифрами: В сумі п ять тисяч шістсот двадцять (5620) гривень. Підпис особи, яка дає розписку, засвідчується нотаріальною конторою.

Розписка пишеться лише в одному примірнику. Жодні виправлення в ній неприпустимі.

Зразки розписок:

РОЗПИСКА

Я, старший викладач кафедри географії Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Мойсієнко К. А., отримав від завідувача складу Бережного Т. Ф. у тимчасове користування для членів археологічної експедиції: 1) двадцять (20) рюкзаків; 2) шість (6) наметів; 3) двадцять три (23) лопати; 4) п ‘ять (5) емальованих відер. Увесь зазначений інвентар раніше був у вжитку.

Підстава: наказ ректора університету від 12.07.2006№ 325.

16.07.2006 (Підпис)

РОЗПИСКА

Мною, студентом педагогічно-індустріального факультету Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова І. С. Боровком, отримано від завідувачки бібліотеки М. Т. Тесленко у користування на час канікул 2 (два) підручники з креслення, 1 (один) підручник з математики й 1 (один) “Український правопис”.

24 січня 2007р. (Підпис)

РОЗПИСКА

Я, Процент Тимофій Максимович, одержав від Сорокіна Анатолія Григоровича гроші в сумі сто (100) гривень. Зобов’язуюсь повернути всю суму 01.12.2007.

Домашня адреса: вул. Артема, 31, кв. 8, М. Київ, 04053. Паспорт серії СН№ 630085.

13.10.2007 (Підпис)

16. Написання частки не з різними частинами мови

Написання не разом чи окремо з різними частинами мови залежить від того, чим виступає не – часткою при певній частині мови чи префіксом у слові. Якщо Не є заперечною часткою, вона з усіма частинами мови пишеться окремо, а якщо префіксом – разом.

Разом частка не пишеться:

1) з іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, якщо вони без неї не вживаються: негода, необхідність, ненависть, негайний, неволити, невтомно’,

2) з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо з часткою Не вони набувають нового, протилежного значення і їх можна замінити синонімічними (близькими за значенням) словами: швидкий – нешвидкий (повільний), доля – недоля (лихо), або коли вони утворюють одне поняття: невміння, незнайомий, несподіванка;

3) у складі префікса недо-, який означає неповноту дії, стану чи ознаки в іменниках, прикметниках, дієсловах, прислівниках: Недобачати, недоїдок, недоказаний, недоладно’,

4) з прикметниками і дієприкметниками, які виступають означеннями і не мають при собі пояснювальних слів: незагар-тований організм, непрочитана повість.

Окремо частка не пишеться:

1) з дієсловами (дієприслівниками), числівниками, прийменниками,, сполучниками, деякими прислівниками і більшістю займенників: Не зачіпати, не спитавши, не три, не п ятий, не тебе, не завтра;

2) з іменниками, прикметниками, дієприкметниками, прислівниками за наявності протиставлення: не глибокий, а мілкий; не воля, а рабство; не позичений, а власний’,

3) з дієприкметниками, що мають при собі залежні слова або виконують функцію присудка: не спростований ніким факт, проблеми не розв ‘язані.

Вправа 211. Напишіть розписку: 1) про одержання устаткування для майстерні від заводу; 2) про одержання українських костюмів для вечора.

Вправа 212. Складіть розписку про одержання з книгарні книжок для бібліотеки; самостійно визначте: 1) назви книжок; 2) їх кількість; 3) можливу вартість; 4) на яку суму.

Вправа 213. Напишіть не зі словами разом або окремо і поясніть їх правопис.

Не/вблаганний, не/густо, нс/в’янучии, не/краще, не/врожай, не/жить, не/мічний, не/знаний, не/забутий усіма вчинок, не/мовби, не/йти, не/досушити, не/зважаючи на, не/здужати, не/привітний, не/далеко, не/спроста, не/доречно, не/абиякий, не/білений, не/густо, не/доліт, не/дорого, а дешево, не/довиконати, не/охота, не/мій, не/дев’ятий, не/раз, не/досить, не/спритний, не/істотно, не/з’ясоване досі питання, не/там, не/переконливий, ніде не/знаний, не/активний.

Вправа 214. Перепишіть речення. Не зі словами напишіть разом або окремо й поясніть правопис.

1. Не/щасна, не/правдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Хар.). 2. Видатний учений довго й наполегливо йде до свого відкриття, йде не/повторними шляхами (3 газ.). 3. Рідна мова – не/зборна таїна, яка робить народ народом і увічнює найтонші порухи Його душі (Вих.). 4. Пробачте поетам дивацтва не/злі: Не/багато поетів живе на землі (Б. Ол.). 5. Вересневе сонце не/помітно зайшло за потріскані не/ густі хмари і зразу ж розіслало аж за ліс не/добілені полотна (Стельм.). 6. Ми на межі того часу, Коли не/знане стане знаним. Та не/збагненності кі асу Не/ поховає людство з нами (Дмит.). 7. Ні! Сили на землі не/ма І сили на землі не/буде, Щоб потягти нас до ярма (Рил.). 8. В майстерні вже не/ перший рік працює він зразково (Біл.). 9. Треба було перейти рівне, не/ заросле й не/закрите ні/чим місце, щоб опинитися в комишах (Коц.). 10. Чи не/від того, що ми свого часу призабули мамину пісню над колискою, наші діти так легко, з такою байдужістю одцуралися од народного мелосу

І стали епігонами, гірше того, популяризаторами чужого, не/рідко майже не/зрозумілого, а то й шкідливого музикування (Скурат.).

Вправа 215. Перекладіть українською мовою, поясніть потрібні орфограми.

Век не забыть; не без причины; невозмутимый; непоколебимый; неоткуда ждать известий; неутомимый; как не забыть; не в пример; не к добру; непреклонный; несмотря на дождь.

Вправа 216. Наведіть приклади слів, які без частки Не не вживаються, складіть з ними речення.

Запитання і завдання для самоконтролю

/. Що таке розписка?

2. Які дії вона підтверджує?

3. Які основні реквізити містить розписка?

4. Сформулюйте правила, за якими частка не з різними частинами мови пишеться окремо.

5. Запишіть текст під диктовку, звірте написане з надрукованим, виправте помилки. Поясніть написання не з різними частинами мови.

Синонімічне багатство нашої мови є одним з невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.

Становище погіршується тоді, коли людина активно користується двома близькоспорідненими мовами, які не цілком засвоїла. Відомо, що багато українців упродовж кількох десятиліть користувалися в побутовій сфері рідною мовою, а в офіційному спілкуванні “добровільно** переходили на російську, не знаючи жодної з мов у повному обсязі. Це спричинило перехід до пасивного запасу слів, віддалених щодо звучання від російських, і активізувало використання спільних з російською мовою компонентів синонімічного ряду. Та ще й невпинна боротьба зі “шкідництвом на мовному фронті**! Обстоювання оригінальних українських слів розцінювалося як один з найтиповіших проявів націоналізму. За таких умов з української вилучили зовсім або залишили в словниках з ярликами “застаріле** чи “діалектне” слова робітня (майстерня), книгозбірня (бібліотека), недбалість.

Отже, ігнорувати оригінальні елементи української лексики немає жодних підстав (О. Пономарів).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 15. Розписка