Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Пароніми
Щоб мовлення було нормативним, важливо розрізняти між собою пароніми. Пароніми – це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки. На відміну від синонімів – слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне одного,-для паронімів така взаємозамінність неможлива. Перевірити значення паронімів можна за словником: Гринчишин Д. Г., Сербенська O. A. Словник паронімів української мови. – К., 1986.
Виборний – виборчий
Виборний – який визначається або обирається голосуванням: Виборна посада.
Виборчий – пов’язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборча урна, виборчий бюлетень, виборче право.
Вникати – уникати
Вникати – намагатися зрозуміти сутність причини, явища, події тощо: Вникати в суть справи (питання в що?).
Уникати – намагатися обминати проблеми, перешкоди, людей (сторонитися, цуратися): уникати зустрічей (питання кого? чого? що робити?).
Гривня – гривна Гривня – грошова одиниця незалежної України: п ‘ять гривень, курс гривні.
Гривна – металева шийна прикраса у вигляді обруча: Кольє нагадують давньоруські гривни.
Громадський – громадянський
Громадський – який стосується суспільства, громадян чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві (громаді, колективі) або пов’язаний з суспільно корисною діяльністю: громадські організації, громадська думка.
Громадянський – який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому: громадянський обов’язок, громадянська мужність.
Декваліфікація – дискваліфікація Декваліфікація – втрата особою кваліфікації, спеціальних знань, досвіду: Декваліфікація педагога, повна декваліфікація.
Дискваліфікація – оголошення когось не гідним або не здатним обіймати певну посаду, виконувати відповідну роботу через професійну непідготовленість; позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях за грубе порушення правил: дискваліфікація судді, дискваліфікація гравця.
Житловий – жилий
Житловий – 1) стосовний до житла, жител, пов’язаний з ними; 2) пристосований, призначений для життя людей: житловий фонд, житловий відділ, житлова проблема, житлове будівництво.
Жилий – заселений, залюднений: жилий будинок – той будинок, у якому живуть люди, заселений.
Індосант – індосат
Індосант – особа, яка робить передатний напис на чеках, векселях та інших цінних паперах.
Індосат – особа, на яку переводять чек, вексель та інші цінні папери.
Кампанія – компанія Кампанія – сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання: Виборча кампанія.
Компанія – 1) група осіб, пов’язаних певними інтересами: Весела компанія; 2) торговельне або промислове товариство, що об’єднує підприємців: Торговельна компанія.
Ліцензія – ліценція Ліцензія – дозвіл на право торговельного обміну, використання чогось тощо.
Ліценція – зниження тарифного мита тощо.
Оснований – заснований Оснований – який грунтується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться: Оснований на праці, оснований на успіхах (питання на чому?).
Заснований – який кладе початок існуванню чогось, створює, організовує щось: фонд, заснований президентом (питання ким? де? коли?).
Особистий – особовий
Особистий – який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи: Особисті речі, особиста охорона, особисті уподобання.
Особовий – який стосується особи; відкритий на окрему особу: Особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок.
Повноваження – уповноваження
Повноваження – право, надане зазначеній особі на проведення певних дій (заходів): здійснювати свої повноваження.
Уповноваження – надання певній особі дозволу (прав) говорити (діяти) від імені іншої особи: за уповноваженням керівництва.
Позичати – запозичати
Позичати (позичити) – брати щось для тимчасового користування, у борг: Позичати гроші.
Запозичати (запозичувати) – переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням: запозичати добрі приклади.
Показник – покажчик
Показник – свідчення, доказ, ознака чогось; переважно у множині – результати про досягнення чогось тощо: показник культури, показники роботи, економічні показники.
Покажчик – знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось: довідкова книжка або довідковий список: покажчик температури, алфавітний покажчик.
Управління – правління
Управління – 1) те саме, що керівництво: Управління виробництвам; 2) адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової чи ін. діяльності: Житлове управління.
Правління – 1) час (період), протягом якого певна особа здійснює верховну владу над кимось, чимось; форма керівництва: Президентське правління; 2) виборний орган, апарат, що керує установою, організацією: Правління кооперативу.
Тактовний – тактичний Тактовний – який володіє почуттям міри, такту: бути тактовним; тактовна людина, допомога; тактовне зауваження, керівництво.
Тактичний – що стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції: Тактичний план, удар, успіх; тактичні заходи, міркування, принципи.
Уява – уявлення
Уява – здатність уявляти – змальовувати, створювати, відтворювати щось у думках, свідомості: багата, збуджена, художня уява; плід уяви; спливати в уяві.
Уявлення – знання, розуміння чогось: Викривлене, повне, помилкове, правильне уявлення; уявлення про розвиток суспільства; давати уявлення; складати уявлення
Факт – фактаж – фактор
Факт-дійсна, невигадана подія, явище, приклад; те, що служить підтвердженням певного положення, висновку: Неспростовний факт, очевидний факт, історичний факт, аналізувати факти.
Фактаж – сукупність фактів.
Фактор – умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, явища; чинник: важливий фактор, моральний фактор, фактор стабілізації.
Відхиленням від лексичних норм є вживання кальок – спотворених запозичень з російської мови. Російські слова вживають замість українських, пристосовуючи їхнє фонетичне, словотвірне та морфологічне оформлення до українського.
Норма | Калька | |
Безготівковий | Безналічний | |
Брати/взяти участь | Приймати/прийняти участь | |
Будь-який | Любий | |
Вантаж | Груз | |
Ввімкнення/увімкнення, | Включення | |
Вживати/вжити заходів | Приймати/прийняти міри | |
Величальний | Хвалебний | |
Вести перед, бути | ||
Лідером, бути попереду | Лідирувати | |
Виняток | Виключення | |
Висновок | Заключения | |
Виторг | Виручка | |
Відкласти | Відложити | |
Внески | Взноси | |
Всевідець | Всезнаючий | |
Втілювати | Воплощатися | |
Гавити | Упускати | |
ГІДНІСТЬ | Достоїнство | |
Добробут, щйстя, гаразд | Благополуччя | |
Докази | Доводи | |
Інакодумець | Інакомислячий | |
Інакше | По другому | |
Загальний | Всезагальний | |
Зайвий | Лишній | |
Заміжня | Замужня | |
Замовити | Заказати | |
Захід | Міроприємство | |
Збігатися | Співпадати | |
Звинувачення | Обвинувачення | |
Зіставляти | Співставляти | |
З’ясовувати/з’ясувати | Виясняти/вияснити | |
Жартувати | Шуткувати | |
Колишній | Бувший | |
Корені, джерела | Витоки | |
Міркувати | Розмірковувати | |
Мито, збір | Пошліна | |
Митниця | Таможня | |
Навчальний | Учбовий | |
Належність | Приналежність | |
Наполягати | Настоювати | |
Насамперед, найперше, | ||
Передусім (передовсім) | У першу чергу | |
Наступний, такий | Слідуючий | |
Неприпустимо | Недопустимо | |
Неспроможний | Не в стані | |
Нечисленний | Малочисленний | |
Одностайно | Единодушно |