Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Лексичні норми

Related posts:

1. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Синоніми Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: “Словник української мови” в 11-ти томах (1971-1980 рр), “Новий тлумачний словник української мови” (1998 р.), “Великий тлумачний словник сучасної української мови” (2001 р.), “Український орфографічний словник” (2002 р.), “Російсько-український словник ділового мовлення” (автор Шевчук С. В., 2010 р.). Відхилення від норм слововживання у мовній практиці зумовлені […]...
2. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Граматичні норми Граматичні норми визначають правильне вживання граматичних форм слів та усталену побудову речень, словосполучень. Морфологічні норми “передбачають вживання у мовленні повнозначних змінних слів, граматична оформленість яких відповідає нормі української літературної мови”6. Увага! Морфологічна компетенція Слід пам’ятати, що іменники – назви осіб за професією, званням, посадою належать до чоловічого роду, тобто водо називають як осіб чоловічої статі, […]...
3. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 1.1.1. Предмет і завдання курсу “українська мова (за професійним спрямуванням)” Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових методичних засад. Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб суспільства. Виникає об’єктивна потреба створення і впровадження в систему професійної освіти нової фахової ділової комунікації, тобто мовної освіти. Вона […]...
4. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Акцентуаційні норми Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями: 1. Голосні [і] та [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [р], [ж], [ч], [ш] постійно вимовляється [и], а не [і] перед наступним приголосним звуком: Система, дипломатичний, фізика, цивільний, риторика, шифр, […]...
5. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 1.1.4. Мовні норми У професійному мовленні треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість – головна ознака літературної мови. Мовна норма – уніфіковані, традиційні, найбільш поширені, свідомо фіксовані стандарти реалізації мовної системи, обрані в процесі суспільної комунікації. Мовна норма є ознакою літературної мови. Літературна мовна норма – усталені, загальноприйняті правила, регламентації, взірці вживання мовних засобів у […]...
6. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Тема 1.1 Вступ, державна мова – мова професійного спілкування Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових методичних засад. Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб суспільства. Виникає об’єктивна потреба створення і впровадження в систему професійної освіти нової фахової ділової комунікації, тобто мовної освіти. Вона […]...
7. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміння вести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно. З огляду на це можна виокремити низку характеристик, які репрезентуватимуть професійний портрет фахівця: ^ уміння формувати мету і завдання професійного спілкування; ^ аналізувати предмет спілкування, […]...
8. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 3.3.3. Переклад термінів У працях українських мовознавців та термінологів О. Курило, С. Кара ва не ь кого, Т. Кияка, Б. К і наша, О. Кочерги, О. Пономарева, С. Яреми та ін. запропоновано методи передавання термінів засобами української мови, створено чітку систему словотворчих правил, виведених із традицій української народної мови. Застосовуючи систему словотворчих правил, можна уникнути мовних конструкцій, непритаманних […]...
9. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – ПЕРЕДМОВА Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових методичних засад. Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб суспільства. Виникає об’єктивна потреба створення і впровадження в систему професійної освіти нової фахової ділової комунікації, тобто мовної освіти. Вона […]...
10. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця. 1.2.4. Словники у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. 1.2.5. Мовний етикет. 1.2.5.1. Поняття етикету. 1.2.5.2. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет. 1.2.5.3. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул. Мовна культура людини – це дзеркало […]...
11. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 3.3.4. Особливості редагування наукового тексту У працях українських мовознавців та термінологів О. Курило, С. Кара ва не ь кого, Т. Кияка, Б. К і наша, О. Кочерги, О. Пономарева, С. Яреми та ін. запропоновано методи передавання термінів засобами української мови, створено чітку систему словотворчих правил, виведених із традицій української народної мови. Застосовуючи систему словотворчих правил, можна уникнути мовних конструкцій, непритаманних […]...
12. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Тема 3.1 Українська термінологія у професійному спілкуванні Тема 3.1 Українська термінологія у професійному спілкуванні План 3.1.1. Термін та його ознаки. Термінологія як система. З.1.2.3агальнонаукова, міжгалузева І вузькоспеціальна термінологія. З.1.З. Способи творення термінів. 3.1.4.Проблеми сучасного термінознавства. Наука чужою мовою не пускає в людині гливого коріння. І. Огієнко 3.1.1. Термін та його ознаки. термінологія як система Термін (від латин, terminus – межа, кінець) – […]...
13. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця. 1.2.4. Словники у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. 1.2.5. Мовний етикет. 1.2.5.1. Поняття етикету. 1.2.5.2. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет. 1.2.5.3. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул. Мовна культура людини – це дзеркало […]...
14. Ділове мовлення для державних службовців – Шевчук С. В. – ЛЕКСИЧНІ НОРМИ 1. Відповідно до закономірностей сполучуваності звуків у мовленні деякі орфоепічні норми випливають з асимілятивних змін у групах приголосних: 1) – ться вимовляється як [ц’: а]: [лиЕСтуйец’: а] – орфографічно Листується; [учац’: а] – учаться; [гн’івайуц’: а] – гніваються; [обуриЕЦ’: а] – обуриться; 2) – шся вимовляється як [с’: а]: [зв’ітуйес’: а] – звішуєшся; [в’ітайес’: а] […]...
15. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Тема 1.2 Основи культури іукраїнської мови План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця. 1.2.4. Словники у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. 1.2.5. Мовний етикет. 1.2.5.1. Поняття етикету. 1.2.5.2. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет. 1.2.5.3. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул. Мовна культура людини – це дзеркало […]...
16. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Модуль 1. Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових методичних засад. Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб суспільства. Виникає об’єктивна потреба створення і впровадження в систему професійної освіти нової фахової ділової комунікації, тобто мовної освіти. Вона […]...
17. Українська мова за професійним спрямуванням – Галузинська Л. І. – Розділ 1. Українська літературна мова, її норми та стилі Розділ 1. Українська літературна мова, її норми та стилі 1.1. Українська літературна мова. 1.2. Основні етапи розвитку української літературної мови. 1.3. Норми та стилі української літературної мови. 1.4. Мова і професія. 1.1. Українська літературна мова Становлення народу тісно пов’язане з формуванням його мови. Усі сторони суспільного життя, процеси пізнавальної і творчої діяльності людини, кожен аспект […]...
18. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 3.3.6. Коректурні знаки для виправлення текстових оригіналів 1. Знаки заміни11 1.1. Замінити літеру чи знак іншими: знаком перекреслюють замінювану літеру, повторюють його на полі навпроти рядка із заміною і праворуч від знака пишуть потрібну літеру. Замінюючи велику літеру малою, поряд зі знаком заміни на полі пишуть справа замінювану літеру й над нею ставлять дві короткі рисочки. Замінюючи тире дефісом, поряд зі знаком […]...
19. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 3.1.1. Термін та його ознаки. термінологія як система Тема 3.1 Українська термінологія у професійному спілкуванні План 3.1.1. Термін та його ознаки. Термінологія як система. З.1.2.3агальнонаукова, міжгалузева І вузькоспеціальна термінологія. З.1.З. Способи творення термінів. 3.1.4.Проблеми сучасного термінознавства. Наука чужою мовою не пускає в людині гливого коріння. І. Огієнко 3.1.1. Термін та його ознаки. термінологія як система Термін (від латин, terminus – межа, кінець) – […]...
20. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Модуль 3. Наукова комунікація як складова фахової діяльності Тема 3.1 Українська термінологія у професійному спілкуванні План 3.1.1. Термін та його ознаки. Термінологія як система. З.1.2.3агальнонаукова, міжгалузева І вузькоспеціальна термінологія. З.1.З. Способи творення термінів. 3.1.4.Проблеми сучасного термінознавства. Наука чужою мовою не пускає в людині гливого коріння. І. Огієнко 3.1.1. Термін та його ознаки. термінологія як система Термін (від латин, terminus – межа, кінець) – […]...
21. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 3.1.3. Способи творення термінів Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає, вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні. Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни переділяються натри групи: 1. Загальнонаукові терміни, які вживаються майже в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Треба зауважити, що […]...
22. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 1.2.4. Словники у професійному мовленні. типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміння вести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно. З огляду на це можна виокремити низку характеристик, які репрезентуватимуть професійний портрет фахівця: ^ уміння формувати мету і завдання професійного спілкування; ^ аналізувати предмет спілкування, […]...
23. Українська мова за професійним спрямуванням – Галузинська Л. І. – 1.3. Норми та стилі української літературної мови Українська літературна мова як форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм, які обов’язкові для всіх її носіїв. Унормованість – одна з основних ознак літературної мови. Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації. Розрізняють такі мовні норми: 1) орфоепічні – регулюють правильну вимову […]...
24. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 3.1.4. Проблеми сучасного термінознавства Національна мовна система будь-якої галузі знань неоднорідна за походженням, оскільки в її основі закладена універсальна греко-латинська система терміноелементів, яка в кожній мові специфічно асимілюється, з урахуванням особливостей фонетичної, орфографічної, граматичної, лексичної системи літературної мови. Схематично її можна представити сукупністю універсальних (інтернаціональних), питомих (національних), чужорідних (іншомовних), унікальних (безеквівалентних) та оказіональних (екзотичних) термінологічних одиниць, а також специфічної […]...
25. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Пароніми Щоб мовлення було нормативним, важливо розрізняти між собою пароніми. Пароніми – це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки. На відміну від синонімів – слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне […]...
26. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 3.1.2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає, вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні. Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни переділяються натри групи: 1. Загальнонаукові терміни, які вживаються майже в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Треба зауважити, що […]...
27. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 2.5.6. Вимоги до тексту документа Організації, установи, агенції здійснюють діловодство, ведуть документацію, листуються українською мовою. У містах, населених пунктах, де більшість населення становлять громадяни, які належать до національних меншин, тексти документів у внутрішньому діловодстві можна складати мовою відповідної національної меншини, поряд із державною мовою. Документи, що надсилають закордонним адресатам, можна оформлювати українською або мовою країни-адресата чи однією з мов міжнародного […]...
28. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 2.1.5. Мова, мовлення і спілкування Будь-який акт спілкування складається з кількох етапів: 1. Ретельна підготовка до спілкування. Цей етап передбачає: ^ складання плану майбутнього акту спілкування; ^ збирання матеріалів з предмета спілкування та їх систематизація; ^ умотивування аргументів на користь своєї позиції та контраргументів іншої сторони; ^ обгрунтування свого варіанта рішення та розгляд реакції співрозмовника. 2. Орієнтація в ситуації і […]...
29. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – 2.1.4. Етапи спілкування Будь-який акт спілкування складається з кількох етапів: 1. Ретельна підготовка до спілкування. Цей етап передбачає: ^ складання плану майбутнього акту спілкування; ^ збирання матеріалів з предмета спілкування та їх систематизація; ^ умотивування аргументів на користь своєї позиції та контраргументів іншої сторони; ^ обгрунтування свого варіанта рішення та розгляд реакції співрозмовника. 2. Орієнтація в ситуації і […]...
30. Українська мова за професійним спрямуванням – Шевчук С. В. – Вимова слів іншомовного походження Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями: 1. Голосні [і] та [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [р], [ж], [ч], [ш] постійно вимовляється [и], а не [і] перед наступним приголосним звуком: Система, дипломатичний, фізика, цивільний, риторика, шифр, […]...