Україна і світове господарство – Філіпенко А. С. – Глава 4. Природно-ресурсний потенціал економічного зростання в Україні
Століття, що минуло, позначилося безпрецедентним зростанням світової економіки. Наприкінці XX ст. щодня вироблялося стільки товарів та послуг, скільки їх було вироблено за весь 1900 р. В останньому столітті відбулися величезні зміни в чисельності населення планети. На початку століття воно становило 1.6 млрд осіб, а в 1999 р. – понад 6 млрд. тобто щорічний приріст населення дорівнював близько 100 мли осіб. Загальновідомо, що економічне зростання і збільшення чисельності населення супроводжувалися безжалісною експлуатацією природно-ресурсного потенціалу планети. Настав час нового розуміння розвитку.
XXI ст. має стати визначальним в історії людства: альтернативи збалансуванню техногенного впливу на природне середовище з можливостями відтворення первинних властивостей компонентів природи, розвиткові без погіршення умов життя живих організмів немає.
Необхідність нових підходів до використання природно-ресурсного потенціалу (ПРП) диктується також тим. що розвиток суспільства у XXI ст. базуватиметься в основному на інноваціях, нових технологіях та освоєнні інформаційних потоків.
Україна має не тільки різноманітний, а й потужний ПРП. Серед інших виділяються мінеральні, земельні та рекреаційні ресурси. Досі найактивніше використовувалися мінеральні й земельні ресурси, що значною мірою вплинуло на економічний потенціал України. Це дістало вияв у формуванні промислових агломерацій з виробництва продуктів паливно-енергетичного, металургійного, хімічного, будівельного та інших міжгалузевих комплексів. Близько 50 промислових вузлів України і і нині зберігають чітку природно-ресурсну орієнтацію. Територіальний розподіл ПРП нерівномірний, що позначається на галузевій і територіальній структурі виробництва регіонів. Саме територіальна концентрація промислового виробництва в поєднанні з недосконалими технологіями призвела до значного погіршення природних властивостей ландшафтів.
Своєрідність географічного положення України, її природних умов, ресурсного та наукового Потенціалу, стану економіки й трансформаційних процесів у суспільстві породжує чимало проблем на шляху економічного зростання.
Розглянемо специфіку одного з факторів економічного зростання – природно-ресурсний потенціал території України (без акваторії). Як відомо, природно-ресурсний потенціал території характеризується сукупною продуктивністю її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання. Ці характеристики виражаються у їхній споживчій вартості. Розрізняють сучасну і потенційну продуктивність природних ресурсів. Потенційна продуктивність характеризує максимально можливу ефективність використання природних ресурсів у господарстві, яка теоретично може бути досягнута вже на сучасному етапі розвитку продуктивних сил, але за умови оптимальної відповідності фактичної структури природокористування історично сформованій специфіці місцевих природно-економічних, соціальних та інших умов.
Цілком зрозуміло, що у програмах розвитку регіонів вагоме місце посідає оцінка ПРП: кількісна оцінка запасів, їхньої якості й умов освоєння, розрахунки різних видів витрат на освоєння окремих видів ресурсів. Зіставлення цих параметрів з ринковими цінами на такі види ресурсів суттєво впливає на формування напрямів регіонального розвитку. При оцінюванні ресурсів слід ураховувати, що освоєння їх окремих видів не є ізольованим процесом. Наприклад, при видобутку вугілля відбуваються зміни якості й стану інших ресурсів – земельних, водних і т. ін.