Туристичний бізнес – Мальська М. П. – Розділ 6. Безпека туристичної подорожі
Відправляючись у подорож, турист стикається з проблемами, які за певних обставин можуть призвести до несприятливих наслідків для його здоров’я і майна, зробити туристичну поїздку неможливою або негативно вплинути на отримані враження.
Турист постійно перебуває під впливом обставин підвищеної небезпеки в незнайомому довкіллі, що відрізняється від звичайного середовища його проживання. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, типових побутових небезпек, не має імунітету до хвороб, поширених у цій місцевості, тощо.
При проектуванні туру і туристичних послуг слід уважно вивчити всі можливі чинники ризику та їх джерела, дослідити можливість і ймовірність його виявлення на небезпечному для людині рівні, схильність людини до впливу джерел небезпеки і передбачити комплекс заходів для захисту здоров’я і життя туриста та його майна.
Шкідливі чинники (чинники ризику) у туризмі можна класифікувати наступним чином:
– небезпека травмування;
– вплив довкілля;
– пожежонебезпека;
– біологічні впливи;
– психофізіологічні навантаження;
– небезпека випромінювань;
– хімічні впливи;
– етап перевезення;
– підвищена запиленість і загазованість;
– специфічні чинники ризику;
– інші чинники.
Різні несприятливі чинники мають різну ймовірність настання та інтенсивність впливу і важкість наслідків. Розглянемо деякі з них.
6.1. Небезпека травмування
Небезпека травмування може виникнути в результаті переміщення механізмів і предметів, тіл, складного рельєфу місцевості, зсуви гірських порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження й інвентарю, що спричинюють травми (незручне взуття – потертості шкірних покривів у туристів тощо), небезпечних атмосферних та інших природних явищ.
Небезпеку травмування можна знизити завдяки:
– захисним пристроям й огородженням рухомих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних доріг, ділянок осипів у горах, біля водоймищ, гірськолижних трас тощо);
– використанню засобів індивідуального захисту (страхувальних мотузок, обв’язок при перетинанні складних ділянок туристського маршруту, головних шоломів, льодорубів, “карабінів” та іншого страхувального спорядження);
– дотриманню ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентарю;
– дотриманню вимог будівельних норм, правил до житлових і громадських будинків, вимог відповідних нормативних документів до технічного стану транспортних засобів, що використовуються для перевезень туристів (екскурсійних автобусів, плавза-собів тощо);
– попереджувальному інформуванню туристів про чинники ризику і заходи із запобігання травмам. Туристи мають знати, як уникнути можливих травм, яких заходів вжити і що зробити у разі отримання травми.
6.2. Вплив довкілля
Вплив довкілля зумовлений підвищенням або зниженням температури, вологістю і рухом повітряних мас, опадами в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску.
Показники мікроклімату в приміщеннях, де обслуговуються туристів, а також у транспортних засобах мусять відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам.
Шкідливим впливам цих чинників ризику можна запобігти завдяки:
– вибору сприятливої пори року, часу доби для проведення туристського заходу;
– раціональному проектуванню траси туристського маршруту;
– проектуванню погодних умов району;
– спорудженню на трасах туристських маршрутів укриттів від негоди;
– оснащенню приміщень і транспортних засобів кондиціонерами, засобами дезодорації повітря, опалення, автоматичного контролю і сигналізації;
– забезпеченню відповідного екіпірування туристів, включаючи засоби індивідуального захисту;
– своєчасному інформуванню про реальні й прогнозовані умови на маршруті (кліматичні, перепади висот на маршрутах).
Особливо небезпечні чинники виявляються при переміщенні в інший часовий пояс та кліматичні умови, що різко відрізняються від звичних. Оскільки туристична подорож короткочасна, то організм людини не завжди може швидко пристосуватися до зміни цих умов. Турист не висипається і погано почуває себе при невідповідності місцевого часу, погано сприймає інформацію на екскурсіях, існує навіть такий вислів – “червоне око”. Потрапляючи у спекотний клімат, людина піддається підвищеному тепловому впливу. Якщо, наприклад, в Ізраїлі влітку не споживати достатню кількість води (до 5 літрів на день), то може настати зневоднення організму, яке матиме серйозні наслідки для здоров’я туриста. Тому програма туру завжди має бути старанно відпрацьована з урахуванням фізичного стану туриста, не бути зайво напруженою, щоб люди мали час на адаптацію до місцевих умов і відпочинку.