Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л
Знайомство з навколишнім світом розпочинається з вивчення рідного краю. Це невід’ємна частина шкільної освіти та спеціалізованої підготовки ВНЗ. Пропонований увазі читача навчальний посібник – це спроба описати рідний край через призму його туристичної привабливості.
1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства “Для України краєзнавство завжди було не лише міцним фундаментом історичної пам’яті, але й формою самозахисту від ударів долі” (Петро Тронько) Актуальною й для наших
1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства “Для України краєзнавство завжди було не лише міцним фундаментом історичної пам’яті, але й формою самозахисту від ударів долі” (Петро Тронько) Актуальною й для наших
“Не маємо дотепер історії нашого краєзнавства, але потребу такої праці відчуває, здається, кожний дослідник, що займається розслідами місцевої природи” (Іван Крип’якевич) “Нема сумніву в тому, що цей досвід потребує глибокого осмислення і вивчення науковцями
Історія розвитку карпатської туристичної інфраструктури в національній туристично-краєзнавчій літературі розроблена ще вкрай недостатньо. Зрозуміло, що розпочата робота в цьому напрямку потребує подальших спільних зусиль фахівців багатьох наук і суміжних дисциплін: краєзнавців, архіваріусів, істориків, етнографів,
Перша світова та інші війни спричинили повний застій у розвитку краєзнавства. Жовтнева революція 1917 р. дала поштовх спробі українських більшовиків поєднати український націоналізм (“українізацію”) з комуністичною ідеологією. Основою краєзнавчих досліджень у цей час стає
Акт про державний суверенітет України, проголошений Верховною Радою України, активізував духовне відродження українського народу, загострив проблеми збереження культури. У цій справі важливе місце належить національному краєзнавству. Про зростання ролі цього науково-громадського руху в розбудові
2.1. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства, взаємозв’язок з іншими дисциплінами Могутнім і невичерпним джерелом духовності, моральності і культури сучасної людини є її любов до рідного краю, його безцінних багатств, глибока шана до віковічних
2.1. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства, взаємозв’язок з іншими дисциплінами Могутнім і невичерпним джерелом духовності, моральності і культури сучасної людини є її любов до рідного краю, його безцінних багатств, глибока шана до віковічних
Туристичне краєзнавство формується на стику географічного, економічного, історичного й етнологічного краєзнавства, а також туризмознавства і рекреалогії шляхом міждисциплінарного синтезу їх теоретико-методологічних і прикладних напрацювань. Туристично-краєзнавчі дослідження є важливим джерелом формування наукової фактологічної бази географії,
Аналіз теоретичних засад національного краєзнавства дає підстави виокремити три основні функції краєзнавства: – Перша функція – педагогічна. Вона визначає краєзнавство як дидактичний принцип, за допомогою якого можна домогтися підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітніх
До основних джерел туристичного краєзнавства прийнято відносити: – краєзнавчу бібліографію; – картографічні джерела (архіви музеїв, державні архіви); – усні джерела (усна народна творчість: казки, легенди, думи, пісні, прислів’я і приказки тощо); – статистичні джерела;
До основних джерел туристичного краєзнавства прийнято відносити: – краєзнавчу бібліографію; – картографічні джерела (архіви музеїв, державні архіви); – усні джерела (усна народна творчість: казки, легенди, думи, пісні, прислів’я і приказки тощо); – статистичні джерела;
3.1. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії Змалку люди звикають до географічних карт. Але лише окремі знають, що таке картографія, яка сфера інтересів, сфера застосування цієї науки. Цікаво, що навіть самі картографи не мають
3.1. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії Змалку люди звикають до географічних карт. Але лише окремі знають, що таке картографія, яка сфера інтересів, сфера застосування цієї науки. Цікаво, що навіть самі картографи не мають
Здобуття Україною незалежності призвело до суттєвих змін в організації картографування туризму. Було створено власну картографо-геодезичну службу – Головне управління геодезії, картографії та кадастру України (Укргеодезкартографія). Водночас, було ліквідовано монополію на видання картографічних творів. Тепер,
Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно – і телевізійних передачах, наприклад, при оглядах міжнародних подій, внутрішнього життя України,
Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно – і телевізійних передачах, наприклад, при оглядах міжнародних подій, внутрішнього життя України,
Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно – і телевізійних передачах, наприклад, при оглядах міжнародних подій, внутрішнього життя України,
Образно кажучи, самодіяльний туризм розпочинається з візуального огляду і читання туристичної карти. Уміння читати карту – це основа одержання інформації під час шкільного навчання, наукового дослідження або прийняття важливих господарських рішень. Читання карти –
Поряд із спеціальними туристичними значками, які традиційно використовують на картах, планах і схемах, існує система туристичних знаків на місцевості. Обидві системи умовних знаків покликані сприяти туристу у своєчасному отриманні корисної інформації, допомагати йому орієнтуватися
4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі Краєзнавство і туризм базуються на цільовому і раціональному використанні рекреаційних ресурсів. Визначити цінність тих чи інших територій для краєзнавства і туризму допоможе вивчення рекреаційних
4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі Краєзнавство і туризм базуються на цільовому і раціональному використанні рекреаційних ресурсів. Визначити цінність тих чи інших територій для краєзнавства і туризму допоможе вивчення рекреаційних
Природні краєзнавчо-туристичні ресурси – це природні та природно-антропогенні ландшафти, об’єкти та явища живої і неживої природи, які мають комфортні властивості для туристичної діяльності, які можна використати для її організації протягом певного часу. Розвиток туризму
З розвитком людської техногенної цивілізації та глобальними наслідками її господарської діяльності (вирубування лісів, культурна трансформація ландшафтів, опустелювання, парниковий ефект тощо) виникла потреба у збереженні первозданної природи нашої планети. Для цього у світі в багатьох
У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.
У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.
У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.
У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.
У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.
У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.
У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.
До складу Карпатського туристичного регіону належать чотири області заходу України: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська й Чернівецька. В Українських Карпатах створені й функціонують в НІШ: Карпатський (1980 р.), “Синевир” (1989 р.), Вижницький (1996 р.), “Сколівські Бескиди”
5.1. Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України “Замки й фортеці – найвиразніші реальні свідки нашої драматичної минувщини, невпинної збройної боротьби за терени, “що текли молоком і медом” (Ольга Пламеницька) У багатій історико-архітектурній спадщині
5.1. Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України “Замки й фортеці – найвиразніші реальні свідки нашої драматичної минувщини, невпинної збройної боротьби за терени, “що текли молоком і медом” (Ольга Пламеницька) У багатій історико-архітектурній спадщині
Доктор історичних наук Орест Мацюк розробив таку класифікацію оборонних споруд України: – давньоруські укріплені городи; – міста-фортеці; – замки; – оборонні монастирі; – церкви, костели, синагоги; – військові укріплення; – сторожові вежі; – оборонні
Україна – країна, що в усі часи перебувала між різними політично-етнокультурними ойкуменами: Заходом і Сходом, Північчю й Півднем. Такий “буферний” статус вимагав від державців та чільників українських земель невпинно дбати про оборону рідного краю
Містобудівний розвиток населених пунктів, художньо-естетичне виховання суспільства не можливі без включення замків, фортець та монастирів у сучасне життя, надання доступу до пам’яток історії та культури широким верствам населення України та іноземним туристам. Туристичну адаптацію
6.1. Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних, кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Рекреаційні ресурси – це об’єкти та явища природного
6.1. Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних, кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Рекреаційні ресурси – це об’єкти та явища природного
Лікувальні властивості багатьох природних факторів відомі зі стародавніх часів і на території України використовувалися ще з античності. Так, перші закарпатські кам’яні басейни епохи Римської імперії (Гетодакійська купальня) для водолікування в місцях виходу мінеральних вод
Курортологія як наука про курорти розвивалася в міру нагромадження знань про лікувальні природні фактори – клімат, мінеральні води, лікувальні грязі тощо, і в зв’язку з розширенням мережі курортів і розвитком курортної справи в цілому.
Україна має різноманітні природні лікувальні ресурси, сприятливі для розвитку санаторно-курортної справи. Зараз у країні діє багатофункціональна система санаторно-курортного обслуговування населення. Санаторно-курортне лікування на основі кліматичних, бальнеологічних і грязевих природних ресурсів здійснюють санаторії, санаторії-профілакторії, лікувальні
7.1. Печери як об’єкт краєзнавства. Історія вивчення печер України Печери природного походження – це порожнини у верхніх шарах земної кори, які мають на денній поверхні один або кілька отворів. Найпоширеніші печери в розчинних геологічних
7.1. Печери як об’єкт краєзнавства. Історія вивчення печер України Печери природного походження – це порожнини у верхніх шарах земної кори, які мають на денній поверхні один або кілька отворів. Найпоширеніші печери в розчинних геологічних
Одним із важливих напрямків діяльності туристів-спелеологів є навчальна робота. Чим більше ми дізнаємося про таємниці підземного світу, тим необхіднішою стає охорона печер як пам’ятників природи. У зв’язку з багатоцільовим використанням печер у різних галузях
Названі аспекти вивчення і використання печер далеко не вичерпують їхнє господарське значення. Печера – це геологічний об’єкт з багатьма природними феноменами, і проведення спе-леологічних досліджень відкривають нові можливості як в одержанні, так і в
8.1. Музеї – державні та громадські установи, що займаються краєзнавчо-освітньою діяльністю Щоденно десятки тисяч громадян України, іноземні туристи, прагнучи збагатити свої знання, зустрітися з прекрасним, відвідують музеї. Музеї дають змогу побувати в давньому минулому,
8.1. Музеї – державні та громадські установи, що займаються краєзнавчо-освітньою діяльністю Щоденно десятки тисяч громадян України, іноземні туристи, прагнучи збагатити свої знання, зустрітися з прекрасним, відвідують музеї. Музеї дають змогу побувати в давньому минулому,
Попередниками сучасних музеїв в Україні більшість учених вважають колекції книг, картин, художніх виробів тощо, які зберігалися в храмах ще в часи Київської Русі: Десятинній церкві, Софійському соборі, Києво-Печерському монастирі та ін. У ХУП-XVIII ст.