Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – ПЕРЕДМОВА

Знайомство з навколишнім світом розпочинається з вивчення рідного краю. Це невід’ємна частина шкільної освіти та спеціалізованої підготовки ВНЗ. Пропонований увазі читача навчальний посібник – це спроба описати рідний край через призму його туристичної привабливості.

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Розділ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства “Для України краєзнавство завжди було не лише міцним фундаментом історичної пам’яті, але й формою самозахисту від ударів долі” (Петро Тронько) Актуальною й для наших

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства

1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства “Для України краєзнавство завжди було не лише міцним фундаментом історичної пам’яті, але й формою самозахисту від ударів долі” (Петро Тронько) Актуальною й для наших

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 1.2. Особливості розвитку краєзнавства в Галичині

“Не маємо дотепер історії нашого краєзнавства, але потребу такої праці відчуває, здається, кожний дослідник, що займається розслідами місцевої природи” (Іван Крип’якевич) “Нема сумніву в тому, що цей досвід потребує глибокого осмислення і вивчення науковцями

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 1.3. Історія розбудови карпатської туристичної інфраструктури (друга половина XIX ст. -1939 р.)

Історія розвитку карпатської туристичної інфраструктури в національній туристично-краєзнавчій літературі розроблена ще вкрай недостатньо. Зрозуміло, що розпочата робота в цьому напрямку потребує подальших спільних зусиль фахівців багатьох наук і суміжних дисциплін: краєзнавців, архіваріусів, істориків, етнографів,

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 1.4. Розвиток краєзнавства в Українській PCP у 1920-1940-х та повоєнних роках XX ст

Перша світова та інші війни спричинили повний застій у розвитку краєзнавства. Жовтнева революція 1917 р. дала поштовх спробі українських більшовиків поєднати український націоналізм (“українізацію”) з комуністичною ідеологією. Основою краєзнавчих досліджень у цей час стає

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 1.5. Утворення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців

Акт про державний суверенітет України, проголошений Верховною Радою України, активізував духовне відродження українського народу, загострив проблеми збереження культури. У цій справі важливе місце належить національному краєзнавству. Про зростання ролі цього науково-громадського руху в розбудові

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Розділ 2. ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО УКРАЇНИ: ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

2.1. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства, взаємозв’язок з іншими дисциплінами Могутнім і невичерпним джерелом духовності, моральності і культури сучасної людини є її любов до рідного краю, його безцінних багатств, глибока шана до віковічних

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 2.1. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства, взаємозв’язок з іншими дисциплінами

2.1. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства, взаємозв’язок з іншими дисциплінами Могутнім і невичерпним джерелом духовності, моральності і культури сучасної людини є її любов до рідного краю, його безцінних багатств, глибока шана до віковічних

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 2.2. Об’єкт і предмет туристичного краєзнавства

Туристичне краєзнавство формується на стику географічного, економічного, історичного й етнологічного краєзнавства, а також туризмознавства і рекреалогії шляхом міждисциплінарного синтезу їх теоретико-методологічних і прикладних напрацювань. Туристично-краєзнавчі дослідження є важливим джерелом формування наукової фактологічної бази географії,

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 2.3. Функції та методи дослідження національного краєзнавства

Аналіз теоретичних засад національного краєзнавства дає підстави виокремити три основні функції краєзнавства: – Перша функція – педагогічна. Вона визначає краєзнавство як дидактичний принцип, за допомогою якого можна домогтися підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітніх

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 2.4. Джерела національного краєзнавства

До основних джерел туристичного краєзнавства прийнято відносити: – краєзнавчу бібліографію; – картографічні джерела (архіви музеїв, державні архіви); – усні джерела (усна народна творчість: казки, легенди, думи, пісні, прислів’я і приказки тощо); – статистичні джерела;

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 2.5. Форми краєзнавства і види організації краєзнавчого руху

До основних джерел туристичного краєзнавства прийнято відносити: – краєзнавчу бібліографію; – картографічні джерела (архіви музеїв, державні архіви); – усні джерела (усна народна творчість: казки, легенди, думи, пісні, прислів’я і приказки тощо); – статистичні джерела;

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Розділ 3. ТУРИСТИЧНА КАРТОГРАФІЯ ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ ТУРИСТИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

3.1. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії Змалку люди звикають до географічних карт. Але лише окремі знають, що таке картографія, яка сфера інтересів, сфера застосування цієї науки. Цікаво, що навіть самі картографи не мають

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 3.1. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії

3.1. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії Змалку люди звикають до географічних карт. Але лише окремі знають, що таке картографія, яка сфера інтересів, сфера застосування цієї науки. Цікаво, що навіть самі картографи не мають

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 3.2. Сучасний стан туристичної картографії в Україні

Здобуття Україною незалежності призвело до суттєвих змін в організації картографування туризму. Було створено власну картографо-геодезичну службу – Головне управління геодезії, картографії та кадастру України (Укргеодезкартографія). Водночас, було ліквідовано монополію на видання картографічних творів. Тепер,

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 3.3. Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної карти

Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно – і телевізійних передачах, наприклад, при оглядах міжнародних подій, внутрішнього життя України,

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Значення географічних карт для науки і практики

Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно – і телевізійних передачах, наприклад, при оглядах міжнародних подій, внутрішнього життя України,

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 3.4. Класифікація туристичних карт

Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно – і телевізійних передачах, наприклад, при оглядах міжнародних подій, внутрішнього життя України,

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 3.5. Зміст легенди туристичної карти. Спеціальні умовні позначення та їх використання на туристичній карті

Образно кажучи, самодіяльний туризм розпочинається з візуального огляду і читання туристичної карти. Уміння читати карту – це основа одержання інформації під час шкільного навчання, наукового дослідження або прийняття важливих господарських рішень. Читання карти –

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 3.6. Знакування туристичних маршрутів на місцевості

Поряд із спеціальними туристичними значками, які традиційно використовують на картах, планах і схемах, існує система туристичних знаків на місцевості. Обидві системи умовних знаків покликані сприяти туристу у своєчасному отриманні корисної інформації, допомагати йому орієнтуватися

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі Краєзнавство і туризм базуються на цільовому і раціональному використанні рекреаційних ресурсів. Визначити цінність тих чи інших територій для краєзнавства і туризму допоможе вивчення рекреаційних

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі

4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі Краєзнавство і туризм базуються на цільовому і раціональному використанні рекреаційних ресурсів. Визначити цінність тих чи інших територій для краєзнавства і туризму допоможе вивчення рекреаційних

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 4.2. Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України

Природні краєзнавчо-туристичні ресурси – це природні та природно-антропогенні ландшафти, об’єкти та явища живої і неживої природи, які мають комфортні властивості для туристичної діяльності, які можна використати для її організації протягом певного часу. Розвиток туризму

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 4.3. Історія заповідної справи в Україні та поняття про державний природно-заповідний фонд

З розвитком людської техногенної цивілізації та глобальними наслідками її господарської діяльності (вирубування лісів, культурна трансформація ландшафтів, опустелювання, парниковий ефект тощо) виникла потреба у збереженні первозданної природи нашої планети. Для цього у світі в багатьох

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 4.4. Класифікація об’єктів природно-заповідного фонду України

У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Науково-дослідна функція

У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Екологічна функція

У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Соціальна функція

У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Природо-пізнавальна функція

У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Культурно-освітня та дидактична функція

У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Ландшафтно-естетична функція

У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” подано класифікацію територій та об’єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об’єкти природно-заповідного фонду (стаття 4). До складу природно-заповідного фонду України входять (рис.

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 4.5. Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону

До складу Карпатського туристичного регіону належать чотири області заходу України: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська й Чернівецька. В Українських Карпатах створені й функціонують в НІШ: Карпатський (1980 р.), “Синевир” (1989 р.), Вижницький (1996 р.), “Сколівські Бескиди”

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Розділ 5. ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ’ЄКТИ

5.1. Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України “Замки й фортеці – найвиразніші реальні свідки нашої драматичної минувщини, невпинної збройної боротьби за терени, “що текли молоком і медом” (Ольга Пламеницька) У багатій історико-архітектурній спадщині

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 5.1. Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України

5.1. Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України “Замки й фортеці – найвиразніші реальні свідки нашої драматичної минувщини, невпинної збройної боротьби за терени, “що текли молоком і медом” (Ольга Пламеницька) У багатій історико-архітектурній спадщині

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 5.2. Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини

Доктор історичних наук Орест Мацюк розробив таку класифікацію оборонних споруд України: – давньоруські укріплені городи; – міста-фортеці; – замки; – оборонні монастирі; – церкви, костели, синагоги; – військові укріплення; – сторожові вежі; – оборонні

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 5.3. Характеристика видатних пам’яток фортифікаційного зодчества України

Україна – країна, що в усі часи перебувала між різними політично-етнокультурними ойкуменами: Заходом і Сходом, Північчю й Півднем. Такий “буферний” статус вимагав від державців та чільників українських земель невпинно дбати про оборону рідного краю

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 5.4. Використання замків і фортець у туризмі

Містобудівний розвиток населених пунктів, художньо-естетичне виховання суспільства не можливі без включення замків, фортець та монастирів у сучасне життя, надання доступу до пам’яток історії та культури широким верствам населення України та іноземним туристам. Туристичну адаптацію

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

6.1. Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних, кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Рекреаційні ресурси – це об’єкти та явища природного

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 6.1. Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України

6.1. Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних, кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Рекреаційні ресурси – це об’єкти та явища природного

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 6.2. Історія вивчення та використання мінеральних вод і лікувальних грязей в оздоровчих цілях

Лікувальні властивості багатьох природних факторів відомі зі стародавніх часів і на території України використовувалися ще з античності. Так, перші закарпатські кам’яні басейни епохи Римської імперії (Гетодакійська купальня) для водолікування в місцях виходу мінеральних вод

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 6.3. Класифікація курортів України

Курортологія як наука про курорти розвивалася в міру нагромадження знань про лікувальні природні фактори – клімат, мінеральні води, лікувальні грязі тощо, і в зв’язку з розширенням мережі курортів і розвитком курортної справи в цілому.

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 6.4. Географія населених пунктів України, віднесених до курортних

Україна має різноманітні природні лікувальні ресурси, сприятливі для розвитку санаторно-курортної справи. Зараз у країні діє багатофункціональна система санаторно-курортного обслуговування населення. Санаторно-курортне лікування на основі кліматичних, бальнеологічних і грязевих природних ресурсів здійснюють санаторії, санаторії-профілакторії, лікувальні

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧЕР ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТУРИЗМУ

7.1. Печери як об’єкт краєзнавства. Історія вивчення печер України Печери природного походження – це порожнини у верхніх шарах земної кори, які мають на денній поверхні один або кілька отворів. Найпоширеніші печери в розчинних геологічних

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 7.1. Печери як об’єкт краєзнавства. Історія вивчення печер України

7.1. Печери як об’єкт краєзнавства. Історія вивчення печер України Печери природного походження – це порожнини у верхніх шарах земної кори, які мають на денній поверхні один або кілька отворів. Найпоширеніші печери в розчинних геологічних

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 7.2. Печери України як пам’ятки природи

Одним із важливих напрямків діяльності туристів-спелеологів є навчальна робота. Чим більше ми дізнаємося про таємниці підземного світу, тим необхіднішою стає охорона печер як пам’ятників природи. У зв’язку з багатоцільовим використанням печер у різних галузях

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 7.3. Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей

Названі аспекти вивчення і використання печер далеко не вичерпують їхнє господарське значення. Печера – це геологічний об’єкт з багатьма природними феноменами, і проведення спе-леологічних досліджень відкривають нові можливості як в одержанні, так і в

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – Розділ 8. МУЗЕЇ ЯК ОБ’ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

8.1. Музеї – державні та громадські установи, що займаються краєзнавчо-освітньою діяльністю Щоденно десятки тисяч громадян України, іноземні туристи, прагнучи збагатити свої знання, зустрітися з прекрасним, відвідують музеї. Музеї дають змогу побувати в давньому минулому,

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 8.1. Музеї – державні та громадські установи, що займаються краєзнавчо-освітньою діяльністю

8.1. Музеї – державні та громадські установи, що займаються краєзнавчо-освітньою діяльністю Щоденно десятки тисяч громадян України, іноземні туристи, прагнучи збагатити свої знання, зустрітися з прекрасним, відвідують музеї. Музеї дають змогу побувати в давньому минулому,

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 8.2. Роль музеїв у розвитку суспільства

Попередниками сучасних музеїв в Україні більшість учених вважають колекції книг, картин, художніх виробів тощо, які зберігалися в храмах ще в часи Київської Русі: Десятинній церкві, Софійському соборі, Києво-Печерському монастирі та ін. У ХУП-XVIII ст.