Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 6.3. Класифікація курортів України

Курортологія як наука про курорти розвивалася в міру нагромадження знань про лікувальні природні фактори – клімат, мінеральні води, лікувальні грязі тощо, і в зв’язку з розширенням мережі курортів і розвитком курортної справи в цілому.

Сучасна курортологія – це медична наукова дисципліна, що вивчає лікувальні властивості природних фізичних факторів, характер їх дії на організм людини, можливість їх застосування з лікувальною і профілактичною метою на курортах і в поза-курортних закладах, розробляє покази і протипоказання для санаторно-курортного лікування і методи застосування курортних факторів при різних захворюваннях.

Розділами курортології є: бальнеологія, бальнеотерапія та бальнеотехніка; грязелікування; медична кліматологія і кліматотерапія… [10].

Закон України “Про курорти” від 5.10 2000 р. № 2026 визначив правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні. Ним визначено офіційне тлумачення основних курортологічних понять:

Курорт – це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні.

Курортно-рекреаційні заклади – це спеціалізовані заклади короткочасного (щоденного, щотижневого) та тривалого розміщення людей, призначені для задоволення їхніх рекреаційних потреб (лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх і спортивних). І

За характером природних лікувальних ресурсів курорти України поділяють на:

А) курорти державного значення;

Б) курорти місцевого значення.

До курортів державного значення належать природні території, що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

До курортів місцевого значення належать природні території, що мають загальнопоширені природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань (ст. 4 Закону України “Про курорти”).

За своєю медичною спеціалізацією курорти України поділяють на:

А) курорти загального призначення;

Б) спеціалізовані курорти для лікування конкретних захворювань.

Медичний профіль (спеціалізація курортів) визначається з урахуванням властивостей природних лікувальних ресурсів (ст. б Закону України “Про курорти”).

За характером природних лікувальних факторів курорти України поділяють на кілька типів (або профілів):

– бальнеологічні курорти;

– грязеві курорти;

– кліматичні курорти;

– курорти з кількома лікувальними факторами.

Бальнеологічні курорти: основний лікувальний фактор – мінеральні води, що застосовуються у вигляді ванн, душів, для пиття, інгаляцій, зрошування, промивання тощо. До цих курортів належать: Поляна, Сонячне Закарпаття, Немирів, Біла Церква, Миронівка, Хмільник, Моршин, Трускавець, Верховина, Карпати, Квітка Полонини, Миргород, Шкло, Синяк, Лю-бінь Великий, Гірська Тиса, Шаян, Свалява, Усть-Чорна, Солоний Лиман, Горинь, Черче, Березівські мінеральні води, Рай-Оленівка, Старобільськ.

Грязеві курорти: основний лікувальний фактор – грязь, що застосовується у вигляді ванн, аплікацій, тампонів, компресів тощо. На грязевих курортах використовується мулова грязь солоних озер і лиманів, сапропелева (мулова грязь прісних озер), торфова (прісна і мінералізована), а також гідротермальна і сопкова (вулканічного походження). До цих курортів належать: Бердянськ, Гопри, Євпаторія, Маріуполь, Куяльницький, Слов’янськ, Феодосія, Саки.

Кліматичні курорти; основні види лікування – повітряні і сонячні ванни, а також купання. Крім основних видів курортного лікування, для посилення дії лікувальних факторів у лікувальний комплекс включають фізіотерапевтичні процедури, лікувальне харчування, лікувальну фізичну культуру. До цих курортів належать: Ірпінь, Буча, Ворзель, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Соснівка, Одеський курортний район, Південний берег Криму, Закарпатська група курортів, Яремча, Бердянськ, Кирилівка.

Більшість курортів, що мають кілька лікувальних факторів, відносять до курортів змішаного типу – бальнеогрязевих, баль-неокліматичних, кліматогрязевих, кліматобальнеогрязевих. Виділяють також курорти з особливими, унікальними природними факторами.

До курортів з кількома лікувальними факторами в Україні належать:

– бальнеокліматичні: Верховина, Звенигородська курортна зона, Конча-Заспа;

– бальнеогрязеві: Великий Любінь, Миргород, Моршин, Трускавець, Черче, Шкло;

– кліматогрязеві: Аркадія, Бердянськ, Маріуполь, Кирилівка, Куяльницький;

– кліматобальнеогрязеві: Євпаторія, Кирилівка, Феодосія.

Важливим принципом санаторно-курортного лікування є його комплексність, тобто використання різноманітних природних лікувальних факторів у поєднанні з дієтотерапією, фізіотерапевтичними процедурами, лікарськими й іншими лікувальними засобами і методами.

Природні курортні фактори – клімат, мінеральні води, лікувальні грязі – скрізь використовуються і поза курортами: у місцевих санаторіях, санаторіях-профілакторіях, будинках відпочинку, а також у лікарнях та інших лікувально-профілактичних закладах.

Цікаві факти про курорти України:

– Найбільшою курортною зоною України є Крим, зокрема його Південний берег з середземноморським кліматом і сприятливими рекреаційними ресурсами. Санаторно-курортний комплекс Криму складають 623 підприємства. У 2004 р. працювали 572 здравниці (у 2000 р. – 544). їх наповнюваність склала 52,5 % , що на 6,6 % більше, ніж у 2000 р. 228 підприємств працювали цілий рік, 395 – сезонно. З них 302 оздоровниці належать до підприємств колективної власності, 26 – комунальної, 33 – приватної, 262 – це структурні підрозділи підприємств. У власності Російської Федерації знаходяться 60 підприємств, Білорусі – 2, Узбекистану – 1. Покомпонентна структура: у Криму зосереджено 131 санаторій і лікувальний пансіонат (для порівняння, у Львівській області – 62, Одеській – 43), будинків і пансіонатів відпочинку в Криму налічується 116 (для порівняння, в Донецькій області – 54, Херсонській – 38).

– За офіційною інформацією Міністерства курортів і туризму Криму, кількість відпочивальників, які прибули до Криму станом на 6 серпня 2004 р., становила 3 666573 осіб (2003 р. – 3 219 632 осіб). Кількість організованих відпочивальників становила на серпень 2004 р. понад 500 тис. осіб. Станом на 1 серпня всі кримські оздоровниці півострова заповнені у середньому на 90 % і вище.

– У кримських приватних квартирах щороку розміщується більше 3,5 мли відпочиваючих.

– Найдавніший бальнеологічний курорт України діє в селі Шкло Львівської області з 1576 р. Почесний вік мають також курорти в Трускавці (1827 р.), на Одеських лиманах (1829 р.) та Березівці під Харковом (1862 р.).

– Найбільший санаторій в Україні – “Марат” на Південному березі Криму в селищі Місхор. Він розташований в парку з багатою рослинністю і розрахований на 1057 ліжок.

– Найбільший будинок відпочинку в Україні – “Авангард” у Вінницькій області на околиці Немирова. Він розрахований на 1062 ліжка влітку і 614 – взимку. Це один з найстарших будинків відпочинку в Україні – відкритий у 1921 р. у великому княжому палаці, оточеному ландшафтним парком.

– Найбільшим готельно-відпочинковим комплексом є “Ялта”, цей готель розрахований на 2616 місць. Комфортабельний комплекс збудований у 1977 р. на східній околиці Ялти на морському узбережжі поблизу Масандрівського парку.

– Найбільшою дитячою оздоровницею України є міжнародний дитячий центр “Артек”, заснований поблизу Гурзуфа у 1925 р.

– Найбільшим пансіонатом в Україні є пансіонат “Місхор” в Криму, розрахований на 1436 місць.

– Найглибша лікувальна установа України – Українська державна алергологічна клініка у Солотвино. На Закарпатті вже понад 200 років добувають сіль вищої категорії. У 1986 р. співробітники Ужгородського філіалу Одеського НДІ курортології вперше використали мікроклімат Солотвинських шахт для лікування хворих бронхіальною астмою. Було відкрито алергологічну клініку на 250 місць. Підземне відділення зі специфічним мікрокліматом з високодисперсним аерозолем кухонної солі знаходиться на глибині 300 м у товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який спускаються спеціальним ліфтом, триває від 2 до 12 годин протягом 30 днів.

– Найбільші запаси лікувальної води зосереджені на курорті Хмільник у Вінницькій області. Запаси радонових вод становлять 3120 м3 на добу, їх видобувають із свердловин глибиною 90-200 м і використовують для ванн.

– Найбільша глибина, з якої видобувають лікувальну воду. На курорті Саки в Криму термальні мінералізовані гідро-карбонатно-хлоридні натрієві води виведені свердловинами глибиною 970 м.

– Найбільші запаси лікувальних грязей в Україні знаходяться в лимані Алібей на Одещині – 16 966 тис. м8 (але вони не використовуються). З тих, що використовуються, найбільші запаси розміщені в Куяльницькому лимані – 15 327 тис. м8. Використовують їх Куяльник та інші курорти Одеської групи для грязелікування та виготовлення медпрепаратів [19].


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Туристичне краєзнавство – Петранівський В. Л. – 6.3. Класифікація курортів України