Товарна інноваційна політика – Сумець О. М. – Етап 2. Розробка плану забезпечення матеріальними ресурсами

Основні етапи плану наведені на рис. 6.4.

1. Визначення необхідного виду матеріалів та комплектації.

У відповідності з виробничим планом логістична служба фірми отримує замовлення на організацію поставок потрібних видів матеріалів та комплектації. При цьому фахівці можуть стикнутися із наступними ситуаціями:

А) необхідні матеріали є в наявності безпосередньо на складі підприємства або ж у постачальника;

Товарна інноваційна політика   Сумець О. М.   Етап 2. Розробка плану забезпечення матеріальними ресурсами

Рис. 6.4. Загальний алгоритм шанування забезпечення процесу створення нового товару матеріальними ресурсами

Б) необхідні ресурси відсутні у виробника чи постачальника. Розглядається питання розробки необхідного виду матеріальних ресурсів і технологічної документації, достатньої для їх відтворення. 2. Встановлення необхідної кількості матеріальних ресурсів. Розрізняють два основні методи визначення кількості матеріальних ресурсів – на плановій основі та на основі витрат матеріальних запасів минулих періодів 11, с. 50-52].

Перший метод вимагає поєднання планів збуту, виробництва і поставок матеріальних ресурсів. Вихідними даними для визначення потреби в них служать: план виробництва, конструкторські специфікації, норми витрат матеріальних запасів.

Потреба в кожному виді матеріально-технічних ресурсів встановлюється як добуток планованої кількості продукції на норму потреб у матеріальних запасах.

Другий метод пов’язаний з обліком складських залишків матеріальних запасів і постійним поповненням їх з регулюванням термінів поставок чи розмірів партій, а також врахуванням матеріальних запасів минулих періодів.

3. Встановлення необхідної якості матеріальних ресурсів.

Вимоги до якості матеріальних ресурсів визначають у відповідності з діючими нормативно-технічними документами. Якщо матеріальні ресурси не відповідають встановленим показникам якості, за взаємною домовленістю постачальника і споживача проводять роботи по створенню відповідних документів або ж по удосконаленню матеріальних ресурсів.

4. Визначення форми закупівлі матеріальних ресурсів. А) Закупівля безпосередньо у постачальника.

Такі закупівлі, як правило, здійснюють при великому обсязі

Споживання матеріальних запасів. Б) Оптові закупки через посередника.

У цьому випадку матеріальні ресурси закуповують невеликими партіями чи роблять термінові закупки для забезпечення безперебійної комерційної діяльності.

5. Доставка матеріальних ресурсів у потрібний час. Даний фактор визначають за такими варіантами:

O підприємства, що вимагають регулярної доставки матеріальних ресурсів у межах певного терміну;

O підприємства, що вимагають гарантованої доставки матеріальних ресурсів до певного, попередньо узгодженого терміну;

O підприємства, що вимагають доставки матеріальних ресурсів з підвищеною швидкістю.

6. Забезпечення прийнятних витрат.

Фірма повинна знижувати сукупні витрати, що пов’язані з обслуговуванням і утримуванням матеріальних запасів. Об’єктивно політика матеріально-технічного забезпечення полягає в раціональному розділенні праці поміж постачальниками, посередниками і споживачами. В залежності від ринкових змін вона має бути гнучкою по відношенню до всіх партнерів у плані поліпшення їх економічно-логістичних стосунків. У той же час пріоритетом в таких стосунках повинні бути інтереси споживача. Така постановка питання веде до пониження собівартості готової продукції.

7. Доставка матеріальних ресурсів в потрібне місце.

Фірма визначає форму доставки матеріальних ресурсів: транзитну, складську чи трансформаційну. В першому випадку матеріальні ресурси рухаються безпосередньо від постачальника до замовника без додаткових перевалок.

Складська форма доставки передбачає отримання матеріальних ресурсів через склади посередників. Вибір схеми їх доставки за ознакою “в потрібне місце” має забезпечити мінімальні транспортні витрати.

У третьому випадку матеріальні ресурси проходять через трансформаційні пункти транспортних організацій на шляху їх доставки від виробників (постачальників) до споживачів (перевантажувальні станції, порти тощо).

8. Забезпечення бажаного споживачем Логістичного сервісу. Ключовими параметрами якості логістичного сервісу являються:

O час від отримання замовлення до поставки постачальником матеріальних ресурсів споживачеві;

O гарантована надійність доставки матеріальних ресурсів за будь-яких умов;

O реальна можливість доставки за першою вимогою замовника;

O наявність необхідних запасів у логістичній системі;

O стабільність матеріально-технічного забезпечення клієнтів;

O максимальна відповідність виконання замовлень вимогам клієнтів;

O прогресуючий рівень доступності виконання замовлень в діючій логістичній системі;

° зручність розміщення замовлення в логістичній системі в будь-який час;

O якнайшвидше підтвердження замовлення, прийнятого постачальником до виконання;

O об’єктивність цін на логістичні послуги;

O регулярне інформування клієнтів про рівень і структуру витрат на логістичне обслуговування;

O наявність в логістичній системі можливостей надання постійним клієнтам товарних кредитів і прихованих знижок у вигляді безкоштовно наданих логістичних послуг;

O високу ефективність технології вантажопереробки на складах та інших трансформаційних об’єктах логістичної системи;

O забезпечення високої якості упаковки товарної продукції;

O можливість здійснення пакетних і контейнерних перевезень.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Товарна інноваційна політика – Сумець О. М. – Етап 2. Розробка плану забезпечення матеріальними ресурсами