Технологія і техніка шкільного уроку – Кузьмінський А. І

Людина – геніальний витвір природи. Від природи кожна людина одержує величезні можливості для свого фізичного, психічного й соціального розвитку. Генофонд людини є важливою передумовою соціального розвитку не лише конкретного індивіда, а й суспільства загалом.

2.1. Сутність навчання, його завдання Упродовж тривалого часу життя (дитинство, отроцтво, юність) основною сферою діяльності молодого покоління є навчання. Воно відбувається в загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах і здійснюється, в основному, в рамках класно-урочної

Усім явищам і процесам властиві певні діалектичні суперечності. Вони є джерелом їхнього розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм. Оскільки навчання багатогранний і багато аспектний процес, то розуміння суперечностей, пізнання внутрішніх рушійних сил пізнання є особливо актуальним

Оскільки процес навчання грунтується безпосередньо на розумовій діяльності, він має спиратися на певні закони й правила людського мислення. На цьому й побудована логіка навчального процесу. Логіка навчального процесу – це оптимально ефективний шлях мовленнєвої

Мотив навчання (від фр. motif – рухаю) – внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує залучення особистості до пізнавальної діяльності, стимулює розумову активність. Мотивами можуть бути потреби й інтереси, прагнення й емоції, установки й ідеали. З

Принципи навчання (від лат. Principium – основа, начало) – це основоположні ідеї, вихідні положення, які визначають зміст, форми й методи навчальної роботи відповідно до мети виховання і закономірностей процесу навчання. Принципи навчання виконують регулятивну

Методи навчання (від гр. mthodos – спосіб пізнання, шлях дослідження) – це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв’язання навчально-виховних завдань. У методах навчання виокремлюють два види: метод навчання як інструмент

Методи навчання (від гр. mthodos – спосіб пізнання, шлях дослідження) – це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв’язання навчально-виховних завдань. У методах навчання виокремлюють два види: метод навчання як інструмент

Основним “інструментом” пізнання є мозок людини. Тому в навчальному процесі природно використовуються методи, які властиві логіці як науці про закони, форми та прийоми людського мислення. Це аналіз, синтез” індукція, дедукція. Аналітичний метод передбачає мисленнєве

3.1. Урок як форма організації навчання В історії розвитку шкільництва постійно відбувалися пошуки різноманітних форм організації навчання. В середині XVII ст. чеський педагог Я. А. Коменський вперше, по суті, на основі попередніх наробок учителів-практиків

У поглядах на вимоги до уроку варто дотримуватися двох підходів – загально педагогічного і методичного. Останній зумовлений особливостями вивчення конкретної навчальної дисципліни. Ми будемо розглядати загально педагогічні вимоги, які є основою для творчого розвитку

Питання оцінювання навчальної діяльності учнів у практиці роботи переважної більшості вчителів залишаються буденною справою, що зводиться до механічної роботи: сформулювати запитання або визначити інші види контрольних завдань з раніше опрацьованого учнями навчального матеріалу, отримати

Динаміка змін, що відбуваються в сучасному світі, вимагає змін у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів. Визначення рівня навчального процесу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті

Загальноосвітня школа – це великий життєвий театр, театр різноликий і різноголосий. У ньому беруть участь багато дійових осіб: учні, вчителі вихователі, батьки та ін. Сучасне суспільство не може функціонувати й розвиватися без цього театру.

1. Урок проведено згідно із зазначеним планом. 2. Мета уроку досягнута не повністю, бо вчителька не змогла включити всіх учнів у самостійну роботу в процесі оволодіння новими знаннями. 3. Учителька багато працює над формуванням

4.1. Функції вчителя Виховання найдавніше поняття суспільного розвитку. Люди, турбуючись про продовження свого роду, завжди дбали про передачу новому поколінню досвіду попередніх. Спочатку цю функцію виконували батьки. А пізніше окремі функції виховання дітей у

У роздумах над процесами виховання людини як пріоритетної сфери її діяльності К. Д. Ушинський намагався знайти засади тієї науки, яка була б визначальною у складному процесі формування особистості. Здавалося б, що такою наукою є

Другий модуль педагогічної майстерності і передусім своїх фахових дисциплін. Учні високо цінують учителя, який володіє глибокими знаннями із дисциплін свого фаху, виявляє обізнаність із спорідненими дисциплінами, відзначається науковою ерудованістю. Окрім того учитель повинен мати

Цей модуль займає важливе місце у забезпеченні конкретної практичної діяльності вчителя. Зокрема, він включає в себе; 1. Конструктивні вміння, які забезпечують: – планування навчально-виховної роботи відповідно до вимог навчальних планів і програм; – вибір

Передумовою становлення майстерності педагога є гармонійне поєднання внутрішнього психологічного змісту його діяльності та його зовнішнього вияву. Невербальні засоби педагогічної техніки дають змогу вчителеві підсилювати вербальні засоби і додатково виражати наміри, почуття, думки, переживання. Учні

1. Азбука уроку: планування, методика, технологія проведення, аналіз: навч. вид. / голов, ред. B. B. Григораш. – X.: Основа, 2006. – 144 с. – (Бібліотека журналу “Управління школою”). 2. Аванесов В. Основи теорії педагогічних