1. Механізм держави, ознаки, структура Механізм держави – цілісна, ієрархічна, динамічна система державних органів, підприємств, установ, інститутів, що здійснює завдання і функції держави на основі і в межах права і слугує її (держави) організаційно-економічною,
1. Механізм держави, ознаки, структура Механізм держави – цілісна, ієрархічна, динамічна система державних органів, підприємств, установ, інститутів, що здійснює завдання і функції держави на основі і в межах права і слугує її (держави) організаційно-економічною,
Державний апарат – відокремлена від суспільства спеціально створена і юридично оформлена система органів держави та їх підрозділів, що здійснюють державну владу і управління суспільством з метою виконання функцій і завдань держави і спираються у
Державні органи – структурно відокремлені колективи державних службовців (один службовець), які відповідно до посади наділені юридично визначеною державно-владною компетенцією та необхідними засобами для виконання управлінських функцій і завдань держави. У літературі трапляються терміни: “державний
Особливе місце в механізмі держави посідають державні підприємства і установи – вони не призначені для виконання державновладних повноважень. Державні підприємства – самостійні статутні організації, засновані на державній власності17, що мають статус юридичної особи і
Особливе місце в механізмі держави посідають державні підприємства і установи – вони не призначені для виконання державновладних повноважень. Державні підприємства – самостійні статутні організації, засновані на державній власності17, що мають статус юридичної особи і
Поділ влади – основоположний принцип, відповідно до якого в демократичній правовій державі мають співіснувати самостійні галузі (“гілки”) державної влади – законодавча, виконавча, судова, кожна з яких здійснюється незалежними один від одного органами, що перебувають
Поділ влади – основоположний принцип, відповідно до якого в демократичній правовій державі мають співіснувати самостійні галузі (“гілки”) державної влади – законодавча, виконавча, судова, кожна з яких здійснюється незалежними один від одного органами, що перебувають
Законодавча влада – це галузь (гілка) державної влади, делегована народом своїм представникам у парламенті, що надає їм виключне право приймати закони. Органи законодавчої влади, як правило (але не завжди), є виборними і мають різні
Соціальна природа адміністративно-територіальних утворень у державах різна, тому є відмінності у місцевих системах влади і управління. Можна виокремити два шляхи утворення публічної влади в адміністративно-територіальних одиницях: O природний – поселення, міста, села, селища, що
Державна служба – урегульована законодавством професійна діяльність осіб, котрі обіймають посади в державних органах, підприємствах, установах щодо практичного виконання завдань і функцій держави. Державна служба може бути поділена на два види: 1) цивільна служба
1. Поняття та ознаки демократичної держави Демократична держава – форма держави, що грунтується на конституційному визнанні народу джерелом влади та реальному здійсненні народної влади через рівноправну участь громадян в управлінні загальнодержавними і місцевими справами,
1. Поняття та ознаки демократичної держави Демократична держава – форма держави, що грунтується на конституційному визнанні народу джерелом влади та реальному здійсненні народної влади через рівноправну участь громадян в управлінні загальнодержавними і місцевими справами,
В Конституції України проголошено, що Україна є демократичною державою. Як у будь-якій демократичній державі, тут діють форми й інститути демократії, де форми демократії – це зовнішнє вираження демократії, а інститути демократії є виявом її
Усі демократії є політичними системами, у яких громадяни вільно приймають політичні рішення відповідно до волі більшості, тобто більшістю голосів. Проте підпорядкування меншості більшості (перших останнім) не завжди буває демократичним. У демократичному суспільстві воля більшості
Верховенство права і правова держава – ціннісні категорії, гуманістичні ідеали розвитку суспільства. Верховенство права зафіксоване у ст. 8 Конституції України як принцип поряд з визначенням вищої юридичної сили норм Конституції України, а правова держава
Правова держава грунтується на розвиненому громадянському суспільстві, в якій юридично визнаються і рівно гарантуються усі основоположні (природні) права і свободи людини, реалізація яких збалансована з їх обов’язками та правами інших людей, а державна влада
Термін “соціальна держава” з’явився до Другої світової війни у працях Ад. Пренса, Г. Ф. Шершеневича. Майже одночасно з ними О. Гірке (1841-1921) ввів у науковий обіг термін “соціальне право”. Поняття “соціальна держава” сформульоване в
Правова політика держави – це правова програма її діяльності, що грунтується на системі сучасних правових цінностей, принципів, теорій, концепцій і спрямована на вдосконалення правової системи, проведення правових реформ, підтримання правопорядку, забезпечення збалансованості взаємних прав,
Розділ 10. Утворення права в державно організованому суспільстві. Форми (джерела) права 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві Утворення права (правоутворення) – це складний, тривалий, багатофакторний соціальний процес формування (виникнення,
Розділ 10. Утворення права в державно організованому суспільстві. Форми (джерела) права 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві Утворення права (правоутворення) – це складний, тривалий, багатофакторний соціальний процес формування (виникнення,
Єдиний процес утворення права відбувається у двох напрямах (формах) сприйняття правового матеріалу – наступності в праві, що відбувається в межах національного права (історичний вимір, тобто в часі) і запозичення правового матеріалу – правової акультурації,
“Джерело права” і “форма права” взаємопов’язані, але не тотожні поняття. Джерело права розкриває витоки формування права, причини і закономірності процесу його виникнення і розвитку, а форма права показує, як зміст права нормативно організується і
“Джерело права” і “форма права” взаємопов’язані, але не тотожні поняття. Джерело права розкриває витоки формування права, причини і закономірності процесу його виникнення і розвитку, а форма права показує, як зміст права нормативно організується і
Правовий звичай – акт-документ, що містить норму-звичай (стійке правило поведінки, що склалося в результаті його багаторазового повторення), котра санкціонована державою і забезпечується нею. Держава визнає не всі звичаї, що сформувалися в суспільстві, а лише
Правовий прецедент (судовий, адміністративний) – правотворчий акт, що за умов відсутності нормативно-правової регламентації приймається судовим або адміністративним органом в результаті вирішення конкретної юридичної справи і містить у своїх приписах казуальну норму права, якій надається
Релігійно-правовий текст релігійно-правова норма) акт-документ, який містить церковний канон або іншу релігійну норму, що переплетена з нормами моралі і права, санкціонована державою для надання їй загальнообов’язкового значення і забезпечена нею (Веди, Біблія, Тора, Коран,
Релігійно-правовий текст релігійно-правова норма) акт-документ, який містить церковний канон або іншу релігійну норму, що переплетена з нормами моралі і права, санкціонована державою для надання їй загальнообов’язкового значення і забезпечена нею (Веди, Біблія, Тора, Коран,
1. Праворозуміння, його поняття і основні типи Праворозуміння (розуміння права) – це інтелектуальний процес осмислення права, певне його бачення, виражене в конкретних концепціях про його функціонування, що письмово викладені й оприлюднені шляхом опублікування. Будь-яка
1. Праворозуміння, його поняття і основні типи Праворозуміння (розуміння права) – це інтелектуальний процес осмислення права, певне його бачення, виражене в конкретних концепціях про його функціонування, що письмово викладені й оприлюднені шляхом опублікування. Будь-яка
1. Праворозуміння, його поняття і основні типи Праворозуміння (розуміння права) – це інтелектуальний процес осмислення права, певне його бачення, виражене в конкретних концепціях про його функціонування, що письмово викладені й оприлюднені шляхом опублікування. Будь-яка
1. Праворозуміння, його поняття і основні типи Праворозуміння (розуміння права) – це інтелектуальний процес осмислення права, певне його бачення, виражене в конкретних концепціях про його функціонування, що письмово викладені й оприлюднені шляхом опублікування. Будь-яка
1. Праворозуміння, його поняття і основні типи Праворозуміння (розуміння права) – це інтелектуальний процес осмислення права, певне його бачення, виражене в конкретних концепціях про його функціонування, що письмово викладені й оприлюднені шляхом опублікування. Будь-яка
Термін “право” має багато значень. Протягом сторіч у пошуках змісту права вироблялися різні теорії, елементи яких і дотепер зберегли своє значення. Деякі з них розглядають право у зв’язку двох його взаємозалежних частин. Наведемо парні
Термін “право” має багато значень. Протягом сторіч у пошуках змісту права вироблялися різні теорії, елементи яких і дотепер зберегли своє значення. Деякі з них розглядають право у зв’язку двох його взаємозалежних частин. Наведемо парні
Термін “право” має багато значень. Протягом сторіч у пошуках змісту права вироблялися різні теорії, елементи яких і дотепер зберегли своє значення. Деякі з них розглядають право у зв’язку двох його взаємозалежних частин. Наведемо парні
Термін “право” має багато значень. Протягом сторіч у пошуках змісту права вироблялися різні теорії, елементи яких і дотепер зберегли своє значення. Деякі з них розглядають право у зв’язку двох його взаємозалежних частин. Наведемо парні
Право – це система норм (правил поведінки) і принципів, сформованих у суспільстві і визнаних його більшістю як справедлива міра свободи і рівності, закріплених (установлених чи санкціонованих) і забезпечуваних державою в якості регуляторів суспільних відносин
Сутність права визначає його якісну своєрідність – розкриває внутрішню і зовнішню визначеність, систему необхідних властивостей, без яких право перестає бути тим, чим воно є. Сутність права полягає в тому, що воно є: 1) владним
Цінність права – це його здатність бути метою і засобом задоволення науково обгрунтованих, соціально справедливих загальнолюдських потреб та інтересів громадян і їх об’єднань (суб’єктів оцінювання), бути комунікативним і погоджувальним соціальним інструментом. Цінність права слід
Функції права – основні напрями впливу права на суспільні відносини та поведінку особи з метою їх упорядкування, охорони і захисту. Ознаки функцій права: 1) виражають універсальні ознаки права, його соціальне призначення в різних сферах
Принципи права (від лат. – основа, засада) – загальноприйняті норми-ідеї найвищого авторитету, що слугують основними засадами правового регулювання суспільних відносин, спрямовують їх учасників на встановлення соціального компромісу і порядку. Ознаки принципів права: 1) є
Зміст зв’язку права і закону полягає в тому, що закон як відображення державної волі має бути адекватним формулюванням права, яке об’єктивно виникає в суспільстві. Коли говориться про відповідність закону праву, під останнім розуміється передусім
Право “живе” в оточенні різних соціальних явищ, які впливають на нього, але вони також відчувають його вплив. До таких явищ належать економіка і політика. Економіка впливає на право двома шляхами: 1) безпосередньо (виявляється у
Право “живе” в оточенні різних соціальних явищ, які впливають на нього, але вони також відчувають його вплив. До таких явищ належать економіка і політика. Економіка впливає на право двома шляхами: 1) безпосередньо (виявляється у
Розділ 12. Правове регулювання як вид соціального регулювання 1. Поняття і ознаки соціального та правового регулювання Соціальне регулювання є ширшим поняттям, ніж правове регулювання. Соціальне регулювання (від лат. regulo – правило, що означає упорядкування)
Розділ 12. Правове регулювання як вид соціального регулювання 1. Поняття і ознаки соціального та правового регулювання Соціальне регулювання є ширшим поняттям, ніж правове регулювання. Соціальне регулювання (від лат. regulo – правило, що означає упорядкування)
Розділ 12. Правове регулювання як вид соціального регулювання 1. Поняття і ознаки соціального та правового регулювання Соціальне регулювання є ширшим поняттям, ніж правове регулювання. Соціальне регулювання (від лат. regulo – правило, що означає упорядкування)
Не варто ототожнювати два явища: правове регулювання і правовий вплив. Термін “регулювання” походить від латинського слова “regulo” – “правило” і позначає впорядкування, налагодження, приведення чогось у відповідність з чимось. Термін “вплив” означає вплив на
Предмет правового регулювання – сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами. Предмет правового регулювання вказує, на яку сферу (або коло) суспільних відносин спрямований вплив норм права, зокрема їх диспозицій (прав і обов’язків). Предмет
Сторінка 3 з 6«12345...»Остання »