Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 7. Види основоположних прав і свобод людини і громадянина

Терміни “права” і “свободи” поєднуються єдиною правовою природою суб’єктивного права, хоча вони не тотожні. Термін трава” передбачає конкретні напрями діяльності людини, тобто вказує міру її можливої поведінки, закріплену в нормативно-правових актах (право на працю,

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 8. Основні обов’язки людини і громадянина

Розрізняють загально-соціальні і юридичні обов’язки. Загально-соціальні обов’язки – суспільно визнана необхідність певної поведінки осіб (міра належного, корисного), що об’єктивно зумовлена потребами існування і розвитку інших осіб, соціальних груп, націй, людства. Можна сказати, що загально-соціальні

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 9. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина

Гарантії – це найважливіший чинник забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Гарантії прав і свобод людини можна класифікувати на міжнародні і внутрішньодержавні (національні). Національні (внутрішньодержавні) гарантії прав і свобод людини і громадянина –

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 10. Міжнародні гарантії прав людини. Європейська система захисту прав людини

Міжнародні гарантії прав людини; загальнолюдські (всесвітні), регіонально-континентальні. Загальнолюдські (всесвітні) – засоби перетворення в реальність юридичних можливостей у сфері прав людини, закріплених в міжнародних актах-документах (конвенціях, пактах, договорах, угодах тощо). Основні міжнародні акти-документи у сфері

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 4. Громадянське суспільство, його політична система і держава

1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства Слід розрізняти поняття “суспільство” і “громадянське суспільство”, “держава” і “суспільство”. Держава виділилася із суспільства на певному ступені його зрілості і залежить від розвиненості суспільства. Яке суспільство, така

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства

1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства Слід розрізняти поняття “суспільство” і “громадянське суспільство”, “держава” і “суспільство”. Держава виділилася із суспільства на певному ступені його зрілості і залежить від розвиненості суспільства. Яке суспільство, така

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Взаємодія громадянського суспільства і держави

Діалектика відносин громадянського суспільства і держави складна й суперечлива, оскільки між ними відбувається своєрідний поділ організаційно-управлінської праці. Громадянське суспільство як динамічна система завжди відчуває тиск з боку державної влади. Воно є незалежним настільки, наскільки

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави

Політична система громадянського суспільства – це впорядкована на основі норм права та інших соціальних норм сукупність політико-правових інститутів (держави та її органів, політичних партій, політичних рухів тощо), принципів їх взаємодії, а також ціннісних пріоритетів,

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Політичні партії в політичній системі громадянського суспільства та їх правовий статус

Політична партія – добровільна політична організація постійного типу, що здійснює вплив на політичні шляхи та напрямки розвитку громадянського суспільства відповідно до партійної програми і статуту, прагне посісти ключові позиції у владних структурах держави, як

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 5. Правосвідомість. Правова культура. Правове виховання

1. Поняття і ознаки правосвідомості Правосвідомість – це система почуттєвих і мислених образів комунікативно-вольової спрямованості, через які відбувається безпосереднє і опосередковане сприйняття правової реальності – ставлення до чинного, минулого і бажаного права, до діяльності,

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Поняття і ознаки правосвідомості

1. Поняття і ознаки правосвідомості Правосвідомість – це система почуттєвих і мислених образів комунікативно-вольової спрямованості, через які відбувається безпосереднє і опосередковане сприйняття правової реальності – ставлення до чинного, минулого і бажаного права, до діяльності,

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Структура правосвідомості

1. Поняття і ознаки правосвідомості Правосвідомість – це система почуттєвих і мислених образів комунікативно-вольової спрямованості, через які відбувається безпосереднє і опосередковане сприйняття правової реальності – ставлення до чинного, минулого і бажаного права, до діяльності,

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Функції правосвідомості

Функції правосвідомості – основні напрями оволодіння правовими знаннями та їх вплив на правові явища, правову систему в цілому. Правосвідомість – елемент правової системи, що перебуває у глибокій єдності з її іншими елементами: системою права,

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Види правосвідомості

Функції правосвідомості – основні напрями оволодіння правовими знаннями та їх вплив на правові явища, правову систему в цілому. Правосвідомість – елемент правової системи, що перебуває у глибокій єдності з її іншими елементами: системою права,

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації

Право і правосвідомість перебувають у зустрічній залежності: з одного боку, розвиток правосвідомості зумовлений правом, з другого – право перебуває у значній залежності від рівня правосвідомості суспільства. Загальне у правосвідомості і праві: 1) є правовими

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Деформації правосвідомості та шляхи їх переборення

Деформації правосвідомості – спотворене уявлення про сутність права, неусвідомлення його цінності. Різновидами деформації правосвідомості, тобто антиподами правової культури, є правовий нігілізм, правовий ідеалізм, правовий догматизм, правовий інфантилізм, правовий дилетантизм, правова демагогія. Правовий нігілізм (від

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 7. Правова культура суспільства, її ознаки, структура, види

Правова культура суспільства – різновид і невід’ємна частина загальної культури, що становить систему духовних і матеріальних цінностей у правовій сфері, збережених, накопичених та розвинених суспільством завдяки постійному вдосконаленню заходів інформаційного, просвітницько-освітнього характеру з урахуванням

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 8. Правова культура особи, її правова активність

Правова культура особи – зумовлений правовою культурою суспільства ступінь правової розвиненості, ціннісної інформаційно-правової освіченості особи, що дає їй змогу адекватно орієнтуватися у різних правових ситуаціях, дотримуватися правомірної поведінки. Ознаки правової культури особи: 1) формується

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 9. Правова культура професійних груп

Правову культуру професійних груп можна поділити на два різновиди – неюристів і юристів. Професійна культура фахівців-неюристів – правова культура тієї професійної групи, котра не займається юридичною діяльністю (спеціалісти в галузі народного господарства, соціально-культурної діяльності,

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 10. Правова соціалізація

Правова соціалізація (від лат. – суспільний) – це двосторонній процес взаємодії особи і суспільства, в якому особа оволодіває системою настанов і оцінювальних орієнтацій як стандартів правомірної поведінки, умінням визначати своє місце в суспільстві та

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 11. Правове виховання

Правова соціалізація (від лат. – суспільний) – це двосторонній процес взаємодії особи і суспільства, в якому особа оволодіває системою настанов і оцінювальних орієнтацій як стандартів правомірної поведінки, умінням визначати своє місце в суспільстві та

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Частина третя. Теорія держави як соціального інституту

Розділ 6. Поняття, типологія, сутність держави 1. Поняття і ознаки держави Держава – це політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неоднорідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 6. Поняття, типологія, сутність держави

Розділ 6. Поняття, типологія, сутність держави 1. Поняття і ознаки держави Держава – це політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неоднорідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Поняття і ознаки держави

Розділ 6. Поняття, типологія, сутність держави 1. Поняття і ознаки держави Держава – це політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неоднорідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Соціальна і державна влада. Співвідношення держави і державної влади

Соціальна влада – спосіб управління суспільством, що виражається у системі публічно-вольових відносин між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення загального для них інтересу та цілей, які досягаються за допомогою різних засобів, методів,

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Суверенітет держави

Суверенітет держави – її політико-юридична властивість, що виражається у верховенстві її на своїй території (внутрішній суверенітет) і незалежності у міжнародних відносинах (зовнішній суверенітет)’2. Суверенітет держави є первинним щодо державної влади: він і є “право

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави

Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу

Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави

Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Співвідношення суверенітету нації (в етнічному розумінні) і суверенітету держави

Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Право нації на самовизначення не є тотожним праву нації на державний суверенітет

Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Типологія держав; формаційний і цивілізаційний підходи

Типологія держави – це теорія (вчення) про її типи. Тип держави – сукупність держав, що мають загальні риси, які виявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі подібних економічних (виробничих) відносин, однаковому поєднані

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 7. Сутність держави

Сутність держави – це внутрішній зміст її діяльності, що виражає єдність (спільність, солідарність) загально-соціальних і вузько-класових (соціально-групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, поряд з вирішенням вузькокласових завдань, змушено виконує і загально-соціальні завдання (“загальні справи”), без

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 8. Функції держави

Функції держави – основні напрями її діяльності, що зумовлені її цілями і завданнями та конкретизують п сутність. Відображають динамічну сторону державного буття, виявляються у функціях органів держави – основних напрямах (видах) їх діяльності у

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 9. Форми здійснення функцій держави її органами

Органи держави здійснюють державні функції у правових і організаційних формах: * правові – формально визначена діяльність органів держави, спрямована на здійснення її функцій, яка полягає у виконанні юридично значущих дій та операцій у межах

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 7. Форма держави

1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Форма держави, її поняття, структура

1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління

1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Абсолютна (необмежена) монархія

1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Дуалістична (подвійна) монархія

1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Парламентська (обмежена) монархія

Виділяється тим, що: влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності обмежена, символічна. Монарх формально зберігає статус глави держави – винятково з представницькими повноваженнями. Він лише підтісує (контрасигнує) законодавчі акти, прийняті парламентом. Виконавча

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Республіка

Виділяється тим, що: влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності обмежена, символічна. Монарх формально зберігає статус глави держави – винятково з представницькими повноваженнями. Він лише підтісує (контрасигнує) законодавчі акти, прийняті парламентом. Виконавча

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Парламентська республіка

Виділяється тим, що: влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності обмежена, символічна. Монарх формально зберігає статус глави держави – винятково з представницькими повноваженнями. Він лише підтісує (контрасигнує) законодавчі акти, прийняті парламентом. Виконавча

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Президентська республіка

Характеризується такими ознаками: президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду, який формує особисто або з подальшими схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Змішана форма правління

Характеризується такими ознаками: президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду, який формує особисто або з подальшими схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Різновиди змішаної форми правління

Характеризується такими ознаками: президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду, який формує особисто або з подальшими схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Типи державного правління за принципом поділу влади

Характеризується такими ознаками: президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду, який формує особисто або з подальшими схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою

Найпоширенішими формами територіального устрою сучасних держав є унітарна і федеративна держави. Унітарна держава (від лат. imitas – єдність) – єдина держава, що поділена на адміністративно-територіальні одиниці (області, воєводства, графства та ін.), які не мають

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Конфедерація, співдружність та інші міждержавні об’єднання

Конфедерація – тимчасовий союз суверенних держав, що об’єдналися на підставі договору одна з одною для досягнення певних цілей і спільного здійснення державної діяльності у певних напрямах (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа та ін.)

Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Форма державно-політичного режиму

За формою державно-політичний режим може бути демократичний, авторитарний, тоталітарний. З них тільки демократичний режим можна кваліфікувати як праводержавний. Демократичний державно-політичний режим – стан державно-політичного життя суспільства, за якого державна влада здійснюється на основі чинного