Терміни “права” і “свободи” поєднуються єдиною правовою природою суб’єктивного права, хоча вони не тотожні. Термін трава” передбачає конкретні напрями діяльності людини, тобто вказує міру її можливої поведінки, закріплену в нормативно-правових актах (право на працю,
Розрізняють загально-соціальні і юридичні обов’язки. Загально-соціальні обов’язки – суспільно визнана необхідність певної поведінки осіб (міра належного, корисного), що об’єктивно зумовлена потребами існування і розвитку інших осіб, соціальних груп, націй, людства. Можна сказати, що загально-соціальні
Гарантії – це найважливіший чинник забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Гарантії прав і свобод людини можна класифікувати на міжнародні і внутрішньодержавні (національні). Національні (внутрішньодержавні) гарантії прав і свобод людини і громадянина –
Міжнародні гарантії прав людини; загальнолюдські (всесвітні), регіонально-континентальні. Загальнолюдські (всесвітні) – засоби перетворення в реальність юридичних можливостей у сфері прав людини, закріплених в міжнародних актах-документах (конвенціях, пактах, договорах, угодах тощо). Основні міжнародні акти-документи у сфері
1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства Слід розрізняти поняття “суспільство” і “громадянське суспільство”, “держава” і “суспільство”. Держава виділилася із суспільства на певному ступені його зрілості і залежить від розвиненості суспільства. Яке суспільство, така
1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства Слід розрізняти поняття “суспільство” і “громадянське суспільство”, “держава” і “суспільство”. Держава виділилася із суспільства на певному ступені його зрілості і залежить від розвиненості суспільства. Яке суспільство, така
Діалектика відносин громадянського суспільства і держави складна й суперечлива, оскільки між ними відбувається своєрідний поділ організаційно-управлінської праці. Громадянське суспільство як динамічна система завжди відчуває тиск з боку державної влади. Воно є незалежним настільки, наскільки
Політична система громадянського суспільства – це впорядкована на основі норм права та інших соціальних норм сукупність політико-правових інститутів (держави та її органів, політичних партій, політичних рухів тощо), принципів їх взаємодії, а також ціннісних пріоритетів,
Політична партія – добровільна політична організація постійного типу, що здійснює вплив на політичні шляхи та напрямки розвитку громадянського суспільства відповідно до партійної програми і статуту, прагне посісти ключові позиції у владних структурах держави, як
1. Поняття і ознаки правосвідомості Правосвідомість – це система почуттєвих і мислених образів комунікативно-вольової спрямованості, через які відбувається безпосереднє і опосередковане сприйняття правової реальності – ставлення до чинного, минулого і бажаного права, до діяльності,
1. Поняття і ознаки правосвідомості Правосвідомість – це система почуттєвих і мислених образів комунікативно-вольової спрямованості, через які відбувається безпосереднє і опосередковане сприйняття правової реальності – ставлення до чинного, минулого і бажаного права, до діяльності,
1. Поняття і ознаки правосвідомості Правосвідомість – це система почуттєвих і мислених образів комунікативно-вольової спрямованості, через які відбувається безпосереднє і опосередковане сприйняття правової реальності – ставлення до чинного, минулого і бажаного права, до діяльності,
Функції правосвідомості – основні напрями оволодіння правовими знаннями та їх вплив на правові явища, правову систему в цілому. Правосвідомість – елемент правової системи, що перебуває у глибокій єдності з її іншими елементами: системою права,
Функції правосвідомості – основні напрями оволодіння правовими знаннями та їх вплив на правові явища, правову систему в цілому. Правосвідомість – елемент правової системи, що перебуває у глибокій єдності з її іншими елементами: системою права,
Право і правосвідомість перебувають у зустрічній залежності: з одного боку, розвиток правосвідомості зумовлений правом, з другого – право перебуває у значній залежності від рівня правосвідомості суспільства. Загальне у правосвідомості і праві: 1) є правовими
Деформації правосвідомості – спотворене уявлення про сутність права, неусвідомлення його цінності. Різновидами деформації правосвідомості, тобто антиподами правової культури, є правовий нігілізм, правовий ідеалізм, правовий догматизм, правовий інфантилізм, правовий дилетантизм, правова демагогія. Правовий нігілізм (від
Правова культура суспільства – різновид і невід’ємна частина загальної культури, що становить систему духовних і матеріальних цінностей у правовій сфері, збережених, накопичених та розвинених суспільством завдяки постійному вдосконаленню заходів інформаційного, просвітницько-освітнього характеру з урахуванням
Правова культура особи – зумовлений правовою культурою суспільства ступінь правової розвиненості, ціннісної інформаційно-правової освіченості особи, що дає їй змогу адекватно орієнтуватися у різних правових ситуаціях, дотримуватися правомірної поведінки. Ознаки правової культури особи: 1) формується
Правову культуру професійних груп можна поділити на два різновиди – неюристів і юристів. Професійна культура фахівців-неюристів – правова культура тієї професійної групи, котра не займається юридичною діяльністю (спеціалісти в галузі народного господарства, соціально-культурної діяльності,
Правова соціалізація (від лат. – суспільний) – це двосторонній процес взаємодії особи і суспільства, в якому особа оволодіває системою настанов і оцінювальних орієнтацій як стандартів правомірної поведінки, умінням визначати своє місце в суспільстві та
Правова соціалізація (від лат. – суспільний) – це двосторонній процес взаємодії особи і суспільства, в якому особа оволодіває системою настанов і оцінювальних орієнтацій як стандартів правомірної поведінки, умінням визначати своє місце в суспільстві та
Розділ 6. Поняття, типологія, сутність держави 1. Поняття і ознаки держави Держава – це політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неоднорідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас
Розділ 6. Поняття, типологія, сутність держави 1. Поняття і ознаки держави Держава – це політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неоднорідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас
Розділ 6. Поняття, типологія, сутність держави 1. Поняття і ознаки держави Держава – це політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неоднорідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас
Соціальна влада – спосіб управління суспільством, що виражається у системі публічно-вольових відносин між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення загального для них інтересу та цілей, які досягаються за допомогою різних засобів, методів,
Суверенітет держави – її політико-юридична властивість, що виражається у верховенстві її на своїй території (внутрішній суверенітет) і незалежності у міжнародних відносинах (зовнішній суверенітет)’2. Суверенітет держави є первинним щодо державної влади: він і є “право
Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні
Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні
Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні
Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні
Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні
Типологія держави – це теорія (вчення) про її типи. Тип держави – сукупність держав, що мають загальні риси, які виявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі подібних економічних (виробничих) відносин, однаковому поєднані
Сутність держави – це внутрішній зміст її діяльності, що виражає єдність (спільність, солідарність) загально-соціальних і вузько-класових (соціально-групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, поряд з вирішенням вузькокласових завдань, змушено виконує і загально-соціальні завдання (“загальні справи”), без
Функції держави – основні напрями її діяльності, що зумовлені її цілями і завданнями та конкретизують п сутність. Відображають динамічну сторону державного буття, виявляються у функціях органів держави – основних напрямах (видах) їх діяльності у
Органи держави здійснюють державні функції у правових і організаційних формах: * правові – формально визначена діяльність органів держави, спрямована на здійснення її функцій, яка полягає у виконанні юридично значущих дій та операцій у межах
1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:
1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:
1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:
1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:
1. Форма держави, її поняття, структура Форма держави – це система форм інституційної, територіальної і політичної організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави – стійка єдність і взаємний зв’язок складових елементів:
Виділяється тим, що: влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності обмежена, символічна. Монарх формально зберігає статус глави держави – винятково з представницькими повноваженнями. Він лише підтісує (контрасигнує) законодавчі акти, прийняті парламентом. Виконавча
Виділяється тим, що: влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності обмежена, символічна. Монарх формально зберігає статус глави держави – винятково з представницькими повноваженнями. Він лише підтісує (контрасигнує) законодавчі акти, прийняті парламентом. Виконавча
Виділяється тим, що: влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності обмежена, символічна. Монарх формально зберігає статус глави держави – винятково з представницькими повноваженнями. Він лише підтісує (контрасигнує) законодавчі акти, прийняті парламентом. Виконавча
Характеризується такими ознаками: президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду, який формує особисто або з подальшими схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту
Характеризується такими ознаками: президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду, який формує особисто або з подальшими схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту
Характеризується такими ознаками: президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду, який формує особисто або з подальшими схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту
Характеризується такими ознаками: президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду, який формує особисто або з подальшими схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту
Найпоширенішими формами територіального устрою сучасних держав є унітарна і федеративна держави. Унітарна держава (від лат. imitas – єдність) – єдина держава, що поділена на адміністративно-територіальні одиниці (області, воєводства, графства та ін.), які не мають
Конфедерація – тимчасовий союз суверенних держав, що об’єдналися на підставі договору одна з одною для досягнення певних цілей і спільного здійснення державної діяльності у певних напрямах (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа та ін.)
За формою державно-політичний режим може бути демократичний, авторитарний, тоталітарний. З них тільки демократичний режим можна кваліфікувати як праводержавний. Демократичний державно-політичний режим – стан державно-політичного життя суспільства, за якого державна влада здійснюється на основі чинного
Сторінка 2 з 6«12345...»Остання »