Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 16. Правова система. Основні типи (сім’ї) правових систем світу
1. Поняття і ознаки правової системи
Правова система – це складне сумарне багатопланове поняття, через яке прямо відображається зв’язок права з усією структурою суспільства і держави. Правові явища й процеси в кожній державі можуть перебувати в багатозначних станах, однак при цьому зберігати в специфічній формі відносини правової спільності, цілісності, комплексності, що й дозволяє говорити про правову систему.
Правова система – це обумовлений об’єктивними закономірностями розвитку суспільства цілісний комплекс взаємозалежних і погоджених явищ і процесів, які постійно відтворюються й використовуються людьми і їх організаціями (у тому числі державою) як суб’єктами права для досягнення приватних і публічних цілей, забезпечення правопорядку.
З позиції інструментального підходу правові явища й процеси є правовими засобами (інакше: засобами регулювання суспільних відносин) – спеціальними й загальними. У такому ракурсі правову систему можна представити як обумовлений об’єктивними закономірностями розвитку суспільства цілісний комплекс правових засобів (спеціальних і загальних), які призначені для регулювання суспільних відносин або виникають внаслідок такого регулювання. Правову систему становлять:
Спеціальні правові засоби, які діють: на макрорівні – це прості способи: дозволи, зобов’язання, заборони (первинні); заохочення, рекомендації, покарання, пільги та ін. (вторинні); на макрорівні – норми права; принципи права; суб’єктивне право; акти застосування права; акти тлумачення права та ін.
Комплекс спеціальних правових засобів складає механізм правового регулювання, що забезпечує результативний правовий вплив на суспільні відносини. Конституція має фундаментальне значення для всієї правової системи завдяки сукупності основоположних норм.
Загальні правові засоби – правосвідомість, правомірна поведінка, юридична практика, правове виховання, правова культура, правова законність, правовий порядок та ін.
Загальні правові засоби – частина механізму правового впливу на суспільні відносини, а спеціальні і загальні правові засоби в сукупності – увесь механізм правового впливу на суспільні відносини.
Ознаки правової системи:
1) є різновидом соціальної системи (поряд з політичною, економічною, релігійною тощо);
2) формується і функціонує в територіальних межах держави, тому таку правову систему називають національною (на відміну від міжнародних правових систем співтовариств – ЄС, Ради Європи);
3) детермінована унікальними історичними і географічними факторами розвитку суспільства, відображає національний менталітет, стан економічного розвитку і своєрідність державної форми, особливо державного (політичного) режиму, ступінь спадкоємності і запозичення у праві, що зумовило її неповторність і відносну стійкість у часі (основні ознаки вироблялися протягом історії);
4) тісно взаємодіє з економічною, політичною, ідеологічною, моральною та іншими соціальними підсистемами; володіє як механізмом перенесення їх вимог на мову юридичних норм, так і зворотним механізмом – переводити нормативно-правові приписи в реальну поведінку особи, групи, суспільства;
5) має в межах країни цілісність, єдність, суверенність, що задається безперервним розвитком суспільства, у процесі якого воно відмежовує себе від інших суспільств шляхом формування різних культурних норм і цінностей, в тому числі правових;
6) має власну структурну упорядкованість – є цілісною системою взаємозалежних, погоджених і тісно взаємодіючих спеціальних та загальних правових засобів, правових явищ і процесів;
(2 votes, average: 5,00 out of 5)