Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Функції теорії права і держави
Функції теорії права і держави – основні напрями її теоретичного і практичного призначення в суспільстві з метою його прогресивного перетворення.
Конкретна функція – це єдність змісту, форм і методів її здійснення, що характеризується певною самостійністю, однорідністю, повторюваністю.
Функції теорії права і держави та форми їх здійснення:
Функції | Основні форми їх здійснення | |
Гносеологічна (пізнавальна, Інформаційна) (від гр. ‘gnoseos” – знання + logos – вчення) – пізнання фактів (явищ і процесів) правового і державного життя суспільства, закономірностей їх розвитку | Отримання інформації про право і державу, розширення знань про праводержавні явища і процеси, що виражається в усвідомленні їх ознак, функцій, принципів тощо | |
Онтологічна (від грец. “ontos”- суще + logos – вчення) – виявлення сутності явищ і процесів правового і державного життя суспільства, об’єктивних умов їх існування | Узагальнення інформації про право і державу, систематизація відомостей про здобутки юридичних наук щодо генезису, розвитку, структури, місця в соціально-національному І світовому порядку | |
Евристична (від грец. “heurisko”-знаходжу; евристика – мистецтво знаходження істини) – глибинне пізнання основних закономірностей розвитку права і держави, відкриття нових закономірностей, збагачення новими знаннями (“нарощення” знань) | Відтворення об’єкта пізнання таким, яким він існує об’єктивно (у внутрішніх суперечностях, закономірностях і випадковостях) | |
Аксіологічна (від грец. – цінність + logos – вчення) – оцінювання фактів (явищ і процесів) правового і державного життя суспільства, співвідношення права і моралі, міри гуманності | Виявлення цінності права як міри справедливої свободи і рівності (Його залежність від суспільства і значення в житті людей), правова оцінка чинного законодавства, діяльності держави | |
Прогностична (від грец. “progndsis”-передбачення, пророкування) – наукове передбачення подальшого розвитку права і держави на основі адекватного відображення його об’єктивних закономірностей | Моделювання майбутньої держави, її правової системи і шляхів удосконалення кожного з ланцюгів їх структури (“погляд у майбутнє”) | |
Методологічна (від грец. “methodos”-шлях дослідження + logos – вчення) – створення універсальної юридичної мови (понятійно-категоріального апарату), яка забезпечує однаковість у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей права; виступає як світоглядна філософія, що виросла з розуміння державно-правових явищ | Формулювання закономірностей розвитку права і держави конкретизацією положень філософії; формування понятійного апарату, який є базовим для всіх юридичних наук; розроблення методів дослідження | |
Ідеологічна (від грец. “idea”-поняття, Ідея + iogos – вчення) – ідеологічний плюралізм, тобто вільний вибір Ідейної основи тлумачення права і держави, що зазвичай визначається станом розвитку демократії і ступенем сприйняття загальнолюдських цінностей | Розроблення ідей, концепцій, теорій у галузі права і держави; формування правової свідомості, правової культури суб’єктів права | |
Прикладна (від грец. “organon”-знаряддя, інструмент) – проведення теоретичних узагальнень юридичної практики, внесення рекомендацій для практичного вирішення поточних завдань правового регулювання і державного будівництва, виявлення себе як певного інструмента перетворення праводержавного життя | Підготовка проектів законів та інших нормативно-правових актів, проведення наукових експертиз і консультацій щодо поданих правових актів та інша допомога юридичній Прикладній діяльності, що свідчить про тісний зв’язок теорії І практики |