Теорія нотаріального процесу – Фурса С. Я. – 4.5.4. Суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання (оцінювач) в нотаріальному процесі
Щодо можливості участі в нотаріальному процесі лише спеціаліста, а не експерта, то така думка е хибною, оскільки його діяльність зводиться до суто технічних дій, наприклад, відбору зразків підпису тощо. Оскільки допомога спеціаліста має технічний характер, тому його висновок не замінює собою висновок експерта.
Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення нотаріальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Спеціаліст у нотаріальному провадженні бере участь у випадках, передбачених законом. Він зобов’язаний надавати письмові та усні роз’яснення щодо питань, поставлених нотаріусом, звертати увагу експерта на характерні обставини чи особливості доказів, зберігати у таємниці відомості про вчинювану з його участю нотаріальну дію. Має право відмовитися від участі у нотаріальному провадженні, якщо не володів відповідними знаннями та навичками. Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань і замінити висновок експерта32.
Спеціаліст має право на оплату виконаної роботи на договірних засадах.
4.5.4. Суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання (оцінювач) в нотаріальному процесі
У нотаріальному провадженні з вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, має місце такий етап як опис спадкового майна та складання акту опису. У акті опису нотаріус, згідно п. п. 8.3. п. З гл. 9 Порядку, наводить докладну характеристику та оцінку кожного із перерахованих у ньому предметів і процент їх зносу. У разі незгоди з оцінкою майна спадкоємці вправі запросити спеціаліста – експерта або оцінювача (п. п. 3.4 п. З гл. 9 Порядку), але ні у Законі, ні у Порядку не вказано на процедуру такого “запрошення”. На нашу думку, спадкоємці як суб’єкти нотаріального процесу можуть запросити оцінювача або заявити клопотання перед нотаріусом про його залучення. Нотаріус має винести постанову, де повинен зазначити суб’єкта оцінювання, вказати, що оплата здійснюється за рахунок спадкоємців, та роз’яснити йому відповідальність.
Процесуальне становище оцінювача у нотаріальному процесі, як і експерта та спеціаліста у Законі, Порядку, не регламентоване, не виписані їхні процесуальні права, обов’язки і відповідальність.
Щодо участі оцінювача у нотаріальному провадженні, нотаріус при його залученні до процесу має керуватися Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.
При вирішенні питання про допуск такої особи для проведення оцінки описаного спадкового майна нотаріус має враховувати ст. 5 даного Закону, у якій наведено перелік суб’єктів оціночної діяльності. Ними можуть бути:
– суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності;
– юридичні особи незалежно від їхньої організаційної правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до даного Закону;
– органи державної влади та місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності у процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном і (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
– фізичні особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (ст. 6 даного Закону).
Тобто, особи, які братимуть участь у нотаріальному процесі як оцінювачі, мають бути дієздатними та мати необхідні знання й кваліфікацію, досвід роботи з оцінки майна. Крім того, підтвердити це належними документами, наприклад сертифікатом суб’єкта оціночної діяльності, кваліфікаційним свідоцтвом тощо.
Така діяльність, відповідно до ст. 10 даного Закону, здійснюється на договірних засадах, оплата праці оцінювача, згідно Порядку, – спадкоємцями. її розмір у кожному конкретному випадку залежить від обсягу предметів, які підлягають оцінці, та складності такої оцінки.
На думку авторів, має укладатися договір з оцінювачем та спадкоємцями, які оспорюють вартість майна, оскільки оцінювач може нести відповідальність за недостовірність чи необ’єктивність оцінки. У договорі слід обумовити матеріальну відповідальність оцінювача за шкоду, завдану недостовірною чи необ’єктивною оцінкою майна, оскільки його діяльність має відповідати Методиці з оцінки майна, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891. Крім того, має бути обумовлена відповідальність за розголошення нотаріальної таємниці.
Щодо процесуальних прав оцінювача, то він має:
– знайомитися з актами опису;
– безперешкодно отримувати майно для оцінки;
– заявляти клопотання;
– отримувати винагороду та ін.
Щодо процесуальних обов’язків, то він зобов’язаний:
– у встановлені договором строки провести оцінку майна;
– надати достовірні та об’єктивні дані щодо оцінки майна;
– дотримуватися нотаріальної таємниці.
Отже, оцінювач майна має бути неупередженим, щоб здійснити достовірну та об’єктивну оцінку майна.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)