Теорія нотаріального процесу – Фурса С. Я. – 13.1.2. Процесуальний порядок вчинення нотаріальної дії прийняття чеків для пред’явлення до платежу і посвідчення неоплати чеків
Перед розкриттям процедури такого нотаріального провадження як пред’явлення чеків до платежу та посвідчення їх неоплати, слід вказати на те, що воно вилучене із переліку нотаріальних дій, які вчиняються нотаріусами і передбачені ст. 34 Закону України “Про нотаріат”. Можливість вчинення даної нотаріальної дії може поглинатися ч.2 ст. 34 Закону та бути віднесеної до інших нотаріальних дій, які можуть вчинятися нотаріусом згідно закону. Автори також не бачать перешкод для цього. Крім того, можливість вчинення даної нотаріальної дії зумовлена міжнародними актами та волевиявленням особи – чекодержателя, який може звертатися до нотаріуса з проханням офіційно пред’явити банку чек до оплати, а у разі неоплати ставити питання про посвідчення даного факту. Такі дії чекодержателя зумовлені тим, що у разі відмови платника в оплаті чека він згідно зі ст. 1106 ЦК має право пред’явити позов до суду. Крім того, він, крім сплати суми чека, має право вимагати відшкодування своїх витрат на одержання оплати, а також процентів. Тому офіційні дії нотаріуса щодо пред’явлення чека та отримання відмови провести його оплату і тим самим посвідчення факту неоплати можуть стати підставою та доказом для звернення особи до суду або вчинення на такому документі за заявою чекодержателя виконавчого напису. Згідно з п. 10 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів на чеках, неоплата яких посвідчена нотаріусом, можуть вчинятися виконавчі написи, та підставі яких державний виконавець здійснюватиме у примусовому порядку стягнення з платника (див. Інструкцію № 22).
За процедурою вчинення дане нотаріальне провадження є двоетапним, кожний етап якого складається з трьох стадій.
Зупинимося на аналізі процесуальних дій нотаріуса на кожній стадії першого етапу даного нотаріального провадження.
1. Стадія відкриття даного нотаріального провадження пов’язана з усним зверненням до нотаріуса чекодержателя про прийняття чеків та пред’явлення їх до платежу банку.
2. Стадія підготовки до вчинення даного нотаріального провадження зводиться до таких дій нотаріуса:
1) перевірка нотаріусом належності даного питання до його компетенції;
2) перевірка місця вчинення даної нотаріальної дії. Нотаріус приймає чеки для платежу за місцезнаходженням платника (ч. 2 ст. 1102 ЦК);
3) перевірка строків пред’явлення чеків до платежу. Згідно зі ст. 93 Закону України “Про нотаріат”, чеки мають бути подані після закінчення 10 днів з дня його видачі, якщо чек виписаний на території України, а 20 днів встановлюється для чеків, виписаних на території держав – членів Співдружності Незалежних Держав, іноземні чеки – після закінчення шести місяців з дня видачі чека, але не пізніше 12-ої години наступного після цього строку дня.
Згідно зі статями 29, 30 зазначеної вище Конвенції встановлені інші строки пред’явлення чеків до платежу. Так, чек, який оплачується у країні його виставляння, має бути пред’явлений до платежу протягом 8 днів.
Чек, що оплачується не в тій країні, де він виставлений, а в іншій, має пред’являтися до оплати протягом 20 днів, якщо місце виставляння і місце платежу знаходяться в одній і тій же частині світу, і протягом 70 днів, якщо – в різних частинах світу.
При цьому чеки, виставлені в одній із країн Європи, з платежем в одній із середземноморських країн, а також чеки, виставлені в одній із середземноморських країн з платежем в одній із країн Європи, розглядаються як виставлені й оплачувані в одній і тій же частині світу.
Вищевказані терміни починають свій відлік з дня, що зазначений у чеку як день виставляння чека.
Якщо чек виставлений з оплатою в місці, календар якого відрізняється від календаря місця виставляння, то день виставляння перераховується на відповідний день по календарю, який діє в місці платежу;
4) перевірка відповідності реквізитів чеків, форма чека, порядок його заповнення, згідно зі ч. 7 ст. 1102 ЦК встановлюється законом і банківськими правилами та має відповідати зазначеній вище Конвенції. Виписаний для оплати чек при поданні його банку одержувача має бути завірений підписом службових осіб чекодержателя та його печаткою, що підтверджує факт одержання товару або надання послуг;
5) встановлення особи чекодержателя чи його представника, перевірка його право – та дієздатності.
3. Стадія безпосереднього вчинення зводиться до пред’явлення нотаріусом у той же день чека банку до оплати.
На підставі Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті можна говорити, що нотаріус може звертатися не тільки до того банку, який видав чек, або його філію, а й до інших філій одного банку або до інших банків, незалежно від місця функціонування, оскільки комерційні банки повинні укладати між собою кореспондентські угоди і передбачати в них взаємні зобов’язання щодо оплати чеків та відповідальність сторін за порушення правил розрахунків. Однак у разі відсутності такої угоди банки зобов’язані приймати від клієнтів чеки та інкасувати їх у ті банки, які обслуговують чекодавця. В цьому випадку кошти на рахунок пред’явника чека можуть бути зараховані тільки за умови отримання їх з банку-емітента чека. Тобто чек пересилається банку платника з пропозицією оплатити його у встановлені нотаріусом строки, проте такий строк, за загальним правилом, не може перевищувати семи днів (ч. 2 ст. 530 ЦК) як строк виконання зобов’язання.
У разі оплати чека, на нашу думку, банк має направити повідомлення нотаріусу, яке буде підставою для закриття нотаріального провадження.
У разі неоплати чека нотаріус має переходити до другого етапу даного нотаріального провадження.
1. Стадія відкриття якого зводиться до того, що якщо у 7-денний строк, встановлений нотаріусом для оплати чека, він не буде оплачений банком, то факт такої неотлати буде підставою для посвідчення неоплати чека.
2. Стадія підготовки зводиться до того, що нотаріус повинен повідомити про такий факт чекодержателя, який має підтвердити свій намір посвідчити неоплату чека.
3. Стадія безпосереднього вчинення нотаріальної дії зводиться до того, що нотаріус посвідчує неоплату чека шляхом напису на ньому за встановленою формою і робить про це відмітку в реєстрі. Одночасно з написом на чеку нотаріус надсилає повідомлення чекодавцю про його неоплату.
На прохання чекодержателя нотаріус у разі неоплати чека вправі вчиняти виконавчий напис, який надає особі право звернення до державного виконавця за його виконанням у примусовому порядку.
У разі відмови платника в оплаті чека (наприклад, при дефекті його форми, підробки чи з інших причин) та направляння нотаріусу документа, у якому зазначені причини відмови. Така відмова може бути підставою для звернення чекодержателя до суду, про що нотаріус має роз’яснити останньому, якщо він не погоджується з підставами відмови банку оплатити чек.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)