3.1. Принципи національного виховання Принципи виховання (лат. principium – начало, основа) – це вихідні положення, основа, начало, які становлять фундамент змісту, форм, методів і прийомів виховного процесу. Процес національного виховання грунтується на таких принципах:
3.1. Принципи національного виховання Принципи виховання (лат. principium – начало, основа) – це вихідні положення, основа, начало, які становлять фундамент змісту, форм, методів і прийомів виховного процесу. Процес національного виховання грунтується на таких принципах:
3.1. Принципи національного виховання Принципи виховання (лат. principium – начало, основа) – це вихідні положення, основа, начало, які становлять фундамент змісту, форм, методів і прийомів виховного процесу. Процес національного виховання грунтується на таких принципах:
3.1. Принципи національного виховання Принципи виховання (лат. principium – начало, основа) – це вихідні положення, основа, начало, які становлять фундамент змісту, форм, методів і прийомів виховного процесу. Процес національного виховання грунтується на таких принципах:
Принцип природовідповідності спрямований на врахування багатогранної природи людини, особливостей ц анатомо-фізіологічного розвитку з погляду віку і статі. Цей принцип обстоювали відомі педагоги Я. А. Коменський, Жан-Жак Руссо, К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В.
Принцип гуманності передбачає створення оптимальних умов для інтелектуального і соціального розвитку молоді; виявлення глибокої поваги до людини; визнання природного права кожної особистості на свободу, на соціальний захист, на розвиток здібностей і вияв індивідуальності, на
Принцип гуманності передбачає створення оптимальних умов для інтелектуального і соціального розвитку молоді; виявлення глибокої поваги до людини; визнання природного права кожної особистості на свободу, на соціальний захист, на розвиток здібностей і вияв індивідуальності, на
Принцип індивідуальності та диференціальності передбачає: врахування у навчально-виховному процесі індивідуальних особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку особистості; моделювання на основі індивідуальних програм розвитку; стимулювання фізично-оздоровчої, предметно-практичної, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, орієнтаційно-оцінної діяльності вихованців. Особистість вихованця –
Принцип індивідуальності та диференціальності передбачає: врахування у навчально-виховному процесі індивідуальних особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку особистості; моделювання на основі індивідуальних програм розвитку; стимулювання фізично-оздоровчої, предметно-практичної, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, орієнтаційно-оцінної діяльності вихованців. Особистість вихованця –
Принцип етнічності передбачає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування національної свідомості та гідності, створення умов для всіх громадян навчатися і спілкуватися рідною мовою, вивчати традиції, звичаї, обряди свого народу; забезпечувати умови для відчуття
Принцип етнічності передбачає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування національної свідомості та гідності, створення умов для всіх громадян навчатися і спілкуватися рідною мовою, вивчати традиції, звичаї, обряди свого народу; забезпечувати умови для відчуття
Принцип культуровідповідності передбачає нерозривний зв’язок виховання з культурними надбаннями людства і свого народу, зокрема із знаннями про загальнолюдські багатства в царині духовної та матеріальної культури, про особливості розвитку і становлення національної культури та її
Принцип культуровідповідності передбачає нерозривний зв’язок виховання з культурними надбаннями людства і свого народу, зокрема із знаннями про загальнолюдські багатства в царині духовної та матеріальної культури, про особливості розвитку і становлення національної культури та її
Принцип культуровідповідності передбачає нерозривний зв’язок виховання з культурними надбаннями людства і свого народу, зокрема із знаннями про загальнолюдські багатства в царині духовної та матеріальної культури, про особливості розвитку і становлення національної культури та її
Принцип культуровідповідності передбачає нерозривний зв’язок виховання з культурними надбаннями людства і свого народу, зокрема із знаннями про загальнолюдські багатства в царині духовної та матеріальної культури, про особливості розвитку і становлення національної культури та її
У справі виховання людини важливо концентрувати увагу не лише на питаннях досягнення мети, розв’язання завдань виховання, його змісту, принципів, тобто, що робити, а й на тому (і це особливо важливо!) як це робити. К.
Совість – це категорія стики, що характеризує здатність людини здійснювати контроль за власною поведінкою, давати об’єктивну оцінку своїм діям. Досить цікава етимологія слова “совість”: у давньоруській мові воно походить від совъдть, в якому корінь
Є три групи непрямих вимог: позитивні (прохання, довіра, схвалення); нейтральні (порада, натяк, умовна вимога, вимога в ігровому оформленні); негативні (осуд, недовіра, погроза) (рис. 3.2). Розглянемо сутність названих видів непрямих вимог. Вимога-прохання у добре організованому
На рівні свідомості мають формуватися вміння, а далі звички поведінки відповідно до встановлених правил і моральних норм. Великого значення процесам формування у вихованців міцних звичок надавав К. Д. Ушинський. Він писав: “Справді, спостерігаючи людські
На рівні свідомості мають формуватися вміння, а далі звички поведінки відповідно до встановлених правил і моральних норм. Великого значення процесам формування у вихованців міцних звичок надавав К. Д. Ушинський. Він писав: “Справді, спостерігаючи людські
Чільне місце у процесі формування вмінь, навичок та оволодіння досвідом поведінки посідає метод привчання. Привчання – це метод виховання, що передбачає організацію планомірного і регулярного виконання вихованцями певних дій з елементами обов’язковості, примусу з
До системи методів формування поведінки особистості дещо умовно належить метод змагання. Змагання – це метод виховання, який спрямований на забезпечення умов для соціального розвитку особистості, формування умінь і навичок шляхом здорового суперництва у певних
До системи методів формування поведінки особистості дещо умовно належить метод змагання. Змагання – це метод виховання, який спрямований на забезпечення умов для соціального розвитку особистості, формування умінь і навичок шляхом здорового суперництва у певних
Провідне місце у структурі методів цієї групи посідає метод заохочення. Заохочення – це спосіб педагогічного впливу на особистість, що виражає позитивну оцінку вихователем поведінки вихованця з метою закріплення позитивних якостей і стимулювання до діяльності.
Специфічним методом виховання є покарання. Покарання – це метод виховання, що передбачає вплив педагога на особистість вихованця з метою осуду чи гальмування його негативних дій і вчинків. Ставлення до цього методу в педагогічній теорії
Специфічним і спірним є метод “вибуху”, який впроваджував і описав А. С. Макаренко. “Під вибухом, – писав Антон Семенович, – я зовсім не розумію такого положення, щоб під людину підкласти динаміт, підпалити і самому
Останнім часом саме слово “колектив” і поняття, яке воно виражає, набуло дещо негативного відтінку. Окремі філософи, соціологи, педагоги, зокрема ті, що стоять на позиціях екзистенціалізму, піддають сумніву закономірність вирішального значення колективу в розвитку особистості,
Значну роль у розвитку і функціонуванні колективу відіграють лідери. Ця роль може бути позитивною і негативною. Педагог має добре вивчити особливості характеру і поведінки вихованця-лідера. Якщо такий вихованець підтримує керівника колективу, виявляє позитивну ініціативу,
У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії (етапи). На першій стадії розвитку колектив характеризується такими ознаками: – він лише починає створюватись; – члени колективу недостатньо знають один одного; – вихованці неповною мірою усвідомлюють
Питання теорії і практики розвитку колективу, його впливу на формування особистості досить добре досліджені у психолого-педагогічній літературі, непогано розроблені і технології роботи з колективом. Варто лише у процесі практичної роботи впевнено спиратися на надбання
Повноцінний розвиток людини (передовсім психічний і соціальний) залежить від її спілкування із собі подібними. Люди, які оточують особистість, є невичерпним джерелом її соціального становлення. Головним засобом, що забезпечує зв’язки особистості з інтими людьми, є
Залежно від змісту і спрямованості дій партнерів виділяють такі рівні спілкування (рис. 3.11). 1. Конвенційний рівень (лат. convencionalis – відповідно до договору): здійснюється відповідно до прийнятих правил, обмежений певними умовами, які визначені заздалегідь. Вимагає
Залежно від змісту і спрямованості дій партнерів виділяють такі рівні спілкування (рис. 3.11). 1. Конвенційний рівень (лат. convencionalis – відповідно до договору): здійснюється відповідно до прийнятих правил, обмежений певними умовами, які визначені заздалегідь. Вимагає
Залежно від змісту і спрямованості дій партнерів виділяють такі рівні спілкування (рис. 3.11). 1. Конвенційний рівень (лат. convencionalis – відповідно до договору): здійснюється відповідно до прийнятих правил, обмежений певними умовами, які визначені заздалегідь. Вимагає
2. Мануальне спілкування (лат. manualis – ручний). Засобом спілкування є рухи руками (жести). Цей вид слугує доповненням до вербального спілкування. Він широко використовується людьми, які мають вади слуху. Та більшість людей, які повноцінно користуються
2. Мануальне спілкування (лат. manualis – ручний). Засобом спілкування є рухи руками (жести). Цей вид слугує доповненням до вербального спілкування. Він широко використовується людьми, які мають вади слуху. Та більшість людей, які повноцінно користуються
2. Мануальне спілкування (лат. manualis – ручний). Засобом спілкування є рухи руками (жести). Цей вид слугує доповненням до вербального спілкування. Він широко використовується людьми, які мають вади слуху. Та більшість людей, які повноцінно користуються
2. Мануальне спілкування (лат. manualis – ручний). Засобом спілкування є рухи руками (жести). Цей вид слугує доповненням до вербального спілкування. Він широко використовується людьми, які мають вади слуху. Та більшість людей, які повноцінно користуються
На основі особливостей взаємодії людини (особливо тієї, що виконує керівні функції) з іншими людьми або колективами склалися такі стилі спілкування (рис. 3.13). Авторитарний стиль (лат. – влада) грунтується на безпосередньому підкоренні окремої людини або
Перед вами 25 варіантів поведінки у спілкуванні, кожний з яких може бути оцінений за трибальною системою. Якщо ви завжди чините так, як сказано у запитанні, зарахуйте собі два бали; якщо так буває не завжди
У процесі розвитку людства слово дало можливість конкретній особі спілкуватися із собі подібними. Люди нагромадили великий досвід правил спілкування. Педагогові необхідно дотримуватися їх. Це дасть змогу уникнути багатьох помилок. Наведемо деякі з цих правил.
У процесі розвитку людства слово дало можливість конкретній особі спілкуватися із собі подібними. Люди нагромадили великий досвід правил спілкування. Педагогові необхідно дотримуватися їх. Це дасть змогу уникнути багатьох помилок. Наведемо деякі з цих правил.
У процесі розвитку людства слово дало можливість конкретній особі спілкуватися із собі подібними. Люди нагромадили великий досвід правил спілкування. Педагогові необхідно дотримуватися їх. Це дасть змогу уникнути багатьох помилок. Наведемо деякі з цих правил.
У процесі розвитку людства слово дало можливість конкретній особі спілкуватися із собі подібними. Люди нагромадили великий досвід правил спілкування. Педагогові необхідно дотримуватися їх. Це дасть змогу уникнути багатьох помилок. Наведемо деякі з цих правил.
У процесі розвитку людства слово дало можливість конкретній особі спілкуватися із собі подібними. Люди нагромадили великий досвід правил спілкування. Педагогові необхідно дотримуватися їх. Це дасть змогу уникнути багатьох помилок. Наведемо деякі з цих правил.
Загальні положення У житті кожної людини, яка свого часу була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Упродовж багатьох років шкільництва педагог-вихователь стояв найближче до джерел духовного становлення учнів. “У вихованні, – писав К. Д.
Загальні положення У житті кожної людини, яка свого часу була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Упродовж багатьох років шкільництва педагог-вихователь стояв найближче до джерел духовного становлення учнів. “У вихованні, – писав К. Д.
Загальні положення У житті кожної людини, яка свого часу була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Упродовж багатьох років шкільництва педагог-вихователь стояв найближче до джерел духовного становлення учнів. “У вихованні, – писав К. Д.
Методи вивчення учнів і учнівських колективів відрізняються залежно від: – характеру участі школярів при їх застосуванні – на пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналізи продуктів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні); –
1. Демографічні відомості: прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; прізвище, ім’я, по батькові матері і батька, їхні професії, місця роботи, займані посади, домашня адреса, телефони. 2. Умови розвитку і виховання в сім’ї: