Теорія і методика виховання – Омеляненко В. Л. – Дитина-флегматик

1. Досить часто використовують упертість як засіб самоутвердження, їхня впертість відрізняється стійкістю, має пасивно-оборонний характер.

2. Рідко виступають у ролі знарядь чужої волі,

3. Вони самолюбиві, наполегливі в цьому.

4. Порівняно швидко стомлюються.

Б. Часто схильні до виявів негативізму.

6. У стані перевтоми схильні до вияву афективних спалахів.

7. Відповідальне ставлення до виконання доручень формується в меланхоліків без особливих утруднень.

8. Досить вразливі.

9. Надмірно вразливі до схвалення й осуду.

10. Схильні до усамітнення.

11. Виявляють значну наполегливість у домаганні свого.

12. Схильні до внутрішнього психологічного конфлікту із самим собою.

13. Уникають участі в конфліктах. Якщо й змушені брати участь у конфліктах, то ця участь має пасивно-оборонний характер.

14. Самооцінка досить стійка.

15. Схильні маскувати свої недоліки.

16. Вони, зазвичай, вірні в дружбі.

17. Найчастіше приховують свої бажання, виявляють зверхність у дружбі.

18. Можливий “смисловий бар’єр”.

19. Більшість меланхоліків керується настановами щодо поведінки.

20. У ролі “класного блазня” меланхолік не виступає.

Чи можна якимось чином впливати на вияви в людей особливостей темпераменту? Однозначної відповіді немає. Впливати навряд чи доцільно. Але враховувати необхідно. У цьому плані можна скористатися такими порадами:

– намагатися певним чином впливати на “окультурення” темпераменту;

– враховувати позитивні та негативні вияви темпераменту людини;

– віднаходити способи послаблення негативних виявів темпераменту;

– ні в якому разі не пригнічувати вияви темпераменту, а тактовно керувати ними;

– у процесі педагогічного спілкування не намагатися перетворити холерика на флегматика, а флегматика на сангвініка. Такс насилля не дасть позитивних наслідків;

– не можна експлуатувати темперамент особистості. Не варто також прикрашати його на догоду етичним нормам;

– антипедагогічно виставляти перед людьми негативні вияви темпераменту конкретної особи;

– не треба вдаватися до осуду тієї чи іншої особистості, якщо вона з огляду на темперамент виявляє себе не так, як хочеться педагогу-вихователю;

– роблять помилку ті педагоги і керівники колективів, які хочуть приборкати непідвладний темперамент дитини;

– необхідно систематично заохочувати позитивні вияви певного темпераменту особистості, не забувати народної мудрості: “Боги і діти живуть там, де їх хвалять”.

Педагоги-вихователі, батьки мають цілеспрямовано впливати на виховання дітей у залежності від особливостей їхнього темпераменту.

Дитина-холерик

– гальмуйте її біг і кружляння в житті, розставивши скрізь доцільні перепони і зупинки;

– спрямовуйте надмірну енергію на корисні справи;

– постійно навчайте дитину завчасно обдумувати свої рішення, вчинки, правильно оцінювати свої сили;

– виховуйте стриманість, наполегливість, уміння гальмувати свої дії;

– рішуче і завчасно “гасіть” будь-які вияви агресивності;

– добирайте такі ігри, участь в яких сприяла б зміцненню процесів гальмування і не викликала надмірних збуджень; ігри, в яких успіх залежить від уваги;

– не забувайте, що безпосередність холерика часто перетворюється в нетактовність і зачіпає самолюбство дітей;

– холерика наполегливо вчіть ввічливості;

– дитину-холерика не вмовляйте. Зазвичай вона краще реагує на вимогливість батьків.

Дитина-сангвінік

– формуйте наполегливість, завзятість, прагнення доводити розпочату справу до завершення;

– якомога частіше заохочуйте за позитивні вчинки;

– пам’ятайте, що товариськість, схильність до активного спілкування, оптимізм сангвініка може заподіяти дитині шкоду у вигляді легковірності, непостійності, поверховості.

Дитина-флегматик

– намагайтеся виховати в неї допитливість, зробити її ініціативною;

– вчіть переключати увагу під час виконання певних дій з метою раціонального розподілення часу при виконанні завдань;

– не переймайтеся повільністю дій; краще вдаватися до ігрової діяльності;

– навчайте більш розкуто висловлювати свої емоції та почуття: як радіти, сумувати, жаліти кого-небудь, виявляти турботу, щирість;

– формуйте вміння спілкуватися, розвивати комунікабельність;

– грайтеся з дитиною в ігри, які потребують швидкості руху, точності, спритності, і заохочуйте, коли вона грає активно, дотримується правил;

– усіляко спонукайте до вияву кмітливості та творчої уяви;

– стежте, щоб дитина менше виявляла інертність, в’ялість, постійно залучайте до різних видів діяльності, щоб попередити появу лінощів.

Дитина-меланхолік

– не вимагайте від дитини-меланхоліка того, чого вона не може виконати. Накази гальмують її діяльність;

– намагайтеся підтримувати дитину, хвалити, виявляти пестливість і м’якість;

– орієнтуйте дитину на посильні завдання і допомагайте їх виконати;

– навчайте, як переборювати сором’язливість і невпевненість;

– усіляко підтримуйте самостійність у діях;

– виховуйте ініціативність, товариськість, довірливість і сміливість;

– допомагайте долати страх;

– ні в якому разі не залякуйте дитину;

– намагайтеся викликати у дитини якнайбільше позитивних емоцій;

– зважайте на те, що вразливість, висока чутливість дитини – криве дзеркало всіх виховних впливів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Теорія і методика виховання – Омеляненко В. Л. – Дитина-флегматик