Теорія фінансів – Федосов В. М. – 13.2. Інформаційне забезпечення фінансового управління

13.2.1. Фінансова інформація та її використання в діяльності підприємства

Фінансове управління на підприємстві може бути ефективним лише у випадку, якщо суб’єкти управління матимуть чітке уявлення про засоби і зобов’язання підприємства, виручку і витрати, прибутки і податки, грошові фонди і фінансові ресурси. Фінансова інформація, що відображає виробничо-господарську діяльність підприємства, є системою показників про рух грошових коштів. Така система вивчається як зовнішніми, так і внутрішніми користувачами в процесі фінансового аналізу, планування і ухвалення рішень. Фінансові звіти містять лише ту інформацію, яка виражена в грошовому вимірі. Сумарність показників забезпечується завдяки спільній вартісній одиниці – грошам, що дозволяють підсумовувати і комбінувати отримувані відомості, відтворювати та аналізувати події, які відображають фінансові показники.

Проте не всі характеристики господарської діяльності можуть бути виражені в грошових одиницях. Це стосується асортименту продукції, ефективності використання основних фондів, кадровому потенціалу, маркетинговим дослідженням і т. п. Виникаюча невідповідність нівелюється здатністю управлінського обліку відображати не лише вартісні, але і натуральні показники. Періодичність представлення відомостей в цьому випадку підпорядкована лише необхідності ухвалення оперативних управлінських рішень, а змістовна частина представляє комерційну таємницю і призначена для внутрішнього використання. Уміння читати, розуміти і тлумачити фінансову звітність й супутню інформацію дозволяє реконструювати господарські операції, що сталися, і на цій підставі готувати прогнози та варіанти майбутніх фінансових рішень. Таким чином фінансовий аналіз є одним із найважливіших конструктивних елементів фінансового менеджменту, а його результати є підставою для ухвалення обгрунтованого фінансового рішення.

В основі внутрішніх джерел інформації – бухгалтерська звітність, яка завдяки своїй уніфікованій формі та спільним стандартам використовується для оцінки майнового і фінансового становища підприємства. Проте частота отримання такої інформації зазвичай пов’ язана з підготовкою квартальної або річної звітності. Фінансовий стан в такому випадку оцінюється за показниками, що характеризують основні результати господарювання, зміну активів, склад і структуру капіталу. Оцінкою фінансової результативності є прибуток, отриманий від операційної діяльності, позареалізаційної діяльності, реалізації майна тощо. Загальний підсумок – це отриманий підприємством прибуток або збиток за звітний період.

Склад і структуру активів характеризують показники, що відображають стан необоротних активів, виробничих запасів і незавершеного виробництва, готової продукції та коштів у розрахунках. Довгострокові пасиви, власні і прирівняні до них кошти, інші показники джерел і зобов’ язань підприємства дають уявлення про динаміку капіталу. Складність використання інформації у фінансовому управлінні пояснюється обов’язковістю щоквартального представлення балансу підприємства, звіту про фінансові результати та інших форм звітності.

Фінансова інформація про діяльність підприємства міститься не лише в звітних формах, що розробляються зі встановленою періодичністю. Вона є і в оперативних відомостях про стан банківських рахунків, планових і фактичних даних про обсяги виробництва, відвантаження і продажу, даних про щоденні зміни дебіторської і кредиторської заборгованостей, розміри проведених закупівель сировини, матеріалів та інших матеріальних цінностей, про динаміку виробничих запасів і т. п.

Споживачі фінансової інформації про діяльність підприємства можуть удаватися до різних джерел її отримання, причому повнота відомостей визначатиметься специфікою функцій кожного з них щодо господарюючого суб’єкта. Для фінансового менеджера інформація має бути доступною і повною. Для контрагента (підприємства – постачальника) головною є інформація про платоспроможність. Кредиторів, передусім, цікавлять кредитоспроможність позичальника, перспективи повернення наданих коштів. Інвестори зацікавлені в інформації, що характеризує підприємство як об’єкт надійного розміщення коштів, здатний реалізувати інвестиційну програму. Для власників, передусім, цікава оцінка рентабельності, прибутковості підприємства, а також рівень ризику втрати капіталу. Здатність підприємства до стійкого розвитку та забезпечення нарощення прибутку в майбутньому об’єднує всіх потенційних користувачів інформації про його фінансовий стан.



Теорія фінансів – Федосов В. М. – 13.2. Інформаційне забезпечення фінансового управління