Теорія економічного аналізу – Купалова Г. І
З переходом економіки України на ринкові засади, реформуванням усіх сфер господарювання, роздержавленням, приватизацією, розвитком різних форм власності, насамперед тих, що базуються на приватній власності, виникла нагальна потреба у проведенні об’єктивного, чіткого, оперативного комплексного економічного
З переходом економіки України на ринкові засади, реформуванням усіх сфер господарювання, роздержавленням, приватизацією, розвитком різних форм власності, насамперед тих, що базуються на приватній власності, виникла нагальна потреба у проведенні об’єктивного, чіткого, оперативного комплексного економічного
За зародженням економічного аналізу можна простежити, починаючи з найдавніших часів. Період неоліту (нового кам’яного віку) характеризувався усталенням різних галузей відтворювального господарства (землеробство, скотарство, будівництво, образотворче мистецтво та ін.), поділом праці, “неолітичною революцією”. Виникла і
Характерними рисами господарства Середньовіччя були: приватна власність насамперед на землю у формі феода – умовно-службового спадкового надання, яке й лягло в основу назви системи господарства – феодальне; монопольне володіння феодалів землею; ієрархічна структура земельної
Період XVI-XVIII ст. ознаменувався великими змінами в найрозвиненіших країнах світу. Відбулися великі географічні відкриття й утворилися колоніальні імперії. Здійснилися промислові перевороти, формувалося світове господарство. Намітився перехід до індустріального суспільства завдяки створенню заводів, великих підприємств,
В Україні, як і в інших державах, економічний аналіз розвивався паралельно з документуванням та обліком. На думку дослідників, на території сучасної України елементи економічного аналізу вперше почали використовувати племена у VI ст. до н.
Українські вчені-економісти відіграли значну роль у розвитку теорії, методології та практики економічного аналізу. При цьому дещо суперечним є визначення національної належності вчених, оскільки вони часто публікували свої праці іноземною мовою або проживали в інших
2.1. Поняття про економічний аналіз. 2.2. Об’єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу. 2.3. Мета і завдання економічного аналізу. 2.4. Функції і значення економічного аналізу в сучасних умовах. Навчальний тренінг. 2.1. Поняття про економічний
2.1. Поняття про економічний аналіз. 2.2. Об’єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу. 2.3. Мета і завдання економічного аналізу. 2.4. Функції і значення економічного аналізу в сучасних умовах. Навчальний тренінг. 2.1. Поняття про економічний
Економічний аналіз, як і будь-яка інша наука, має свій об’єкт, предмет і користувачів. Взагалі під об’єктом розуміють предмети і явища, які розглядаються, вивчаються з урахуванням територіального аспекту, певного місця діяльності. Об’єктом економічного аналізу виступає
Основною метою економічного аналізу є пошук резервів підвищення ефективності суспільного господарства і розробка заходів щодо їх реалізації. Досягнення цієї мети потребує попереднього розв’язання конкретних завдань. Основними завданнями економічного аналізу є такі: – оцінка фактичного
Економічний аналіз відіграє важливу роль в економічному розвитку. Він виступає провідною з’єднувальною ланкою між бухгалтерським обліком і прийняттям управлінських рішень. Завдяки цьому створюються умови для забезпечення безкризової ефективної діяльності суб’єктів господарювання. Економічний аналіз виконує
3.1. Принципи економічного аналізу. 3.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація. 3.3. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і навчальними дисциплінами. Навчальний тренінг. 3.1. Принципи економічного аналізу Економічний аналіз, як й інші науки,
3.1. Принципи економічного аналізу. 3.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація. 3.3. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і навчальними дисциплінами. Навчальний тренінг. 3.1. Принципи економічного аналізу Економічний аналіз, як й інші науки,
Економічний аналіз як самостійна наука у процесі свого розвитку розділився на окремі види. Вони розрізняються за видом діяльності, об’єктом, предметом, часом, методикою, програмою дослідження тощо і класифікуються за такими ознаками: – галузь, вид економічної
Економічний аналіз є самостійною наукою і навчальною дисципліною. Разом з тим він тісно пов’язаний з іншими науками і дисциплінами, насамперед економічними. Основними із них є економічна теорія, економічна статистика, бухгалтерський облік, аудит, маркетинг, фінанси
4.1. Основні вимоги до організації економічного аналізу. 4.2. Етапи проведення економічного аналізу. 4.3. Організація аналітичної роботи на підприємстві. 4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства. 4.3.2. Функції аналітичної служби. 4.3.3. Чисельність і склад аналітичної служби.
4.1. Основні вимоги до організації економічного аналізу. 4.2. Етапи проведення економічного аналізу. 4.3. Організація аналітичної роботи на підприємстві. 4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства. 4.3.2. Функції аналітичної служби. 4.3.3. Чисельність і склад аналітичної служби.
Економічний аналіз як комплексний і системний процес включає три послідовні організаційні етапи: підготовчий, виконавчий і заключний. Кожен з цих етапів у свою чергу поділяється на складові. В кінцевому підсумку це становить організаційну структуру економічного
4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба – найбільш гнучкий і динамічний підрозділ підприємства, функції і структура якої залежать від специфіки самого підприємства, характеру бізнесу, кадрового потенціалу тощо. Тут
4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба – найбільш гнучкий і динамічний підрозділ підприємства, функції і структура якої залежать від специфіки самого підприємства, характеру бізнесу, кадрового потенціалу тощо. Тут
4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба – найбільш гнучкий і динамічний підрозділ підприємства, функції і структура якої залежать від специфіки самого підприємства, характеру бізнесу, кадрового потенціалу тощо. Тут
Аналітична служба повинна створюватися на кожному підприємстві, яке додержується сучасних стандартів корпоративного управління. Проте чисельність її та функції працівників можуть бути різними залежно від розміру, обсягів і специфіки діяльності підприємства та поставлених аналітичних завдань.
Аналітична служба повинна створюватися на кожному підприємстві, яке додержується сучасних стандартів корпоративного управління. Проте чисельність її та функції працівників можуть бути різними залежно від розміру, обсягів і специфіки діяльності підприємства та поставлених аналітичних завдань.
Планування є однією з найважливіших умов ефективного аналітичного дослідження. Планування аналітичної роботи – це розробка та корегування плану, що включають передбачення, обгрунтування, конкретизацію та описання діяльності аналітичної служби на найближчу та віддалену перспективу. План
4.5.1. Підготовка вихідних даних для економічного аналізу Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для аналітичного дослідження. Точність даних – найважливіша вимога аналізу, яка забезпечується шляхом недопущення, попередження, а за необхідності, усунення,
4.5.1. Підготовка вихідних даних для економічного аналізу Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для аналітичного дослідження. Точність даних – найважливіша вимога аналізу, яка забезпечується шляхом недопущення, попередження, а за необхідності, усунення,
4.5.1. Підготовка вихідних даних для економічного аналізу Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для аналітичного дослідження. Точність даних – найважливіша вимога аналізу, яка забезпечується шляхом недопущення, попередження, а за необхідності, усунення,
5.1. Сутність інформації та інформаційної діяльності. 5.2. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного аналізу. 5.3. Класифікація інформації. 5.4. Сучасні автоматизовані інформаційні системи та їх використання в економічному аналізі й управлінні. Навчальний
5.1. Сутність інформації та інформаційної діяльності. 5.2. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного аналізу. 5.3. Класифікація інформації. 5.4. Сучасні автоматизовані інформаційні системи та їх використання в економічному аналізі й управлінні. Навчальний
Інформаційна діяльність зводиться до виконання таких основних функцій: – вирішення програмно-методологічних питань; – одержання інформації; – використання інформації; – поширення інформації; – зберігання інформації; – вилучення із обігу та знищення даних. Вирішення програмно-методологічних питань
Залежно від поставлених мети і завдань впливу на об’єкт управління, інформація поділяється на різні види і класифікується за такими ознаками, як: – функціональне призначення; – змінність; – причетність до об’єкта управління; – предмет дослідження;
З переходом до ринкової економіки у більшості підприємств та організацій у зв’язку з підвищенням ролі економічних методів управління, необхідністю розробки та обгрунтування перспективних бізнес-планів, комплексної оцінки ефективності коротко – та довгострокових управлінських рішень різко
6.1. Поділ та характеристика інформації за режимом доступу. 6.2. Віднесення інформації до державної таємниці. 6.3. Державна політика щодо державної таємниці та її охорона. 6.4. Контроль за забезпеченням охорони державної таємниці та нагляд за додержанням
6.1. Поділ та характеристика інформації за режимом доступу. 6.2. Віднесення інформації до державної таємниці. 6.3. Державна політика щодо державної таємниці та її охорона. 6.4. Контроль за забезпеченням охорони державної таємниці та нагляд за додержанням
Порядок віднесення інформації до державної таємниці визначений Законом України “Про державну таємницю”. Згідно зі ст. 8 цього Закону до державної таємниці належить інформація: 1) у сфері оборони: – про зміст стратегічних й оперативних планів
Державну політику щодо державної таємниці як складову засад внутрішньої та зовнішньої політики визначає Верховна Рада України. Компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у сфері державної таємниці полягає у виконанні
Постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці зобов’язані здійснювати керівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що розміщують замовлення у
Постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці зобов’язані здійснювати керівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що розміщують замовлення у
7.1. Розвиток, значення та сутність комерційної таємниці. 7.2. Охорона комерційної таємниці органами державної влади. 7.3. Правовий захист комерційної таємниці. 7.4. Відповідальність за порушення законодавства про комерційну таємницю. Навчальний тренінг. 7.1. Розвиток, значення та сутність
7.1. Розвиток, значення та сутність комерційної таємниці. 7.2. Охорона комерційної таємниці органами державної влади. 7.3. Правовий захист комерційної таємниці. 7.4. Відповідальність за порушення законодавства про комерційну таємницю. Навчальний тренінг. 7.1. Розвиток, значення та сутність
У Цивільному кодексі України визначені майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є: 1) право на використання комерційної таємниці; 2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці; 3)
У Цивільному кодексі України визначені майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є: 1) право на використання комерційної таємниці; 2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці; 3)
За неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Особа, яка протиправно використовує комерційну інформацію, що належить суб’єкту господарювання, зобов’язана відшкодувати завдані йому такими діями збитки
8.1. Види та класифікація джерел інформації для аналізу. 8.2. Звітність підприємства як основне джерело інформації. 8.2.1. Фінансова звітність підприємства. 8.2.2. Статистична звітність підприємства. 8.2.3. Податкова звітність підприємства. Навчальний тренінг. 8.1. Види та класифікація джерел
8.1. Види та класифікація джерел інформації для аналізу. 8.2. Звітність підприємства як основне джерело інформації. 8.2.1. Фінансова звітність підприємства. 8.2.2. Статистична звітність підприємства. 8.2.3. Податкова звітність підприємства. Навчальний тренінг. 8.1. Види та класифікація джерел
8.2.1. Фінансова звітність підприємства Основною інформаційною базою про фінансовий стан суб’єктів господарювання, аналіз та оцінку його фінансово-економічної діяльності є фінансова звітність. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” (П
8.2.1. Фінансова звітність підприємства Основною інформаційною базою про фінансовий стан суб’єктів господарювання, аналіз та оцінку його фінансово-економічної діяльності є фінансова звітність. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” (П
В умовах інтеграції економіки України у світовий економічний простір, завершення переходу на міжнародну систему обліку та статистики великого значення у реалізації економічної політики держави та проведенні економічних досліджень набуває забезпечення достовірної інформації щодо діяльності
Важливим джерелом інформації для проведення економічного аналізу виступає податкова звітність підприємства. Цінність податкової звітності для аналітичних досліджень полягає в тому, що вона складається за даними бухгалтерського обліку, який повинен точно, повно та об’єктивно відображати