Теорія економічного аналізу – Купалова Г. І. – 8.2.2. Статистична звітність підприємства

В умовах інтеграції економіки України у світовий економічний простір, завершення переходу на міжнародну систему обліку та статистики великого значення у реалізації економічної політики держави та проведенні економічних досліджень набуває забезпечення достовірної інформації щодо діяльності підприємств. Тому у Програмі реформування державної статистики на період до 2002 p., затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1998 р. № 971, зазначено, що одним із напрямів реформування державної статистики є перехід до статистики підприємств, яка є всебічним статистичним спостереженням за діяльністю різних типів підприємств на основі інтегрованих уніфікованих форм статистичної звітності. Статистика підприємств передбачає інтеграцію потоків інформації для організації наскрізного спостереження за процесами виробництва та продажу продукції, за фінансово-майновим станом підприємств, за витратами на виробництво і реалізацію товарів та послуг, станом розрахунків, інвестиціями, наявністю персоналу та його використанням.

Розкриття статистичної сутності і ролі статистичної звітності в економічному аналізі потребує послідовного розгляду таких основних питань:

– визначення згідно з чинним законодавством основних термінів, які найчастіше зустрічаються на практиці при складанні статистичної звітності (звітність, статистична звітність, статистична інформація, статистичне спостереження, респондент);

– розгляд діючих форм статистичного спостереження підприємства;

– основні права та обов’язки підприємств щодо складання і подання форм статистичного спостереження підприємства;

– відповідальність підприємств за порушення порядку складання і подання статистичних даних.

Визначення основних статистичних термінів. Перш ніж перейти до розгляду питання звітності підприємств, необхідно розглянути основний понятійний апарат, який останніми роками зазнав великих змін. В законодавчих актах наведена термінологія, що найчастіше використовується на практиці. Зокрема, у ст. 1 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику” дано визначення звітності, статистичної інформації тощо.

Так, звітність – це система підсумкових і взаємопов’язаних даних (показників), що мають форму звітів, складених за допомогою спеціально затвердженої форми, які характеризують умови та результати діяльності підприємства за визначений відрізок часу.

Статистична звітність – форма статистичного спостереження державою, при якій уповноваженим органам надходить від підприємств (організацій, установ) необхідна їм інформація у вигляді законно встановлених звітних документів (статистичних звітів) за підписами осіб, відповідальних за подання і достовірність даних.

Статистична інформація (дані) визначена як офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів.

Статистичне спостереження трактується як планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіоні, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології. Статистичні спостереження проводяться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень. За видами вони розподіляються на суцільні і несуцільні. Суцільне статистичне спостереження – спостереження щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається. Несуцільне статистичне спостереження – спостереження за окремими одиницями сукупності, яка вивчається.

Респондент – це особа або сукупність осіб, які підлягають статистичному спостереженню у встановленому законодавством порядку. До складу респондентів входять:

– юридичні особи, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України;

– юридичні особи, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться за межами України і створені за участю юридичних осіб України;

– фізичні особи, незалежно від їх громадянства, які перебувають на території України, або сукупності таких осіб;

– фізичні особи, які є громадянами України і перебувають за її межами, або сукупності таких осіб;

– користувачі даних статистичних спостережень.

Отже, всі підприємства, організації, установи України є респондентами.

Основні форми державного статистичного спостереження. Статистична звітність була і залишається основною інформаційною базою. За її допомогою отримують такі основні дані:

– обсяг виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати на них за видами економічної діяльності;

– фінансово-господарська діяльність підприємств;

– зайнятість і оплата праці працівників за видами економічної діяльності;

– ціни і тарифи;

– наявність і рух капіталу;

– демографічна ситуація;

– розвиток соціальної сфери;

– стан оточуючого середовища (рис. 8.3).

Теорія економічного аналізу   Купалова Г. І.   8.2.2. Статистична звітність підприємства

Рис. 8.3. Блок-схема статистичної звітності

Статистичні звіти складають з різною періодичністю: раз на місяць, квартал, рік залежно від реальних управлінських потреб у певній інформації. Вони подаються, як відомо, органу державної статистики за місцезнаходженням, вищестоящій організації або органу, що здійснює державне регулювання у відповідному виді діяльності економіки.

Починаючи з 1998 р., для збирання основних статистичних даних про функціонування підприємств та організацій всіх видів економічної діяльності і форм власності використовуються уніфіковані форми державного статистичного спостереження. Заповнення їх проводиться на підставі первинних документів, регістрів синтетичного та аналітичного обліків, фінансової звітності, положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Перелік форм державних статистичних спостережень міститься у Загальному табелі (переліку) форм державних статистичних спостережень на 2007 p., який розроблений і затверджений Державним комітетом статистики України (наказ 26.12.2006 р. №629).

У зазначеному табелі вміщено 217 форм державних статистичних спостережень і додатків до них за такими розділами:

– статистика промисловості;

– статистика будівельної діяльності;

– статистика інвестицій;

– статистика основних засобів;

– статистика сільського та рибного господарств;

– статистика ринкових нефінансових послуг;

– статистика транспорту та зв’язку;

– статистика науки, інновацій та інформатики;

– статистика соціальних послуг;

– статистика внутрішньої торгівлі та товарних ринків;

– статистика зовнішньої торгівлі;

– статистика цін;

– статистика фінансів підприємств;

– структурні обстеження підприємств;

– обстеження умов життя домогосподарств;

– статистика населення;

– статистика праці;

– статистика навколишнього природного середовища;

– обстеження ділової активності підприємств.

Розподіл форм державних спостережень за 15 розділами показано у табл. 8.2.

Форми спостереження згруповані за зазначеними вище розділами із зазначенням їх назви, індексу, періодичності, способу подання, найменування респондентів та строків подання.

Таблиця 8.2. Розподіл форм державних статистичних спостережень в Україні за розділами, 2005 р.

№ з/п

Назва розділу

Кількість форм

1

Статистика промисловості

21

2

Статистика будівельної діяльності

3

3

Статистика інвестицій

5

4

Статистика основних засобів

1

5

Статистика сільського та рибного господарств

26

6

Статистика послуг, всього у тому числі статистика:

104

Ринкових нефінансових послуг;

5

Внутрішньої торгівлі і товарних ринків;

27

Транспорту та зв’язку;

19

Науки, інновацій та інформатики;

13

Соціальних послуг

40

7

Статистика зовнішньої торгівлі

4

8

Статистика цін

8

9

Статистика фінансів підприємств

3

10

Структурні обстеження підприємств

5

11

Обстеження умов життя домогосподарств

7

12

Статистика населення

5

13

Статистика праці

8

14

Статистика навколишнього природного середовища

8

15

Обстеження ділової активності підприємств

5

Разом

213

Зупинимося на головних формах, взявши за основу типове середнє підприємство, що виробляє товари чи надає послуги, та зберігаючи послідовність складових зазначеної вище блок-схеми статистичної звітності. При цьому розглянемо такі основні і найбільш характерні для підприємства блоки:

– обсяг виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати;

– фінансово-господарська діяльність підприємств;

– зайнятість і оплата праці працівників за видами економічної діяльності;

– ціни і тарифи;

– наявність і рух капіталу.

Відображення даних про обсяги виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати на них. Основною формою статистичного спостереження підприємства є форма № 1-підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”. Вона містить найбільш повну та різнобічну інформацію про діяльність суб’єктів господарювання як за масштабами виробництва і реалізації, витратами, так і за іншими аспектами, виступає інформаційною базою за обсягами виробництва, реалізації. До цієї форми входять такі розділи:

1. Демографія підприємства.

2. Розподіл обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності, операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг).

3. Роботи (послуги), що виконуються на умовах підряду.

4. Кількість працівників та оплата їх праці.

5. Валові капітальні інвестиції, здійснені у звітному році.

6. Витрати підприємства на інновації та інформатизацію.

Розділ 1 “Демографія підприємства” містить інформацію про демографічні події, які відбулися на підприємстві протягом звітного періоду. Зокрема, це події щодо зміни та організаційної структури (створення чи припинення діяльності підприємства в результаті появи нового, приєднання, злиття, поділу, перетворення тощо).

У розділі 2 “Розподіл обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності, операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг)” складається із двох частин. У першій – відображаються дані про обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг (без ПДВ, акцизу), у тому числі продукції (робіт, послуг), виконаних підрядником на умовах підряду, всього по підприємству та у розрізі видів економічної діяльності, за переліком, визначеним органами державної статистики. Довідково зазначається вартість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства.

Друга частина розділу призначена для відображення інформації про операційні витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції, робіт, послуг. Ці витрати наводяться в цілому та в розрізі складових, а саме: матеріальні витрати (в цілому і за основними видами), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші (витрати на відрядження, орендна плата, податки, збори тощо).

Розділ 3 “Роботи (послуги), що виконуються на умовах підряду” заповнюється у тому випадку, коли підприємство замовляло виготовлення продукції (робіт, послуг) на сторонніх підприємствах (включаючи фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) на умовах надання їм давальницької сировини. Тоді подається інформація щодо вартості сировини, обсягу виготовленої продукції, робіт, послуг за видами економічної діяльності.

Дані про чисельність, використання робочого часу і матеріальне стимулювання працівників наводяться у розділі 4 “Кількість працівників та оплата їх праці”. Він містить такі основні дані: середньооблікова кількість штатних працівників, середня кількість позаштатних працівників, кількість неоплачуваних працівників, відпрацьованих штатними працівниками людино-годин та фонд оплати праці.

У розділі 5 “Валові капітальні інвестиції” проставляються дані, що характеризують інвестиційну активність підприємства: суму валових капітальних інвестицій, у тому числі в матеріальні і нематеріальні активи.

Розділ 6 “Витрати підприємства на інновації та інформатизацію” передбачає відображення даних за витратами на технологічні інновації та інформатизацію.

Періодичність складання і подання звіту за формою № 1-підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства” – поквартально і щорічно. Форма подання – поштова, як, до речі, і всіх інших звітів.

Значна увага у звітності приділена відображенню результатів виробництва у найважливішому виді економічної діяльності – промисловості. Для цього підприємства складають за формою № 1П-НПП “Звіт про виробництво промислової продукції” кожного кварталу і за рік.

Оперативна інформація щодо обсягів виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг та затратах подається в термінових формах звітності: за формою № 1-П (термінова) “Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)” та формою 1-послуги “Звіт про обсяги реалізованих послуг”. Вони складаються і подаються статистичним органам щомісяця.

У сільському господарстві основна інформація про вироблену і реалізовану продукцію фіксується у формі державного статистичного спостереження за формою № 21-заг “Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції”. Тут показуються: кількість і вартість реалізованої продукції рослинництва і тваринництва за видами з виділенням основних каналів реалізації, тобто: заготівельно-збутові організації, споживча кооперація, колгоспні ринки, власні магазини, підприємства громадського харчування, біржі, аукціони, бартер). Ця форма складається помісячно і за рік.

Досить повну інформацію містить також форма “№ 50-сг “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств”, яка складається щорічно.

Виробничі витрати відображаються у формі № 5-с “Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)”. Він подається підприємствами та організаціями за I, II, III квартали 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, а за IV квартал – не пізніше 16 лютого. Звіт містить дані про загальні витрати на виробництво продукції в розбивці за їх видами (матеріальні, амортизація, оплата праці, відрахування на соціальні заходи), а також про собівартість виробленої продукції (робіт, послуг), вартість давальницької сировини, використаної у виробництві продукції. Ці дані подаються в цілому по підприємству та у розрізі видів економічної діяльності.

Для заповнення форм статистичних спостережень про обсяги виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та затрати на них використовуються дані фінансових звітів: форма № 1 “Баланс”, форма № 2 “Звіт про фінансові результати”, форма №5 “Примітки до річної фінансової звітності”. Крім того, можна використовувати показники, які містяться у первинних документах (акти приймання, акт про брак, відомість випуску готової продукції, товарно-транспортні накладні тощо), дані рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів (Журнал 5, 5А) та інших інформаційних джерел.

Відображення показників фінансово-господарської діяльності підприємства. У формі статистичного спостереження М 1-Б “Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість відображаються дані про основні фінансові результати діяльності підприємства та стан розрахунків.

Звіт складається з двох розділів. У першому розділі “Фінансові результати” наводяться такі показники: прибуток, збиток, чистий прибуток, збиток на кінець звітного періоду і за відповідний період минулого року для порівняння. Цей розділ заповнюється за перший і другий місяць кожного кварталу та за рік наростаючим підсумком з початку року. Винятки становлять:

– банки, які заповнюють цей розділ щомісячно;

– підприємства, які займаються сільськогосподарським виробництвом, наводять дані тільки за рік.

Другий розділ “Дебіторська та кредиторська заборгованість” присвячений висвітленню розмірів дебіторської і кредиторської заборгованості (у т. ч. простроченої) між підприємствами та установами в межах України, всього, а також за видами заборгованості: за товари, роботи, послуги, за векселями, з бюджетом, із внутрішніх розрахунків, зі страхування, з оплати праці тощо. Крім того, показується дебіторська і кредиторська заборгованість із суб’єктами господарської діяльності країн – колишніх республік СРСР (у розрізі 14 країн), а також із суб’єктами господарської діяльності інших країн. Цей звіт терміновий і подається щомісяця на 20-й день після звітного періоду.

Інформація про стан підприємства на ринку цінних паперів показується у формі № 2-Б “Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів (термінова – квартальна, річна)п. В ній проставляються дані щодо обсягів випуску, продажу та обороту цінних паперів респондентів.

Інформаційною базою для заповнення названих вище форм державної статистичної звітності щодо відображення показників фінансово-господарської діяльності підприємства є фінансова звітність, а саме форми: № 1 “Баланс”, № 1-м “Баланс”, № 2 “Звіт про фінансові результати”, № 2-м “Звіт про фінансові результати”, № 3 “Звіт про рух грошових коштів”, № 4 “Звіт про власний капітал”, № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”. Необхідну інформацію містять також податкова звітність, зокрема Декларація про податок на прибуток підприємства, а також облікові регістри (Журнали 6, 7), дані рахунків бухгалтерського обліку, первинних документів тощо.

Зайнятість і оплата праці працівників. Інформація про кількісний та якісний склад робочої сили й ефективність її використання міститься у таких основних формах статистичного спостереження: № 1-ПВ “Звіт з праці (термінова – місячна квартальна)”; № 1-ПВ (заборгованість) “Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати”, № 1-ПВ (умови праці) “Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (річна, поштова)”; № 3-ПВ “Звіт про використання робочого часу (термінова, квартальна), (зведена), (термінова, квартальна)”; № 6-ПВ “Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання (річна, поштова)”; № 10-ПІ “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (поштова, річна)” та ін. Розглянемо основні із названих форм звітності.

У формі № 1-ПВ “Звіт з праці” – подається місячна інформація за двома розділами: чисельність працівників і фонд оплати праці та заборгованість перед працівниками із виплати заробітної плати та допомоги по соціальному страхуванню. Цей звіт подається до територіальних органів державної статистики щомісяця не пізніше 7-го числа.

Дещо ширша квартальна форма N° 1-ПВ “Звіт з праці”, яка має вже три розділи. Перший розділ “Склад фонду оплати праці та інші виплати” містить інформацію про фонд оплати праці штатних працівників, у тому числі: фонд основної та додаткової оплати праці, з них виділяються надбавки і тарифи (за видами), заохочувальні та компенсаційні виплати (матеріальна допомога, соціальні пільги); оплата за невідпрацьований час; натуральна оплата праці, нарахована продукцією, що дозволена до виплати працівникам; виплати, що не входять до фонду оплати праці; доходи, дивіденди, проценти згідно з акціями, внески та договори оренди земельних ділянок і майна, що нараховані до оплати; продано продукції. Крім того, у цьому розділі наводяться дані щодо продажу продукції та наданих послуг працівникам у рахунок заробітної плати.

У другому розділі “Чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників” відображаються кількість штатних працівників облікового складу та працівників, які не перебувають в обліковому складі.

Третій розділ “Розподіл працівників за розмірами зарплати” присвячений показникам, які характеризують розподіл штатних працівників за групами згідно з розміром їх зарплати. Характерною особливістю цього розділу є те, що він заповнюється за останній місяць кожного кварталу (березень, червень, грудень).

Аналогічно складається вказана вище форма за рік.

Не менш важливе значення має “Звіт про використання робочого часу” (форма № 3-ПВ). Він заповнюється за перший квартал, півріччя, 9 місяців і за рік – “Зведений звіт про використання робочого часу”. За допомогою показників, що містяться у цьому звіті, можна зробити аналіз використання робочого часу, трудової мобільності робочої сили, розрахувавши коефіцієнти використання робочого часу, а також коефіцієнти: прибуття, вибуття, обороту, плинності та оновлення кадрів.

Звіт складається із трьох розділів. Перший розділ “Використання робочого часу” містить дані про загальний фонд робочого часу, відпрацьований та невідпрацьований час, зокрема: щорічні відпустки, тимчасову непрацездатність, навчальні відпустки, простої, прогули тощо (людино-годин, працівників).

Другий розділ “Рух робочої сили” характеризує мобільність кадрів, а саме: прийнято, вибуло працівників, у тому числі за причинами вибуття (скорочення штатів, за власним бажанням, прогули тощо).

Третій розділ “Інформація про укладання колективних договорів” містить дані про кількість укладених колективних договорів, чисельність працівників, які охоплені ними; суми витрачених коштів на запровадження непередбачених законодавством пільг та виплат працівникам і членам їх сімей; розмір установленої мінімальної місячної тарифної ставки (окладу); кількість зобов’язань у колективному договорі, що підлягали виконанню на момент складання звіту, з питань зайнятості, оплати та охорони праці.

Крім звітності, яка подається державним статистичним органам, підприємства зобов’язані подавати певні її форми іншим організаціям, зокрема державній службі зайнятості та Фонду України соціального захисту інвалідів. Зупинимося на основних із них. Так, всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та господарювання подають не пізніше 1-го лютого після звітного періоду регіональному відділенню Фонду України соціального захисту інвалідів форму 10-ПІ “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів ( поштова, річна )”.

Цей звіт має два розділи – відповідно “Чисельність працівників та фонд оплати праці” і “Список працюючих інвалідів – штатних працівників, які були зайняті на підприємстві”. У першому розділі наводяться такі показники: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, з них інвалідів; чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до чотиривідсоткового нормативу; середньорічна заробітна плата штатного працівника; сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів.

У другому розділі перелічуються працюючі інваліди – штатні працівники із зазначенням групи інвалідності, терміну, на який вона встановлена, посади тощо.

Щомісячно до 28-го числа всі підприємства, установи та організації подають до служби зайнятості форму № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках. У ньому показуються кількість вільних робочих місць (всього і в тому числі для жінок) за професіями, посадами, характером, режимом роботи, середньомісячною заробітною платою, формою і системою оплати праці, а також за вимогами до рівня освіти і спеціальності.

Основними джерелами інформації для заповнення статистичної звітності із зайнятості та оплати праці є дані первинних документів, рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів, фінансової звітності та інші. Так, дані форм статистичної звітності з праці повинні кореспондувати із показниками: фінансової звітності – форми № 1 “Баланс”, № 2 “Звіт про фінансові результати”, первинних документів (розрахунково-платіжні відомості, виписки банку, накази, листки з обліку кадрів, наряди на роботи, табелі обліку використання робочого часу, штатний розклад та ін.), рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів (Журнал 5, 5А).

Ціни і тарифи. Інформація про ціни виробників на промислову продукцію збирається щомісяця за формою № 1-ціни (пром) “Звіт про ціни виробників промислової продукції”. В ній відображаються ціни на товари, які зареєстровані у звітному місяці.

Оператори зв’язку показують ціни на послуги зв’язку у “Звіті про тарифи на послуги мобільного зв’язку, форма № 1-тариф (мобіл) (місячна – поштова)”.

Дані про ціни на продукцію, яку закуповують будівельно-монтажні та ремонтні організації показуються у “Звіті про ціни придбання матеріальних ресурсів у будівництві, форма № 1-ціни (буд) (поштова – місячна)”.

Для складання форм статистичних спостережень про ціни і тарифи використовуються дані фінансових звітів: форма № 1 “Баланс”, форма № 2 “Звіт про фінансові результати”, форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”, показники первинних документів (акти виконаних робіт, наряди, акти на списання палива, енергії, акт про брак, відомість випуску готової продукції, товарно-транспортні накладні тощо), дані рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів (Журнал 5, 5А) та інших інформаційних джерел (норми і нормативи споживання ресурсів, дані калькуляції, конструкторська і технологічна документація, кошториси витрат на виробництво та ін.).

Наявність і рух капіталу. Основною формою державної статистичної звітності, що характеризує наявність і рух капіталу, є форма № 2-інвестиції “Звіт про капітальні інвестиції. (квартальна – термінова)”, яка подається не пізніше 25 числа після звітного періоду органу державної статистики та органу, що здійснює державне регулювання у відповідній галузі економіки. Звіт має три розділи. Перший розділ “Капітальні інвестиції” містить дані про всі капітальні інвестиції і ті, що вкладені в основний капітал (у капітальне будівництво, придбання машин та обладнання тощо), інвестиції в нематеріальні активи та ін.

У другому розділі “Інвестиції в основний капітал за видами основних засобів” проставляються суми освоєних за період з початку року інвестицій в основний капітал за видами основних засобів: житлові будинки, будівлі, машини, обладнання, інструмент, інвентар, транспортні засоби тощо.

Третій розділ “Капітальні інвестиції за джерелами інвестування” містить показники освоєних капітальних інвестицій за джерелами фінансування, а саме: кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, власні кошти підприємства, кредити банків, кошти іноземних та вітчизняних інвесторів, інші джерела, з них приватні.

Раз на рік одночасно із зазначеною вище формою № 2-інвестиції складається звіт за формою № 1-інвестиції “Звіт про інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)”. Він містить інформацію за такими розділами:

1) “Інвестиції в основний капітал за видами робіт і витрат”.

2) “Інвестиції в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів”.

3) “Інвестиції в основний капітал за видами будівель і споруд”.

4) “Відтворювана структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності (без витрат на експлуатаційне і глибоке розвідувальне буріння на нафту, газ і термальні води і на проектно-вишукувальні роботи для будівництва майбутніх років)”.

У першому розділі відображаються дані за напрямами вкладених інвестицій і витратами, освоєними у звітному і минулому роках, наприклад: на проектно-вишукувальні роботи, закладку багаторічних насаджень, глибоке розвідувальне буріння на нафту і газ, капітальні втрати на поліпшення земель тощо.

Розділ 2 містить дані про інвестиції на охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів, освоєних (використаних) за рік, зокрема водних, земельних, рослинних, тваринного світу, мінеральних, атмосферного повітря, про використання, зберігання і знешкодження відходів виробництва й побутових відходів та інші. При цьому зазначаються джерела фінансування: кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, власні кошти підприємств та організацій, інші.

У розділі 3 відображається інформація про інвестиції за видами будівель і споруд, які були освоєні чи використані за звітний рік: житлові будинки, гуртожитки, будівлі (сільськогосподарського, промислового призначення, склади для надання ринкових і неринкових послуг), споруди (автостради, вулиці, дороги, мости, порти, канали, греблі, трубопроводи, комунікації тощо).

Розділ 4 включає дані за основними напрямами освоєних (використаних) інвестицій в основний капітал (технічне переоснащення і реконструкція діючих підприємств, будівель, споруд; нове будівництво, підтримання діючих потужностей), в розрізі видів економічної діяльності: сільське господарство, мисливство, лісове, рибне господарство; добувна, обробна промисловість; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; будівництво; торгівля; готелі та ресторани; транспорт і зв’язок; пошта і зв’язок.

Показники, що характеризують наявність і рух капіталу підприємства, відображаються також у фінансовій звітності за формами: № 1 “Баланс”, № 2 “Звіт про фінансові результати”, № 3 “Звіт про рух грошових коштів”, № 4 “Звіт про власний капітал”, № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”. Необхідну інформацію для складання звітності містять облікові регістри (Журнал 4, відомість 4.1), дані рахунків бухгалтерського обліку, первинних документів (акт приймання-передачі основних засобів, акт на списання основних засобів, картки обліку основних засобів та ін.).

Подані вище форми державного статистичного спостереження складають усі підприємства та організації незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які перебувають на господарському розрахунку і є юридичними особами. Проте вони не поширюються на малі, спільні та іноземні підприємства, банки, страхові і бюджетні організації. Так, малі підприємства подають відомості про основні показники їх фінансово-господарської діяльності за формою № 1-підприємництво (малі) “Звіт про основні показники діяльності підприємства. Тут містяться дані про обсяги виробленої продукції в натуральному та вартісному вимірах за видами продукції та напрямами діяльності (основна, допоміжна), а також про виручку від реалізації продукції, чисельність працівників, оплату праці, капітальних вкладень, основних засобів, прибуток тощо. Періодичність цього звіту – півріччя.

У сільському господарстві селянські (фермерські) господарства повинні складати за результатами спостереження форму № 2 (ферм) “Основні показники господарської і фінансової діяльності селянського (фермерського) господарства. Вона подається раз на рік за підсумками роботи календарного року.

Основні права та обов’язки респондентів щодо складання і подання форм статистичного спостереження підприємства. Права та обов’язки підприємств щодо статистичної звітності обумовлені в низці нормативних актів. Так, у ст. 19 “Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю” Господарського кодексу України зазначено, що всі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб’єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом*5.

*5: {Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV (зі змінами).}

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику” респонденти мають право знати, які первинні дані про них збираються у процесі статистичних спостережень, з якою метою будуть використовуватися.

Респонденти зобов’язані безкоштовно, в повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені строки подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку.

Склад, обсяги та методологія розрахунків показників, адреси і строки подання статистичної інформації, зазначені у звітно-статистичній документації, є обов’язковими для всіх респондентів і не можуть бути змінені без відповідного дозволу органів державної статистики*6.

*6: {Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику” від 13.07.2000 № 1922-ІІІ.}

Основні права Державного комітету статистики України. Держкомстат України має право згідно з Указом Президента України “Про Державний комітет статистики України” від 19.01.2004 № 60/2004 та Положення про Державний комітет статистики України, затвердженим цим Указом:

– вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних та статистичних даних, поданих респондентами, застосовувати при цьому в установленому ним порядку метод безпосереднього відвідування виробничих, службових та інших приміщень, ділянок тощо юридичних осіб, їх філій, відділень, представництв та інших відособлених структурних підрозділів, а також громадян – суб’єктів підприємницької діяльності;

– вимагати від респондентів внесення виправлень до статистичної звітності, інших статистичних формулярів у разі виявлення перекручень первинних та статистичних даних, а у разі невиконання цієї вимоги у визначені строки самостійно вносити зазначені виправлення з наступним повідомленням про це респондентів;

– подавати правоохоронним органам пропозиції щодо притягнення винних у порушенні вимог Закону України “Про державну статистику” посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності до відповідальності, передбаченої законами;

– розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, та накладати адміністративні стягнення;

– давати роз’яснення щодо неправильного використання або тлумачення статистичної інформації та методології*7.

*7: {Положення про Державний комітет статистики України.}

Проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики регламентується Порядком проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики, затвердженого наказом Держкомстату України від 19.06.2003 № 186 “Про затвердження Порядку проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики”.

Згідно з цим наказом перевірки можуть бути тематичні, комплексні, повторні, спільні. Розглянемо детальніше організаційні моменти перевірки, документальне оформлення її результатів та відповідальність за порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень.

Порядок проведення перевірки. Суб’єкт, який підлягає перевірці, попереджається про це письмово не пізніше ніж за три кале


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Теорія економічного аналізу – Купалова Г. І. – 8.2.2. Статистична звітність підприємства