Теорія держави та права – Гіда Є. O. – 4.1.4.3. Діяльність міліції України в контексті європейської інтеграції

Основними завданнями міліції XXI ст. є забезпечення прав і свобод людини та громадянина, охорона громадського порядку і забезпечення громадської безпеки. Витрачаючи на утримання міліції значні кошти, суспільство очікує від її діяльності чітко означеного ефекту й прагне того, щоб її працівники за рівнем професійної підготовки та морально-етичними якостями відповідали вимогам свідомих законослухняних громадян. Природним є право суспільства оцінювати роботу персоналу поліції, вимагати від нього відповідності виконуваним функціям. Головним критерієм, за яким діяльність поліції оцінюється громадською думкою, є рівень виконання нею законодавчо визначених функцій, а також рівень відповідності її кадрів (поведінки, діяльності, стилю спілкування з громадянами) тому взірцю поліцейського-професіонала, який сформувався у свідомості мешканців певної країни.

Координація діяльності поліцейських організацій Європи, потребує конкретизації співробітництва на основі Європейського кодексу поліцейської етики. Особливо це стосується країн Центральної та Східної Європи, де проблеми поліцейської етики ще не знайшли свого втілення у повсякденній поліцейській практиці.

Серед основних напрямів вдосконалення поліцейської діяльності в контексті настанов Європейського кодексу поліцейської етики, що був прийнятий у грудні 2001 р. Комітетом Міністрів Ради Європи слід виділити:

1) Європейський кодекс – є деонтологічним кодексом, що містить норми, які закріплюють обов’язок належної поведінки поліцейських, їх гідну професійну поведінку, ефективність їх діяльності в європейському контексті;

2) організаційно-правові основи, стратегія і тактика діяльності поліції не повинні мати каральну спрямованість;

3) необхідно перетворити міліцію на ефективний державний інститут, який надійно захищає права і свободи людини та громадянина, користується довірою та повагою громадян. Для цього слід вивчати позитивний досвід поліцейських сил/служб у різних країнах, методи їх діяльності, необхідно виявити схожі риси, зокрема щодо цілей національних поліцейських сил і тих проблем, з якими їм доводиться стикатись під час виконання своїх службових обов’язків;

4) необхідно активно інтегруватися у світове співтовариство правоохоронних органів, збільшувати кількість та якість міждержавних контактів МВС України з ООН, Інтерполом, Радою Європи, Міжнародною асоціацією поліцейських (ІАР), Міжнародною асоціацією кадрів поліції (І АСР), Асоціацією європейських поліцейських коледжів (академій) (Association of European Police Colleges – AEPC) та ін. Як підкреслюється у Європейському кодексі поліцейської етики, нагальною стала проблема визначення сучасних європейських напрямів та принципів в галузі функціонування та відповідальності поліції у демократичних суспільствах, що базуються на принципі верховенства права. І це цілком відповідає викликам сьогодення. Адже, сучасний європейський вибір – демократія, заснована на правах людини й основних свободах, процвітання через економічну свободу й соціальну справедливість та безпека для всіх наших країн1;

5) потрібно визначити базову роль і функції поліції в умовах зростання рівня злочинності, посилення страху та невпевненості у суспільстві. Йдеться про певну кризу довіри до поліції загалом і в усьому, що з нею пов’язано.

Отже, йдеться про суттєві зміни політичного контексту поліцейської діяльності. Лозунг “Закон і порядок”, зрештою, перетворився на політичну платформу на грунті якої виборюють голоси виборців. Спроби збільшити витрати на утримання поліції і поліцейську діяльність у надії на поліпшення криміногенної обстановки, не виправдалися: рівень зафіксованих злочинів зріс, розкриття знизилося, суспільна невдоволеність посилилась.

Отже, важливим є всебічне врахування громадської думки щодо діяльності поліції, переосмислення та відповідь на ключові питання: для чого ж існує поліція? Що є її основною функцією: затримання злочинців, попередження злочинів, підтримання миру та спокою або щось інше? Як використовуються ресурси поліції? Якій відсоток поліцейських займається патрулюванням, розслідуванням, контролем за дорожнім рухом, здійсненням управлінських функцій? На ці та інші проблемні питання слід знайти гідну відповідь, передусім управлінцям та науковцям;

6) усвідомлення положення про те, що в демократичних країнах поліція сприяє підтримці цінностей демократії і сповідує їх. Тому варто керуватися такими категоріями, як “верховенство права”, “верховенство закону”, “законність”, “правова, соціальна держава” та ін.;

7) ефективність діяльності поліцейських підрозділів пов’язується із гострою необхідністю реформування правоохоронних органів, зокрема міліції, кардинальних змін у підготовці її працівників у процесі подальшої демократизації, у тому числі в Україні, консолідації та інтеграції зусиль правоохоронних органів багатьох країн, особливо на європейському континенті, у протидії правопорушенням, відповідно до вимог Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Все це сприятиме вступу України до Європейського Союзу. Наголосимо, що деякі європейські країни вже реорганізовують свої поліцейські системи з метою розвитку і зміцнення демократичних цінностей. Виникає потреба у створенні єдиних норм, що регламентують діяльність поліції, які будуть діяти, незважаючи на національні кордони. Це дозволить будь-якій особі, незалежно від того, в якій країні вона перебуває, розраховувати на одноманітне справедливе та передбачуване поводження з нею з боку поліції, а також сприятиме співробітництву, а отже, надасть можливість здійснювати більш ефективну протидію міжнародній злочинності; 8) слід усвідомлювати те, що усунення негативних соціальних явищ, зниження темпів злочинності, ліквідація у суспільстві соціальної апатії, невіри у силу закону та влади, є оптимальними при застосуванні міліцією специфічних методів та засобів на сучасному етапі історичного розвитку. Сама ж трансформація міліції України, має під собою таке підгрунтя:

– слід розглядати Міністерство внутрішніх справ України з підпорядкованими йому органами як центральну ланку забезпечення внутрішньої політики і громадського спокою у державі. Йдеться про переорієнтацію діяльності служб та підрозділів міліції на забезпечення внутрішньої безпеки держави, насамперед захист прав і свобод людини та громадянина;

– постійно впроваджувати нові форми взаємодії та залучення громадськості до охорони правопорядку та профілактичної роботи, налагоджувати співпрацю міліції з населенням. Зрештою, правоохоронна функція міліції реалізується у контексті служіння народу, кожній людині та громадянину. Сама ж діяльність міліції, на наш погляд, має грунтуватися на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами та громадськими організаціями. Посилення такої взаємодії визначає головну мету партнерства міліції і народу в протидії злочинності та охороні громадського порядку;

– слід розглядати всю діяльність міліції України через призму поліцеїстики, що вивчає діяльність з охорони суспільного та громадського порядку, існуючих особистих та майнових відносин, здійсненні нагляду, при проведенні попереджувальних заходів тощо. Зрештою, як наголошував І. Моллеріус, сила поліції не у її правах, а в енергійному та закономірному виконанні обов’язків1; 9) в діяльності міліції необхідно використовувати міжнародно-правові стандарти щодо підтримання правопорядку, визначених Генеральною Асамблеєю ООН та Радою Європи, які є головними принципами діяльності поліцейських організацій, своєрідною програмою їх реформування в умовах вимог XXI століття. Важливе значення має положення про те, що головним призначенням поліції є служба суспільству, зокрема надання послуг та допомоги тим особам, які з особистих, економічних, соціальних та інших причин надзвичайного характеру потребують негайної допомоги, що закріплено у коментарі с) до ст. 1 Кодексу поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку прийнятого резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН;

10) використання в діяльності міліції положень Європейського кодексу поліцейської етики, що вимагають від працівників служб та підрозділів міліції “нової поведінки” – більш толерантного ставлення до громадян, і яка полягає, насамперед, в активній позиції, на яку надихає визнання загальних прав людської особи та основних свобод іншої людини3. Толерантність при цьому розглядається не лише як етичний обов’язок, а й як політична та юридична потреба. Реалізуючи настанови Європейського кодексу поліцейської етики, варто виходити з принципового методологічного положення: кримінальну політику протидії злочинності слід спрямовувати на розробку стратегії і тактики ненасильницького вирішення різноманітних конфліктів у суспільстві, що тягнуть за собою правопорушення. Особливу увагу, слід зосередити на першому етапі – попередження конфліктних ситуацій, тобто своєчасно їх виявляти та відповідним чином реагувати. Безпосередній та постконфліктний етапи включають в себе висвітлення конкретних заходів впливу, що мають за мету недопущення негативних наслідків та повторення конфліктних ситуацій;

11) пріоритетом у роботі міліції мають стати не показники розкриття злочинів, а довіра до неї з боку суспільства. Йдеться про оцінку діяльності міліції не за кількістю “галочок” у звіті, а в залежності від ставлення до її працівників з боку людей. Слід вдосконалювати напрями, спрямовані на регламентацію діяльності служб та підрозділів міліції відповідно до формування нового іміджу правоохоронців. Працівник міліції має стати, насамперед, партнером громадянина, а не представником карального органу;

12) поліцейські організації багатьох країн Європи визнали положення Європейського кодексу поліцейської етики керівними стандартами своєї діяльності, і це не випадково. Адже саме у ньому зазначається, що для повного забезпечення прав людини та її фундаментальних свобод необхідне мирне суспільство, де панує порядок та суспільний спокій. І саме поліція відіграє важливу роль у цьому процесі.

Серед цих керівних засад, основоположними є:

– система кримінальної юстиції відіграє важливу роль у захисті верховенства права;

– вкрай важливо ефективно протидіяти злочинності як у національному, так і міжнародному масштабах;

– більшість поліцейських служб Європи – поряд із забезпеченням дотримання закону – відіграють певну соціальну роль та надають певні послуги суспільству;

– поліція має дотримуватися людської гідності та основних прав і свобод людини у тому вигляді, в якому вони, зокрема, закріплені у Європейській Конвенції про захист прав людини та основних свобод;

– в основі поліцейської діяльності мають бути покладені принципи та норми, викладені у законах про поліцію, що базуються на принципах кримінального, цивільного та публічного права, а також правах і свободах людини, що містяться у рішеннях і постановах Європейського суду з прав людини, та у принципах, прийнятих Комітетом з попередження тортур та нелюдського чи принижуючого гідність поводження і покарання.

Завдяки цьому, міліція України, має стати державним органом, головною метою якого є забезпечення підтримки закону та порядку у громадянському суспільстві та якому держава дозволяє для досягнення цієї мети використовувати силу та надає спеціальні повноваження.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Теорія держави та права – Гіда Є. O. – 4.1.4.3. Діяльність міліції України в контексті європейської інтеграції