Теорія держави та права – Гіда Є. O. – 2.1.7.4. Юридичні колізії: поняття та види
В результаті тлумачення норм права новий нормативно-правовий акт не з’являється, а тому діяльність щодо тлумачення норм права не слід ототожнювати з правотворчою діяльністю. Внаслідок діяльності по тлумаченню норм права може з’явитися офіційний акт тлумачення норми права(інтерпретаційний акт), який відіграє значну роль у процесі правоохоронної діяльності. Цей акт має особливу правову природу, діє в єдності з нормами права і тому не має самостійного значення.
Акт тлумачення норми права (інтерпретаційний акт) – це акт-документ, що містить офіційне, формально-обов’язкове роз’яснення змісту норм права.
Акти тлумачення норм права є характерними виключно для офіційного тлумачення норм права, оскільки в процесі неофіційного тлумачення такі акти, як правило, не видаються. У випадку, коли офіційне тлумачення норм права є нормативним, воно завжди знаходить свій зовнішній вираз в самостійному спеціальному документі – акті тлумачення норм права. Коли ж таке тлумачення норми права є казуальним, воно може бути включеним у відповідний правозастосовний акт (наприклад, ухвала апеляційного суду включає роз’яснення змісту норми права)1 або ж фіксується в окремому документі.
Ознаки акта тлумачення норм права:
– діє разом з тим нормативно-правовим актом, у якому містяться норми права, що тлумачаться і залежить від них;
– є формально-обов’язковим для всіх, хто застосовує норми, що роз’ясняються;
– приймається лише правотворчими або спеціально уповноваженими суб’єктами;
– як правило має спеціальну письмову форму вираження;
– не змінює норми права, а лише допомагає зрозуміти їх зміст.
Класифікація актів тлумачення норм права:
1. За зовнішньою формою вони можуть бути письмовими чи усними.
Письмові акти тлумачення норм права мають спеціальну письмову форму виразу, яка може частково співпадати з формами певних нормативно-правових (постанови, інструкції) або правозастосовних актів (наприклад, ухвали), а частково не співпадає з такими формами (роз’яснення, інструктивні листи та ін.)1.
2. За суб’єктами їх прийняття можуть бути акти авторського та делегованого тлумачення норм права.
3. За місцем суб’єктів тлумачення норм права в апараті держави:
Акти тлумачення норм права правотворчих органів та акти тлумачення норм права правозастосовних органів (в тому числі і правоохоронних).
4. За галузевою належністю норми, яка тлумачиться:
Акти тлумачення норм конституційного, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального, кримінального-виконавчого права тощо.
5. За структурними елементами норми, що тлумачиться:
Акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції.
6. Залежно від обсягу тлумачення:
Акти буквального, обмежувального та розширювального тлумачення.
У процесі здійснення правоохоронної діяльності використовуються різноманітні акти тлумачення норм права. Для них притаманні такі ж ознаки що і до актів тлумачення норм права в інших сферах діяльності. Разом з тим, вони також мають й особливі ознаки. Зокрема акти тлумачення норм права, що використовуються міліцією для виконання покладених на неї завдань характеризуються тим, що вони можуть бути результатом тлумачення норм права тих відомчих нормативно-правових актів, що видаються Міністерством внутрішніх справ України: наказів, правил, положень, настанов тощо. Зазвичай, Міністерство внутрішніх справ України не роз’яснює положення нормативно-правових актів вищої юридичної сили.
2.1.7.4. Юридичні колізії: поняття та види
Правова реформа в Україні покликана закріпити принципові політичні, соціальні і економічні зміни в нашому суспільстві і спрямована на побудову правової держави, формування повноцінного цивільного суспільства і зближення зі світовою спільнотою. Це спричинило значні перетворення у вітчизняній системі законодавства. Зміни в законодавстві спричинили збільшення, і виникнення невідомих раніше колізій правових актів. У зв’язку з цим актуалізується теоретичне осмислення питань, пов’язаних з причинами виникнення, з усуненням і подоланням цих колізій. Звичайно, досконалої системи законодавства, позбавленої колізій загалом і колізій нормативно-правових актів зокрема, бути не може. Виникнення у сфері правового регулювання суперечностей неминуче через природний розвиток суспільних відносин. Але в Україні причини виникнення правових колізій характеризується рядом обставин. По-перше, це незавершеністю правової реформи. По-друге, не високою якістю нормативних актів, що приймаються. По-третє, особливостями територіального устрою, (наявністю автономного утворення).
В процесі тлумачення норм права особа може зустрітись з таки явищем як юридичні колізії. Останні є розходженням чи суперечністю між окремими нормативно-правовими актами, що регулюють одні й ті ж чи сумісні суспільні відносини.
Класифікація колізій:
1. За характером причин, що породжують колізії, розрізняють:
– правові колізії, що виникають внаслідок розвитку самих суспільних відносин (рівень економічного розвитку, розвинутість інститутів громадянського суспільства, наявність інститутів демократії);
– правові колізії, що є наслідком дії суб’єктивних факторів (можливість знаходження соціального компромісу, боротьба за політичну владу, рівень правової культури населення, наукова обгрунтованість законодавства).
2. За юридичною силою нормативних актів, що містять колізії (вертикальні колізії):
– колізії норм національного законодавства та норм міжнародного права.
– колізії норм національного законодавства. Цей вид колізій має місце у процесі застосування різних за юридичною силою норм, тому можливими є наступні колізії:
O між нормами конституції та звичайних законів;
O між нормами кодифікованих та некодифікованих актів;
O між нормами законодавства федеративної держави та нормами законодавства її суб’єктів;
O між нормами законодавства суб’єктів федерації;
O між нормами законів і підзаконних актів;
O між нормами загальних, відомчих, місцевих і локальних підзаконних актів та ін.
3. Колізії між структурними елементами норм права
Виявляються у формі колізій між гіпотезами, диспозиціями та санкціями правової норми, підкреслюючи складну структуру правового припису. Такі колізії усуваються лише шляхом внесення змін до статті нормативного акта.
4. За субстанціональним характером колізії
Що виникають внаслідок протиріччя між нормами, що закріплені у нормативно-правових актах, та нормами, що містяться в акті тлумачення норм права. Як правило, ці колізії виникають внаслідок неправомірного звужувального чи розширювального тлумачення норм права та усуваються лише шляхом скасування актів тлумачення норм права.
5. За суб’єктами правового регулювання поділяють:
– колізії юридичного статусу осіб;
– колізії компетенції юридичних органів;
– колізії статусу громадських об’єднань;
– колізії в нормативно-правових актах, що визначають повноваження посадових осіб.
Саме ці колізії призводять до невиправданого втручання суб’єктів, наділених владними повноваженнями, в діяльність інших органів, що призводить до узурпації влади.
Таким чином, правові колізії є різновидом соціальних протиріч, які виявляються у правовій сфері.
Загальними способами подолання колізій є:
– тлумачення норм права;
– прийняття нового нормативно-правового акта;
– відміна старого нормативно-правового акта;
– внесення змін чи доповнень до діючих нормативно-правових актів;
– судовий розгляд;
– систематизація законодавства;
– гармонізація норм права тощо
Необхідно відзначити, що у випадку, коли у суб’єкта правозастосування виникає проблема з обранням норми права, якою потрібно керуватися, він має керуватись наступними правилами:
– якщо суперечать одна одній норми актів одного і того ж органу, але видані в різний час, то застосовуються норми з останнього за принципом, запропонованим ще римськими юристами: пізніше виданий закон відміняє попередній у всьому тому, в чому він з ним розходиться;
– якщо акти видані одночасно, але різними органами, то застосовуються норми акту, що має більшу юридичну силу (наприклад, закон та указ, указ та постанова уряду, постанова уряду та акт міністерства тощо), тобто за основу береться принцип ієрархії нормативних актів;
– якщо суперечність між нормами загального та спеціального актів одного рівня (колізії по горизонталі), то застосовується останній; якщо різного рівня (колізії по вертикалі), то загальний1.
Універсальними правовими засобами є правове виховання і тісно пов’язане з ним правове навчання. Вони у механізмі розв’язання правових колізій забезпечують передачу правової культури, досвіду, поглядів з розв’язання правових колізій від одного покоління людей до іншого. Завдяки політиці правового виховання, спрямованій на підвищення загальної правової культури суб’єктів правозастосування, згладжується полярність рівнів правосвідомості, що зумовлює виникнення правових колізій, підвищується рівень правової культури і-освіти суб’єктів права, що сприяє своєчасному розв’язанню нових правових колізій, і подоланню існуючих.
Тому для запобігання появи, подолання і усунення колізій важливе значення має формування, за допомогою правового виховання, у суб’єктів права правової аксіології, орієнтованої лише на правові засоби розв’язання правових колізій, формування активної цивільної позиції у громадян з приводу необхідності проведення всебічної, об грунтованої політики по попередженню виникнення колізій, своєчасному вживанню заходів по їх усуненню і ефективному подоланню.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)