Теорія держави та права – Гіда Є. O. – 2.1.4.2. Роль систематизації нормативно-правових актів у правоохоронній діяльності
Систематизація нормативно-правових актів – це діяльність зі зведення нормативно-правових актів у єдину систему, яка може включати в себе як просте упорядкування нормативно-правових актів, так і створення нових нормативно-правових актів.
Існує декілька видів систематизації нормативно-правових актів:
1. Кодифікація – це діяльність уповноваженого законодавчого органу, що полягає у змістовий переробці норм права, пов’язаних спільним предметом регулювання та їх об’єднання в єдиному акті; Результатами кодифікації є:
– кодекс – єдиний, зведений, юридично і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативний акт. Він має складну структуру і великий обсяг, поділяється на частини: загальну і особливу, розділи та глави (Кримінальний кодекс України, Цивільний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення та ін.).
– статут – кодифікаційний акт, що регулює діяльність певних міністерств, організацій, ту чи іншу сферу управління (Статут автомобільного транспорту, Статут залізниць, Статут підприємства, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України).
– положення – кодифікаційний акт, що визначає правовий статус, завдання та компетенцію державних органів і установ (Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ).
– правила – кодифікаційний акт, що визначає не правовий статус, а правовий порядок певного виду діяльності (Правила дорожнього руху)1.
За обсягом розрізняють кодифікації:
– загальну – припускає створення зведених кодифікованих актів для основних галузей законодавства. Загальним єдиним кодифікаційним актом конституційного права є Конституція;
– галузеву – припускає об’єднання норм права певної галузі права в суворо встановленому порядку (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс та ін.). Галузева кодифікація посідає провідне місце серед інших видів кодифікації, тому що розподіляє нормативний матеріал відповідно до предмета і методу правового регулювання;
– міжгалузеву (комплексну) – припускає об’єднання норм права за принципом регулювання значної сукупності суспільних відносин у сфері державної діяльності, галузі господарства або соціально-культурного будівництва (Повітряний кодекс України, Кодекс торгового мореплавства України та ін.). Міжгалузева (комплексна) кодифікація є додатковим напрямом кодифікаційних робіт, що мають істотне значення;
– спеціальну (внутрішньогалузеву) – припускає об’єднання норм права конкретного інституту або підгалузі права певної галузі (Водний кодекс, Лісовий кодекс та ін.). Як і комплексна кодифікація, спеціальна (внутрішньогалузева) кодифікація є напрямом кодифікаційних робіт, що доповнюють галузеву кодифікацію.
Роль правоохоронних органів у такому різновиді систематизації полягає в тому, що вони виступають у якості консультативних, дорадчих, можуть надавати пропозиції щодо створення кодифікованих актів, чи приймати участь у підготовці їх проектів.
2. Консолідація – спосіб (форма) систематизації, що полягає в об’єднанні кількох нормативно-правових актів, що діють в одній І тій самій сфері суспіль/по: відносин, в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту. Інакше кажучи, консолідація полягає у підготовці та прийнятті укрупнених актів на основі об’єднання норм розрізнених актів, виданих з одного питання; Цей різновид систематизації застосовують:
– коли відсутня можливість кодифікації;
– для уніфікації (зведення декількох однотипних нормативно-правових актів в один) нормативно-правових актів;
– для усунення чисельності однотипних нормативно-правових актів;
– для позбавлення надмірної роздрібненості нормативно-правових актів;
– для сприяння об’єднанню загальних положень поточної правотворчості в родинні групи;
На теперішній час прикладів консолідації на території України не існує, прикладом консолідації можуть бути різноманітні Зводи законів (Звід законів Юстиніана1 або Звід законів Російської імперії), які існували у державах у різні часи.
3. Інкорпорація – це спосіб систематизації нормативно-правових актів, що полягає в об’єднанні їх за певним критерієм. Таким критерієм може виступати і хронологія прийняття, і суб’єкт видання, і алфавітний порядок тощо.
Інкорпорація може бути:
O офіційною-здійснюється від імені компетентних державних органів (наприклад, “Відомості Верховної Ради України”);
O неофіційною – здійснюється видавництвами, науковими і навчальними закладами, практичними органами, окремими спеціалістами3.
Цей вид систематизації широко розповсюджений у діяльності правоохоронних органів, прикладом можуть виступати – Довідник слідчого, Довідник експерта криміналіста, Довідник міліціонера, в яких зведено витяги з нормативно-правових актів, що регулюють діяльність окремого підрозділу правоохоронних органів, але при цьому ніяких змін до самих норм права не вноситься.
4. Облік нормативно-правових актів – полягає у створенні пошукових систем для знаходження нормативно-правових актів. Прикладом такого виду систематизації можна привести електронну пошукову систему Верховної Ради України.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)