Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.62. Принципи та підстави юридичної відповідальності
Здійснення правопорушень тягне за собою юридичну відповідальність у вигляді вжиття заходів державного примусу каральної спрямованості, зазнавання правопорушником втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру.
В юридичній науці є двохаспектне розуміння юридичної відповідальності:
– позитивна (перспективна або заохочувальна) відповідальність – передбачає заохочення за виконання корисних для суспільства і держави варіантів поведінки;
– негативна (ретроспективна або охоронна) відповідальність – передбачає покарання за правопорушення.
Юридична (ретроспективна) відповідальність – це особливий вид соціальної відповідальності.
Юридична (ретроспективна) відповідальність – це юридичний обов’язок правопорушника зазнати примусового позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які належали йому до факту правопорушення.
Ознаки юридичної відповідальності:
– це один з видів державного примусу у формах каральних і правовідновлювальних заходів;
– це негативна реакція держави на правопорушення та суб’єкта, винного в його вчиненні;
– виникає тільки за наявності правопорушення;
– здійснюється лише за умови встановлення складу правопорушення;
– має зовнішній характер;
– здійснюється компетентним органом відповідно до закону та при дотриманні певного процедурно-процесуального порядку та форм;
– виражається в обов’язку особи (правопорушника) зазнати певних втрат особистого” організаційного чи матеріального характеру.
Залежно від видів правопорушень розрізняють і види юридичної відповідальності:
– кримінальна відповідальність – полягає в застосуванні виду й міри кримінального покарання до винної у вчиненні злочину фізичної особи;
– адміністративна відповідальність – полягає в накладенні на винних фізичних осіб (в окремих випадках – юридичних осіб), які порушили правила поведінки, що діють у сфері державного управління та інших урегульованих адміністративним законодавством сферах, адміністративних стягнень (штраф, втрати спеціальних прав, попередження та ін);
– цивільно-правова відповідальність – полягає в накладенні цивільно-правових стягнень (неустойки, штрафу, пені, відшкодування збитків) на фізичну чи юридичну особу за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, або за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення деяких особистих немайнових прав (честь, гідність, ділова репутація);
– дисциплінарна відповідальність – здійснюється у формі накладення адміністрацією підприємств, установ, організацій дисциплінарних стягнень внаслідок порушення дисципліни. Розрізняють види дисциплінарної відповідальності: трудову, військову, службову, навчальну та ін.;
– матеріальна відповідальність – різновид юридичної відповідальності працівника за майнову (матеріальну) шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків;
– конституційна відповідальність – особливий вид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер, настає за вчинення конституційного правопорушення та знаходить свій вияв у передбачених конституційно-правовими нормами особливих несприятливих наслідках для суб’єкта конституційного делікту.
3.62. Принципи та підстави юридичної відповідальності
Принципами юридичної відповідальності є:
1. Принцип законності, який полягає в тому, що:
– юридична відповідальність настає за ті діяння, які передбачені законом, застосовується у суворому дотриманні визначеного законом порядку;
– юридична відповідальність настає лише перед передбаченими законом компетентними органами;
– юридична відповідальність передбачає конституційність закону, що встановлює міру відповідальності;
– незнання законів не звільняє від відповідальності (ст. 68 Конституції України).
2. Принцип доцільності, що полягає у відповідності обраної міри впливу на правопорушника цілям юридичної відповідальності. Цей принцип вимагає:
– індивідуалізації державно-примусових заходів залежно від тяжкості правопорушення та властивостей правопорушника;
– пом’якшення та навіть відмови від застосування мір відповідальності за наявності можливості досягти її мети іншими шляхами.
3. Принцип невідворотності, що полягає в:
– неминучості настання відповідальності правопорушника;
– оперативності вжиття заходів відповідальності за скоєне правопорушення;
– професіоналізмі та сумлінній діяльності правоохоронних органів;
– ефективності заходів, які застосовуються до правопорушника.
4. Принцип своєчасності, що означає:
– можливість притягнення правопорушника до відповідальності протягом часу, не дуже віддаленого від факту правопорушення.
5. Принцип справедливості, що виявляється в тому, що:
– за протиправний вчинок відповідає той, хто його здійснив;
– кримінальне покарання не встановлюється за проступки;
– при визначенні мір покарання та стягнень не повинна принижуватися людська гідність;
– не має зворотної сили закон, що встановлює чи посилює відповідальність;
– встановлюється тільки одне покарання за одне правопорушення (ст. 61 Конституції України).
Підстави юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і належною. Відсутність сукупності таких обставин виключає таку відповідальність.
В юридичній науці відрізняють:
– підстави притягнення до юридичної відповідальності;
– підстави настання юридичної відповідальності.
Підстави притягнення до юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою.
Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідальності є склад правопорушення.
Підстави настання юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною.
Такими підставами є:
– факт учинення небезпечного діяння (правопорушення) – фактична підстава;
– наявність норми права, яка забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції – нормативна підстава;
– відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності;
– наявність правозастосовчого акта – рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються вид та міра державного впливу – процесуальна підстава.