Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.51. Вимоги до правильного застосування норм права
Застосування норм права досягає ефекту в разі виконання правозастосовчими органами відповідних вимог.
Вимоги до застосування норм права – це юридичні правила (умови), за допомогою яких правозастосовчий орган втілює в життя принципи права.
Юридичною літературою визначаються методичні, юридичні, моральні види вимог до правозастосовчої діяльності. При цьому до юридичних вимог відносять значну кількість різноманітних принципів та вимог. З великої кількості можна виділити основні, які становлять сутність правозастосовчої діяльності:
– законність – означає, що при вирішенні конкретної справи правозастосувач повинен діяти відповідно до точного змісту норми права, яку він застосовує, у межах своєї компетенції, суворо дотримуватися процедури розгляду справи. При цьому правозастосовчий орган повинен діяти за принципом – дозволено робити лише те, що передбачено в законі;
– обгрунтованість – означає, що правозастосовчі акти повинні бути мотивованими. Значною мірою ця вимога збігається з вимогою законності. Наприклад, необгрунтоване порушення кримінальної справи одночасно є і порушенням законності. Але можна розглядати ці вимоги і як протилежні. Можна керуватися законністю формально, не враховуючи конкретні обставини, що призведе до негативних наслідків. Це свідчить про необхідність у кожному випадку керуватися двома вимогами одночасно. Законні дії правозастосувача передбачають передусім знання норм права, правильне їх тлумачення і точне дотримання, у той час як обгрунтовані рішення вимагають вивчення конкретних фактів, обставин. Уже тільки тому вимоги прийняття обгрунтованого правозастосовчого акта набувають самостійного значення;
– доцільність – це відповідне співвідношення між метою, яка міститься в нормі права, і діяльністю суб’єкта з реалізації цієї норми. Доцільність у праві – це відповідність діяльності органів і осіб у рамках закону конкретним умовам місця і часу, вибір оптимального шляху здійснення норми в конкретній життєвій ситуації. Норма права носить загальний характер і не може передбачати всієї різноманітності конкретних випадків, але вона дає можливість виконавцю врахувати їх. Норма, як правило, передбачає межі вирішення справи за розсудом. Правозастосувач у рамках норми повинен обрати рішення, яке є найбільш правильним щодо цілі норми. Доцільність у застосуванні не має протиставлятися законності й обгрунтованості;
– справедливість – норми права, які грунтуються на справедливості, передбачають застосування рівної міри до юридично однакових дій людей. Але цього замало, необхідним постає врахування індивідуальності (особи, обставин і т. ін.). Реалізація цього відбувається на рівні правозастосування.
Суб’єкт, який застосовує норму права, повинен бути переконаним, що рішення відповідає принципам моралі, загальнолюдським цінностям, потребам та інтересам не тільки суспільства в цілому, а й конкретних громадян, їх колективів. Вимога справедливості передбачає об’єктивний підхід до вивчення обставин справи, до суб’єктів правовідносин і їхніх дій, до рішення у справі. Від того, наскільки справедливе рішення, залежить і його виховний вплив на суспільство й конкретну особу. Наприклад, справедливий вирок суду сприяє як перевихованню злочинця, так і попередженню злочинів.
Related posts:
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Основні вимоги правильного застосування норм права Основні вимоги правильного застосування норм права – система правил (принципів і норм), що підлягають виконанню в процесі правозастосовної діяльності. Основні вимоги правильного застосування норм права: 1. Правова законність – належне додержання юридичної підстави справи: а) засновувати рішення справи на конкретній нормі права чи сукупності норм, які прямо стосуються справи; б) діяти в межах своєї компетенції; […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.48. Процес застосування норм права Правозастосування починається з ініціативи правозастосувача – уповноваженого органу або іншого зацікавленого суб’єкта, у тому числі і громадянина. Залежно від конкретної справи, застосування здійснюється шляхом відповідних юридичних дій його учасників, які в сукупності становлять процес застосування. Застосування юридичних норм – це єдиний процес вирішення конкретної справи, який умовно поділяється на кілька етапів: 1) встановлення та аналіз […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.49. Акт застосування норм права: поняття та його різновиди. Співвідношення з нормативно-правовим актом Правозастосування починається з ініціативи правозастосувача – уповноваженого органу або іншого зацікавленого суб’єкта, у тому числі і громадянина. Залежно від конкретної справи, застосування здійснюється шляхом відповідних юридичних дій його учасників, які в сукупності становлять процес застосування. Застосування юридичних норм – це єдиний процес вирішення конкретної справи, який умовно поділяється на кілька етапів: 1) встановлення та аналіз […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.50. Застосування норм права за аналогією Процес вибору нормативного припису, який повинен бути застосованим до конкретного випадку, іноді виявляє відсутність такого припису, тобто прогалину в законодавстві. Прогалина в праві – це відсутність або неповнота правових норм, необхідних для ефективного регулювання суспільних відносин. Причинами виникнення прогалин у праві може бути відставання нормотворчості від розвитку суспільного життя, а також упущення під час підготовки […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.47. Поняття застосування норм права Форма реалізації норм права залежить від особливостей гіпотез і диспозицій норм права, специфіки суспільних відносин, які ними регулюються, характеру поведінки суб’єктів, які реалізують норми права. Відповідно до цього розрізняють такі форми реалізації норм права: додержання (дотримання), виконання, використання та застосування норм права. Дотримання (додержання) норм права – це така форма реалізації забороняючих юридичних норм, яка […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.20. Співвідношення нормативно-правового акта з актом застосування та актом тлумачення норм права Нормативно-правовий акт – це офіційний акт-документ компетентних суб’єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою. Він є однією з форм існування та вираження норм права, є основною формою права для багатьох правових систем сучасності. Ознаки нормативно-правового акта: – приймається уповноваженими суб’єктами правотворчості (державними правотворчими органами або народом); – виражає державну волю домінантної частини населення […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.46. Поняття та форми безпосередньої реалізації норм права Форма реалізації норм права залежить від особливостей гіпотез і диспозицій норм права, специфіки суспільних відносин, які ними регулюються, характеру поведінки суб’єктів, які реалізують норми права. Відповідно до цього розрізняють такі форми реалізації норм права: додержання (дотримання), виконання, використання та застосування норм права. Дотримання (додержання) норм права – це така форма реалізації забороняючих юридичних норм, яка […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.11. Поняття та види спеціалізованих норм права Серед великої кількості норм права виділяють також спеціалізовані (нетипові) норми права, тобто приписи “нестандартного** характеру, в яких немає тих чи інших ознак, властивих класичній моделі норм права. На відміну від класичних норм права, вони: – виконують додаткову функцію в правовому регулюванні; – позбавлені традиційної логічної структури, характерної для норм права як класичного припису; – виступають […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Застосування норм права як опосередкований спосіб правореалізації Застосування норм права (правозастосовна діяльність) – владно-організаційна діяльність уповноважених державних органів, організацій і посадових осіб, яка здійснюється в процедурно-процесуальному порядку і полягає у реалізації норм права шляхом винесення юридичних рішень щодо конкретних суб’єктів з конкретних питань. З погляду формальної логіки, це підведення конкретного життєвого випадку під загальну правову норму і винесення на цій підставі акта […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.10. Поняття та види норм права Механізм правового регулювання – це взята в сукупності система правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин. За допомогою цієї системи правових засобів, способів і форм нормативність права переводиться у впорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб’єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок. Основні ознаки механізму правового регулювання: 1) він є частиною механізму соціального регулювання; […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.7. Норми права в системі соціальних норм Місце норм у системі соціальних норм вочевидь виявляється при аналізі їх співвідношення з іншими соціальними (неправовими) нормами, що здійснюється виявленням їх єдності, взаємодії та відмінностей. 1. Єдність цих норм виявляється в тому, що вони: – є результатом свідомо вольової діяльності людей, тобто формуються та забезпечуються людьми; – так чи інакше виражають волю та інтереси народу; […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Основні стадії застосування норм права Основні вимоги правильного застосування норм права – система правил (принципів і норм), що підлягають виконанню в процесі правозастосовної діяльності. Основні вимоги правильного застосування норм права: 1. Правова законність – належне додержання юридичної підстави справи: а) засновувати рішення справи на конкретній нормі права чи сукупності норм, які прямо стосуються справи; б) діяти в межах своєї компетенції; […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.45. Поняття, рівні та процес реалізації правових норм Право виконує своє соціальне призначення лише тоді, коли його принципи і норми втілюються в суспільних відносинах, коли його приписи здійснюються в діяльності суб’єктів, тобто тоді, коли воно реалізується в житті. Правореалізація – це втілення вимог правових норм у суспільних відносинах. Реалізація норм права протікає в правомірній поведінці, тобто під час здійснення або утримання від здійснення […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.6. Поняття та види соціальних норм Керівна та впливова за радянських часів позиція марксизму-ленінізму визначала, що політика є концентрованим вираженням економіки, а право – концентрованим вираженням політики. Політика – мистецтво управління державою; участь у справах держави, визначення форм, завдань, змісту його діяльності; сфера діяльності, пов’язана з відносинами між різними суб’єктами з приводу здійснення державної влади. Незважаючи на те, що категорії “політика” […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види Акти застосування норм права (правозастосовні акти) – індивідуальні правові акти-волевиявлення (рішення) уповноваженого компетентного державного органу або посадової особи, які на основі юридичних норм установлюють (змінюють, припиняють) права і обов’язки учасників конкретних правовідносин або міру відповідальності конкретних осіб за вчинене ними правопорушення. Ознаки актів застосування норм права: 1) є результатами вирішення юридичних справ і підсумками процесу […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права Прогалини у законодавстві – повна або часткова відсутність (пропуск) необхідних юридичних норм у чинних законодавчих актах, якими, виходячи з принципів права, мають бути врегульовані певні суспільні відносини. Причини виникнення прогалин у законодавстві: 1) невміння відобразити в нормативних актах усе різноманіття сучасних життєвих ситуацій, що потребують правового регулювання і можуть бути врегульовані правом; 2) відставання нормотворчості […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 2.4. Ознаки держави і права, що відрізняють їх від влади та норм первісного суспільства Держава як якісно нова організація влади суттєво відрізняється від організації первісної суспільної влади. Це виявляється у виникненні: – соціально неоднорідного, класово розшарованого суспільства, що має антагоністичні суперечності; – адміністративно-територіального розподілу населення, державна влада поширюється на всіх людей, які перебувають на території, належній їй; – публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає та захищає […]...
- Теорія держави та права – Гіда Є. O. – 2.1.6.2. Застосування як особлива форма реалізації норм права Дотримання, виконання та використання є основними формами реалізації норм права. Разом з тим, існує також і особлива форма реалізації норм права – правозастосування. Останнє за своїм обсягом є найбільш об’ємною ланкою в юридичному процесі. Воно спрямоване на Індивідуальне регулювання суспільних відносин. Застосування являє собою опосередковану форму реалізації норм права, що суттєво та формально відрізняється від […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права: 1) неможливість безпосередньо, без допомоги владних структур, реалізувати свої права (право на навчання; право на нарахування і виплату пенсії); 2) необхідність вирішити спір про право (у майнових відносинах, при оподаткуванні), коли сторони самі не можуть виробити узгоджене рішення про наявність або міру суб’єктивних прав і юридичних обов’язків (розподіл майна між подружжям, […]...
- Теорія держави та права – Гіда Є. O. – Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання За допомогою правовідносин відбувається індивідуалізація положень відповідної норми права, конкретизуються суб’єктивні права і юридичні обов’язки певних суб’єктів, їх повноваження та міра можливої юридичної відповідальності за неправомірні дії. Зміст прав, обов’язків, повноважень і відповідальності (а звідси й особливості правовідносин) багато в чому залежать від характеру регулюючого впливу норм права, в результаті якого складаються різні види правовідносин […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 20. Безпосередня реалізація і застосування норм права 1. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки Реалізація норм права – втілення правових норм і принципів у правомірній поведінці суб’єктів права, у їх практичній діяльності. її можна розглядати як процес і як кінцевий результат. Реалізувати норми права, що містяться в приписах законів та інших нормативно-правових актів, у судових прецедентах, нормативно-правових договорах та інших […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 10. Структура норми права і нормативно-правового припису. Особливості структури процесуальних норм і норм міжнародних договорів Попередньо вкажемо, що норма права є первинним елементом системи права, а нормативно-правовий припис є первинним елементом законів, підзаконних актів, нормативно-правових договорів та інших джерел права. Структура (внутрішня форма) норми права – це внутрішня будова норми права, що виражається в її поділі на складові елементи, нерозривно пов’язані між собою. Три елементи норми права, у єдності, відображають […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.13. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта Норми права закріплюються у статтях нормативно-правових актів. Формулюючи тексти статей, законодавець використовує різні способи викладення елементів норм права. Їх класифікація здійснюється за такими ознаками: 1. За повнотою викладення норм права: – прямий (повний) спосіб – у статті нормативно-правового акта викладені всі структурні елементи норми права, тобто норма права та стаття нормативно-правового акта за обсягом збігаються […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.14. Норми матеріального і процесуального права Норми права закріплюються у статтях нормативно-правових актів. Формулюючи тексти статей, законодавець використовує різні способи викладення елементів норм права. Їх класифікація здійснюється за такими ознаками: 1. За повнотою викладення норм права: – прямий (повний) спосіб – у статті нормативно-правового акта викладені всі структурні елементи норми права, тобто норма права та стаття нормативно-правового акта за обсягом збігаються […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.19. Поняття та види нормативно-правових актів Нормативно-правовий акт – це офіційний акт-документ компетентних суб’єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою. Він є однією з форм існування та вираження норм права, є основною формою права для багатьох правових систем сучасності. Ознаки нормативно-правового акта: – приймається уповноваженими суб’єктами правотворчості (державними правотворчими органами або народом); – виражає державну волю домінантної частини населення […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.12. Структура норми права та характеристика її елементів Серед великої кількості норм права виділяють також спеціалізовані (нетипові) норми права, тобто приписи “нестандартного** характеру, в яких немає тих чи інших ознак, властивих класичній моделі норм права. На відміну від класичних норм права, вони: – виконують додаткову функцію в правовому регулюванні; – позбавлені традиційної логічної структури, характерної для норм права як класичного припису; – виступають […]...
- Теорія держави і права – Кириченко В. М. – 2. Співвідношення норм права і норм моралі Серед усіх соціальних норм найбільш поширеними і значущими для суспільства є норми права і норми моралі. Вони взаємодіють у процесі соціального регулювання, їх вимоги багато у чому співпадають: що забороняє або дозволяє право, те саме засуджує або заохочує мораль. Взаємодія права і моралі в суспільстві – це складний та багатогранний процес. Активно впливаючи на мораль, […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.74. Англосаксонська правова сім’я та її особливості Англосаксонська правова сім’я об’єднує правові системи Великої Британії та інших країн. В її основу покладено англійське право. Порівняно з правом країн романо-германської правової сім’ї, англосаксонське право не має внутрішнього поділу на публічне і приватне, загальносоціальне та юридичне. Воно навіть не диференціюється на цивільне й адміністративне, кримінальне і торгове. В англійському праві не існує галузевих інститутів […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.18. Поняття й різновиди форм (джерел) права Правотворчий процес – це система послідовних організаційних дій, взаємопов’язаних процедур щодо прийняття та зміни нормативно-правових актів. Кожний вид нормативно-правових актів пов’язаний з компетенцією державних органів певного рівня, а тому підготовка, розгляд та прийняття кожного виду актів в їх ієрархії мають специфічні ознаки. Ступінь складності правотворчого процесу визначається тим, які саме нормативно-правові акти приймаються або змінюються […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є: 1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування); 2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка безпосередньо збігається з общиною, виражає і захищає інтереси всіх її членів; 3) поширення публічної влади общини лише на кровних родичів внаслідок кровнородинного поділу населення; 4) відсутність у […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 2.3. Загальні закономірності й різноманітність форм виникнення держави і права На етапі первісного розвитку суспільства держави не було, тому цей період називають додержавним суспільством. Універсальною формою організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли всі народи світу, е община. Найбільш соціально організованою була родова община завдяки колективізму у виробництві та споживанні. Спільність інтересів, виробництва та споживання членів роду зумовила таку організацію суспільної влади, як […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Акти офіційного тлумачення норм права Акти офіційного тлумачення норм права (інтерпретаційно-правові акти) – правові акти-документи, прийняті уповноваженими органами, що містять роз’яснення змісту норм права або порядку їх застосування та мають обов’язкову силу для всіх, хто застосовують норми, котрі роз’яснюються. Норма тлумачення – своєрідна “тінь” норми, яка тлумачиться; вона не існує окремо від самої норми і може бути реалізована на практиці […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 21. Тлумачення норм права 1. Поняття та об’єктивна необхідність тлумачення норм права Тлумачення норм права (інтерпретація норм права) – інтелектуально-вольова пізнавальна діяльність, що полягає у встановленні точного змісту (смислу) норм права і здійснюється за допомогою певних способів (прийомів) з метою правильного їх застосування та безпосередньої реалізації*65. Етапи правотлумачної діяльності: А)з’ясування – розкриття змісту правових норм (8 окремих елементів) “для […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права За субординацією у правовому регулюванні розрізняють норми права: 1) матеріальні (первинний регулятор суспільних відносин) – закріплюють права і обов’язки суб’єктів права, на підставі яких можливо вирішити справу за суттю (право на сумлінну конкуренцію); 2) процесуальні (вторинний регулятор суспільних відносин) – містять правила про порядок реалізації норм матеріального права та вирішення справи за суттю (порядок розслідування […]...
- Теорія держави та права – Гіда Є. O. – 2.1.7.1. Поняття та цілі тлумачення норм права 2.1.7.1. Поняття та цілі тлумачення норм права Правильне розуміння всіма членами суспільства змісту норм права е необхідною умовою функціонування, розвитку та вдосконалення законодавства. Для того, щоб зрозуміти норму права ЇЇ потрібно належним чином розтлумачити. Як зазначалось вище, тлумачення норм права посідає важливе місце в процесі правозастосування, яким займається переважна більшість працівників міліції. Таким чином, тлумачення […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Поняття та об’єктивна необхідність тлумачення норм права 1. Поняття та об’єктивна необхідність тлумачення норм права Тлумачення норм права (інтерпретація норм права) – інтелектуально-вольова пізнавальна діяльність, що полягає у встановленні точного змісту (смислу) норм права і здійснюється за допомогою певних способів (прийомів) з метою правильного їх застосування та безпосередньої реалізації*65. Етапи правотлумачної діяльності: А)з’ясування – розкриття змісту правових норм (8 окремих елементів) “для […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.29. Система права: поняття та характеристика її елементів. Співвідношення системи права з правовою системою Відомо, що законодавство є високоорганізованою цілісною системою, яка повинна мати такі інтегративні ознаки, як гнучкість, гармонійність і несуперечність усіх її елементів. Водночас слід зазначити, що чинному законодавству, як і будь-якій іншій системі, властива певна неузгодженість. Одним із видів такої неузгодженості є формальні, або внутрішні, неузгодженості – суперечності всередині правової системи. Вони мають суб’єктивну природу і […]...
- Теорія держави і права – Кириченко В. М. – Навчальнометодичні вимоги щодо вивчення навчальної дисципліни “Теорія держави і права” 1. Основні теорії походження права. 2. Поняття та ознаки права. 3. Поняття права в суб’єктивному та об’єктивному значеннях. 4. Функції права та їх класифікація. 5. Поняття, ознаки та принципи правотворчості. 6. Поняття та стадії законодавчого процесу. 7. Поняття та види джерела (форми) права. 8. Поняття та види нормативноправових актів. 9. Поняття закону, його основні ознаки […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.2. Поняття та сутність права Проблема праворозуміння досить складна, адже у праві знаходять своє відображення дуже різноманітні відносини та інтереси людей, воно має різні форми вияву, прямо пов’язане з природою людини, її життєдіяльністю, безпосередньо впливає на поведінку людей, визначає межі їхньої свободи. Тому за будь-якого праворозуміння спільним є те, що вони так чи інакше, у тій чи іншій формі торкаються […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.17. Основні стадії правотворчого процесу Правотворчий процес – це система послідовних організаційних дій, взаємопов’язаних процедур щодо прийняття та зміни нормативно-правових актів. Кожний вид нормативно-правових актів пов’язаний з компетенцією державних органів певного рівня, а тому підготовка, розгляд та прийняття кожного виду актів в їх ієрархії мають специфічні ознаки. Ступінь складності правотворчого процесу визначається тим, які саме нормативно-правові акти приймаються або змінюються […]...