Теоретичні основи сучасної української педагогіки – Вишневcький О

З часу виходу в світ першого видання цього посібника (2003 р.) автор одержав чимало схвальних відгуків, а також побажань, які вважає за доцільне врахувати. Певною мірою змінились життєві обставини, що виявляють вплив на зміст

Розділ 1. Педагогіка як наука, система педагогічних дисциплін і професія Педагогіка як наука Педагогіка – це наука, яка вивчає і має на меті удосконалити процеси навчання, виховання та розвитку людини. Особливістю педагогіки є те,

Кожна наука оперує набором своїх термінів і характерних понять. У педагогіці ними є найперше: “освіта”, “навчання”, “виховання”, “розвиток”, “едукація”, “навчальний процес”, “національне виховання”, “громадянське виховання”, “метод навчання”, “метод виховання”, “соціальне замовлення” та ін. Зупинимось

На рівні фундаментальних досліджень педагогіка пов’язана з філософією, тому цей рівень іноді називають філософією едукації (phylosophy of education). Ця близькість допомагає педагогіці грунтуватися на широких узагальненнях, “бачити речі з відстані” та в системі, визначати

Учитель – дзеркало суспільства, і кожна доба висуває до нього свої вимоги. Всі події, що відбуваються в суспільстві, тією чи іншою мірою торкаються шкільного вчителя, а надто, коли йдеться про глибинні трансформаційні процеси, які

Якщо сучасна українська педагогіка повинна відповідати на соціальні запити нашого теперішнього життя, то не можемо обійти стороною відповідь на фундаментальні запитання, які ставимо собі щоденно: Яка природа процесів, що відбуваються тепер у нашому житті?

Будь-яка система освіти чи виховання, а отже і педагогіка, мусять мати чітко виражену мету, що віддзеркалює потреби суспільства – соціальне замовлення. Без цього вони приречені на невдачу. Аналіз соціально-економічних та духовно-культурних наслідків розвалу СРСР

Аналіз переходу від однієї системи цінностей до іншої виявляє одну дуже важливу особливість цього процесу: головна боротьба завжди розгортається навколо вершини ієрархії вартостей, тобто навколо “головного предмета віри”. Він – цей “головний предмет віри”

Серед низки проблем, які сьогодні долаємо на шляху до нової системи освіти і виховання і щодо яких маємо чимало суперечок, є визначення того, як ця система трактуватиме цінності нашої нації. Це проблема змісту виховання,

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ Розділ З. Сучасна українська освіта і головні напрями її реформування Структура освіти У структурі освіти України розрізняють загальну освіту, яка є обов’язковою і стосується всіх дітей, та професійну освіту, яку молодь обирає

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ Розділ З. Сучасна українська освіта і головні напрями її реформування Структура освіти У структурі освіти України розрізняють загальну освіту, яка є обов’язковою і стосується всіх дітей, та професійну освіту, яку молодь обирає

Запропонований вище загальний огляд структури сучасної української освіти дає можливість реформування. Немає сенсу говорити про те, доброю чи поганою була наша колишня система освіти. Маємо тут чимало “за” і “проти”. Натомість є всі підстави

Вище вже йшлося про те, що освіта покликана відповідати на соціальне замовлення, яке здійснюється залежно від динаміки і напряму розвитку суспільства. Звідси і сама вона мусить зазнавати змін. Насправді ці зміни можна трактувати як

Поняття структури процесу едукації Системний аналіз процесу едукації має починатися з визначення чинників, зайнятих у ньому. Ними е найперше педагог, учень і предмет. Як процесуальні компоненти сюди входять також діяльність учителя та діяльність учня.

Загальновідомо, що діяльність є формою стосунків людини з навколишнім середовищем, і через неї вона задовольняє свої потреби. Навчальний процес не є винятком і, як усяка діяльність, розгортається в трьох напрямах. 1. Людина сприймає і

Учитель також є суб’єктом своєї діяльності. Однак об’єктом його впливу є не учень, а процес едукації в цілому. Учитель – організатор цього процесу. Його функції полягають не в тому, щоби самому все зробити за

Роль інформації у життєдіяльності людини Інформація є важливою передумовою діяльності. Крилатий вислів “той, хто володіє інформацією, той володіє світом” містить у собі глибокий зміст. Тільки завдяки засвоєнню інформації людське пізнання може бути безперервним висхідним

Внутрішній (психологічний) процес засвоєння інформації включає низку етапів, до яких відносять: сприймання – осмислення і розуміння – узагальнення – закріплення – застосування на практиці (Фіцула М., 2000, с. 88). Сприймання – передбачає відображення у

Поняття виховання і вихованості “Виховання” і “вихованість” як терміни і поняття можуть трактуватися по-різному. По-перше, в широкому значенні вихованням можна вважати сам факт становлення і функціонування системи поведінки людини щодо навколишнього середовища, незалежно від

Виховання розпочинається, як правило, із “зустрічі” людини з предметом діяльності, через що воно завжди упредмечено. Вступаючи у взаємодію з об’єктом, людина постає перед необхідністю відповідати на вічне запитання: Як до нього поставитись? – прихильно

У виховному процесі дуже важливо, щоб людина, яка передає свою точку зору (тобто виховує учня), не переходила “межу дозволеного”, щоб вона, трактуючи предмет, не робила це нав’язливо, надто адресовано, чим часто грішить практика виховання

Розвиток як аспект едукації Традиційно розвиток мислиться як результат навчання і виховання. Такий підхід зумовив поширення терміна і поняття “загальний розвиток”, що по суті наближається до поняття “формування особистості”. В обидвох випадках йдеться фактично

У пошуку способів розв’язування задач існує декілька принципово різних підходів, зокрема: – повідомлення способу розв’язування конкретної задачі з наступним аналізом послідовності, який дає загальну орієнтацію розв’язування задач даного класу; – повідомлення способу розв’язування з

Поняття змісту едукації та підходи до його визначення Дослідження проблем змісту едукації повинно дати концептуальну відповідь на вельми прості запитання: Що сьогодні школа повинна дати дитині? Що дитина в школі повинна отримати для себе?

Діяльність завжди супроводить навчальний процес. Виділення її у ранг самостійного компонента змісту едукації зумовлено необхідністю переоцінки її функції у формуванні особистості. У зв’язку з цим, зокрема, принципового значення набувають два моменти. По-перше, про чию