Сугестивні технології маніпулятивного впливу – Петрик В. М. – 5.1. Наукові концепції інформаційного суспільства
Поняття інформаційне суспільство міцно увійшло в систему координат сучасного світу. Незавойовані території збереглися тільки в інформаційній сфері, а тому пошук нових комунікативних можливостей, розвиток маніпулятивних технік і сугестивних технологій прямо пов’язані зі спробами глобального впливу на окремі мережеві співтовариства й покоління загалом.
5.1. Наукові концепції інформаційного суспільства
Ідея інформаційного суспільства виникла на початку 1960-х років, і до середини 1980-х можливість інформаційної революції була об’єктом усебічних обговорень. Перші аналітичні дослідження інформаційного суспільства були здійснені ще в 1962 році в роботі “Проведення й розподіл знань у США” Ф. Маклупа, а потім – у праці 1974 року “Інформаційна економіка” М. Поратса. Європу проблема інформаційного суспільства зацікавила наприкінці 1970-х, що було відзначено появою дослідження Р. Поїрера “Інформаційний економічний підхід: характеристики, обмеження й можливі перспективи”. На початку 1990-х інтерес до інформаційного суспільства, здавалося б, послабшав, але поява інтернету знову стимулювала дослідження. У західній науці виділяють три аналітичних періоди у вивченні цього феномену:
1) 1962 – середина 1970-х рр.: аналіз інформаційного суспільства був сконцентрований переважно на даних США;
2) кінець 1970-х – початок 1990-х рр.: із виникненням цифрових технологій аналіз Інформаційного суспільства вийшов за межі США й став предметом обговорення в усіх розвинених країнах;
3) 1990 – наші дні: аналіз сконцентрований на можливостях і перспективах інтернету, що відродило інтерес до глобального Інформаційно-комунікативного Суспільства.
Цілісної теорії інформаційного суспільства до цього часу немає: це зумовлено насамперед тим, що відповідними дослідженнями займається ціла низка наук – соціологія, теорія комунікації, соціолінгвістика, психолінгвістика тощо. Тому теорія інформаційного суспільства повинна мати міждисциплінарний характер: “У прагненні усвідомити зміст змін в інформації авторам теорій найчастіше не вдається встановити, яким чином інформація посіла сьогодні центральне місце в суспільстві, настільки це важливо, що навіть стало чинником створення суспільства нового типу” (Ф. Уебстер).
Сучасні підходи до вивчення поняття “інформаційне суспільство” можуть бути об’єднані в такі групи:
O дослідження інформаційного суспільства як суспільства нового типу, що формується в результаті глобальної соціальної революції й актуалізації інформаційно-комунікативних технологій;
O дослідження інформаційного суспільства як суспільства знання, коли головною умовою добробуту кожної особи й кожної держави стає знання, основа якого – безперешкодний доступ до інформації й уміння працювати з нею;
O доспідження інформаційного суспільства як глобального суспільства, де обмін інформацією не має жодних часових, територіальних або політичних меж, де цьому обміну сприяє взаємопроникнення культур і кожній особистості відкриваються можливості для самоідентифікації.
При дослідженні інформаційного суспільства як об’єкта сугестивного впливу актуальні такі напрями:
O вивчення інформаційних ресурсів суспільства, їхньої структури, топології й потреб Інформаційного суспільства в Інформаційних ресурсах, ступеня їхнього задоволення;
O дослідження інформаційного потенціалу суспільства, його структури, динаміки розвитку, закономірностей формування й ефективності використання;
O вивчення закономірностей розвитку, особливостей і проблем інформаційного суспільства як чергової сходинки цивілізації;
O дослідження нових можливостей та проблем особистості;
O вирішення питання електронної комунікації в інформаційному суспільстві;
O вивчення проблем середовища перебування людини в інформаційному суспільстві, їхнього впливу на психофізіологічний стан особистості.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)