Судова влада в Україні – Чернишова Н. В. – ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Адаптація (лат. Аdaptatio – “пристосування”) – пристосування вітчизняного законодавства до законодавства країн Європейського Союзу.
Адвокат (лат. Аdvokatus – “захисник”) – юрист, який обрав своїм завданням надання правової допомоги особам і захист їх інтересів у процесі судочинства.
Апеляція – форма оскарження судових рішень, які не набрали законної сили.
Безперервність судового розгляду – один із принципів судочинства, який полягає в тому, що розгляд справ і постановления по них судового рішення чи вироку відбуваються при незмінному складі судів безперервно, крім часу, визначеного для відпочинку. Є гарантією безпосередності і усності судового розгляду, виключає сторонній вплив на суддів.
Влада державна – знаряддя здійснення загальнообов’язкової волі всього суспільства, здійснюваної державою від його імені.
Диспозитивність (лат. Dispositus – “упорядкований, розподілений”) – принцип судочинства, згідно з яким сторони, що беруть участь у розгляді справи в суді, користуються рівними правами та свободою у наданні доказів і їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення наданих прав.
Інстанція (лат. Instantis – “майбутній”) – кожен з наступних вищих ступенів у системі підпорядкованих один одному органів.
Касація (лат. Quasso – “розбиваю”, “розстроюю”) – форма оскарження судового рішення, яке набрало законної сили.
Презумпція (лат. Praesumptio – припущення, доки не буде доведено зворотнє) – особа визнається невинуватою, доки не буде доведено зворотнє.
Преюдиціальність (лат. Praejudicium – попереднє рішення суду) – один із наслідків вступу в законну силу вироку, рішення суду. Полягає в тому, що встановлені судом обставини, викладені у вироку, судовому рішенні, які набрали законної сили, не слід доводити і не можна спростовувати при розгляді судами інших справ.
Принцип (лат. Principo – “основа, початок”) – основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму.
Процес у справі (лат. Pocessus – проходження, просування) – визначений процесуальним законом порядок судочинства, проведення дізнання, слідства.
Процесуальна діяльність – діяльність, яка здійснюється відповідно до встановленого законом процесу (цивільний процес, кримінальний процес).
Юрисдикція (лат. Jurisdictio – “судочинство”) – підсудність; право творити суд, а також коло справ, підпорядкованих веденню даною установою.
Юриспруденція (лат. Jurisprudentio – правознавство, сукупність правових наук.
Юстиція (лат. Justitia – “справедливість”, “правосуддя”) – термін, яким визначають всю сукупність судових установ, їх діяльність (правосуддя), а також судове слідство.
СПИСОК НОРМАТИВНИХ АКТІВ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної ради України 28.06.1996. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Закон України від 07.07.2010 р. “Про судоустрій і статус суддів”, сторінка “Законодавство України” веб-сайту Верховної Ради України.
3. Закон України від 16.10.1996 р. “Про Конституційний Суд України” із змінами, внесеними згідно із ЗУ від 07.07.2010 р. “Про судоустрій і статус суддів”, там само.
4. Закон України від 15.01.1998 р. “Про Вищу раду юстиції” із змінами станом на 07.07.2010, там само.
5. Закон України від 20.12.1990 р. “Про міліцію” (із змінами). – Харків: Арсис, 2000. – 32 с.
6. Закон України від 19.12.1992 р. “Про адвокатуру” / ВВР України. – 1993. – № 9.
7. Указ Президента України “Про утворення Державної судової адміністрації” / Офіційний вісник України. – 2000. – № 12.
8. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Атіка,
2009.
9. Правові позиції Конституційного суду України в рішеннях і висновках. – К: Атіка, 2003. – 336 с.
10. Світова класична думка про державу і право: Навч. посібник / Є. Ф. Безродний. – К: Хрінком інтер, 1999. – 397 с.
11. Судебные речи: Сборник / Авт. сост. : М. Ф. Чудаков. – Минск: Новое знание. – 2002. – 780 с.
12. Бойко В. Ф. Проблеми правосуддя в Україні і шляхи їх вирішення / Право України. – 2003. – № 3.
13. Скомороха В. На захист прав і свобод людини // Урядовий кур’єр. – 2000. – 27 липня (№ 113).
14. Мельник H., Хавронюк H. Правосудия.? – Зеркало недели. № 32 (711). – 05.09.2008.
15. Сирый И. Кассация: чье слово последнее? – Зеркало недели. № 13 (793). – 03.04.2010.
16. Словарь иностранных слов. – М, 1986. – С. 409.
17. Молдован В. В., Кацавецъ Р. С. Кримінальний процес України. – К.: Алерта, 2006. – 295 с.
18. Новий тлумачний словник української мови. – К., 1998. – T. 2. – С. 95.
19. Тертышник В. М. Уголовный процесс. – Харьков, 1999. – С. 33.
20. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України (відп. ред. В. Ф. Бойко). – К., 1997.
21. Молдован В. В. Судоустрій України: Навч. посібник. – К.: Алерта. – 2007. – 214 с.
22. Фіолевський Д. П. Судова влада і правоохоронна система в Україні: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006. – 320 с.
23. Юридичний словник / За ред. В. М. Корецького та ін. – К, 1983. – 871 с.
24. Вышинский А. Я. Теория судебных доказательств в советском праве. – M.: Гос. издат. юрид. лит., 1950. – С. 242.
25. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1996. Ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української PCP 19 жовтня 1973 р. № 2148-08.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)