Судова влада в Україні – Чернишова Н. В. – 2. Професійні судді
Як зазначено у ст. 127 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та у визначених законом випадках – народні засідателі і присяжні. Вони є носіями судової влади в державі і реалізують її шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Професійним суддею є громадян України, який відповідно до Конституції України та Закону України від 07.07.2010 “Про судоустрій і статус суддів” призначений чи обраний суддею і займає штатну суддівську посаду в одному із судів України та здійснює правосуддя на професійній основі.
На посаду судді може бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України громадянин України, не молодше двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіти, стаж роботи в галузі права не менше ніж три роки, проживає в Україні не менше десяти років і володіє державною мовою.
Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій.
Додаткові вимоги до кандидатів на посаду судді вищого рівня встановлюються названим Законом.
Не можуть бути рекомендовані на посаду судці громадяни:
O визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
O які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків судді;
O які мають не зняту чи не погашену судимість. Вимоги, які висуваються до професійних суддів, порядок
Захисту їх професійних інтересів, умови та забезпечення їх соціального захисту встановлені Конституцією України та згаданим вище Законом.
Добір кандидатів на посаду судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, встановленим Конституцією України та ст. 64 Закону, за результатами проходження спеціальної підготовки та складання кваліфікаційного іспиту.
При доборі кандидатів на посаду судді забезпечується рівність їхніх прав незалежно від расової приналежності, політичних, релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, мовних або інших ознак.
Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.
Кандидати, які пройшли відбір на посаду судді, проходять теоретичну підготовку у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі та практичну – у Національній школі суддів України.
За результатами спеціальної підготовки кандидати отримують відповідний документ. Матеріали щодо кандидатів, які успішно пройшли підготовку, направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для складення кваліфікаційного іспиту. Він проводиться у формі письмового анонімного тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня практичних навичок та умінь застосування закону.
Вища кваліфікаційна комісія за результатами конкурсного добору надсилає до Вищої ради юстиції відповідно до кількості вакантних посад рекомендації про призначення кандидатів суддями.
Відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендацією Вища рада юстиції вносить подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді. Призначення на посаду судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України.
У межах п’ятирічного строку суддя може бути переведений на роботу на посаді судді до іншого суду або до суду іншої юрисдикції за його письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Переведення судді у межах п’ятирічного строку здійснюється Президентом України.
Суддя, термін повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання його Верховною Радою на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому, про що направляється відповідне подання до Верховної Ради України.
Подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради. Рішення приймається більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється її постановою.
Переведення судді, обраного безстроково, з одного суду до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Президентом України за письмовою заявою судді.
Переведення судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж спеціалізації чи до суду іншої спеціалізації здійснюється Верховною Радою України.
Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду. Судді можуть створювати об’єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня. Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити для цього відповідну підготовку.
У ст. 54 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що при здійсненні правосуддя суддя зобов’язаний:
O своєчасно, справедливо, безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад судочинства;
O дотримуватися правил суддівської етики;
O дотримуватися присяги судді;
O дотримуватися вимог щодо несумісності;
O не розголошувати відомості, які складають таємницю, в тому числі таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які дізнався під час розгляду справи у судовому засіданні, для забезпечення не-розголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;
O не допускати вчинків та будь-яких дій, які порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, незалежності та неупередженості;
O подавати щорічно для оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади декларацію про майновий стан (доходи, цінні папери, нерухоме, цінне нерухоме майно, банківські вклади, фінансові зобов’язання судді, членів його сім’ї та осіб, з якими він спільно проживає пов’язаний спільним побутом, та про його видатки).
Питання етики суддів визначається Кодексом суддівської етики, який затверджується з’їздом суддів.
Особа, вперше призначена на посаду судді, складає присягу в присутності Президента України, текст якої підписується суддею і зберігається в його особовій справі.
Суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження. У ст. 83 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначені підстави дисциплінарної відповідальності:
O істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язане, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення правил підсудності чи підвідомчості, необгрунтоване вжиття заходів забезпечення позову, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді;
O невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
O порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема правил щодо відводу (самовідводу);
O систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
O розголошення таємниці, охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
O неподання чи невчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.
Дисциплінарне провадження здійснюють Вища кваліфікаційна комісія щодо суддів місцевих та спеціалізованих судів та Вища рада юстиції щодо суддів Вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
У відповідності з ч. 5 ст. 126 Конституції України суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав чи призначив.
Підстави для звільнення судді з посади наступні:
O закінчення строку, на який його призначено або обрано;
O досягнення суддею шістдесяти п’яти років;
O неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
O порушення суддею вимог щодо несумісності;
O порушення суддею присяги;
O набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
O припинення його громадянства;
O визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
O подання суддею заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням.
Повноваження судді також припиняються у разі його смерті.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)