Сучасні різновиди туризму – Кляп М. П. – Функції соціального інституту
Переходячи до розгляду функцій соціального інституту, слід зазначити, що саме функціональну складову його основного компонента Я. Щепанський вважав найважливішою для розуміння соціального інституту. “Значущість впливу та інститутів, – наголошував він, – грунтується на двох фундаментальних функціях:
А) на тому, що з їхньою допомогою задовольняються потреби, а це означає, що інститути стосуються засобів задоволення потреб, окреслюють їхній вид, якість тощо;
Б) на тому, що інститути регулюють діяльність, заохочують очікувану поведінку і здійснюють репресії стосовно неочікуваної.
Стосовно функції а), то у туризмі за її допомогою задовольняється одна із найважливіших життєзберігаючих (вітальних) потреб, а саме – рекреаційна, у відновленні зберігання життєвих сил і здоров’я людей. Крім того, за допомогою туризму задовольняється потреба людей, що займаються туризмом, яку можна охарактеризувати як адаптивно-пізнавальна, реалізація якої розширює орієнтацію людини в світі.
За функцією б) туризм регулює залучення і організацію туристів до туристичних подорожей, здійснює управління туристичними організаціями, туристичною діяльністю та туристичною поведінкою.
До цих грунтовних функцій додається те, що вони забезпечувать плинність суспільного життя і здійснюють інтеграцію намірів, дій стосунків між індивідами.”
У повнішому переліку соціальний інститут виконує такі функції:
1) дає можливість членам задовольняти різні потреби;
2) регулює дії членів у рамках соціальних відносин, тобто забезпечує виконання бажаних дій і здійснює репресії щодо небажаних дій;
8) забезпечує стійкість суспільного життя, підтримуючи і продовжуючи безособові суспільні функції;
4) здійснює інтеграцію прагнень, дій і взаємин індивідів і забезпечує внутрішню спорідненість спільноти.
Аналіз практики функціонування туризму підтверджує притаманність йому всього переліку функцій соціального інституту, а отже наявність підстав для розгляду туризму як соціального інституту.
В той же час, успішність функціонування соціальних інститутів, за Я. Щепанським, залежить від таких умов:
А) від чіткого визначення мети, її кола виконуваних дій чи обсягу функцій. Якщо функція інституту визначена нечітко, він не може без конфліктів уключитися в глобальну систему інститутів цього суспільства і наштовхується на різні протидії;
Б) від раціонального поділу пращ і раціональної її організації;
В) від ступеня деперсоналізації дій і об’єктивізації функцій. Іншими словами, якщо цей інститут перетворюється в установу, залежну від інтересів людей, покликаних виконувати інституціоналізовані функції, тоді він втрачає свій суспільний характер, втрачає престиж і довіру всієї групи;
Г) від визнання і престижу, якими він володіє в очах усієї групи чи переважної її частини;
Д) і, нарешті, від безконфліктного включення у глобальну систему інститутів.
Отже, туризм, як і кожен інститут, володіє такими складовими елементами, що мають більш-менш оформлений вигляд залежно від типу інституту. Він має свою мету (ширше – функцію), тобто коло питань, що охоплює своєю діяльністю. Далі, він визначає коло функцій, передбачених для вирішення цих питань. Іноді можна говорити про визначені соціальні ролі в рамках цього інституту. Для досягнення мети інститут має в розпорядженні засоби й установи. Це можуть бути засоби матеріальні, символічні чи ідеальні. Нарешті, інститути мають у своєму розпорядженні визначені санкції як щодо осіб, що виконують інституціалізовані функції, так і щодо осіб, що є об’єктом цих дій.
Таким чином туризму за його природою потенціально притаманні всі сутнісні характеристики і функції соціального інституту. Однак міра реального прояву цих ознак і функцій здебільшого залежить від природних та суспільних умов конкретної країни на певному етапі її розвитку.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)