Сучасне міжнародне право – Пронюк Н. В. – Тема 4. Відповідальність у міжнародному праві
?Міжнародно-правовою відповідальністю у широкому розумінні є:
* система покарань та інших юридичних заходів матеріального і політичного характеру, які можуть наставати за вчинення особливо небезпечних злочинів;
* негативні юридичні наслідки, що настають для суб’єкта міжнародного права внаслідок порушення ним міжнародного правопорядку як цілісної системи правових відносин;
* сукупність різних видів відповідальності, які передбачені кримінальними законами окремих держав-членів світового співтовариства;
* вид юридичної відповідальності, що настає для держави за порушення нею міжнародних договірних зобов’язань;
* відповідальність, обсяг якої визначають міжнародні судові інституції з метою покарання винних і попередження злочинності.
?3а вчинення яких злочинів Міжнародний кримінальний трибунал з колишньої Югославії пред’явив три об’єднані обвинувачення (т. зв. косівське, хорватське, боснійське) С. Мілошевичу:
* воєнних злочинів;
* апартеїд;
* етнічні чистки, геноцид;
* винищення та примусове переміщення несербського населення;
* державний переворот.
?Які існують види відповідальності у міжнародному праві:
* матеріальна і дисциплінарна;
* кримінальна, цивільна, адміністративна;
* військова і мирна;
* матеріальна і політична;
* неполітична і нематеріальна.
^Основним елементом міжнародного правопорушення є:
* протиправна поведінка;
* злочинні посягання;
* міжнародні цивільно-правові відносини;
* посадові особи;
* публічні об’єкти.
?Комісія міжнародного права виокремлює такі принципи між народно-правової відповідальності:
* принцип, що встановлює відповідальність стосовно всіх міжнародно-протиправних дій держави;
* принцип, що визначає суб’єктів таких діянь;
* принцип, що визначає умови відсутності міжнародно-протиправних дій;
* принцип правомірного застосування мінімальної міжнародно-правової відповідальності;
* принцип застосування внутрішнього права для визначення наявності цих дій.
?Виділіть три основні групи злочинів проти людства:
* злочини проти народу, проти держави, військові злочини;
* злочини проти миру, проти безпеки, проти особи;
* злочини проти власності, проти особи, воєнні злочини;
* злочини миру, людяності, воєнні злочини;
* злочини проти суспільства, держави, особи.
?Хто є основним суб’єктом міжнародно-правової відповідальності:
* народ;
* держава;
* міжнародна організація;
* фізична особа;
* юридична особа.
?Постійним міжнародним судовим органом, який переслідує осіб за вчинення найсерйозніших злочинів, які викликають занепокоєння світового співтовариства, і якщо це передбачено у його Статуті, є:
* Міжнародний суд ООН;
* Міжнародний кримінальний суд;
* Міжнародний воєнний трибунал;
* Міжнародна Палата Третейського правосуддя;
* Міжамериканський суд з прав людини.
?Найнебезпечнішими злочинами проти миру є:
* тероризм;
* геноцид, апартеїд;
* колоніалізм;
* агресивна війна;
* екоцид.
?Виділіть обставини, які виключають настання міжнародно-правової відповідальності:
* форс-мажор, лихо, непередбачуваний випадок;
* певні заходи у відповідь на міжнародно-протиправну дію;
* відсутність норми, яка передбачає відповідальність, у національному законі;
* крайня необхідність, законна оборона;
* заперечення держави щодо притягнення її громадянина до відповідальності.
?Які підстави настання міжнародно-правової відповідальності:
* юридичні, фактичні, процесуальні;
* матеріальні і нематеріальні;
* фактичні та уявні;
* національні та міжнародні;
* національні фактичні, міжнародні процесуальні.
?Які існують форми матеріальної відповідальності у міжнародному праві:
* реституція і субституція;
* ординарна репарація;
* надзвичайна сатисфакція;
* дисциплінарна і цивільна;
* кримінальна, цивільна, адміністративна.
?Україна відмовилась ратифікувати Римський Статут (Статут Міжнародного кримінального суду) через:
* його суперечність Конституції України;
* невідповідність національним інтересам України;
* фінансову неспроможність щороку сплачувати внески на утримання Міжнародного кримінального суду;
* його упередженість, оскільки передбачається переслідування виконавців, а не осіб, відповідальних за ухвалення політичних рішень;
* відповідне рішення референдуму.
^Виділіть форми політичної відповідальності у міжнародному праві:
* ресторація, сатисфакція;
* реституція, субституція;
* післявоєнна окупація, міжнародний трибунал;
* демілітаризація,
* обмеження міжнародної правосуб’єктності.
?Санкції у міжнародному праві – це:
* способи забезпечення ефективності норм права у період війни та інших збройних конфліктів;
* застосування примусових заходів у міжнародних відносинах з використанням чи без використання матеріальної сили;
* спосіб забезпечення прав держави як суб’єкта міжнародного права самостійно чи за допомогою міжнародних організацій;
* спосіб забезпечення органами державної влади примусового виконання законів і підзаконних актів, рішення судових органів тощо шляхом примусу;
* способи забезпечення міжнародно-правових норм як примусовими, так і не примусовими засобами.
?Яким чином можна класифікувати юридично дійсні міжнародні зобов’язання, закріплені у міжнародно-правових актах, на думку українського вченого В. Л. Василенка, як підстави відповідальності держав:
* окремі односторонні міжнародно-правові акти держав;
* міжнародний договір і міжнародний порядок;
* публічний порядок окремих регіонів світу;
* рішення міжнародних судів, рішення міжнародних міжурядових організацій, що мають обов’язкову силу;
* рішення національних судових органів.
?Виділіть індивідуальні санкції у міжнародному праві:
* реторсії та репресалії;
* виключення з міжнародної спільноти;
* невизнання, розрив відносин, самооборона;
* позбавлення міжнародної правосуб’єктності;
* реституції, субституції, репарації.
?3 допомогою міжнародних організацій не здійснюються такі форми санкцій:
* колективні збройні заходи;
* реторсії і репресалії;
* виключення з міжнародного спілкування;
* призупинення, відмова у членстві в організації;
* колективна самооборона.
?Як можна розцінити передбачене в Угоді про припинення війни і відновлення миру у В’єтнамі 1973 р. те, “що США зроблять свій внесок у заліковування ран війни і повоєнне відновлення Демократичної Республіки В’єтнам і всього Індокитаю:
* реституцію;
* ресторацію;
* репарацію за шкоду, завдану агресією;
* сатисфакцію;
* односторонню заяву.